Постанова № 35257229, 22.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2995/13-а

22 жовтня 2013 року 9год. 55хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Сагат Б.Р.,

відповідача: представники Коритнюк В.О., Оліферчук Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненська продуктова компанія» (далі - ТОВ «Рівненська продуктова компанія») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2013 №0004002342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 755345,00грн (503563,00грн. - за основним платежем, 251782,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

Під час розгляду справи судом допущено заміну первинного відповідача - Державної податкової інспекції у м.Рівне, належним відповідачем - Державною податковою інспекцією у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та суду пояснив, що головним бухгалтером товариства помилково у декларації з податку на прибуток за 2012 рік умовно нараховані відсотки за договором про надання безвідсоткової допомоги були включені до доходів від операційної діяльності замість інших доходів. Оскільки вказана помилка жодним чином не вплинула на визначення об'єкта оподаткування, а згідно з п.135.3 ст.135 Податкового кодексу України (далі - ПК України) суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів, жодних підстав донараховувати позивачу податкові зобов'язання з податку на прибуток у відповідача не було. Вказав, що господарські операції з ПП ОСОБА_5 мали реальний товарний характер, підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Придбаний у вказаного контрагента товар був використаний ТОВ «Рівненська продуктова компанія» у власній господарській діяльності. Відтак, витрати від операційної діяльності за наслідками вказаних господарських операцій сформовано позивачем правомірно. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачем позов не визнано повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представники відповідача пояснили суду, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем податкового законодавства в частині оподаткування податком на прибуток, що призвело до заниження податку на прибуток за 2012 рік на суму 503563,00грн. Зокрема, в порушення п.135.3 ст.135 ПК України умовно нараховані відсотки були включені підприємством до складу інших доходів (додаток ІД до рядка 03 податкової декларації з податку на прибуток підприємства) лише за Ікв. 2012 року в сумі 74137,00ггрн., за наростаючим підсумком в деклараціях за І півріччя , ІІІ квартали та за 2012 рік не відображалися. Крім того, встановлено неправомірне, без відповідних підтверджуючих документів, включення ТОВ «Рівненська продуктова компанія» до складу витрат операційної діяльності у 2012 році витрат на придбання у ПП ОСОБА_5 борошна. Для перевірки позивачем було надано лише накладні на отримання товару та податкові накладні. Договори, товарно-транспортні накладні та інші супровідні документи представлено не було. За таких обставин, висновки акта перевірки від 31.07.2012 №577/17-16-22-01/31383171 та оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірними. Просили у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Рівненська продуктова компанія» зареєстроване як юридична особа згідно з розпорядженням міського голови м.Рівне 06.03.2001 №433-р - свідоцтво про державну реєстрацію від 06.03.2001 за №4723. Товариство перебуває на податковому обліку з 13.03.2001 за №28-100/1048. Основними видами діяльності ТОВ «Рівненська продуктова компанія» за КВЕД-1010 є: 46.39 - неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.34 - оптова торгівля напоями, 46.75 - оптова торгівля хімічними продуктами, 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 70.22 - консультування з питань діяльності й керування.

У період з 26.06.2013 по 24.07.2013 ДПІ у м.Рівному проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Рівненська продуктова компанія» (код ЄДРПОУ 31383171) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за наслідками якої складено акт від 31.07.2012 №577/17-16-22-01/31383171.

У вказаному акті зафіксовано, зокрема, порушення позивачем п.44.1 ст.44 розділу ІІ, п.135.1 ст.135, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток за 2012 рік на суму 503563,00грн., у тому числі: за Ікв. 2012 року - на суму 148725,00грн., за ІІкв. - 96150,00грн., за ІІІкв. - 130392,00грн., за ІVкв. - 128296,00грн.

На підставі акта перевірки від 31.07.2012 №577/17-16-22-01/31383171 ДПІ у м.Рівному прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.08.2013 №0004002342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 755345,00грн (503563,00грн. - за основним платежем, 251782,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток зумовлене висновками податкового органу про наступні порушення позивача:

1) невідображення товариством у деклараціях з податку на прибуток наростаючим підсумком суми умовно нарахованих відсотків, що призвело до заниження інших доходів, та, відповідно, інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за І півріччя 2012 року - на суму 74137,00грн., за ІІІ квартали 2012 року - на суму 75387,00грн., за 2012 рік - на суму 100387,00грн.;

2) віднесення до складу витрат операційної діяльності товариства витрат, не підтверджених відповідними первинними документами, за господарськими операціями з ПП ОСОБА_5, що призвело до завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за 2012 рік на суму 2297533,00грн., в тому числі: за Ікв. 2012 року - на суму 708216,00грн., за ІІкв. - на суму 383717,00грн., за ІІІкв. - на суму 619667,00грн., за ІVкв. - 585933,00грн.

Що стосується висновку про невідображення ТОВ «Рівненська продуктова компанія» у деклараціях з податку на прибуток підприємства наростаючим підсумком суми умовно нарахованих відсотків, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2012 між ТОВ «Рівненська продуктова компанія» (позичальник) та ТОВ «ВПК-Україна» (позикодавець) укладено договір про надання безвідсоткової цільової фінансової допомоги на поворотній основі, предметом якого є безвідсоткова цільова допомога для поповнення обігових коштів в сумі 9873000,00грн.

Згідно з вказаним договором ТОВ «Рівненська продуктова компанія» було отримано від ТОВ «ВПК-Україна» упродовж 2012 року кошти в сумі 9873000,00грн., з них станом на 31.12.2012 позивачем було повернуто позикодавцю 6625000,00грн. Неповернута сума станом на 31.12.2012 становила 3243000,00грн.

Сума умовно нарахованих відсотків на суму поворотної допомоги, що залишалася неповернутою на кінець звітного періоду, у 2012 році складає всього 100387,00грн., в тому числі: І квартал 2012 року - 74137,00грн., І півріччя 2012 року - 74137,00грн., ІІІ квартали 2012 року - 75387,00грн., 2012 рік - 100387,00грн.

Вказані обставини встановлені в акті перевірки, відображені в журналі-ордері та відомості за рахунком 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» та не заперечуються сторонами.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

З аналізу змісту п.135.4 та п.135.5 ст.135 ПК України випливає, що обумовлені умовно нараховані відсотки повинні включатися платником до складу інших доходів, тобто у рядок 03 ІД «Інші доходи» декларації з податку на прибуток підприємства та відповідно у рядок 03.10.1 «Умовно нараховані проценти на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповернутою на кінець звітного (податкового) періоду» додатку ІД до вказаного рядка податкової декларації (форма податкової декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 №1213).

Всупереч цим вимогам, позивачем суму умовно нарахованих відсотків у 2012 році у декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року, за ІІІ квартали 2012 року та за 2012 рік було відображено у складі доходів від операційної діяльності - рядок 02 «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))».

За змістом пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.3 ст.135 ПК України, суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.

Отже, дії ТОВ «Рівненська продуктова компанія» щодо включення умовно нарахованих відсотків до доходу від операційної діяльності та, відповідно, не включення обумовлених відсотків до інших доходів, не мають наслідком зменшення суми доходів звітного періоду та відповідно зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Включення умовно нарахованих відсотків до складу інших доходів позивача буде фактично повторним включенням суми цих відсотків до складу доходів платника, що призведе до подвійного оподаткування.

Що стосується висновку про віднесення до складу витрат операційної діяльності товариства витрат, не підтверджених відповідними первинними документами за господарськими операціями з ПП ОСОБА_5, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Рівненська продуктова компанія» (покупець) та ПП ОСОБА_5 (продавець) було укладено договори купівлі-продажу від 03.02.2010 №06 та від 16.02.2012 №20, згідно з якими підприємцем для позивача у 2012 році здійснювалася поставка борошна.

Так, у період з 01.01.2012 по 31.12.2012 ПП ОСОБА_5 поставив позивачу борошна на загальну суму 2297533,21грн., що підтверджується видатковими накладними від 10.01.2012 №0000000002 на суму 64460,00грн. (у т.ч. ПДВ 10743,33грн.), від 17.01.2012 №0000000005 на суму 32230,00грн. (у т.ч. ПДВ 5371,67грн.), від 17.01.2012 №0000000004 на суму 32230,00грн. (у т.ч. ПДВ 5371,67грн.), від 24.01.2012 №0000000012 на суму 32230,00грн. (у т.ч. ПДВ 5371,67грн.), від 24.01.2012 №0000000013 на суму 32230,00грн. (у т.ч. ПДВ 5371,67грн.), від 26.01.2012 №000000015 на суму 32230,00грн. (у т.ч. ПДВ 5371,67грн.), від 26.01.2012 №000000014 на суму 32230,00грн. (у т.ч. ПДВ 5371,67грн.), від 01.02.2012 №000000023 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 01.02.2013 №000000024 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 10.02.2012 №000000028 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 10.02.2012 №000000030 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 16.02.2012 №000000035 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 16.02.2012 №000000034 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 17.02.2012 №000000039 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 17.02.2012 №000000040 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 23.02.2012 №0000000044 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 23.02.2012 №000000043 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 01.03.2012 №000000051 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 01.03.2012 №000000050 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 06.03.2012 №000000057 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 06.03.2012 №000000056 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 20.03.2012 №000000052 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 20.03.2012 №00000051 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 23.03.2012 №000000059 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 23.03.2012 №000000060 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 02.04.2012 №000000071 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 02.04.2012 №000000070 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 09.04.2012 №000000076 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 09.04.2012 №000000075 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 23.04.2012 №0000000078 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 23.04.2012 №000000079 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 08.05.2012 №000000093 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 08.05.2012 №000000092 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 01.06.2012 №000000102 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 01.06.2012 №000000101 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 13.06.2012 №000000104 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 13.06.2012 №000000103 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 19.06.2013 №000000108 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 19.06.2012 №000000107 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 02.07.2012 №000000116 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 02.07.2012 №000000115 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 06.07.2012 №000000120 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 06.07.2012 №000000119 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 19.07.2012 №000000125 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 19.07.2012 №000000124 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 01.08.2012 №000000136 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 01.08.2012 №000000135 на суму 32890,00грн. (у т.ч. ПДВ 5481,67грн.), від 07.08.2012 №000000140 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 07.08.2012 №000000139 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 14.08.2012 №000000143 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 14.08.2012 №000000144 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 22.08.2012 №000000149 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 22.08.2012 №000000148 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 29.08.2012 №000000150 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 29.08.2012 №000000151 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 10.09.2012 №000000163 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 10.09.2012 №000000164 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 12.09.2012 №000000165 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 12.09.2012 №000000166 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 19.09.2012 №000000168 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 19.09.2012 №000000169 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 01.10.2012 №000000177 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 01.10.2012 №000000178 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 11.10.2012 №000000181 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 11.10.2012 №000000182 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 18.10.2012 №000000186 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 18.10.2012 №000000187 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 30.10.2012 №000000192 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 30.10.2012 №000000193 на суму 34320,00грн. (у т.ч. ПДВ 5720,00грн.), від 06.11.2012 №000000200 на суму 35420,00грн. (у т.ч. ПДВ 5903,00грн.), від 06.11.2012 №000000201 на суму 35420,00грн. (у т.ч. ПДВ 5903,00грн.), від 13.11.2012 №000000205 на суму 35420,00грн. (у т.ч. ПДВ 5903,00грн.), від 13.11.2012 №000000206 на суму 35420,00грн. (у т.ч. ПДВ 5903,00грн.), від 22.11.2012 №000000214 на суму 35420,00грн. (у т.ч. ПДВ 5903,33грн.), від 22.11.2012 №000000215 на суму 35420,00грн. (у т.ч. ПДВ 5903,33грн.), від 03.12.2012 №000000230 на суму 35420,00грн. (у т.ч. ПДВ 5903,33грн.), від 03.12.2012 №000000231 на суму 35420,33грн. (у т.ч. ПДВ 5903,33грн.), від 11.12.2012 №000000238 на суму 36300,00грн. (у т.ч. ПДВ 6050,00грн.), від 11.12.2012 №000000239 на суму 36300,00грн. (у т.ч. ПДВ 6050,00грн.), від 24.12.2012 №000000247 на суму 36300,00грн. (у т.ч. ПДВ 6050,00грн.), від 24.12.2012 №000000248 на суму 36300,00грн. (у т.ч. ПДВ 6050,00грн.).

За наслідками вказаних господарських операцій ПП ОСОБА_5 було виписано для позивача відповідні податкові накладні від 10.01.2012 №2, від 10.01.2012 №3, від 17.01.2012 №5, від 17.01.2012 №6, від 24.01.2012 №13, від 24.01.2012 №14, від 26.01.2012 №15, від 26.01.2012 №16, від 01.02.2012 №1, від 01.02.2012 №2, від 10.02.2012 №7, від 10.02.2012 №8, від 16.02.2012 №12, від 16.02.0212 №13, від 17.02.2012 №17, від 17.02.2012 №18, від 23.02.2012 №21, від 23.02.2012 №22, від 01.03.2012 №1, від 01.03.2012 №2, від 06.03.2012 №7, від 06.03.2012 №8, від 20.03.2012 №16, від 20.03.2012 №17, від 23.03.2012 №24, від 23.03.2012 №25, від 02.04.2012 №1, від 02.04.2012 №2, від 09.04.2012 №7, від 09.04.2012 №6, від 23.04.2012 №9, від 23.04.2012 №10, від 08.05.2012 №3, від 01.06.2012 №1, від 01.06.2012 №2, від 13.06.2012 №3, від 13.06.2012 №4, від 19.06.2012 №7, від 19.06.2012 №8, від 02.07.2012 №1, від 02.07.2012 №2, від 06.07.2012 №5, від 06.07.2012 №6, від 19.07.2012 №10, від 19.07.2012 №11, від 01.08.2012 №1, від 01.08.2012 №2, від 07.08.2012 №5, від 07.08.2012 №6, від 14.08.2012 №9, від 14.08.2012 №10, від 22.08.2012 №14, від 22.08.2012 №15, від 29.08.2012 №16, від 29.08.2012 №17, від 10.09.2012 №4, від 10.09.2012 №5, від 12.09.2012 №6, від 12.09.2012 №7, від 19.09.2012 №9, від 19.09.2012 №10, від 01.10.2012 №1, від 01.10.2012 №2, від 11.10.2012 №5 від 11.10.2012 №6, від 18.10.2012 №10, від 18.10.2012 №11, від 30.10.2012 №16, від 30.10.2012 №17, від 06.11.2012 №1, від 06.11.2012 №2, від 13.11.2012 №6, від 13.11.2012 №7, від 22.11.2012 №15, від 22.11.2012 №16, від 03.12.2012 №1, від 03.12.2012 №2, від 11.12.2012 №9, від 11.12.2012 №10, від 24.12.2012 №17, від 24.12.2012 №18.

Розрахунки з ПП ОСОБА_5 здійснено позивачем у безготівковій формі на суму 773360,00грн. Станом на 31.12.2012 кредиторська заборгованість ТОВ «Рівненська продуктова компанія» перед вказаним підприємцем становила 72600,00грн.

Перевезення придбаного позивачем у ПП ОСОБА_5 борошна з м.Тернопіль до м.Рівне здійснювалося безпосередньо продавцем, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними товарно-транспортними накладними від 10.01.2012, від 17.01.0212, від 24.01.2012, від 26.01.2012, від 01.02.2012, від 16.02.2012, від 17.02.2012, від 23.02.2012, від 01.03.2012, від 06.03.2012, від 20.03.2012, від 23.03.2012, від 02.04.2012, від 09.04.2012, від 23.04.2012, від 08.05.2012, від 08.06.2012, від 13.06.2012, від 19.06.2012, від 02.07.2012, від 06.07.2012, від 18.07.2012, від 01.08.2012, від 07.08.2012, від 14.08.2012, від 27.08.2012, від 29.08.2012, від 10.03.2012, від 12.09.2012, від 19.09.2012, від 01.10.2012, від 11.10.2012, від 18.10.2012, від 30.10.2012, від 06.11.2012, від 13.11.2012, від 22.11.2012, від 03.12.20112, від 11.12.2012, від 24.12.2012.

Витрати на придбання борошна за вказаними господарськими операціями позивачем було включено до складу витрат операційної діяльності за 2012 рік в загальній сумі 2297533,00грн., в тому числі: за Ікв. 2012 року - на суму 708216,00грн., за ІІкв. - на суму 383717,00грн., за ІІІкв. - на суму 619667,00грн., за ІVкв. - 585933,00грн.

Оприбуткування позивачем придбаного борошна підтверджується карткою руху товарно-матеріальних цінностей по складу фасованої продукції за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Придбане у ПП ОСОБА_5 борошно було використано позивачем у власній господарській діяльності - реалізоване ТОВ «ВЕНДІНО-ЗАХІД» згідно з договором поставки від 01.02.2012 №01/02/12 та ТОВ «ВПК-Україна» згідно з договором поставки від 03.01.2012 №03/01/12.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV), цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Частиною 2 статті 3 Закону №996-ХIV передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону №996-ХIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996-ХIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділу ІІІ ПК України, яким встановлено порядок визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до п.138.1 ст.138 розділу ІІІ ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 розділу ІІІ ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Пунктом 138.2 статті 138 розділу ІІІ ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу ІІІ ПК України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання. Для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Як встановлено у ході судового розгляду, складені позивачем та його контрагентом вищезазначені документи повністю розкривають зміст господарських операцій, їх кількісні та вартісні показники, підтверджують рух активів ТОВ «Рівненська продуктова компанія», є первинними у розумінні Закону №996-XIV, а відтак є належними доказами, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з постачання борошна.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон № 755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На момент вчинення господарських операцій з ТОВ «Рівненська продуктова компанія» ПП ОСОБА_5 був зареєстрований як фізична особа - підприємець, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та як наслідок можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Висновки про безпідставне включення до складу витрат операційної діяльності, витрат на придбання борошна у ПП ОСОБА_5 ґрунтуються на твердженнях ревізорів про ненадання позивачем для перевірки будь-яких інших документів, крім видаткових та податкових накладних. На зазначені обставини посилалися у судовому засіданні і представники відповідача.

Проте, відповідно до п.3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 24.12.2010 N1003, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2011 за №70/18808 (що був чинним на момент проведення перевірки позивача) (далі - Порядок N1003), перед початком проведення документальної перевірки діяльності платника податків за місцезнаходженням податкового органу посадова особа, відповідальна за проведення перевірки, зобов'язана прийняти надані платником податків оригінали документів, пов'язаних із здійсненням діяльності за період, що перевіряється.

Зазначені документи приймаються за описом, складеним платником податків за власним бажанням.

Опис наданих для перевірки документів складається у двох примірниках особисто платником податків у присутності посадової особи, відповідальної за проведення перевірки. В описі в обов'язковому порядку зазначається кожний переданий документ із указанням його найменування, номера та дати видачі. У разі наявності значної кількості однотипних документів, наприклад, накладних на придбання товару, в описі допускається запис із зазначенням назви однотипних документів (накладна), їх кількості, за який період діяльності вони надані та кількості аркушів.

У кінці опису платником податків повинно бути зазначено, що для проведення перевірки документи надані в повному обсязі, інші документи, пов'язані із здійсненням діяльності, відсутні.

Посадова особа, яка здійснює перевірку, ознайомившись із наданими для перевірки документами, перевіривши їх наявність за описом, робить у ньому запис про прийняття для проведення документальної перевірки документів, пов'язаних із здійсненням діяльності, зазначає дату їх прийняття та ставить особистий підпис.

У разі відмови платника податків від особистого складання опису такий опис складається посадовою особою, відповідальною за проведення перевірки, у присутності платника податків. При цьому цей факт зазначається в акті перевірки.

Згідно з пп.3.2.3 п.3.2 розділу ІІ Порядку N1003, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Узагальнений перелік документів, які було використано під час проведення перевірки ТОВ «Рівненська продуктова компанія» (Додаток 4 до акта перевірки від 31.07.2012 №577/17-16-22-01/31383171) не відповідає наведеним вимогам, а тому не дає можливості визначити, які конкретно документи та за операціями з якими контрагентами надавалися позивачем ревізорам. Жодних актів щодо відмови позивача надати для перевірки документи відповідачем суду не надано.

Таким чином, обставини щодо ненадання позивачем первинних документів, складених за господарськими операціями з придбання борошна у ПП ОСОБА_5 не знайшли підтвердження під час судового розгляду.

За таких обставин, суд вважає правомірним включення позивачем до складу витрат операційної діяльності у 2012 році витрат на придбання борошна у ПП ОСОБА_5 на загальну суму 2297533,00грн., в тому числі: за Ікв. 2012 року - на суму 708216,00грн., за ІІкв. - на суму 383717,00грн., за ІІІкв. - на суму 619667,00грн., за ІVкв. - 585933,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ДПІ у м.Рівному не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 14.08.2013 №0004002342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 755345,00грн (503563,00грн. - за основним платежем, 251782,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 14.08.2013 №0004002342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 755345,00грн (503563,00грн. - за основним платежем, 251782,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська продуктова компанія" із Державного бюджету України судовий збір у сумі 2294,00грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.