Рішення № 35246784, 08.11.2013, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2/8432/13ц

Провадження № 2/107/2419/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2013 р. м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді - Біленко Л.В.

при секретарі - Волкової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом Приватного Акціонерного Товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що за кредитним договором № ВПЧ72621 від 12.08.2010р. відповідач отримала від АБ «Український ОСОБА_2» кредит у розмірі 4811,25грн. терміном з 12.08.2010р. до 12.01.2012р. зі сплатою 33% річних за користування кредитом. У забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором позивачем був укладений договір добровільного страхування відповідальності позичальника № 012383 від 12.08.2010р. Відповідач свої зобовязання за кредитним договором не виконала, її заборгованість склала 1955,73 грн. , яку позивач погасив перед банком в повному обсязі. Просить стягнути з відповідача вказану грошову суму, а також 3% річних в розмірі 75,10 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, судом отримано клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідач позов визнала в повному обсязі та пояснила, що вона дійсно у звязку з травмуванням не погасила своєчасно кредит, який отримала в АБ «Український ОСОБА_2».

Вивчивши позов, вислухавши пояснення відповідача, враховуючи визнання нею позовних вимог, дослідивши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову , якщо це не суперечить закону або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Виконуючи припис ч.4 ст. 174 ЦПК України, суд перевіряє наявність законних підстав для задоволення позову та доходить наступного.

Судом встановлено, що 12 серпня 2010р. між відповідачем та Акціонерним Банком «Український ОСОБА_2» укладений кредитний договір № ВПЧ 72621 , відповідного до якого відповідач отримала строковий кредит у сумі 4811,25 грн. строком на 17 місяців до 12.01.2012р. , зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 33% на рік та зобовязалась щомісячно сплачувати суму кредиту та проценти у строки та в розмірі, встановленому Графіком. (а.с.5).

У відповідності до п. 2.2.6 Кредитного договору позичальник зобовязалась застрахувати свою відповідальність за непогашення (неналежне погашення) своїх зобовязань за договором шляхом укладання Договору добровільного страхування відповідальності позичальника з АТЗТ «Українська страхова компанія».

12.08.2010р. між АТЗТ «Українська страхова компанія» , правонаступником якої є позивач, та відповідачем укладений Договір добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту № 012383 , предметом страхування в якому зазначені майнові інтереси страхувальника , повязані з невиконанням чи неналежним виконанням зобовязань за кредитним договором № № ВПЧ 72621 від 12.08.2010р. (а.с.6).

За умовами Договору страхування страховим випадком визначено факт невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх обовязків за кредитним договором.

У відповідності до п. 5.4. Договору після сплати страхового відшкодування до Страховика переходять у межах сплаченої суми права вимоги, які кредитор має по відношенню до позичальника.

З Довідки ПАТ «Український ОСОБА_2» , доданої до позовної заяви, убачається, що позивачем у звязку з настанням страхового випадку перераховано на рахунок Банку заборгованість відповідача за кредитним договором в сумі 1955,73 грн. (а.с.7).

Наведені обставини відповідачем були визнані в судовому засіданні в повному обсязі.

Враховуючи підстави та предмет позову, встановивши характер спірних правовідносин сторін, суд надає правової оцінки обставинам, встановленим по справі, керуючись наступним.

Згідно з ст. 979 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України), за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі , визначеної в договорі, грошову суму (страхову виплату) , а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати умови договору. За ст. 980 цього кодексу предметом такого договору можуть бути майнові інтереси , які не суперечать закону та повязані з життям, здоровям, працездатністю та пенсійним забезпеченням , володінням , користуванням і розпорядженням майном, відшкодуванням шкоди, заподіяної страхувальником.

У відповідності до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа , що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Оцінивши досліджені судом докази на підставі наведених правових норм, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми фактично сплаченого позивачем страхового відшкодування ґрунтується на умовах договору, не суперечить закону та підлягає задоволенню.

Вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних суд вирішує, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання , на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунками позивача, які не спростовані відповідачем, відповідач допустила прострочення виконання грошового зобовязання на термін 480 днів, у звязку з чим розмір 3% річних, визначений в сумі 75,10 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. (а.с.3).

Згідно з ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати, виходячи з чого судові витрати , понесені позивачем при зверненні до суду та підтверджені документально , підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,10,11,60,61,174, 212-215 , суд

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного Акціонерного Товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Приватного Акцонерного Товариства « Українська страхова компанія» ( 83048, м. Донецьк, вул. Артема, б. 116/19, р/р 26503102398001 в ПАТАКБ «Капітал» в м. Донецьк, МФО 334828, код ЄДРПОУ 20346864) заборгованість у розмірі 1955,73 грн. , 3% річних у розмірі 75,10 грн., судові витрати у розмірі 229,40 грн., а всього стягнути 2260,23 грн. ( дві тисячі двісті шістдесят грн. 23 коп.)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим . Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь в справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя