Постанова № 35254244, 14.11.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3444/13-а

14 листопада 2013 року 14год. 45хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про скасування постанови ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про скасування постанови №038128 від 02.04.2013 про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити. Суду пояснив, що в нього є наявними всі визначені законом документи, які були пред'явлені до перевірки, однак безпідставно не враховані.

Відповідач Управління Укртрансінспекції у Рівненській області заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.35). Подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття представника управління у судове засідання, а саме: у зв'язку із звільненням головного спеціаліста юрисконсульта управління (а.с.36-37). Суд не визнає поважною причиною не прибуття в судове засідання представника відповідача, оскільки відповідач не обмежений в праві забезпечити участь у справі іншого представника.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Рівненською районною державною адміністрацією Рівненської області 10.02.2003; основний вид діяльності за КВЕД: інший пасажирський наземний транспорт; з 01.01.2012 є платником єдиного податку відповідно до свідоцтва серія НОМЕР_2 від 28.05.2012; згідно з ліцензією серія НОМЕР_3 від 30.10.2010 вид діяльності - надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом, дозволений вид робіт - внутрішні перевезення пасажирів автобусами (а.с.38-41).

Судом встановлено, що 11.03.2013 працівниками управління Укртрансінспекції у Рівненській області в м. Рівне вул. Київська здійснено перевірку транспортного засобу LT 35, номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 Результати перевірки оформлені актом № 043334, згідно з висновками якого встановлено: перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 км одним водієм; надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення договору з замовником транспортних послуг, чим порушено ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.8). При цьому водію транспортного засобу ОСОБА_4 повідомлено, що розгляд справи про порушення законодавства в сфері автомобільного транспорту відбудеться 19.03.2013 (а.с.9).

Позивач суду пояснив, що 19.03.2013 розгляд справи про порушення законодавства в сфері автомобільного транспорту був здійснений за його участі, він надав документи, які спростовували виявлене порушення, а зокрема пред'явив договір із замовником. За результатами розгляду матеріалів позивач був повідомлений про винесення припису, що відповідає зазначеному на корінці повідомлення про час і місце розгляду справи (а.с.8). Позивач стверджує, що 19.03.2013 постанови про застосування до нього штрафних санкцій не виносились.

Як вбачається з матеріалів справи, спірну постанову № 038128 на підставі вищевказаного акта перевірки начальником управління Укртрансінспекції у Рівненській області за допущення порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, передбачених статтею 39 цього Закону, винесено не за результатами розгляду справи про порушення законодавства в сфері автомобільного транспорту 19.03.2013, а лише 02.04.2013. Обумовленою постановою до СПД ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00 грн. (а.с.6).

Позивач суду пояснив, що спірну постанову він отримав в вересні 2013 року в Управлінні Укртрансінспекції у Рівненській області, куди звернувся у зв'язку з викликом про необхідність сплати штрафної санкції. При цьому, разом з постановою йому було надано супровідний лист про її надіслання на адресу позивача від 03.04.2013, однак ствердив, що така постанова поштою не надходила. Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Також, судом встановлено, що відповідно до штампа відповідача, спірна постанова від 02.04.2013 набрала законної (юридичної) сили 02.04.2013, що не узгоджується з датою її направлення правопорушнику 03.04.2013 (а.с.7). За таких обставин суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" N 2344-III від 05.04.2001 нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Частиною 4 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено перелік необхідних документів для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Абзац 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачає, що до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Таким чином, відповідно до вищевказаних правових норм закон визначає вимоги до автомобільних перевізників та встановлює санкції за їх невиконання.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Нерегулярними пасажирськими перевезеннями визнаються перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Отже, автомобільним перевізником, який здійснює нерегулярні пасажирські перевезення, є фізична особа, яка виконує перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначається маршрут руху, дата та час перевезень, інші умови перевезень та форма оплати послуги, або здійснює перевезення пасажирів за власний кошт.

Відповідно до положень ч.1 ст.29 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Частиною 5 статті 35 вище згаданого Закону перевезення пасажирів автобусами в режимі нерегулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах нерегулярних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.

Наказом Міністерства інфраструктури України №331 від 20.06.2012 затверджено Типову форму договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах. Невід'ємною частиною даного договору є інформаційний лист щодо здійснення нерегулярних перевезень пасажирів.

Судом встановлено, що 11.03.2013 між ОСОБА_1 (Перевізник) та ОСОБА_5 (Замовник) укладено договір №1653 про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах (а.с.28), згідно з умовами якого Перевізник зобов'язується за плату здійснити перевезення організованої Замовником групи пасажирів у кількості 18 осіб та їх багажу, список яких наведено в Інформаціному листі щодо здійснення нерегулярних перевезень пасажирів, за маршрутом м. Луцьк - м. Київ (а.с.29).

Суд вважає необґрунтованими висновки відповідача щодо відсутності у перевізника договору з замовником про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів, позаяк судом достовірно встановлено, що до перевірки водієм було надано інформаційний лист до договору №1653, про що безпосередньо зазначено у акті перевірки 043334 від 11.03.2013.

За таких обставин та враховуючи, що на не оформлення інших документів, передбачених статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідач не покликається, суд вважає неправомірним застосування до позивача штрафної санкції на підставі абз.3 ч.1 ст.60 цього Закону, позаяк наданими позивачем доказами спростовується вчинення ним обумовленого порушення.

Відповідно до статті 71 КС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

За встановлених обставин суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірної постанови суб'єкт владних повноважень діяв необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування постанови № 038128 від 02.042013 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує судові витрати на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Постанову Управління Укртрансінспекції у Рівненській області № 038128 від 02.04.2013 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. - визнати протиправною та скасувати.

Присудити на користь позивача Фізична особа підприємець ОСОБА_1 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.