Ухвала суду № 35252169, 24.10.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

24.10.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц/797/2000/2013 Головуючий в першій

Категорія 27 інстанції Гапонов Д.Ю.

Доповідач в апеляційній

інстанції Андрейченко А.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Андрейченко А.А.,

суддів - Моцного М.В., Саліхова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 28 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставлене майно,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2010 року Публічне акціонерне товариство „ВТБ Банк" (далі ПАТ „ВТБ Банк") звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованісті за кредитним договором №727-08-08 від 29.08.2008 року в сумі 619 809,28 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно - автомобіль марки BMW, модель Х6 2008 року випуску, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, видане Севастопольським МРЕВ 27.08.2008 року, згідно договору застави №29 від 29.08.2008 року.

Вимоги позову мотивовані тим, що між сторонами 28 вересня 2008 року був укладений кредитний договір №727-08-08, згідно з яким Банк надав позичальнику кредит у розмірі 690000 грн., строком на 7 років, до 28 серпня 2015 року, а позичальник взяла на себе обов'язок повернути кредит, зі сплатою 21,0% річних, з розстрочкою, щомісячно, згідно з графіком. В якості забезпечення належного виконання боржником прийнятих на себе зобов'язань між банком та відповідачем був укладений договір застави №29 від 29 серпня 2008 року, згідно якого ОСОБА_3 передала в заставу Банку належний їй на праві власності зазначений вище транспортний засіб, який був придбаний за рахунок кредитних коштів.

У порушення норм чинного законодавства та умов кредитного договору відповідач належним чином не виконує прийняті на себе зобов'язання із погашення кредиту та сплаті процентів, порушує графік погашення боргу, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 619 809,28 грн.

Рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 28 грудня 2012 року позов задоволений частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль марки BMW, модель Х6, 2008 року випуску, шляхом продажу автомобілю ПАТ „ВТБ Банк" з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ „ВТБ Банк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що рішення суду не відповідає вимогам ст. 21 Закону України „Про заставу" та ст.591 ЦК України, відповідно до яких реалізація заставного майна проводиться виключно спеціалізованими організаціями шляхом продажу його з публічних торгів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ПАТ «ВТБ Банк», суд першої інстанції виходив з доведеності факту наявності у ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №727-08-08, укладеним між банком та відповідачем, та забезпеченням виконання кредитних зобов'язань останньої договором застави рухомого майна, а саме автомобілю.

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального і процесуального права, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк", правонаступником якого є ПАТ „ВТБ Банк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №727-08-08, згідно якому банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 690 000 грн. на придбання автомобіля марки BMW Х6, строком на 7 років до 28.08.2015 року, а ОСОБА_3 взяла на себе обов'язок повернути кредит зі сплатою 21% річних з розстрочкою щомісячно згідно з графіком (а.с.8-14).

У забезпечення належного виконання ОСОБА_3 прийнятих на себе зобов'язань 29.08.2008 року між банком та відповідачем був укладений договір застави №29, згідно якому відповідач передала у заставу банку належне їй на праві власності рухоме майно, а саме, автомобіль марки BMW, модель Х6, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (а.с.17-19).

Банк свої зобов'язання за договором з надання кредиту виконав в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером №163 218 від 29.08.2008 року(а.с.20).

Рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 15 вересня 2011 року встановлено, що свої зобов'язання за договором кредиту №727-08-08 ОСОБА_3 виконувала неналежно, внаслідок чого станом на 14.09.2011 року утворилася заборгованість в сумі 684 949,90 грн., яка складається: з боргу за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту - 521 975, 55 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом - 5 298,53 грн., поточна заборгованість за кредитом - 507 536,57 грн., інфляційній втрати - 8028,38 грн., 3(три) процента річних - 1112,07 грн.; з боргу за процентами (плата за користування кредитом) з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих в зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів - 37164, 06 грн., в тому числі прострочена заборгованість за процентами за період з 21.07.2011р. по 20.08.2011р.- 10 734,47 грн., поточна заборгованість за процентами станом на 14.09.2011 року - 3554,72 грн., інфляційні втрати - 21 918,85 грн., 3(три) проценти річних - 956,02 грн.; з пені, нарахованої в розмірі 0,5% за кожен день прострочення сплати Банку плати за користування кредитом та кредиту за кредитним договором №727-08-08 від 29.08.2008 року - 125 810, 29 грн.

Вищезазначеним рішенням з ОСОБА_3 та ОСОБА_6, як поручителя, солідарно стягнуто суму заборгованості в розмірі 560 139,61 грн.

Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 05.07.2012 року рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 15.09.2011 року було змінено в частині стягнення пені, з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 стягнуто солідарно суму в розмірі 684948,90 грн.

На час розгляду справи відповідач не надала доказів, що підтверджують погашення заборгованості за зазначеним кредитним договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу.

В силу застави, згідно зі статтею 572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Частинами першою та сьомою статті 20 Закону України „Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду.

Звернення стягнення на предмет застави відповідно до статті 590 ЦК України здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернення стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, положеннями якої передбачено такий спосіб звернення стягнення на предмет застави як продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншої особою-покупцем.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку про те, що актами цивільного законодавства України надано право сторонам договору самим обирати спосіб та порядок врегулювання спірних питань щодо виконання умов договору, зокрема заставодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі і продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем або на публічних торгах.

Суд правильно оцінив встановлені обставини справи та дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для звернення стягнення на заставлене рухоме майно у спосіб, передбачений Законом України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", шляхом продажу заставодержателем предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем, що не суперечить вимогам ст. 591 ЦК України.

Згідно із ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити

Рішення Балаклавського районного суду міста Севастополя від 28 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючий /підпис/ А.А.Андрейченко

Судді /підпис/ В.В.Саліхов

/підпис/ М.В.Моцний

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного

суду м.Севастополя А.А. Андрейченко