Рішення № 35242381, 14.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р. Справа № 911/3944/13

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Заступника Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, м. Тернопіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК», Київська обл., м. Васильків

про стягнення 21340,57 грн.

за участю представників:

від прокуратури: Козир Є.І. (посв. № 020832 від 13.09.2013 р.);

від позивача 1: не з'явився;

від позивача 2: не з'явився;

від відповідача: Зініна Н.М. (дов. № 154-1 від 12.08.2013 р.);

Обставини справи:

Заступник Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач 1), Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль (далі - позивач 2) до товариства з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» (далі - відповідач) про стягнення 21340,57 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 176 від 01.03.2012 р. в частині відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем 2 у сумі 21340,57 грн.

Також, у позовній заяві прокурор вказує, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» та ст. 10 Закону України «Про оборону України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Збройні Сили України - це військова державна структура, яка організовано складається з військових об'єднань, з'єднань, частин, підрозділів, військових установ та навчальних закладів.

Враховуючи викладене, як зазначає прокурор, квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль, що заснований на державній формі власності та підпорядкований Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України, є органом державної військової та виконавчої влади на місцях у системі Збройних Сил України, уповноважений державою виконувати відповідні функції у відносинах, що виникають з його діяльності, та від якого залежить стан обороноздатності України.

01.11.2013 р. до господарського суду Київської області від позивача 2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника, в зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання.

01.11.2013 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для проведення звірки взаєморозрахунків з позивачем 2 за договором № 176 від 01.03.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2013 р. вказане клопотання відповідача задоволено, розгляд справи відкладено на 14.11.2013 р.

14.11.2013 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив вих. № 194-3 від 13.11.2013 р. на позовну заяву, в якому він визнав існуючу за договором № 176 від 01.03.2012 р. заборгованість у сумі 21340,57 грн.

Представник позивача 1 в судові засідання 01.11.2013 р. та 14.11.2013 р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи позивач 1 був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 36924525 та № 41245261, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача 2 в судові засідання 01.11.2013 р. та 14.11.2013 р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи позивач 2 був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 36924231 та № 41245245, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.11.2013 р. підтримав клопотання про відкладення розгляду справи, а в судовому засіданні 14.11.2013 р. позов визнав повністю з підстав, викладених у відзиві.

Прокурор в судовому засіданні 14.11.2013 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 р. між квартирно-екплуатаційним відділом м. Тернопіль (Сторона 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» (Сторона 2), було укладено договір № 176 про відшкодування вартості електричної енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування (договір).

Пунктом 1.1. договору встановлено, що відповідно до умов договору Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 вартість електричної енергії, спожитої нею в процесі надання послуг з харчування, які надаються на підставі договору про закупівлю послуг з харчування № 286/2/12/4 від 07.02.2012 р.

Згідно з п. 2.1. договору Сторона 1 бере на себе зобов'язання забезпечувати Сторону 2 електричною енергією приміщення їдалень у військових частинах А-1022 (м. Золочів), А-0508 (м. Броди), А-2595 (м. Броди), А-1915 (м. Чортків), А-1461 (м. Бережани), А-1769 (м. Тернопіль), які надані та використовуються Стороною 2 для надання послуг з харчування особового складу у військових частинах (далі - послуги).

Сторона 2 бере на себе зобов'язання своєчасно і повністю оплачувати надані йому послуги, належно експлуатувати електричні мережі (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору облік послуг здійснюється згідно показників лічильника обліку використаної електричної енергії (військові частини А-2595, А-1915) та розрахунків споживання Стороною 2 використаної електричної енергії (військові частини А-1022, А-0508, А-1915, А-1461, А-1769). Рахунки за надані Стороною 1 послуги щомісячно складаються на підставі встановлених тарифів та пересилаються Стороні 2 поштою.

Рахунки або інші платіжні документи Сторони 1 за надані послуги підлягають оплаті Стороною 2 у п'ятиденний строк після їх отримання (п. 3.4. договору).

Пунктом 5.1. договору встановлено, що договір діє з 01.03.2012 р. по 31.12.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони неодноразово продовжували строк дії договору, шляхом укладення додаткових угод.

20.03.2013 р. між позивачем 2 та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору № 176 від 01.03.2012 р., відповідно до якої викладено п. 1.1. розділу 1 та п. 5.1. розділу 5 в наступних редакціях:

« 1.1. Відповідно до умов договору Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 вартість електричної енергії, спожитої нею в процесі надання послуг з харчування, які надаються на підставі Договору № 286/2/13/6 від 20.03.2013 р. про закупівлю послуг щодо забезпечення харчування за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин).»;

« 5.1. Договір діє з 01 березня 2012 року по 30 квітня 2013 року.».

На виконання умов договору позивачем 2 у квітні 2013 р. надано відповідачу послуги, передбачені умовами договору, що підтверджується наявними актами виконаних робіт та послуг № 170 від 25.04.2013 р. та № 171 від 25.04.2013, підписаними представниками сторін та скріпленим їх печатками.

При цьому, позивачем 2 у квітні 2013 р. було виставлено відповідачу рахунки № 170 від 25.04.2013 р. та № 171 від 25.04.2013 р. на загальну суму 51741,38 грн.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання з відшкодування спожитої електроенергії за договором № 176 від 01.03.2012 р. не виконав, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість.

Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2013 р. заборгованість відповідача за договором № 176 від 01.03.2012 р. становила 51741,38 грн. та складалася із заборгованості відповідача за надані у квітні 2013 р. послуги та заборгованості за послуги, що були надані у попередніх місяцях.

З наявного в матеріалах справи акта звірки взаєморозрахунків від 12.11.2013 р., підписаного представниками позивача 2 та відповідача та скріпленого печатками підприємств, вбачається, що у липні 2013 р. відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем 2 на суму 30400,81 грн., в зв'язку з чим станом на 12.11.2013 р. заборгованість відповідача перед позивачем 2 за договором № 176 від 01.03.2012 р. становить 21340,57 грн.

Враховуючи те, що на момент звернення до суду відповідач заборгованість за договором № 176 від 01.03.2012 р. не погасив, прокурор просить суд стягнути на користь позивача-2 21340,57 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вже зазначалось, п. 3.4. договору встановлено обов'язок відповідача сплачувати рахунки або інші платіжні документи за надані послуги у п'ятиденний строк після їх отримання.

У відзиві вих. № 194-3 від 13.11.2013 р. на позовну заяву відповідач визнав заборгованість перед позивачем 2 за договором № 176 від 01.03.2012 р. у сумі 21340,57 грн.

Отже, враховуючи те, що на момент прийняття рішення заборгованість відповідача у сумі 21340,57 грн. з відшкодування вартості електричної енергії не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем, вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача-2 21340,57 грн. підлягає задоволенню.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 22-А, кімната 310, код 37250616) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль (46002, м. Тернопіль, вул. Галицька, буд. 1, код 08464162) 21340,57 грн. (двадцять одну тисячу триста сорок грн. 57 коп.) заборгованості.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 22-А, кімната 310, код 37250616) в доход Державного бюджету України 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 15.11.2013 р.