Постанова № 35241711, 31.10.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 р. Справа №818/7367/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представників позивача - Веремієнко В.А., Северини Т.В.,

представника відповідача - Шульги М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Сервіс-Буд" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми-Сервіс-Буд" (далі - позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2013 № 152250 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 40 310, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 077, 50 грн., та податкового повідомлення-рішення від 03.04.2013 № 142250 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 46 356, 50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту від 15.03.2013 №803/2250/36234347/11 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Суми-Сервіс-Буд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки» та ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та податку на прибуток з 01.04.2011 по 31.12.2011» відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.04.2013 № 152250 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 51 225, 00 грн., та від 03.04.2013 № 142250 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 47 127, 00 грн.

Рішенням в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Сумській області про результати розгляду первинної скарги від 05.06.2013 № 495/10/10-105-79/80СК оскаржувані повідомлення-рішення були скасовані в частині суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Сумах від 03.04.2013 року № 0000152250 на 837, 50 грн. (у тому числі 670.00 грн. - основний платіж, 167,50 грн. - штрафні санкції) та суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, визначеного податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Сумах від 03.04.2013 № 0000142250 на 770, 50 грн.

На підтвердження обгрунтованості правильності формування податкового кредиту сум ПДВ в перевірному періоді ТОВ "Суми-Сервіс-Буд" надано податкові накладні, які не мають жодних недоліків та порядок заповнення яких відповідає чинному законодавству. Суми ПДВ по цих податкових накладних включені в податковий кредит відповідних податкових періодів та відповідає даним податкових декларацій з ПДВ.

В подальшому, придбані матеріали використовувалися в господарській діяльності на об'єктах будівництва, реалізацію даних робіт замовнику було включено до складу валових доходів та податкового зобов'язання з ПДВ.

На момент здійснення господарських операцій ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки" та ФОП ОСОБА_1 було включено до ЄДР юридичних та фізичних осіб, мали свідоцтво про реєстрацію платниками ПДВ. Відповідно покупець не міг нести відповідальність ні за сплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність даних про нього, наведених в реєстрі. Отже, ТОВ «Суми-Сервіс-Буд» не мало жодних підстав вважати ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки" або ФОП ОСОБА_1 підприємствами з ознаками фіктивності, тобто, такими що не здійснюють реальної господарської діяльності.

Позивач стверджує, що угоди між та ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки", ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Суми-Сервіс-Буд" реально виконані сторонами, що підтверджується договором купівлі-продажу, видатковими накладними, актами виконаних робіт, банківськими виписками тощо.

Враховуючи викладене, позивач вважає оскаржувані податкові-повідомлення рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 40 310, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 077, 00 грн. і в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 46 356, 00 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав до суду письмове заперечення, в якому зазначив, що ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Суми-Сервіс-Буд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки» та ФОП ОСОБА_1 за жовтень 2011 року та з податку на прибуток з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року. За результатами перевірки складений акт від 15 березня 2013 року № 803/2250/36234347.

Актом перевірки від 15 березня 2013 року № 803/2250/36234347 встановлено, що ТОВ «Суми-Сервіс-Буд» завищено податковий кредит за жовтень 2011 року на загальну суму 40 980 грн. та завищено валові витрати за 4 квартал 2011 року на суму 204 900 грн. за рахунок того, що підприємством безпідставно віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість та обсяг операцій до валових витрат з вартості товарно-матеріальних цінностей по документам нібито отриманими від ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки" та ФОП ОСОБА_1, але які фактично вищевказаними суб'єктами господарювання не постачались.

Такий висновок акту перевірки зроблено з посиланням на акти перевірок Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 3 лютого 2012 року № 508/23-3/32897053 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки» з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2011 року» та Кременчуцької ОДПІ від 30 листопада 2011 року № 8174/17-311/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 12 травня 2008 року по 30 вересня 2011 року».

Відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено, що операції із придбання ТМЦ (суміш асфальтобетонна) у ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки» мали безтоварний характер, товар фактично не перевозився і не зберігався. Відповідно до матеріалів перевірки не має можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

Відповідно до акта перевірки ФОП ОСОБА_1 від 30 листопада 2011 року № 8174/17-311/НОМЕР_1 встановлено відсутність об'єктів, що підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР із замінами та доповненнями, та пунктів 198.1, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992 року №13-92.

Згідно з висновками перевірки у зв'язку з відсутністю факту придбання та реалізації продукції ФОП ОСОБА_1 за 2009 рік та 2010 рік було зменшено валові витрати на суму 391 980,00 грн. та валовий дохід на суму 430 111,35 грн., та по деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2009 - вересень 2011 року зменшено податковий кредит на суму 2 248 956,00 грн. та податкові зобов'язання на суму 2 337 907,00 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що товарно - транспортні накладні, подорожні листи до перевірки не надавались, що з урахуванням результатів перевірки ФОП ОСОБА_1 спростовує реальність виконання господарських операцій. Тобто, документи були складені з метою створити уяву про реальність здійснення господарських операцій, так як не містять даних про обсяги фактичних операцій та не дають змоги дослідити їх застосування у господарській діяльності платника, і тому операції є безтоварними.

Дані порушення вплинули на формування валових витрат, а саме їх завищення за 4 квартал 2011 року на суму 204 900 грн., та формування податкового кредиту, а саме його завищення за жовтень 2011 року на загальну суму 40 980 грн.

За результатами перевірки ТОВ «Суми-Сервіс-Буд», ДПІ у м. Сумах прийняті податкові повідомлення-рішення від 3 квітня 2013 року № 0000152250 про збільшення грошових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 51 225 грн. та від 3 квітня 2013 року № 0000142250 про збільшення грошових зобов'язань по податку на прибуток на суму 47 127 грн., які, на думку відповідача, є правомірними та не підлягають скасуванню в частинах, що оскаржуються.

У судовому засіданні представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З 01.03.2013 по 07.03.2013 посадовими особами ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Суми- Сервіс-Буд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки» та ФОП ОСОБА_1 за жовтень 2011 року та з податку на прибуток з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року. За результатами перевірки складений акт від 15 березня 2013 року № 803/2250/36234347 (а.с. 15-25).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 3 квітня 2013 року № 0000152250 про збільшення грошових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 51 225 грн., у тому числі за основним платежем на суму 40 310, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 077, 00 грн. (а.с. 34) та податкове повідомлення-рішення від 03.04.2013 № 142250 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 47 127, 00 грн. (а.с. 35).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав скаргу до Головного управління Міндоходів у Сумській області від 18.04.2013 № 35 (а.с. 36-38).

Рішенням в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Сумській області про результати розгляду первинної скарги від 05.06.2013 № 495/10/10-105-79/80СК оскаржувані повідомлення-рішення були скасовані в частині суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Сумах від 03.04.2013 року № 0000152250 на 837, 50 грн. (у тому числі 670.00 грн. - основний платіж, 167,50 грн. - штрафні санкції) та суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, визначеного податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Сумах від 03.04.2013 № 0000142250 на 770, 50 грн. (а.с. 39-41).

Актом перевірки від 15.03.2013 встановлено порушення позивачем п. 198.2., п. 198.3. н. 198.6. ст. 198 Податкового Кодексу № 2755-VI зі змінами та доповненнями внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 40980 грн., у тому числі за жовтень на суму 40980 грн.; та п.п. 14.1.27. п.14.1. ст. 14, п. 138.1. п. 138.2. ст. 138 Податкового Кодексу №2755-VІ зі змінами та доповненнями внаслідок чого встановлено заниження податку прибуток на загальну суму 47 127 грн., в т.ч. за 4 квартал 2011 року у сумі 47 127 грн.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Суми-Сервіс-Буд" завищено податковий кредит за жовтень 2011 року на загальну суму 40 980 грн. та завищено валові витрати за 4 квартал 2011 року на суму 204 900 грн. за рахунок того, що підприємством безпідставно віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість та обсяг операцій до валових витрат з вартості товарно-матеріальних цінностей по документам нібито отриманими від ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки" та ФОП ОСОБА_1, але які фактично вищевказаними суб'єктами господарювання не постачались.

Такий висновок акту перевірки зроблено з посиланням на акти перевірок Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 3 лютого 2012 року № 508/23-3/32897053 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дніпропетровський завод промислової оснастки», код 32897053 з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень 2011 року» (а.с. 182-199), та Кременчуцької ОДПІ від 30 листопада 2011 року №8174/17-311/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за період з 12 травня 2008 року по 30 вересня 2011 року» (а.с. 200-221), якими встановлено відсутність об'єктів, що підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР із замінами та доповненнями, та пунктів 198.1, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992 року №13-92.

Однак, суд не погоджується із наведеними висновками податкового органу з огляду на наступне.

30.09.2011 між позивачем та ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки" укладено договір поставки асфальтобетонної суміші № 94 (а.с. 47).

Реальність здійснення господарських операцій за даним договором підтверджується видатковими накладними від 04.10.2011 № 674 та від 14.10.2011 № 675 (а.с. 48, 49), податковими накладними від 04.10.2011 № 041004 та від 14.10.2011 № 141002 (а.с. 51, 52), рахунком на оплату від 04.10.2011 № 107 (а.с. 50) та платіжним дорученням від 08.11.2011 № 1613 (а.с. 53).

Транспортування товару відповідно до умов договору здійснювалось шляхом самовивезення орендованими автомобілями позивача, що підтверджується договорами оренди транспортних засобів від 04.01.2011 (а.с. 222-225).

1 вересня 2011 року між ТОВ «Суми-Сервіс-Буд» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір № 03/09 про постачання нафтопродуктів (а.с. 56-58).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано:

- податкові накладні від 28.09.2011 №№ 192, 193 (а.с. 73, 76), від 07.10.2011 №№ 202, 203 (а.с. 61, 64);

- рахунки-фактури від 28.09.2011 №№ СФ-0000191, СФ-0000190, (а.с. 72, 75) від 07.10.2011 №№ СФ-0000200, СФ-0000201 (а.с. 60, 63);

- видаткові накладні від 28.09.2013 № РН-0000190 (а.с. 74) та від 07.10.2011 № РН-0000200 (а.с. 59);

- платіжні доручення від 07.10.2011 №№ 1562, 1563, від 29.08.2011 №№ 1543, 1544, 1545 (а.с. 65-70).

Перевезення товару здійснювалось транспортом постачальника (ФОП ОСОБА_1), що підтверджується договором транспортно-експедиційного обслуговування від 01.09.2011 № ТЕ-3/9 (а.с. 54-55) та актами здачі-прийняття робіт №№ ОУ-0000201 та ОУ-0000191 (а.с. 62, 71).

Для отримання товару у розпорядження постачальника позивачем видано довіреність від 28.09.2011 № 715, про що свідчить запис у журналі реєстрації довіреностей (а.с. 169).

В подальшому, бітум, придбаний у ФОП ОСОБА_1, без розміщення на складах позивача було передано на переробку до ПАТ "Харківшляхбуд" згідно договору від 22.09.2011 № 10 (а.с. 79), про що підписано акти здачі-приймання матеріалів для виробництва щебеню чорного фракції 10-20 (а.с. 82, 88).

Щебінь було виготовлено та отримано ТОВ «Суми-Сервіс-Буд», що підтверджується податковими накладними від 29.09.2013 № 3, від 13.10.2011 № 3, від 27.10.2011 № 11 (а.с. 84, 85, 90), платіжними дорученнями від 29.09.2011 № 1545, від 13.10.2011 № 1567, (а.с. 86, 91), актами здачі-прийняття робіт № ОУ-0000022, ОУ-0000029 (а.с. 80, 87), актами здачі-приймання продукції від 29.09.2011, від 13.10.2011 (а.с. 83, 89) та рахунками-фактурами №№ СФ-0000032, СФ-0000034.

Продукція (чорний щебінь) була доставлена до місця використання орендованими автомобілями ТОВ «Суми-Сервіс-Буд», що підтверджується договорами оренди транспортних засобів від 04.01.2011 (а.с. 222-225).

На підтвердження отримання матеріалу представник позивача надав копії паспортів на відпуск чорного щебеню (а.с. 172-175).

В подальшому, продукція, придбана у ТОВ "Дніпропетровський завод промислової оснастки" та ФОП ОСОБА_1, була використана для виконання підрядних робіт за договорами:

- з Управлінням реконструкції та капітального будівництва СМР по об'єкту «Реконструкція дороги на ділянках від просп. М. Лушпи до вул. Заливної (в районі ж/б № 7 по вул. Заливній) в м. Суми» від 06.09.2011 № 29/11 (а.с. 92-96), що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт (а.с. 97, 100), актами приймання виконаних робіт (а.с. 98-99, 101-102), податковими накладними від 21.09.2011 № 35, від 20.10.2011 № 45 (а.с. 103, 104), платіжними дорученнями від 21.09.2011 № U1318881, від 27.10.2011 № U1546339, від 28.10.2011 № U1545760 (а.с. 105-107) та актом контрольного обміру від 13.04.2012 (а.с. 108);

- з ДП "Сумикоопторг" Сумської облспоживспілки від 10.05.2011 № 47 (а.с. 109-110), що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 111-112), податковими накладними від 29.09.2011 № 39, від 14.10.2011 № 43 (а.с. 113, 114) та платіжними дорученнями від 29.09.2011 № 839, від 19.10.2011 № 893 (а.с. 115, 116);

- з Дочірнім ПС ОСС "Центальний ринок м. Суми" від 10.10.2011 № 58п (а.с. 117), що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 118), актом приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 119-120), податковою накладною від 13.10.2011 № 42 (а.с. 121) та платіжними дорученнями від 13.10.2011 № 3305, від 07.11.2011 № 3568 (а.с. 122, 123);

- з ТОВ «Лоранта» від 13.10.2011 № 63 (а.с. 124-125), що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт (а.с. 126-127), рахунком-фактурою від 25.10.2011 № 25/10-1 (а.с. 128), податковою накладною від 25.10.2011 № 48 (а.с. 129) та платіжним дорученням від 25.10.2011 № 2318 (а.с. 130);

- з ТОВ «Пірсан» від 03.10.2011 № 61 (а.с. 131-132), що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт (а.с. 133-134), рахунками-фактурами від 04.10.2011 № 04/10-1, від 13.10.2011 № 13/10-1 (а.с. 135, 136), податковими накладними від 07.10.2011 № 40, від 25.10.2011 № 49 (а.с. 137, 138) та платіжними дорученнями від 07.10.2011 № 428, від 25.10.2011 № 444 (а.с. 139, 140).

Суд зазначає, що укладені між позивачем та контрагентами договори містять положення щодо найменування, кількості, якості та асортименту, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.

Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Отже до документів, що є підставою для оприбуткування товару належать прибутково-видаткові накладні, які виписуються постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар, сертифікати, паспорти якості заводу-виробника товару.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано суду доказів відсутності у позивача первинних документів.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, надаючи оцінку наявним в матеріалах справи договору, податковим накладним, накладним, та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином податковим органом ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов висновку про нереальність здійснення господарських операцій, є відсутність товарно-транспортних накладних, а також висновки актів перевірок контрагентів позивача про відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до вимог п. 198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, діюче податкове законодавство пов'язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена у відповідності до приписів ст. 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, позивачем отримано від контрагентів податкові накладні, які саме і є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та відповідно, зазначені накладні оформлені у повній відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що не заперечується податковим органом.

Крім того, чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Також, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Щодо посилання відповідача на відсутність первинних документів, що підтверджують транспортування продукції, як на доведення безтоварності укладених, договорів поставки між позивачем та вказаними вище контрагентами, суд зазначає, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення умовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно- транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського ліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше трьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною ладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 03.04.2013 № 152250 та № 142250 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 40 310, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 077, 00 грн. та в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 46 356, 00 грн.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, позивачу відшкодовується із Державного бюджету України сума судового збору в розмірі 967, 44 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Сервіс-Буд" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 03.04.2013 № 152250 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 40 310, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10 077, 50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 03.04.2013 № 142250 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 46 356, 50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Сервіс-Буд" (40009, м. Суми, вул. Робітнича, 57, код 36234347) судовий збір, сплачений згідно платіжних доручень від 12.08.2013 № 2838 та від 30.08.20132 № 2917, у розмірі 967 (дев'ятсот шістдесят сім) грн. 44 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 05.11.2013.