Вирок № 35246049, 11.10.2013, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4833/13-к

Провадження № 1-кп/727/128/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі : головуючого-судді Волошина С.О.

при секретарі Кушнірюк Ю.Г.

з участю : прокурора Луканьова А.Л.

обвинуваченогоОСОБА_1

захисникаОСОБА_2

представника потерпілогоОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці кримінальне провадження № 1-КП-727/128/13 за обвинувальним актом прокурора Шевченківського району м. Чернівці, який надійшов 30 травня 2013 року, по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, в скоєні злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, відносно якого обрано міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання, -

В С Т А Н О В И В :

12.10.2012 р., приблизно о 20.00 год., ОСОБА_1, знаходячись на розі вулиці Стасюка та проспекту Незалежності в м. Чернівці, в ході словесного конфлікту з ОСОБА_4, умисно наніс потерпілому удари руками та ногами по різним частинам тіла, внаслідок чого спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: зламу вилицевої кістки справа, яке згідно висновку експерта № 056 від 24.04.2013 р. відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таке що призвело до тривалого розладу здоровя; рани верхньої губи та крововиливу слизової оболонки в проекції рани, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоровя; синця очної ділянки зліва, синців тильної поверхні лівого передпліччя в середній третині, в ділянці чола зліва, в тімяній ділянці зліва, передньої поверхні проекції лівого колінного суглоба, які згідно висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні інкримінованого злочину та цивільний позов потерпілого не визнав повністю і показав, що дійсно, того дня, 12.10.2012 р., біля 21.00 год., він йшов по вул. Стасюка з двома дівчатами. Там зустрів потерпілого. Вони з ОСОБА_4 відійшли в сторону і потерпілий першим вдарив його. Він вдарив у відповідь. Розвернувся і почав йти, коли дівчата крикнули «ззаду !» Він розвернувся і, ухилившись від ОСОБА_4, наніс удар у відповідь. Після цього пішов з дівчатами, а ОСОБА_4 залишився. Він наніс потерпілому два удари: 1-й удар з права рукою в ліву частину; 2-й удар лівою рукою в ліву частину обличчя. ОСОБА_4 від ударів обидва рази падав. Потерпілий наніс йому один удар в обличчя.

До того він мав конфлікти з ОСОБА_4 і його батьком, які йому погрожували і змусили написати розписку про те, що він винен ОСОБА_4 2,5 тис. доларів.

Щодо свої фізичної підготовки пояснив, що біля 7 років займався різними видами спорту: карате, кікбоксингом, боротьбою.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні інкримінованого злочину не визнав, його вина в повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які суд вважає обєктивними та достовірними.

Зокрема, вина обвинуваченого підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні показав, що 12.10.2012 р., біля 20.00 год., він йшов по вул. Стасюка, повз бар «Дует», коли його окликнув ОСОБА_1, який вийшов з бару «Дует» і вони стали розмовляти. На вулиці було темно, але світили ліхтарі. На стоянці мікроавтобуса «Спрінтер» він не бачив.

Потім ОСОБА_1 його наздогнав, наніс удар кулаком в обличчя, повалив на землю, став наносити численні удари руками і ногами. ОСОБА_1 казав, що попереджав його забрати заяву з міліції.

Перший удар був правим кулаком в обличчя під око, потім серія ударів кулаками, потім кинув на землю і бив ногами. Він втрачав свідомість і коли прийшов до тями, вже нікого не було.

Через службу викликав таксі і приблизно о 21.30 год. добрався додому. Рідні допомогли переодягнутися, поїхали в лікарню. Наступного дня йому стало гірше і в послідуючому госпіталізували в лікарню. На лікування тратив свої кошти і батьки допомагали.

З 12 по 17 жовтня знаходився вдома. Працівникам міліції не повідомив хто побив, бо погано себе почував і сподівався, що ОСОБА_1 знайде його вибачиться, але цього не сталося, тому він пізніше повідомив працівникам міліції хто побив.

Спочатку, коли він вніс 32000 дол. США в їх спільний з ОСОБА_1 бізнес, у них були хороші стосунки, а потім ОСОБА_1 знак і він звернувся із заявою про шахрайство в міліцію.

Вважає, що обвинуваченого ОСОБА_1 потрібно покарати суворо, тому що не вибачився, на лікування кошти не давав.

Суму цивільного позову підтримує. Моральна шкода становить 21000 грн. Майнова - 5708,15 грн.

Крім того, на суму 1900 грн. у нього немає документальних підтверджень і 2500 грн. упущена заробітна плата - немає підтвердження, тому ці суми він до позову не включав.

Свідок ОСОБА_5, - мати потерпілого, показала, що 12.10.2012 р. вона і донька знаходилися вдома, коли біля 22.00 год. додому прийшов син, весь побитий, в синцях, розірвана губа. Був великий синець під оком, на голові кілька шишок. Його тоншило, сильно боліла голова.

Вона викликала таксі і поїхала з сином в травмпункт на вул. Фастівську. Там накладали шов і робили рентген. Біля 01.00 год. ночі повернулися на таксі додому. Сина трусило, він не міг розмовляти.

Біля 02.00 год. ночі приїхали працівники міліції. Вона розбудила сина і працівники міліції відбирали у них пояснення. На протязі наступного дня, в суботу, вона відвозила сина на вул. Боженка, в поліклініку і назад додому. В неділю вона стала сину задавати запитання і той розповів, що його побив ОСОБА_1.

В понеділок на судово-медичну експертизу сина відвозив чоловік, а у вівторок 16 чи 17 числа сина госпіталізували. До госпіталізації син знаходився вдома і нікуди не відлучався.

Їй і доньці син казав, що його і раніше зустрічав ОСОБА_1, погрожував розправою.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що 12.10.2012 р. брат пішов з дому біля 19.00 год. і повернувся біля 22.00 год. весь побитий, одяг в болоті. Обличчя побите в синцях, верхня губа сильно розсічена і синці по всьому обличчю. Брат скаржився на головний біль. Вдома була мама. Вона викликала таксі і поїхали в лікарню. Повернулися біля 24.00 год. Брату зашили губу. Вона бачила садна на лівій руці і на правому коліні.

Брат був не в стані відповідати на запитання. У нього тряслись руки і губи, подавлений стан, в ночі була тошнота і рвота. Вони з мамою положили його спати, а біля 02.00 год. ночі приїхала міліція. Вони розбудили брата, але той не міг говорити, тому розмовляли через неї і маму. Вони розпитували брата, а той лише кивав.

В суботу, 13.10.2012 р., брат з мамою їздив в поліклініку, а в понеділок, 15.10.2012 р. - на судово-медичне обстеження. З 13 по 15 жовтня з дому не відлучався.

14.10.2012 р. стан брата покращився і він розповів, що його побив ОСОБА_1.

За рік до цих подій ОСОБА_1 був на дні народженні у брата і в її присутності посварився і побив свою дівчину на очах у всіх.Їй відомо, що ОСОБА_1 і брат мали вести спільний бізнес, але потім між ними виник конфлікт.

До початку листопада брат знаходився на лікуванні. ОСОБА_1 до брата не звертався, пробачення не просив, кошти на лікування не давав.

Свідок ОСОБА_7, який працює оперуповноваженим СКР Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області та свідок ОСОБА_8 - слідчий Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області, суду показали, що 12.10.2012 р. вони заступили на чергування в складі оперативної групи. Після 22.00 год. поступило повідомлення, що в ЛШМД звернувся з тілесними ушкодженнями гр. ОСОБА_6 і вони приїхали на вул. Залозецького, по місцю його проживання. ОСОБА_6 повідомив, що у вечірній час, біля 20.00 год., він рухався по вул. Стасюка пр. Незалежності, біля будинку побуту його побив невідомий. На обличчі потерпілого були садна, подряпина, розбита губа. Конкретно потерпілий нічого не говорив. Він зрозумів, що потерпілий знає особу, яка його побила. Вони опитали членів сімї, відібрали заяву про злочин і поїхали.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 12.10.2012 р. він знаходився в машині по вул. Стасюка. З машини бачив як потерпілий вдарив ОСОБА_1 в обличчя. ОСОБА_1 вдарив потерпілого у відповідь і той впав, а сам став удалятися. Потерпілий наздогнав ОСОБА_1 і хотів вдарити ззаду, але той розвернувся і вдарив у відповідь, від чого потерпілий знову впав.

Це відбувалося на відстані біля 10 м. від того місця де він сидів в салоні мікроавтобуса «Спрінтер». Приблизно через два дні вони зустрілися з ОСОБА_1 і обговорювали ситуацію.

В машині він був з ОСОБА_10 мікроавтобус належав ОСОБА_10.

Після того як потерпілий двічі падав обличчям до асфальту, йому не було видно ушкодження.

Події відбувалися у вечірній час, вже темніло, місце було людним. На них ніхто не звертав увагу.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 12.10.2012 р. він з ОСОБА_9 сиділи в кафе «Дует», в приміщенні будинку побуту по вул. Стасюка. Вони зустрілися біля 19.00 год. і сиділи там біля 40 хв. Потім вийшли на стоянку, розташовану навпроти кафе «Дует». В автобусі вони сиділи біля 30-40 хв. На вулиці було вже темно.

З салону автобуса побачили як зі сторони вул. Комарова з двома дівчатами йде ОСОБА_1, а йому на зустріч зі сторони пр. Незалежності Карабут Сергій, якого він також знає. Вони стояли говорили між собою і в цей час ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_1 долонею чи кулаком в обличчя. Віталій у відповідь вдарив долонею по обличчю ОСОБА_4. ОСОБА_4 впав і підвівшись наздогнав ОСОБА_1, який рухався в сторону пр. Незалежності і хотів вдарити, але ОСОБА_1 ще раз вдарив ОСОБА_4 долонею, від чого той знову впав. Конфлікт тривав не довго, біля 3 хв. ОСОБА_1 з дівчатами пішов далі в сторону проспекту, а ОСОБА_4 підвівся, обтрусився і стояв на місці. Вони в цей час поїхали.

З ОСОБА_1 він знайомий 6-7 років. З ОСОБА_9 знайомий більше 10 років.

Коли йшло слідство, його викликали в міліцію, але він був на той час за кордоном і не зміг зявитися до слідчого.

В силу ч. 6 ст. 290 КПК України, «Сторона захисту за запитом прокурора зобовязана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді».

Відповідно до письмового повідомлення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 від 28.05.2013 р. на вимогу прокурора Луканьова А.Л., вони не володіють речовими доказами чи матеріалами, які згідно з ч. 6 ст. 290 КПК України, необхідно надати для ознайомлення стороні обвинувачення (Т. 1 а.с. 139).

Згідно ч. 12 ст. 290 КПК України, «Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази».

У відповідності до ст. 86 КПК України, « 1. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

2. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення».

Відповідно до ст. 89 КПК України, «Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате».

З урахуванням того, що сторона захисту ні в ході досудового слідства, ні під час відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів не повідомила прокурора про наявність таких доказів, суд вважає недопустимим доказом показання свідка ОСОБА_9, про якого обвинувачений не заявив під час досудового слідства, хоча і спілкувався з ним з приводу обставин події ще до порушення кримінального провадження.

В той же час, суд критично оцінює показання як свідка ОСОБА_10 так і самого обвинуваченого, які підтвердили факт нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому.

При цьому, кількість тілесних ушкоджень, їх характер, локалізація, механізм виникнення та ступінь тяжкості визначені проведеними по справі судово-медичними експертизами, а висновки експертів і показання експерта ОСОБА_11 обєктивно підтверджують показання потерпілого і спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_10 в частині кількості нанесених потерпілому тілесних ушкоджень та їх локалізації.

Зокрема, експерт ОСОБА_11, в судовому засіданні показав, що працює судово-медичним експертом. Огляд потерпілого мав місце 15.10.2012 р., а 16.10.2012 р. потерпілий звернувся в лікарню і був госпіталізований з діагнозом перелом вилицевої кістки. Виявлені тілесні ушкодження могли виникнути при обставинах і в час зазначений у висновку. Потерпілому мало бути заподіяно не менше 8 травмуючих дій. Наявні тілесні ушкодження могли виникнути 12.10.2012 р.

Він стверджує, що всі тілесні ушкодження виникли в слід одне за одним, в короткий проміжок часу. Злам вилицевої кістки міг виникнути від однієї травмуючої дії.

Потерпілий звернувся самостійно на прийомний покій невідкладної медичної допомоги, а 13.10.2012 р. до травматолога. Є довідка і про звернення 13.10.2012 р. Падіння з висоти власного росту з прискоренням об тверду поверхню малоймовірно.

Вина ОСОБА_1 також підтверджується: протоколом усної заяви про злочин від 13.10.2012 р. ОСОБА_4, який повідомив про заподіяння йому біля 20.00 год. 12.10.2012 р. на розі вул. Стасюка і просп. Незалежності невідомим чоловіком тілесних ушкоджень (Т. 1 а.с. 39); заявою ОСОБА_4 від 27.11.2012 р. про те, що тілесні ушкодження, біля 20.00 год. 12.10.2012 р. на розі вул. Стасюка і просп. Незалежності, йому заподіяв ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 6); висновком судово-медичної експертизи № 2245 втор. від 11.12.2012 р., згідно якої малоймовірне виникнення наявних у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень в своїй сукупності внаслідок одноразового падіння з положення стоячи, як з прискоренням, так і без такого (Т. 1 а.с. 53-55); висновком судово-медичної експертизи № 056 від 24.04.2013 р., згідно якої ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: зламу вилицевої кістки справа, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таке що призвело до тривалого розладу здоровя; рани верхньої губи та крововиливу слизової оболонки в проекції рани, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоровя; синця очної ділянки зліва, синців тильної поверхні лівого передпліччя в середній третині, в ділянці чола зліва, в тімяній ділянці зліва, передньої поверхні проекції лівого колінного суглоба, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Зазначені ушкодження виникли внаслідок не менше як від шестиразової травмуючої дії твердих тупих предметів чи від співударяння з ними (Т. 1 а.с. 59-66).

Оцінюючи сукупність зібраних доказів і кожний доказ в окремості з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 знайшла своє обєктивне підтвердження, його дії вірно кваліфіковані за ст. 122 ч. 1 КК України, оскільки він скоїв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного і обставини що помякшують та обтяжують покарання, а саме :

- те, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, суд визнає як помякшуючу вину обставину;

- обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням помякшуючої вину обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, це покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Згідно ст. 128 ч.ч. 4, 5 КПК України, « 4. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які предявляються у порядку цивільного судочинства.

5. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства».

Заявлений по справі цивільний позов ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ід.номер НОМЕР_1), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, підлягає до задоволення частково, з наведених нижче підстав.

Так, суд вважає доведеною належними доказами майнову шкоду на суму (107,45+291,25+309,65+500=1208,35 грн.) 1208,35 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами (Т. 2 а.с. 9). При цьому, потерпілим не надано належних доказів, які б підтверджували: суму витрат 1100,70 грн. на придбання медикаментів, перелічених в довідці лікарні (Т. 2 а.с. 8), медикаментів на суму 107,45 грн., витрати на дієтичне харчування в сумі 1900 грн., втрачений дохід в сумі 2500 грн., - тому в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Крім того, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_4 завдано мораль ної шкоди, яка полягає у спричиненні психологічної травми, глибоких пережи ваннях, з приводу заподіяних йому фізичних страждань. Розмір моральної шкоди позивач оцінює у 21 000 грн.

Згідно ст. 23 ч. 1, ч. 2 п. 2 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає правомірною вимогу потерпілого щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочинними діями обвинуваченого, яку, виходячи з матеріального становища сторін, враховуючи вимоги розумності і справедливості, при визначенні розміру відшкодування, а також характеру порушення, вчиненого обвинуваченим, ступеня вини, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, час та зусилля, необхідні для відновлення порушеного права, а також з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого суму моральної шкоди в розмірі 8500 грн.

На думку суду саме суми в розмірі 8500 грн. є достатньо для того щоб покрити ті моральні страждання, які поніс потерпілий, а тому в іншій частині вимоги потерпілого є необґрунтованими.

Цивільний позов прокурора Шевченківського району м. Чернівці в інтересах Обласної комунальної установи Лікарні швидкої медичної допомоги (вул. Фастівська, 2, м. Чернівці, 58023, р/р 35412004000651, МФО 856135 ГУДКУ в Чернівецькій області, код 02005740) до ОСОБА_1 підлягає до задоволення. Необхідно стягнути з ОСОБА_1 (ід.номер НОМЕР_1) на користь ЛШМД суму витрат на лікування потерпілого від злочину в нейрохірургічному відділенні лікарні (21 ліжко/день) в сумі 2779,68 грн. (Т. 1 а.с. 38).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 89, 94, 128, 367, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 122 ч. 1 КК України і призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він на протязі 1 (одного) річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

В силу ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обовязки :

1. Не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; 2. Повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3. Періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

До вступу вироку в законну силу, залишити ОСОБА_1 обраний запобіжний захід особисте зобовязання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ід.номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, майнову шкоду в сумі 1208 (одна тисяча двісті вісім) грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ід.номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, матеріальну шкоду в сумі 8500 (вісім тисяч пятсот) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Цивільний позов прокурора Шевченківського району м. Чернівці в інтересах медичної установи задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ід.номер НОМЕР_1) на користь Обласної комунальної установи Лікарні швидкої медичної допомоги (вул. Фастівська, 2, м. Чернівці, 58023, р/р 35412004000651, МФО 856135 ГУДКУ в Чернівецькій області, код 02005740) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_4, в розмірі 2779 (дві тисячі сімсот сімдесят девять) грн. 68 коп.

На вирок може бути подано апеляцію на протязі 30 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку, до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

СУДДЯ: С.О.Волошин