Постанова № 35257552, 14.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року Справа № 5009/3132/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" від прокуратури: Сіромашенко Р.Л. від позивачів: не з'явились від відповідача: Табацький А.В.на рішенняГосподарського суду Запорізької області від 27.05.2013 рокута постановуДонецького апеляційного господарського суду від 03.09.2013 рокуу справі№ 5009/3132/12за позовомЗапорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Енергодарської міської ради та в особі Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло - водоканал"доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"простягнення 33 371, 83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Запорізький міжрайонний екологічний прокурор (далі прокурор) в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Енергодарської міської ради (далі позивач 1) та в особі Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло - водоканал" (далі позивач 2) звернувся з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі відповідач) про стягнення заборгованості із додаткової плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації Комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепло - водоканал" в сумі 33 371, 83 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.05.2013 року позовні вимоги були задоволені.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.09.2013 року апеляційна скарга відповідача була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що результати паралельного аналізу, зробленого лабораторією відповідача надійшли до позивача 2 після закінчення строку збереження арбітражної проби, що в свою чергу, унеможливило проведення арбітражного аналізу.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при розгляді справи, судами невірно застосовано діюче законодавство, у тому числі, відповідач зазначає про те, що судом невірно застосовані Правила приймання стічних вод підприємств до системи каналізації комунального підприємства "Виробничий комбінат "Тепловодоканал", затверджених рішенням виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 10 від 20.01.2011 року (далі Правила).

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників відповідача та прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

10.02.2011р. між позивачем 2 та відповідачем укладено Договір № ВО-71 на приймання стічних вод у системи каналізації (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, сторони керуються діючими «Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 27.06.2008 року № 190 (далі «Правила користування...»), «Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затверджені наказом Держбуду України від 19.02.2002 року № 37 (далі «Правила приймання...»), Правилами, «Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів», затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 року № 37 (далі «Інструкція...», «Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків» від 20.12.1993 р. (далі «Правила експлуатації...», Сніп 2.04.01-85, «Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів»КДП 204-12 Укр.242-95.

Пунктом 5.1 Правил визначено, що дотримання встановлених ДК визначається в контрольних точках на випуску підприємства відповідно до Додатку № 1 до Правил.

Додатком № 1 встановлено допустимі концентрації забруднюючих речовин в стічних водах, що скидаються підприємствами у міську каналізацію.

Відповідно до п. п. 2.1.4 та 2.1.5. Правил позивач 2 має право проводити аналіз якості стічних вод абонента та надавати інформацію про відповідність фактичних концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах допустимим, а також про епідеміологічну безпеку стічних вод, що скидаються та виставляти абоненту рахунки до сплати, у випадку порушення Правил та невиконання умов договору.

Відповідно до п. 4.4.14 Договору, відповідач зобов'язаний «виконувати скид стоків, якість яких в контрольних точках повинна відповідати вимогам Правил і допустимих концентрацій (надалі ДК). При перевищенні складу забруднюючих речовин в стічних водах Абонента, які скидаються в систему каналізації, в порівнянні з ДК, абонент вносить плату за скид наднормативних забруднень Виконавцю (позивач 2) у відповідності з Правилами, «Інструкцією...».

Відповідно до п. 4.1.1. Договору, позивач 2 зобов'язаний забезпечити Абоненту приймання, відведення та очищення стічних вод в кількості, вказаній у цьому договорі, з забрудненнями, не перевищуючими ДК.

05.04.2011 року та 19.07.2011 року позивачем 2 були проведені контрольні відбори проб стічних вод в контрольній точці. Відбори проведено в присутності представників відповідача, які оформлені актами відбору (т. 1 а.с.21; 30).

Відповідно до протоколів № 7 та №15 якості скиду стічних вод (т.1 а.с.22, 31) було виявлено перевищення рівня вмісту забруднюючих речовин в стічних водах відповідача наступних елементів - залізо загальне - 0, 91 мг/дм. куб (протокол № 7); 1,27 мг/дм. куб. (протокол № 15) при допустимій концентрації 0,51 мг/дм. куб. В зазначених протоколах вказані точки відбору проб - приймальний резервуар КНЄ ДСК.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 58) залучено копію свідоцтва про атестацію хіміко - бактеріологічної лабораторії очисних споруд, господарського - побутових стоків позивача 2, згідно до якої лабораторія відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань хімічних, фізико - хімічних і бактеріологічних показників води стічної, зворотної, поверхневої та стічних вод підприємств.

На підставі зазначених вище протоколів якості скиду стічних вод, згідно з "Правилами приймання", Правилами та Договором відповідачу і розрахована додаткова плата за перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах на суму 33 371,83 грн., що і є предметом позову.

Телефонограмами від 07.04.2011 року та від 22.07.2011 року відповідачу було повідомлено позивачем 2 про перевищення ДК по залізу (т. 1, а.с.117, 123), тобто позивачем 2 були виконані вимоги п. 7.9.15 Привал, які передбачають, що у випадку виявлення перевищення ДК результати основного аналізу, що проводився позивачем 2 доводяться підприємству телефонограмою в 15-ти денний термін.

05.04.2011 року та 19.07.2011 року лабораторією СОНС ВП Запорізька АЕС проведені паралельні аналізи проб господарсько - побутових стоків і згідно з результатами проведених проб допустима концентрація вмісту забруднюючих речовин відрізняється від показників аналізів проведених позивачем 2. Результати паралельних аналізів направлені позивачу 2 (лист № 26-12/12139 від 24.05.2011 року та лист № 26-12/20035 від 17.08.2011 року - т.2 а.с. 33, 42).

Відповідно до п. 7.9.10 Правил проба для основного та арбітражного аналізів доставляється в хімічну лабораторію позивача 2 для проведення хімічних досліджень. Термін зберігання арбітражної проби з перевищенням ДК складає 20 діб.

Відповідно до п.7.9.16 Правил паралельний аналіз проби - це аналіз проби, відібраної паралельно з основним та виконаний підприємством. Паралельний аналіз може бути використаний як водоканалом (позивач 2), так і підприємством (відповідач) для перевірки та уточнення результатів основного аналізу.

Пунктом 7.9.22 Правил передбачено, що у разі розбіжностей результатів основного та паралельного аналізу:

- до 10% - приймається значення концентрації основного аналізу (у даному випадку різниця значення ДК між основним та паралельним аналізом проб перебільшують 10%);

- понад 10 %, може бути проведений арбітражний аналіз проб (як зазначено вище термін зберігання арбітражної проби з перевищенням ДК складає 20 діб)

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем 2 своєчасно було повідомлено відповідачу про перевищення ДК заліза у стічних водах і відповідно, відповідач здійснивши паралельний аналіз проб, не згодний з показниками основного аналізу, повинен був в строк, якій не перевищує термін зберігання арбітражної проби (20 діб) звернутися до позивача 2 з відповідною інформацією.

Оскільки, відповідач звернувся до позивача 2 з порушенням передбаченого п. 7.9.10 Правил терміну зберігання арбітражної проби, чим унеможливив здійснення арбітражного аналізу, суди обґрунтовано прийшли до висновку про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 27.05.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.09.2013 року прийняті у справі № 5009/3132/12 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій