Ухвала суду № 35256998, 12.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Аканов О.О.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року справа №805/11217/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Нікуліна О.А., при секретарі Копиці С.В., за участі представника позивача Воловика В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 р. у справі № 805/11217/13-а за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" до Добропільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001661502 від 18.07.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013 року ТДВ "Шахта "Білозерська" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за листопад 2011 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001661502 від 18.07.2013 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 323337 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 02.07.2013 відповідачем проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт №432/15-2/36028628.

Відповідно до акту ДПІ встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яке полягало у включенні до складу податкового кредиту за листопад 2011року податкових накладних від 08.11.2011 року № 32 на суму ПДВ 106141,14 грн. надану ТОВ "Енергооптторг", але не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 11.11.2011 року № 143 на суму ПДВ 109416,67 грн. надану ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", але не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також податковий орган посилався на те, що включивши ці накладні до додатку № 8 декларації з ПДВ, позивач не надав копій товарних чеків, або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів та послуг.

На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 18.07.2013 року № 0001661502 яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 323337 грн. в тому числі 215558 грн. за основним платежем та 107779 за штрафними санкціями.

Але як зазначив позивач камеральна перевірка від 02.07.2013 проведена відповідачем несвоєчасно, тобто за межами передбаченого строку п.200.10. ст.200 ПК України. Кінцевий строк проведення камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за листопад 2011року до 19.01.2012 року, а тому проведення такої перевірки є незаконним, а відтак ППР прийняте на підставі акту є протиправним.

Постановою суду 1 інстанції у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Позивач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати і прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача на задоволенні скарги наполягав, представник відповідача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила наступне.

ТДВ "Шахта "Білозерська" є юридичною особою, ідентифікаційний номер 36028628, місцезнаходження : 85013, Донецька область, м.Добропілля, м.Білозерське, вул.Строїтельна,17 зазначено у відповідному свідоцтві серія ААБ №656779, перебуває на обліку у позивача як платник податків, є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість 18.08.2008 №100134490.

Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з ПДВ за листопад 2011 року ТДВ "Шахта "Білозерська".

Актом перевірки зафіксовані порушення позивачем п.201.10 ст.201 ПК України, п.21 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011 №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228, і встановлено неправомірне включення до податкового кредиту листопада 2011року суми ПДВ у розмірі 215558 грн.

На підставі акту перевірки Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2013 року № 0001661502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 323337 грн. з яких за основним платежем у розмірі 215558 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 107779 грн.

Як встановлено у судовому засіданні позивач включив до податкового кредиту листопада 2011року податкові накладні від 08.11.2011 року № 32 на суму ПДВ 106141,14 грн. надану ТОВ "Енергооптторг", але не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 11.11.2011 року № 143 на суму ПДВ 109416,67 грн. надану ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", але не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем подано до відповідача податкову декларацію за листопад 2011року, заяву зі скаргою на постачальників ТОВ "Енергооптторг" та ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля".

Відповідно до листа позивача ДПІ надано лише податкові накладні від 08.11.2011року № 32 від 11.11.2011 року №143 та копії витягів з Єдиного реєстру податкових накладних від 12.12.2011 №2, 12.12.2011 №3.

Пунктом 75.1, 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 76.1. статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно положень п. 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.8. статті 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Пунктом 200.10. статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Тобто у випадку коли продавець відмовляється надавати податкову накладну або порушив порядок її заповнення чи реєстрації, покупець має право включити суми податку до складу податкового кредиту тільки у разі подання заяви із скаргою і копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшує суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, на платника податків накладається штраф в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування накладється штраф у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що позивач надав до відповідача лише податкові накладні від 08.11.2011 року № 32 від 11.11.2011 року №143 та копії витягів з Єдиного реєстру податкових накладних від 12.12.2011 №2, 12.12.2011 №3, що не заперечувалось сторонами по справі.

Таким чином у позивача не виникло право включити суми ПДВ за угодами із ТОВ "Енергооптторг"(106141,14 грн.), та ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля"( 109416,67 грн.) до складу податкового кредиту листопада 2011р., а тому відповідачем виходячи із допущеного порушення податкового законодавства, та з урахуванням податкового повідомлення-рішення від 31.03.2011р. №0000182340/0/5907 правомірно донараховано податкове зобов"язання з ПДВ в сумі 323337 грн.

Судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду 1 інстанції про те, що у випадку коли платником податків порушено податкове законодавство і ДПІ донараховане податкове зобов"язання в межах 1095 днів, тобто прийняте правильне по суті рішення, недотримання податковим органом строку проведення перевірки не є безумовною підставою для його скасування.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції постанову ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись статтями 184, 195-196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 р. у справі № 805/11217/13-а - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Суддя - доповідач Ляшенко Д.В.

Судді Ястребова Л.В.

Нікулін О.А.