Рішення № 35244962, 16.09.2013, Миколаївський районний суд Львівської області

Справа № 447/1207/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

16.09.2013 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Головатий А. П.

при секретарі Савків Л.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2, представників третьої особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо технічного підприємства «Жидачівавтотранс» та Приватного акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії «Скарбниця» про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_5 11.04.2013 року звернулася в суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_6 ВТП "Жидачівавтотранс" в її користь майнову шкоду у розмірі 21075,50 гривень моральну шкоду у розмірі 4000,00 гривень, завданих внаслідок ДТП. Позов обґрунтовує наступним. 08.10.2012 року близько 17:45 години в с. Березина Миколаївського району Львівської області третя особа ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «БАЗ» моделі А079.14 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (власником, якого є відповідач ОСОБА_6 ВТП "Жидачівавтотранс"), не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, в результаті чого вчинив наїзд на свійську тварину (корову), що належить позивачу та на пішохода - малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після ДТП третя особа ОСОБА_2 залишив місце ДТП. Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.01.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, провадження у справі закрито у звязку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у потерпілого внаслідок ДТП ОСОБА_7 був струс головного мозку. Також відповідно до ветеринарного свідоцтва було надано дозвіл на вимушений забій корови. За корову позивач отримала 4657,05 гривень, хоча вартість такої корови становить 9000,00 гривень. Вартість видоєного молока за 1 день становить 90-120 гривень. Таким чином, позивачу завдана майнова шкода на загальну суму 21075,50 гривень, з яких: 3438,75 гривень - вартість корови; 266,75 гривень - вартість витраченого пального на транспортування корови; 17370,00 гривень - упущена вигода від продажу молока. Також, позивачу було завдано моральної шкоди, яку вона оцінює у розмірі 4000,00 гривень. Наявність цієї шкоди пояснюється тривалим фізичним стражданням, які перенесли позивач та її малолітній син, внаслідок травми заподіяної ОСОБА_7 при ДТП. До цього часу ні зі сторони відповідача, ні зі сторони третьої особи шкоду позивачу не відшкодовано.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 позов підтримала, покликаючись на доводи наведені у позовній заяві та подала заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 10995,50 гривень - зменшивши розмір упущеної вигоди від продажу молока до 7290,00 гривень та моральну шкоду у розмірі 4000,00 гривень.

Представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав та подав заяву про уточнення позовних вимог. В обґрунтування заяви наведено наступне. Цивільно-правова відповідальність застрахована полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності в ОСОБА_8 АСК «Скарбниця». Дану страхову компанію було залучено до участі у справі в якості відповідача. Тому, зі страхової компанії слід стягнути завдану позивачу шкоду у розмірі 7705,50 гривень за винятком франшизи у розмірі 1000,00 гривень, з яких: 3438,75 гривень - різниця у вартості корови; 266,75 гривень - вартість витраченого пального; 4000,00 гривень - моральна шкода. З ОСОБА_6 ВТП "Жидачівавтотранс" слід стягнути шкоду у розмірі 8748,80 гривень, з яких: 1000,00 гривень - франшиза; 7290,00 гривень - упущена вигода; 458,80 - судовий збір.

Представник відповідача ОСОБА_9 в судове засідання 16.09.2013 року не з'явився, хоча був належно повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Представник відповідач ОСОБА_10 в судове засідання 16.09.2013 року не з'явився, хоча був належно повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, оскілький цивільно-правова відповідальність була застрахована полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності в ОСОБА_8 АСК «Скарбниця». Тому, шкоду повинна відшкодовувати страхова компанія.

Представник третьої особи ОСОБА_4 пояснив суду, що відповідно до постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.12.2012 року ОСОБА_2 не було визнано винним у вчиненні ДТП, а лише причетним до його вчинення. Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.01.2013 року встановлено, що ушкодження були завдані лише сину позивача, про ушкодження завдані корові не йдеться. У постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 11.10.2012 року встановлено, що причиною ДТП стала раптова поява на дорозі дитини та корови, що є доказом невинуватості ОСОБА_2 Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 28.01.2013 року факту заподіяння пошкодження корові не зафіксовано. Згідно судово-медичного висновку експерта - експерт не дав категоричної відопвіді на запитання коли саме були спричинені тілесні ушкодження сину позивача.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.01.2013 року ОСОБА_2 08.10.2012 року близько 17:45 години в с. Березина Миколаївського району Львівської області керуючи транспортним засобом марки «БАЗ 079.14» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, в результаті чого вчинив наїзд на пішохода - малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та свійську тварину (корову), внаслідок чого автомобілю було завдано технічні пошкодження, а ОСОБА_11 - тілесні ушкодження.

Представник третьої особи ОСОБА_4 стверджує, що дана постанова є доказом невинуватості ОСОБА_2 Однак, дані обґрунтування не є вірними, оскільки відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Крім того, відповідно до узагальнення судової практики від 01.01.2012 року "Про якість складання суддями районних судів м. Києва процесуальних документів у кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, а також деякі питання дотримання матеріального і процесуального законодавства по цих справах" положення ст. 38 КУпАП лише встановлюють строк накладення стягнення і не звільняють від обов'язку встановити обставини правопорушення з посиланням на докази, дати їм належну оцінку і залежно від цього встановити відсутність чи доведеність винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Лише після цього суд закриває справу в зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Також, з вищевказаної постанови встановлено, що внаслідок ДТП сину позивача було завдано легкі тілесні ушкодження, а також те що третя особа ОСОБА_2 вчинив наїзд не тільки на пішохода, а ще й на корову. Посилання представника третьої особи на те що у постанові від 28.01.2013 року не зазначено, що корові було завдано ушкодження внаслідок ДТП - є помилковими виходячи з наступного. Завдання ушкодження тваринам не є елементом об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, тому органом досудового розслідування не перевірялася наявність ушкоджень у корови. У судовому засіданні було допитано в якості свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Відповідно до показів ОСОБА_12 він не бачив видимих ушкоджень на корові, однак, бачив, що спочатку корова лежала на дорозі, а потім підвелася. Відповідно до показів ОСОБА_13 він бачив, що на корові були ушкодження. Відповідано до протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 14.01.2013 року він бачив, що хлопця та корову відкинуло від удару в праву сторону. Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 14.01.2013 року він бачив, як у корови з носа йшла кров та ліва задня сторона у корови була обдерта.

ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ОСОБА_6 ВТП "Жидачівавтотранс" та на момент вчинення ДТП виконував свої трудові обовязки. Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків. Дана обставина сторонами визнана.

Відповідно до ветеринарного свідоцтва від 10.10.2012 року (а.с. 13) позивачу надано дозвіл на вимушений забій корови через наступні травми: перелом 3-ох ребер, вибиття лівої лопатки, забій внутрішніх органів. Відповідно до приймальної квитанції (а.с. 14) вартість корови оплачена позивачу, внаслідок вимушеного забою становить 4657,05 гривень. Відповідно до відповіді на адвокатський запит (а.с. 17) реалізаційна вартість такої корови становить від 9000,00 гривень до 10000,00 гривень. Таким чином, позовна вимога позивача про відшкодування різниці у вартості корови у розмірі 3438,75 гривень є обґрунтованою.

Також відповідно до чеку (а.с. 15) позивач понесла витрати у зв'язку з транспортуванням корови до місця забою у розмірі 266,75 гривень, які теж підлягають до стягнення.

Позивач окрім вищенаведеного просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_6 ВТП "Жидачівавтотранс" упущену вигоду у розмірі 7290,00 гривень, оскільки вона продавала отримане від корови молоко, а також використовувала його для потреб сім'ї. Однак, дані позовні вимоги позивача не підтверджені жодними доказами, а тому не підлягають до задоволення.

Цивільна відповідальність ОСОБА_6 ВТП "Жидачівавтотранс" була застрахована за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/9830142 від 06.10.2012 року у ОСОБА_8 АСК «Скарбниця». Строк дії полісу до 05.10.2013 року. Страхова сума, яка підлягає відшкодуванню у разі настання страхового випадку становить на одного потерпілого становить 100000,00 гривень - за шкоду завдану здоров'ю та 50000,00 гривень - за шкоду завдану майну. Розмір франшизи становить 1000,00 гривень. Відповідач ОСОБА_8 АСК «Скарбниця» не надало суду жодних доказів того, що дане ДТП не є страховим випадком чи що шкода завдана внаслідок вчинення ДТП не підлягає відшкодуванню на підставі полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/9830142 від 06.10.2012 року страховиком.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму ВС України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Оскільки, наведеними вище доказами підтверджено, що малолітньому сину позивача, внаслідок ДТП було завдано тілесні ушкодження, які відповідно до висновку експерта відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, з вини третьої особи ОСОБА_2, а також те, що у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивач та її малолітній син зазнали душевних переживань, то позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково. В користь позивача слід стягнути 2000,00 гривень моральної шкоди, яка є достатньою та відповідає стражданням (переживанням), які пережили позивач та її малолітній син у зв'язку з ушкодженням здоров'я останнього.

Відповідно до п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково. Таким чином, з відповідача ОСОБА_8 АСК «Скарбниця» підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 4705,50 гривень, а саме: 3705,50 гривень - майнової шкоди та 2000,00 гривень моральної шкоди за мінусом франшизи, розмір якої становить 1000,00 гривень. З відоповідача ОСОБА_6 ВТП "Жидачівавтотранс" підлягає стягненню майнова і моральна шкода у розмірі, що не покритий франшизою, тобто 1000,00 гривень. Відповідно до ст.88 ЦПК України з кожного з відповідачів підлягає до стягнення судовий збір у розмірі пропорційному до задоволених вимог позивача, які були заявлені щодо кожного з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 57, 58, 60, 88, 208, 209, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 1167, 1172, 1187 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії «Скарбниця», ЄДРПОУ 13809430 в користь ОСОБА_5 страхове відшкодування у розмірі 4705 (чотири тисячі сімсот пять) гривень 50 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо технічного підприємства «Жидачівавтотранс» в користь ОСОБА_5 завдані збитки у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії «Скарбниця» судовий збір в користь позивача пропорційно до задоволених вимог 152,93 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо технічного підприємства «Жидачівавтотранс» судовий збір в користь позивача пропорційно до задоволених вимог 28,68 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя : Головатий А. П.