Постанова № 35255062, 05.11.2013, Нахімовський районний суд міста Севастополя

05.11.2013

НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 765/4402/13-а

Категорія 10.3.3

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

05 листопада 2013 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1,

при секретарі:- ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Севастополя справу за адміністративним позовом Прокурора міста ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до Севастопольської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 16 імені ОСОБА_14 Севастопольської міської Ради, 3-ті особи: відділ освіти Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя, комунальний виховний заклад «Севастопольський дитячий будинок № 2» про визнання дій неправомірними, стягнення грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати дії Севастопольської загальноосвітньої шкоди 1-3 ступенів № 16 ім. В.Д. Ревякіна щодо невиплати випускникам з числа дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 одноразової грошової допомоги в розмірі, встановленому частиною 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», неправомірними; стягнути з Севастопольської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 16 імені ОСОБА_14 Севастопольської міської Ради на користь ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу в сумі 1834 грн., ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу в сумі 1834 грн., ОСОБА_6 одноразову грошову допомогу в сумі 1954 грн., ОСОБА_7 одноразову грошову допомогу в сумі 2268 грн., ОСОБА_8 одноразову грошову допомогу в сумі 1994 грн., ОСОБА_9 одноразову грошову допомогу в сумі 1994 грн., ОСОБА_10 одноразову грошову допомогу в сумі 1994 грн., ОСОБА_11 одноразову грошову допомогу в сумі 1994 грн., ОСОБА_12 одноразову грошову допомогу в сумі 1834 грн., ОСОБА_13 одноразову грошову допомогу в сумі 1994 грн. з урахуванням раніше проведених виплат.

Вимоги позову мотивовані тим, що перевіркою дотримання вимог Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», проведеною прокуратурою м. Севастополя, було встановлено, що наказами директора Севастопольської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 16 ім. В.Д.Ревякіна: № 16 від 26 травня 2010 року вихованка КЗ «Севастопольський дитячий будинок № 2» ОСОБА_12 була визнана такою, що закінчила курс загальноосвітньої школи 3 ступеню; № 22 від 21 червня 2010 року вихованці КЗ «Севастопольський дитячий будинок № 2» ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були визнані такими, що закінчили курс загальноосвітньої школи 2 ступеню; № 3 від 10 січня 2011 року вихованка КЗ «Севастопольський дитячий будинок № 2» ОСОБА_6 була визнана такою, що закінчила курс загальноосвітньої школи 2 ступеню; № 20Б від 21 червня 2011 року вихованці КЗ «Севастопольський дитячий будинок № 2» ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_13 були визнані такими, що закінчили курс загальноосвітньої школи 2 ступеню; № 13-а від 11 травня 2012 року вихованка КЗ «Севастопольський дитячий будинок № 2» ОСОБА_7 була визнана такою, що закінчила курс загальноосвітньої школи 3 ступеню.

Проте в порушення ч.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», одноразову грошову допомогу в розмірі двох прожиткових мінімумів зазначені випускники не отримали.

В судовому засіданні прокурор вимоги позову підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги прокурора не визнала, просила суд відмовити в їх задоволенні, вказуючи на те, що вказаний вид соціальної допомоги у звязку з закінченням навчального закладу повинний сплачувати на користь своїх вихованців комунальний виховний заклад «Севастопольський дитячий будинок № 2» по закінченню дитячого будинку, оскільки предметом діяльності саме цього закладу є надання послуг освіти і виховання, діти знаходяться на забезпечення дитячого будинку, який у свою чергу підпорядкований управлінню освіти та науки Севастопольської міської державної адміністрації, тому кошти на виплату дітям повинні були передбачені та закладені в кошторис на виплату на наступний навчальний рік саме адміністрацією дитячого будинку.

Представник третьої особи Відділу освіти Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя, в судовому засіданні також просила у задоволенні позову прокурора відмовити, зазначаючи, що виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», повинен здійснювати Севастопольський дитячий будинок № 2. Крім цього, вказувала на те, що зазначений вид виплат повинен здійснюватись не з районного бюджету, а з бюджету міста ОСОБА_3.

Представник третьої особи Комунального виховного закладу «Севастопольський дитячий будинок № 2», в судовому засіданні пояснила суду, що Комунальний виховний заклад «Севастопольський дитячий будинок № 2» не є навчальним закладом, що підтверджується наданою до матеріалів справи копією статуту, а тому відповідно до положень Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» виплата соціальної допомоги, передбаченої ч.7 ст.8 цього Закону, не віднесена до його компетенції. Також вказувала на те, що грошова допомога, у звязку з досягненням дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, 18-річного віку була виплачена у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить вимоги прокурора обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказами директора Севастопольської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 16 ім. В.Д.Ревякіна: № 16 від 26 травня 2010 року вихованка КЗ «Севастопольський дитячий будинок № 2» ОСОБА_12 була визнана такою, що закінчила курс загальноосвітньої школи 3 ступеню; № 22 від 21 червня 2010 року вихованці КЗ «Севастопольський дитячий будинок № 2» ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були визнані такими, що закінчили курс загальноосвітньої школи 2 ступеню; № 3 від 10 січня 2011 року вихованка КЗ «Севастопольський дитячий будинок № 2» ОСОБА_6 була визнана такою, що закінчила курс загальноосвітньої школи 2 ступеню; № 20Б від 21 червня 2011 року вихованці КЗ «Севастопольський дитячий будинок № 2» ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_13 були визнані такими, що закінчили курс загальноосвітньої школи 2 ступеню; № 13-а від 11 травня 2012 року вихованка КЗ «Севастопольський дитячий будинок № 2» ОСОБА_7 була визнана такою, що закінчила курс загальноосвітньої школи 3 ступеню.

Згідно відповіді директора Севастопольської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 16 імені ОСОБА_14 Севастопольської міської Ради від 29 квітня 2013 року вих. № 63, на вимогу в.о. начальника відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури міста ОСОБА_3 від 23 квітня 2013 року було повідомлено, що грошова допомога згідно до ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» не передбачена статутом та бюджетом школи, у звязку з чим ніяких виплат випускникам школивихованцям дитячого будинку не проводилось. Виплати проводяться через централізовану бухгалтерію Відділу освіти Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.4 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою та встановлюються на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.

Частиною 7 статті 8 цього Закону (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) також встановлено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи органів праці та соціального захисту населення одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі двох прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Згідно зі статтею 39-9 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих Положень Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

При цьому Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлено, що допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, станом на 21 травня 2010 року та 25 червня 2010 року, встановлений на рівні 917 гривень.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, станом на 10 січня 2011 року та 21 червня 2011 року, встановлений на рівні 977 гривень.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, станом на 11 травня 2012 року, встановлений на рівні 1134 гривні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що стягненню з Севастопольської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 16 імені ОСОБА_14 Севастопольської міської Ради на користь ОСОБА_4 підлягає одноразова грошова допомога в сумі 1834 грн., на користь ОСОБА_5 в сумі 1834 грн., на користь ОСОБА_6 - в сумі 1954 грн., на користь ОСОБА_7 - в сумі 2268 грн., на користь ОСОБА_8 - в сумі 1994 грн., на користь ОСОБА_9 - в сумі 1994 грн., на користь ОСОБА_10 - в сумі 1994 грн., на користь ОСОБА_11 - в сумі 1994 грн., на користь ОСОБА_12 - в сумі 1834 грн., на користь ОСОБА_13 - в сумі 1994 грн.

Доводи відповідача про те, що одноразова грошова допомога випускникам з числа дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повинна виплачуватись Комунальним виховним закладом «Севастопольський дитячий будинок № 2» по закінченню дитячого будинку, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки частиною 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, забезпечуються одноразовою грошовою допомогою в розмірі двох прожиткових мінімумів за рахунок навчального закладу. Отже, беручи до уваги, що згідно до статутних документів Севастопольського дитячого будинку № 2, він є комунальним виховним закладом, предметом діяльності якого є надання послуг освіти і виховання, суд вважає, що обовязок по виплаті даній категорії дітей одноразової грошової допомоги покладено на навчальний заклад, а саме на Севастопольську загальноосвітню школу 1-3 ступенів № 16 імені ОСОБА_14 Севастопольської міської Ради.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного Суду України від 27 жовтня 2010 року № К-16968/10.

На підставі ст.19 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 39-9 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», ст.52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ст.12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», керуючись статтями 6, 8, 9, 11, 70-72, 86, 158-163, 167, 256, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії Севастопольської загальноосвітньої шкоди 1-3 ступенів № 16 ім. В.Д. Ревякіна щодо невиплати випускникам з числа дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 одноразової грошової допомоги в розмірі встановленому частиною 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», неправомірними.

Стягнути з Севастопольської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 16 імені ОСОБА_14 Севастопольської міської Ради на користь ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу в сумі 1834 грн., ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу в сумі 1834 грн., ОСОБА_6 одноразову грошову допомогу в сумі 1954 грн., ОСОБА_7 одноразову грошову допомогу в сумі 2268 грн., ОСОБА_8 одноразову грошову допомогу в сумі 1994 грн., ОСОБА_9 одноразову грошову допомогу в сумі 1994 грн., ОСОБА_10 одноразову грошову допомогу в сумі 1994 грн., ОСОБА_11 одноразову грошову допомогу в сумі 1994 грн., ОСОБА_12 одноразову грошову допомогу в сумі 1834 грн., ОСОБА_13 одноразову грошову допомогу в сумі 1994 грн. з урахуванням раніше проведених виплат.

Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя Нахімовського районного

суду міста ОСОБА_3ОСОБА_1