Постанова № 35241694, 05.11.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5667/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Вишневського В.І.,

представника відповідача - Вербицької І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велар-Д" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство "Технорубит", Приватне підприємство "Капо", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Велар-Д" (далі - ТОВ "Велар-Д", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2013 №0004331502/1233.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що господарські взаємовідносини позивача з його контрагентами - ПП "Технорубит" та ПП "Капо" мали реальний характер та були спрямовані на настання правових наслідків, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, у зв'язку з чим висновки акту перевірки є безпідставними, а прийняте за його наслідками податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №б/н від 07.10.2013 (том 3 а.с. 36-38).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено ПП "Технорубит" та ПП "Капо".

Треті особи - ПП "Технорубит" та ПП "Капо" явку своїх уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, будучи належно повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи. З метою підтвердження господарських операцій з позивачем у справі ПП "Технорубит" та ПП "Капо" направлено до суду письмові пояснення з додатковими документами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Велар-Д" (ідентифікаційний код 37748407) 03.06.2011 зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 585 102 0000 007788. Підприємство перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

У період з 30.05.2013 по 04.06.2013 Кременчуцькою ОДПІ здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Велар-Д" щодо достовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень-липень 2012 року, вересень-грудень 2012 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2012 року, результати якої оформлені актом від 11.06.2013 №4475/15.2-08/37748407 (том 1 а.с. 10-25).

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем не оспорюються.

За висновками акту від 11.06.2013 №4475/15.2-08/37748407 ТОВ "Велар-Д" порушено вимоги:

- статей 215, 203, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Велар-Д";

- пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за травень-липень 2012 року та вересень-грудень 2012 року про обсяги придбання та податковий кредит - не є дійсним, та як наслідок: - завищено податковий кредит за травень-липень 2012 року та вересень-грудень 2012 року в сумі 2 265 822,00 грн, в тому числі за травень 2012 року в сумі 529 968,20 грн, за червень 2012 року в сумі 810 384,40 грн, за липень 2012 року в сумі 215,60 грн, за вересень 2012 року в сумі 39224,00 грн, за жовтень 2012 року в сумі 159 690,00 грн, за листопад 2012 року в сумі 136 914,60 грн, за грудень 2012 року в сумі 589 425,20 грн; - збільшується сума податкового зобов'язання по деклараціях з ПДВ за травень-липень 2012 року та вересень-грудень 2012 року в сумі 2 265 822,00 грн, в тому числі за травень 2012 року в сумі 529 968,20 грн, за червень 2012 року в сумі 810 384,40 грн, за липень 2012 року в сумі 215,60 грн, за вересень 2012 року в сумі 39224,00 грн, за жовтень 2012 року в сумі 159 690,00 грн, за листопад 2012 року в сумі 136 914,60 грн, за грудень 2012 року в сумі 589 425,20 грн та відповідно, підлягає сплаті до бюджету 2 265 822,00 грн.

На підставі акту перевірки від 11.06.2013 №4475/15.2-08/37748407 Кременчуцькою ОДПІ 27.06.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0004331502/1233, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в загальному розмірі 2 832 277,00 грн, в тому числі 2 265 822,00 грн. - за основним платежем, 566 455,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 26).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд дійшов до наступних висновків.

Так, як слідує зі змісту акта перевірки від 11.06.2013 №4475/15.2-08/37748407, висновок про порушення ТОВ "Велар-Д" вимог цивільного та податкового законодавства перевіряючі обґрунтовують:

1) висновком акту Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 14.02.2013 №218/15.3-9/36224124 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Технорубит" (код ЄДРПОУ 36224124) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення у податковому обліку за березень-грудень 2012 року", згідно якого звіркою ПП "Технорубит" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальниками та покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування, та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП "Технорубит" по ланцюгу постачання (том 3 а.с. 51-53);

2) висновком акту Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 14.02.2013 №143/22.1-07/35587752 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Капо" (податковий номер 35587752) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.08.2012 по 31.12.2012", згідно якого діяльність ПП "Капо" має наступні ознаки нереальності: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень, отже, по ПП "Капо" відсутній факт реального вчинення господарських операцій з платниками податків за період з 01.08.2012 по 31.12.2012 (том 3 а.с. 54-56).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Як встановлено в ході розгляду справи, позивачем до складу податкового кредиту травня-липня 2012 року включено ПДВ в розмірі 1340568,20 грн за наслідками здійснення господарських операцій з придбання у квітні 2012 року в ПП "Технорубит" товарно-матеріальних цінностей згідно договору поставки №ДГ-00000005 від 30.04.2012 (том 1 а.с. 229-231).

Відповідно до умов вказаного договору постачальник (ПП "Технорубит") зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві (ТОВ "Велар-Д") товар, затверджений покупцем, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором. Ціна, якість, асортимент, терміни поставки товару обумовлюються у видатковій накладній. Постачальник поставляє товар терміном в п'ять днів з моменту підписання цього договору. Датою поставки є дата отримання покупцем товару на складі постачальника згідно з видатковою накладною, підписаною сторонами. Поставка товару здійснюється зі складу постачальника.

В рамках виконання вказаного договору ТОВ "Велар-Д" придбано у ПП "Технорубит" товар (амперметри, балки, вольтметри, манометри, розетки, лічильники електроенергії, тощо), про що свідчать долучені до матеріалів справи копії видаткових та податкових накладних (том 1 а.с. 238-250, том 2 а.с. 1-250, том 3 а.с. 1-11).

Окрім цього, ТОВ "Велар-Д" до складу податкового кредиту вересня-грудня 2012 року включено ПДВ в розмірі 925253,80 грн за наслідками здійснення господарських операцій з придбання у вересні та жовтні 2012 року у ПП "Капо" товарно-матеріальних цінностей згідно договору поставки №ДГ-0000011 від 01.09.2012 (том 1 а.с. 27-30).

Так, відповідно до умов вказаного договору постачальник (ПП "Капо") зобов'язується передати у власність покупцеві (ТОВ "Велар-Д") товар, визначений у пункті 1.2 цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються у видатковій накладній, що є невід'ємною частиною цього договору. Поставка товару за цим договором здійснюється протягом п'яти днів з моменту підписання договору. Місце здійснення поставки товару постачальником - склад постачальника.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від ПП "Капо" товар (проволоку ф 3,00 /бухти/, проволоку ф 1,50 /12,5 кг/, наплавочну порошкову проволоку ф 2,4, наплавочну порошкову проволоку ф 3,2), про що свідчать долучені до матеріалів справи копії видаткових та податкових накладних (том 1 а.с. 45-228).

Дослідивши податкові накладні, виписані ПП "Технорубит" та ПП "Капо" на користь ТОВ "Велар-Д" в результаті здійснення вказаних господарських операцій, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у контролюючого органу відсутні.

Як слідує зі змісту пункту 3.3 договору поставки №ДГ-0000011 від 01.09.2012, укладеного між позивачем та ПП "Капо", розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, також можлива вексельна форма розрахунків.

Згідно пунктів 5.1, 5.2 та 5.4 договору поставки №ДГ-00000005 від 30.04.2012, укладеного між ТОВ "Велар-Д" та ПП "Технорубит", на підставі рахунка на оплату покупець проводить оплату товару, зазначеного у видатковій накладній, на підставі підписаної видаткової накладної та рахунку на оплату; датою оплати товару є дата надходження коштів на рахунок постачальника; також можлива вексельна форма розрахунків.

Отже, умовами договорів поставки №ДГ-00000005 від 30.04.2012 та №ДГ-0000011 від 01.09.2012 передбачена можливість вексельної форми розрахунків, у зв'язку з чим ПП "Технорубит" прийняло в рахунок погашення заборгованості за даним договором простий вексель від 01.05.2012 АА№1038322 на загальну суму 8160896,40 грн, що підтверджується актом прийому-передачі векселів від 01.05.2012 (том 1 а.с. 232).

ПП "Капо" в рахунок погашення заборгованості за договором поставки №ДГ-0000011 від 01.09.2012 прийняло простий вексель від 01.11.2012 АА№1038321 на загальну суму 5706196,80 грн, що підтверджується актом прийому-передачі векселів від 01.11.2012 (том 1 а.с. 31).

Зі змісту наданих представником ТОВ "Велар-Д" в ході судового розгляду справи пояснень слідує, що позивачем з метою досягнення економічної мети у вигляді отримання прибутку від здійснення підприємницької діяльності придбано у ПП "Технорубит" та ПП "Капо" товарно-матеріальні цінності для подальшої їх реалізації на внутрішньому ринку України. Разом з тим, у зв'язку із падінням попиту на вказаний товар, ТОВ "Велар-Д" на даний час немає змоги його реалізувати. У зв'язку із цим, з метою очікування більш сприятливих умов на ринку, між ТОВ "Велар-Д" та його контрагентами ПП "Капо" та ПП "Технорубит" укладено договір про відповідальне зберігання №03/09-3 від 03.09.2012 (том 1 а.с. 32-34) та договір про відповідальне зберігання №30/04-1 від 30.04.2012 відповідно (том 1 а.с. 233-235). Строк дії вказаних договорів - до 31.12.2013.

Факт передачі товару від позивача до ПП "Капо" на відповідальне зберігання підтверджується долученими до матеріалів справи актами прийому-передачі від 03.09.2012, 04.09.2012, 05.09.2012, 06.09.2012, 07.09.2012, 10.09.2012, 01.10.2012, 02.10.2012, 03.10.2012, 04.10.2012 до договору №03/09-3 від 03.09.2012 відповідального зберігання (том 1 а.с. 35-44). Передача ТМЦ від ТОВ "Велар-Д" до ПП "Технорубит" оформлена актом прийому-передачі від 30.04.2012 до договору відповідального зберігання №30/04-1 від 30.04.2012 (том 1 а.с. 236).

Станом на час розгляду даної справи судом придбаний позивачем у ПП "Технорубит" та ПП "Капо" товар продовжує знаходитись на відповідальному зберіганні у даних підприємств.

Передача придбаних ТОВ "Велар-Д" ТМЦ на відповідальне зберігання ПП "Технорубит" та ПП "Капо" підтверджується також долученими позивачем до матеріалів справи карками складського обліку матеріалів, копії яких отримані останнім в результаті переписки з вказаними контрагентами (том 4 а.с. 125-162).

Від третіх осіб у справі - ПП "Технорубит" та ПП "Капо" на адресу суду надійшли письмові пояснення, згідно яких останні повністю підтвердили реальність спірних господарських операцій між ними та позивачем у справі, а також підтвердили факт зберігання придбаного у них ТОВ "Велар-Д" товару у відповідності до умов договорів про відповідальне зберігання (том 4 а.с. 172-174, 200, 206). При цьому зі змісту пояснень від 01.11.2013 слідує, що на даний час ТМЦ, придбані ТОВ "Велар-Д" у квітні 2012 року в ПП "Технорубит" зберігаються ним в орендованому складі, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Сохора, 1-а (договір суборенди об'єкта нерухомості №01/02/12 від 01.02.2012, акт приймання-передачі частини складського приміщення /том 4 а.с. 201-204/). Товар, придбаний позивачем у вересні-жовтні 2012 року в ПП "Капо", зберігається останнім на цьому ж складі, який орендується ним згідно договору суборенди об'єкту нерухомості №17/12 від 17.01.2012 (акт приймання-передачі частини складського приміщення від 17.01.2012 /том 4 а.с. 207-210/).

Різновид придбаних позивачем у ПП "Технорубит" та ПП "Капо" товарів та їх використання відповідає виду діяльності ТОВ "Велар-Д" за КВЕД-2010: неспеціалізована оптова торгівля (довідка Управління статистики у м. Кременчуці АБ№599190 від 12.12.2012 /том 3 а.с. 13/).

Як слідує з акта перевірки від 11.06.2013 №4475/15.2-08/37748407, висновок про безтоварність господарських операцій між ТОВ "Велар-Д", ПП "Технорубит" та ПП "Капо" Кременчуцька ОДПІ обґрунтовує висновками акту Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 14.02.2013 №218/15.3-9/36224124 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Технорубит" (код ЄДРПОУ 36224124) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення у податковому обліку за березень-грудень 2012 року" та акту Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 14.02.2013 №143/22.1-07/35587752 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Капо" (податковий номер 35587752) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.08.2012 по 31.12.2012".

Суд не погоджується з наведеними обґрунтуваннями контролюючого органу з огляду на наступне.

Згідно частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Відповідно до положень пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі за текстом - Порядок №1232) та нормами Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України №236 від 22 квітня 2011 року (далі - Наказ №236).

Виходячи з положень пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, Порядку №1232 та Наказу №236, зустрічна звірка може бути проведена податковим органом в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, позаяк за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, відсутність у розпорядженні податкового органу первинних документів бухгалтерського обліку однозначно унеможливлює формування будь-яких висновків у акті, крім висновку про неможливість проведення такої зустрічної звірки.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій (затверджених Наказом №236) чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким взагалі не передбачено необхідність робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків.

Однак, як слідує зі змісту акту Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 14.02.2013 №218/15.3-9/36224124 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Технорубит" (код ЄДРПОУ 36224124) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення у податковому обліку за березень-грудень 2012 року", він містить висновки стосовно не підтвердження звіркою ПП "Технорубит" реальності здійснення господарських відносин із постачальниками та покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП "Технорубит" по ланцюгу постачання (том 3 а.с. 51-53).

Згідно висновків акту Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 14.02.2013 №143/22.1-07/35587752 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Капо" (податковий номер 35587752) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів за період з 01.08.2012 по 31.12.2012" встановлено, що діяльність ПП "Капо" має наступні ознаки нереальності: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень, отже, по ПП "Капо" відсутній факт реального вчинення господарських операцій із платниками податків за період з 01.08.2012 по 31.12.2012 (том 3 а.с. 54-56).

За таких обставин, судом відхиляються посилання Кременчуцької ОДПІ на висновки, викладені у вказаних вище актах, як на підставу для висновку про безтоварність спірних господарських операцій з придбання товарів у ПП "Технорубит" та ПП "Капо" товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, суд вважає, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки від 11.06.2013 №4475/15.2-08/37748407 щодо нікчемності угод, укладених між позивачем та ПП "Технорубит", ПП "Капо", не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним

Частиною 2 статі 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Одним з основних завдань контролюючих органів є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право контролюючого органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого статті 228 ЦК України, міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів того, що внаслідок укладення договорів між позивачем, ПП "Технорубит" та ПП "Капо" допущено порушення конституційних прав чи свобод людини, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, та не доведено наявність мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства.

Незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо процесуального обов'язку відповідача, суду не надано належних доказів (зокрема вироку суду) наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Відтак, суд доходить висновку, що ТОВ "Велар-Д", на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних ПП "Технорубит" та ПП "Капо", та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено спірну суму ПДВ у загальному розмірі 2265822,00 грн до складу податкового кредиту травня-липня 2012 року та вересня-грудня 2012 року.

Відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 27.06.2013 №0004331502/1233 не довів, а відтак позовні вимоги ТОВ "Велар-Д" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Підпунктом 3 частини 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ТОВ "Велар-Д" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2294,00 грн шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Велар-Д" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 27.06.2013 №0004331502/1233.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38742715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велар-Д" (ідентифікаційний код 37748407) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2294,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 11 листопада 2013 року.

Суддя О.В. Гіглава