Рішення № 35256266, 31.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17868/13 31.10.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/17868/13

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»;

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»;

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 15798,12 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Січкаренко Н.Г., довіреність № ГО-12/270 від 19.12.2012р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (надалі - позивач) до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 15798,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № А0308957/1414-02 від 12.11.2012р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля «Мазда», державний номер АА 6797 ВВ, а тому відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993, п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «ДЕО», державний номер АА 6213 НН, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач направив останньому заяву про відшкодування шкоди в порядку регресу. Відповідач вимогу позивача не задовольнив, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013р. порушено провадження у справі № 910/17868/13 та призначено її розгляд на 17.10.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013р., на підставі ст. 89 ГПК України, виправлено описку в даті судового засідання та призначено розгляд справи на 31.10.2013р.

Присутнім у судовому засіданні 31.10.2013р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі, та подано витребувані судом докази.

Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження від 17.09.2013р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав, представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 17.09.2013р. та ухвала від 23.09.2013р. були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві. Відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі 30.09.2013р.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2012р. приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (за договором - страховик) та ВАТ «Укртелеком» (за договором - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № А0308957/1414-02, за умовами якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом - автомобілем «Мазда», державний номер АА 6797 ВВ, який належить страхувальнику на праві власності.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2013р.у м. Києві, по Столічному шосе, 21, сталося дорожньо-транспортна пригода (далі по тексту - ДТП) за участю застрахованого автомобіля «Мазда», державний номер АА 6797 ВВ, який належить страхувальнику ПАТ «Укртелеком», під керуванням гр. Білокінь С.О., та автомобілем «ДЕО», державний номер АА 6213 НН, під керуванням гр. Ніколайчука С.О.

Згідно довідки ДАІ № 45/2348 та постанови Голосіївського районного суду м. Києва, від 17.06.2013р., у справі № 752/9998/13-ц гр. Ніколайчука С.О. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн.

В результаті ДТП автомобілю «Мазда», державний номер АА 6797 ВВ було спричинено механічні пошкодження, що підтверджується довідкою № 45/2358 від 01.06.2013р. про обставини дорожньо-транспортної пригоди, виданої інспектором ДПС 3 взводу 2 батальйону полку ДПС ГУМВС України у м. Києві.

На підставі заяви страхувальника про настання страхового випадку та згідно зі звітом про оціночну вартість збитків завданих пошкодженому транспортному засобу № 1365/КВ2, складеного Регіональним партнером ТОВ «Декра Експерт», і страховим актом № 15538Р/40/1015 від 21.03.2013р., затвердженого Регіонального управління врегулювання страхових випадків АТ «СГ «ТАС» (приватне), позивачем на виконання умов договору страхування перераховано на рахунок СПД Харченко Олександр Володимирович, відповідно до рахунку-фактури № СФ-0001053 від 12.06.2013р., виставленого останнім, страхове відшкодування у розмірі 16298,12 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 102847 від 22.07.2013р.

Стаття 979 Цивільного кодексу України та стаття 16 Закону України «Про страхування» визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Приписами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення містить ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування».

Однак, судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність особи, винної у вчиненні ДТП, застрахована у приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт», згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0680231, чинного на момент вчинення ДТП.

10.09.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача, як страховика винної особи в ДТП, що сталась 01.06.2013р. заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 16298,12 грн. Вказану заяву відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи. Водночас, відповідач не надав доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10; код ЄДРПОУ 25005889) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 65; код ЄДРПОУ 30115243) суму страхового відшкодування в розмірі 16298 грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 05.11.2013р.

Суддя А.І. Привалов