Постанова № 35257585, 14.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року Справа № 905/4549/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському р-ні міста Горлівки від позивача: не з'явились від відповідача: Паршин Д.О.на рішенняГосподарського суду Донецької області від 01.08.2013 року та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 01.10.2013 рокуу справі№ 905/4549/13за позовомВідділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському р-ні міста ГорлівкидоПублічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України, в особі територіального відокремленого відділення № 10004/4981, філії - Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства "державний ощадний банк України"простягнення 5 617. 56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському р-ні міста Горлівки (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України, в особі територіального відокремленого відділення № 10004/4981, філії - Донецького обласного управління Публічного акціонерного товариства "державний ощадний банк України" (далі відповідач) про стягнення 5 617, 56 грн. - сум страхового відшкодування, які були зараховані на рахунок одержувача після його смерті.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.08.2013 року, в задоволені позовних вимог було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року апеляційна скарга позивача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнту без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках встановлених законом чи договором між банком і клієнтом. За відсутності рішення суду у позивача відсутні підстави посилатися в обґрунтування свого позову на ст. 1071 ЦК України. До компетенції відповідача законом не віднесено повноважень щодо відокремлення грошових коштів на рахунку клієнту, що включаються до складу спадщини від тих, що не включаються до її складу.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та винести рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

В своїй касаційній скарзі позивач звертає увагу на те, що при прийнятті оспорюваних рішень судом невірно застосовано діюче законодавство та не враховані умови договору № СБО/70.09/НЮ від 01.07.2009 року (далі Договір).

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

01 липня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір на зарахування та виплату на поточні та карткові рахунки фізичних осіб.

Згідно п.1.1 Договору позивач доручає, а відповідач бере на себе зобов'язання здійснювати розрахунково-касове обслуговування шляхом зарахування на поточні рахунки або карткові рахунки фізичних осіб, які відкриті в установах Банку, та здійснювати на першу вимогу власників рахунків виплату з цих рахунків, страхових платежів на платній основі через установи Банку (а.с.26-28).

Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 грудня 2010 року.

На підставі вищезазначеного Договору, відповідачем відкрито поточний рахунок №29299 на ім'я Тімчишиної Олени Захарівни для перерахування страхових виплат.

Після відкриття зазначеного рахунку, позивач здійснював щомісячні страхові виплати по втраті професійної здатності Тімчишиній О.З.

У лютому 2013 року позивач отримав копію свідоцтва про смерть Тімчишиної О.З. з якого вбачається, що вона померла 22.09.2010р., внаслідок чого позивачем було припинено страхові виплати на рахунок №29299 (а.с.10).

У зв'язку з несвоєчасним отриманням інформації про смерть Тімчишиної О.З., позивач безпідставно перерахував на поточний рахунок померлої за період з вересня 2010р. по січень 2013 року кошти у сумі 5 617,56 грн.

25.04.2013 року позивач звернувся до відповідача з листом №01-03/08-956, яким просив повернути зайву суму виплат на користь Тімчишиної О.З., перерахованих за період з вересня 2010р. по січень 2013 року кошти у сумі 5 617,56 грн.

Відповідач листом від 07.05.2013р. відмовив у перерахуванні страхового платежу Тімчишиної О.З., з тих мотивів, що він не є власником грошових коштів, які знаходяться на рахунку фізичної особи, та пропонував звернутись до суду.

Як встановлено судом, станом на 19.07.2013р. на особовому рахунку Тімчишиної О.З., обліковуються грошові кошти у розмірі 5726,15 грн., що підтверджується довідкою банку.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

За статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку; за статтею 40 вказаного Закону страхові виплати провадяться щомісячно, а за бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.

В силу статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), за статтею 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, право на пенсію, допомогу або на інші виплати встановлені законом.

Водночас відповідно до приписів статей 1066, 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку регулює правовідносини між банком та клієнтом; за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що питання про суми страхового відшкодування (виплат), зараховані на поточні (карткові рахунки) їх одержувача після дня його смерті разом з нарахованими на них відсотками вирішуються відповідно до чинного законодавства України.

Оскільки, відповідач не має права розпоряджатися спірною сумою коштів, що знаходиться на рахунку фізичної особи, а обов'язок відповідача здійснити дії щодо особового рахунку клієнта (його спадкоємців), в тому числі спасати кошти з особового рахунку клієнта виникає лише у визначених законодавством випадках, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а судові рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені касаційної скарги Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському р-ні міста Горлівки відмовити.

2.Рішення Господарського суду Донецької області від 01.08.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року прийняті у справі № 905/4549/13 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій