Ухвала суду № 35242270, 13.11.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"13" листопада 2013 р. Справа № 806/6233/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю представника відповідача Пилипенка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" жовтня 2013 р. у справі за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 02 вересня 2013 звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" про стягнення з 53994,87 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно - господарських санкцій та пені у розмірі 53994, 87 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що підприємством вчинено всі необхідні дії для забезпечення працевлаштування інвалідів та дотримання нормативу робочих місць для їх працевлаштування. Створені для інвалідів робочі місяця залишилися вакантними з незалежних від відповідача причин, а тому він не може бути притягнений до відповідальності у вигляді застосування адміністративно-господарських санкцій. Вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991 року з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Згідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" № 875-ХІІ від 21.03.1991 року (далі - Закон), забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Частина 3 вказаної статті передбачає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8, 9 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно із ч.1, ч.2 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч.1 ст.217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частина 1 статті 218 Господарського кодексу України встановлює, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст.238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Таким чином, на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу працюючих на Товаристві з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" у 2012 році складала 40 чоловік.

Таким чином, з 01.01.2012 по 31.12.2012 відповідач повинен був працевлаштувати двох інвалідів. Фактично ТОВ "Обербетон-Інвест" працевлаштовано одну особу інваліда.

Встановлено, що відповідачем подано 28.02.2013 до Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми №10 ПІ за 2012 рік.

Разом із тим встановлено, що звіт форми №3-ПН про виділені робочі місця для осіб із обмеженими фізичними можливостями та наявні вакансії ТОВ "Обербетон-Інвест" направлено до Житомирського міського центру зайнятості лише 06.12.2012.

Лист №212 про наявність робочого місця для інваліда направлено ТОВ "Обербетон-Інвест" до Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів також лише 05.12.2012. Крім того, наданий суду відповідачем лист не містить доказів про його відправлення та отримання позивачем.

Що стосується посилання відповідача на подачу оголошень в газету про набір на роботу працівників, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені обставини не можуть свідчити про виконання обов"язку роботодавця щодо створення робочого місця для інваліда у 2012 році. В оголошеннях не зазначено про робочі місця для інвалідів.

Надані суду заповнені анкети осіб, які начебто відмовились від роботи на підприємстві, не свідчать про належне створення відповідачем робочих місць та працевлаштування інвалідів, оскільки про зазначені обставини не були повідомлені орган центру зайнятості та позивач. В зазначених анкетах також не міститься відомостей про інвалідність осіб.

Накази по підприємству про пріоритетне працевлаштування на роботу прибиральниці інвалідів є внутрішнім документом підприємства.

ТОВ "Обербетон-Інвест" не надано належних доказів про виконання свого обов"язку по створенню робочого місця для інваліда.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підприємство, як роботодавець, свій обов'язок зі створення робочого місця для інваліда у 2012 році не виконало.

Висновок суду першої інстанції, що стягнення з ТОВ "Обербетон-Інвест" 52555,00 грн. адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, є правомірним.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" жовтня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський

Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "15" листопада 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів вул.Домбровського, 38,м.Житомир,10003

3- відповідачу/відповідачам: Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон-Інвест" вул.Баранова,89,м.Житомир,10001