Постанова № 35249464, 07.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 р. Справа № 804/12450/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачених як допомога по безробіттю в сумі 3780,69 грн., -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2013 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпродзержинського міського центру зайнятості, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 безпідставно виплачені кошти як допомога по безробіттю у сумі 3780,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач отримував допомогу по безробіттю, перебуваючи в трудових відносинах з КЗ «Дніпродзержинська станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради згідно трудової угоди №29 від 01.08.2012 р., про що не повідомив центр зайнятості і внаслідок чого відповідачем неправомірно отримано кошти в загальному розмірі 3780,69 грн., які у добровільному порядку не повернуті.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання також не прибув про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся, але повернувся конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, тому відповідних змін до Єдиного державного реєстру внесено не було.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду судової справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на обліку в Дніпродзержинському міському центрі зайнятості перебував безробітний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

За заявою ОСОБА_2 від 15.08.2012 р. йому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Цією заявою відповідач підтвердив, що не має постійного або тимчасового заробітку, в т. ч. за договорами цивільно-правового характеру, права на пенсію за віком, утому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років або інших передбачених законодавством доходів.

В період перебування в Дніпродзержинському міському центру зайнятості виявлено, що ОСОБА_2 знаходиться в трудових відносинах з КЗ «Дніпродзержинська станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради.

На лист Дніпродзержинського міського центру зайнятості від 03.04.2013 р. за №878 КЗ «Дніпродзержинська станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради листом від 04.04.2013 р. №228 повідомив, що ОСОБА_2 дійсно працював в серпні 2012 р. по трудовій угоді №29 від 01.08.2012 р. та отримав заробітну плату в розмірі 2146,00 грн. На підтвердження КЗ «Дніпродзержинська станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради надано копію трудової угоди, копію акту прийняття робіт за трудовою угодою, копію розрахунку винагороди за виконану по трудовій угоді роботу.

Розслідуванням страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що дійсно ОСОБА_2 працював в КЗ «Дніпродзержинська станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради з 01.08.2012 р. по 31.08.2012 р. по трудовій угоді №29 від 01.08.2012 р. та отримав заробітну плату в розмірі 2146,00 грн. За результатами розслідування складено акт №104 від 05.04.2013 р.

Отже, ОСОБА_2 працював на КЗ «Дніпродзержинська станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради у період з 01.08.2012 р. по 31.08.2012 р. у той час як у період з 15.08.2012 р. по 04.03.2013 р. перебував на обліку у Дніпродзержинському міському центрі зайнятості.

Матеріали справи містять наказ Дніпродзержинського міського центру зайнятості № 121 від 02.04.2013 р. «Про відшкодування коштів безробітною особою, зайво виплачених як допомога по безробіттю», відповідно до якого ОСОБА_2 у період з 15.08.2012 р. по 04.03.2013 р. виплачено суму допомоги по безробіттю в загальному розмірі 5781,29 грн.

На виконання наказу №121 від 02.04.2013 р. Дніпродзержинським міським центру зайнятості направлено ОСОБА_2 повідомлення від 03.04.2013 р. №871 щодо відшкодування коштів, виплачених як допомога по безробіттю у сумі 5781,29 грн., та попереджено про звернення до суду у разі неповернення вказаних коштів у добровільному порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 36 Закону України застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на момент розгляду справи сплатив кошти, виплачені як допомога по безробіттю, у розмірі 3000,60 грн., а сума 2780,69 грн. Дніпродзержинському міському центру зайнятості залишається не повернутою.

Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що в період отримання допомоги по безробіттю, а саме: з 01.08.2012 р. по 31.08.2012 р. ОСОБА_2 працював на КЗ «Дніпродзержинська станція швидкої медичної допомоги» Дніпропетровської обласної ради і отримував заробітну плату, про що не повідомив Дніпродзержинський міський центр зайнятості, а також через відсутність доказів повернення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 2780,69 грн., суд частково задовольняє адміністративний позов.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачених як допомога по безробіттю в сумі 3780,69 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дніпродзержинського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 20299857) безпідставно виплачені кошти як допомога по безробіттю у сумі 2780,69 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський