Рішення № 35246434, 14.11.2013, Керченський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 107/6617/13-ц. Провадження № 2/107/1967/13 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Собєщанській Н.В., при секретарі Нікітіній О.О., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_3, третя особа Комунальне підприємство «Войковець» про стягнення заборгованості за спожиту послугу за теплопостачання,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожите послугу з теплопостачання. Свої вимоги мотивує тим, що Керченська філія ОП «Кримтеплокомуненерго» є відокремленим структурним підрозділом ОП «Кримтеплокомуненерго», діє на підставі Положення про філію. Відповідно до уставних документів, основним видом господарської діяльності філії є централізоване забезпечення споживачів тепловою енергією. Будучи виробником послуг по теплопостачанню, у порядку, встановленим Законами України «Про теплопостачання, «Про житлово-комунальні послуги», «Правилами надання послуг централізованого опалювання, холодного та гарячого водопостачання», затвердженими Постановою КМУ від 21.07.2005 року №630. КФ ОП «Кримтеплокомуненерго» є виробником та постачальником послуги, відповідачі є споживачами теплової послуги. Діючим законодавством не передбачено укладання прямих договорів на теплопостачання між виробником теплової енергії та споживачами, мешкаючи ми у багатоквартирному житловому будинку. Такий договір відповідно до положень Постанови КМУ №630 повинен бути укладений між споживачем та виконавцем послуги теплопостачання. В свою чергу виконавцем послуги теплопостачання є організації, які безпосередньо надають споживачі послугу-опалювання. Виконавцем є той субєкт, у власності (на балансі) якого знаходиться внутрішньо будинкові теплові сеті, тобто ЖЕО. Незважаючи на відсутність прямих договірних відносин, договором між виробником та виконавцем послуги опалювання,відповідно до вимог Житлового кодексу та Закону України «Про теплопостачання» на боржника покладено обовязок сплачувати теплову енергію шляхом прямих розрахунків з позивачем. Але відповідачем оплата проводилась не у повному розмірі в наслідок чого за період з 01.05.2008 року по 01.03.2011 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 2 480,49 грн. На зазначених підставах просили позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь підприємства суму заборгованості по теплопостачанню та понесені судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, діюча на підставі належним чином оформленої довіреності позов підтримала та просила його задовольнити на підстави обставин викладених у позовні заяви. Додатково просила суд звернути увагу на те, що відповідач проживає та зареєстрована за даною адресою, на квартиру де мешкає відповідач відкрито особистий рахунок. Заборгованість утворилась за період з травня 2008 року по березень 2011 року, доводи представника відповідача про те, що позивач пропустив строки позовної давності для звернення з даним позовом спростовуються матеріалами даної справи, оскільки установа позивача скористалась своїм правом стягнути суму заборгованість судовим наказом, даний наказ було скасовано ухвалою суду у 2013 році, у звязку з чим строк позовної давності перервався та почав текти з початку. Згідно наданих актів заміру теплового режиму та розрахунку заборгованості убачається, що установа позивача зробила перерахунок вартості наданої послуги після отримання акти-вимоги, також відповідач отримувала субсидію від держави для оплати комунальних послуг. Заборгованість утворилась від остатки суми. Відомості про те, що відповідач не отримує послугу суду не надано. Також просила суд врахувати факт того, що між установою позивача та комунальним підприємством укладено договір про купівлі теплової енергії.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила, але зявився її представник, діючі на підставі належним чином оформленої довіреності, ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні на підставі того, що закінчився строк позовної давності для звернення до суду з даними позовними вимогами, оскільки він не перервався після скасування судового наказу. Також між відповідачем та установою позивача відсутні договірні відносини, поставником теплової енергії є комунальне підприємство а не ТОВ «Кримтеплокоммуненерго» , тому усі позовні вимоги потрібно заявляти саме до комунального підприємства. Також послуга надається неналежним чином, що підтверджується актами про замір теплового режиму у квартирі. Зараз послугу також не отримує, оскільки прибори опалення тривалий час холодні, температура у квартирі не відповідає санітарним нормам. На питання суду та представника позивача пояснив, що будинок не великий, усього 12 квартир, у деяких квартир встановлено індивідуальне опалення, будинок не газифікований та обладнаний прибором обліку теплової енергії. З колективними заявами про відключення будинку від системи централізованого опалення не звертались. Повідомити суду укладав чи ні відповідач договір з комунальним підприємством не може.

Представник третьої особи КП «Войковець» у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву у якій просив справу розглянути у відсутності представника установи, та додатково повідомив суду, що відповідач з заявами про поновлення системи опалення до комунального підприємства не звертався, акти-вимоги не надсилала.(а.с.57)

Вислухав пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Під час вирішення спору між сторонами суд приймає до уваги положення ст.. 60 ЦПК України, якою встановлено, що «Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.».

Правову оцінку наявним по справі доказам суд надає, керуючись відповідними нормами Житлового кодексу УРСР (далі ЖК УРСР), Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Законів України Про житлово-комунальні послуги та Про теплопостачання, якими регулюються правовідносини сторін .

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

На підставі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Як слідує зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що позивач є виробником та, відповідно до договору № 287 від 01.08.2010 року укладеним між ОП «Кримтеплокомуненерго» та КП «Войковець», поставщиком послуги з теплопостачання до будинку де мешкає відповідач. Згідно умов договору «Споживач» уступає «Поставщику» збір та прийом оплати від населення за теплову енергію, оскільки населення є фактичним споживачем послуги з централізованого теплопостачання.(а.с.27-30)

Відповідно до п.п.6.1, 6.3. цього Договору споживач (покупець) сплачують послуги теплопостачання позивачу по встановленим тарифам та у порядку передбаченому даним договором.

Суд вважає, доводи представника відповідача, що по справі звернувся неналежний позивач не знайшли свого підтвердження.

Договір між сторонами не укладався.

Але відсутність такого договору не є безумовною підставою для відмови виконавця житлово-комунальних послуг у стягнення заборгованості за такі послуги, зокрема теплопостачання, оскільки згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, які породжують ці права та обовязки, і такою дією є реальне надання послугу та їх отримання відповідачем.

Відповідач зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, ці відомості підтверджується Довідками Адресно-довідкового підрозділу Керченського ДМС України в АРК та заявою відповідача, де зазначена дана адреса як місце проживанння. ( а. с. 7,45).

Відповідач є споживачами теплової послуги, яку надає позивач.

В період з 01. 05. 2008 р. по 01. 03.2011 р. в загальній сумі 2 480,49 грн. відповідач оплату послуг з теплопостачання не здійснює , його заборгованість становить 2 480,49 грн. , що вбачається з листа нарахування, наданого позивачем. (а. с. 4).

Представником позивача представлені рішення виконкому Керченської міської ради про тарифи на послуги теплопостачання ТОВ " Кримтеплокомуненерго " в місті Керч з додатками до рішень тарифів на послуги теплопостачання по ТОВ " Кримтеплокомуненерго" ( а.с. 14-26), тому суд вважає, доводі представника відповідача про відсутність доказів правильності розміру зроблених нарахувань безпідставними.

Як пояснив представник позивача, та підтверджується розрахунком, надані відповідачем та його представником заяви та акти-вимоги про заміри теплового режиму було враховані установою позивача та зроблено перерахунок за надані послуги. (60-85)

Даний факт підтвердив також у судовому засідання представник відповідача.

Ухвалою судді Керченського міського суду АРК від 10.04.13 р. скасовано судовий наказ за заявою боржника, у якій він посилаються на те, що він не згоден з розміром заборгованості та заявникові розяснено право на звернення до суду в порядку позовного провадження. (а. с.5).

Чинним законодавством не передбачена можливість звільнення споживача від оплати комунальних послуг у звязку з неналежним станом обладнання або з виходом його з ладу. Навпаки, ч2 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача на укладення договорів на профілактику, заміну, ремонт, тощо пошкоджених санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання, засобів обліку.

Згідно зі ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України та п.п. 5, 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживачі зобовязані щомісячно проводити оплату комунальних послуг, до яких відноситься також і централізоване теплопостачання.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом (ч. 2 ст. 14).

Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, до відання виконавчих органів міських рад, відноситься встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво; при встановленні тарифів на послуги, які виробляються субєктами природних монополій, діяльність яких регулюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до законодавства, повноваження органів місцевого самоврядування поширюються виключно на тариф (складову тарифу), який не підлягає встановленню цими національними комісіями ( ч.4 ст. 20 ЗУ «Про теплопостачання», п.п.2 п. «а» ч.1. ст.. 28 ЗУ «Про місцеве самоврядування» , п.2 ч.1 ст.7 та ч.3 ст.31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»)

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк ( п. 18).

Відключення від систем централізованого опалювання та гарячого водопостачання проводиться відповідно встановленому законодавчому порядку та на підставі Постанови КМУ від 21.07.2005 року №630 « Про затвердження Правил надання послуг по централізованому опалюванню, постачанню холодної та гарячої води та водовідводу», а також Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року №4 «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від системи централізованого опалювання та постачання гарячої води при відмові споживача від централізованого теплопостачання».

Відповідно до п. 25 Постанови, відключення споживачів від систем централізованого опалювання та гарячого водопостачання проводиться у відповідності з Порядком, затвердженим центральним органом виконавчої влади по питанням житлово-комунального господарства.

У виконання п. 25 Постанови, Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року №4 було затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від систем централізованого опалювання та постачання гарячої води при відмові споживача від централізованого теплопостачання. Наказ, зі змінами та доповненнями, передбачає з 06.11.2007 року відключення окремих житлових будинків від системи централізованого опалювання та постачання гарячої води при відмові споживача від централізованого теплопостачання та виключає можливість відключення окремих квартир від системи централізованого опалювання та постачання гарячої води.

Наказом від 22.11.2005 року №4 встановлені умови, за наявності яких, можливо прийняття рішення про відключення окремих житлових будинків від систем централізованого опалювання та гарячого водопостачання, а саме: рішення про відключення будинку від систем централізованого опалювання зі встановленням індивідуального опалювання повинно бути підтримано усіма власниками приміщень у житловому будинку; за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування, у встановленому порядку, оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності з нею.

Таким чином, з 2005 року діє затверджена у належному порядку процедура проведення відключення від систем централізованого опалювання при відмові споживача від послуги централізованого опалювання шляхом відключення від сітей централізованого опалювання.

З 14.12.2007 року норми законодавства України, які діють, забороняють відключення окремих житлових приміщень у багатоквартирних жилих будинках.

Як пояснив представник відповідача, з колективними заявами про відключення від системи централізованого опалення будинку де мешкає відповідач мешканці будинку не звертались, також відповідач до 2007 року не звертався з заявою відключення квартири від системи централізованого опалення та встановлення індивідуального опалення.

Доводи відповідачів про відсутність зобовязань перед позивачем у звязку з не укладенням письмового договору суд вважає неспроможними, оскільки згідно з п.п. 1,5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги в строки, встановлені договором або законом. Серед основних обовязків споживача теплової енергії статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» визначений обовязок споживача своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії, а ст. 19 цього Закону встановлює обовязок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

На вищевикладених підставах суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відкриття особового рахунку, нарахування йому заборгованості за несплату послуг з теплопостачання є законними діями позивача.

Заявлене відповідачем та його представником клопотання про відмову позову у звязку перебігом строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України передбачено, що позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується відповідно до ч. 3 ст. 264 цього кодексу.

Таким чином, у даному випадку перебіг позовної давності був перерваний у квітні 2011 року у звязку з поданням заяви про видачу судового наказу, та почався заново після подання у липні 2013 року даного позову.

Суд вивчивши надані докази, вважає що дане клопотання підлягає задоволенню а строк позовної давності поновленню.

У заявленому відповідачами клопотанні про застосуванні позовної давності відмовляє.

Враховуючи викладене, та керуючись викладеними в Ухвалі Колегії судів судової палати по цивільним справам Вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2012 року, ухвали від 31.10.2011 року справа №22-ц/0190/7440/11, ухвали від 14.11.2011 року по справи « 22-ц/0190/5616/11 р., суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з відповідачів по оплаті послуг з теплопостачання в розмірі 2480,49 грн. за період з 01 травня 2008 року по 01 березня 2011 року, в якому нарахування місячних платежів проводилось на загальних підставах, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач є інвалідом першої групи судові витрати відповідно до положень ст. 88 ЦПК України суд відносить на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 57, 60 , 88, 209, 212 215 ЦПК України, суд -

ВИРIШИВ:

Позов Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_3, третя особа Комунальне підприємство «Войковець» про стягнення заборгованості за спожиту послугу за теплопостачання задовольнити повністю.

Стягнути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), що проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а, р./р 260363001770, МФО 324805, Банк ФКРУ АТ «Ощадбанк» ОКПО 03358593) заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання в сумі 2 480 грн. 49 коп. )дві тисячі чотириста вісімдесят гривень 49 копійок)

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Керченський міський суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі але не були присутні під час проголошення рішення суду когут подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 15.11.2013 року.

Суддя підпис ОСОБА_4

Згідно з оригіналом.

Суддя