Рішення № 35240757, 04.09.2013, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4979/13-ц

Провадження №2/635/3015/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судових засідань ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні взалі суду вст.. Покотилівка Харківського району Харківської області у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SAMDN40000012955376 від 06.04.2007 року в сумі 117056,32 гривень вилучити у відповідача та передати в заклад ПАТ «КБ «ПриватБанк» предмет застави автомобіль НОМЕР_1, 2006 року випуску №кузова/шасі Y6P2107007005031, що належить на праві власності ОСОБА_3, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) на вказаний автомобіль та звернути стягнення на предмет застави вказаний автомобіль шляхом продажу його ПАТ ОСОБА_2 банк ПриватБанк з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ «КБ»ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору № SAMDN40000012955376 від 06.04.2007 року Відповідач отримав кредит у розмірі 27044,50 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.04.2014 року. ПАТ КБ «ПриватБанк» зобовязання за вказаним вище кредитним договором перед Відповідачем виконав в повному обсязі, а сааме наддав кредитні кошти у розмірі 27044,50 грн. У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки, у звязку з чим Відповідач станом на 22.05.2013 року має заборгованість - 117056,32 гривень, яка складається з наступного: 26516,25 грн. - заборгованість за кредитом; 5078,25 гривень - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 44414,06 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і Відповідач 06.04.2007 р. Уклали додаткову угоду № 2 до договору №SAMDN40000012955376 застави рухомого майна, згідно умов якого Відповідач надав в заставу автомобіль НОМЕР_2, 2006 року випуску, №кузова/шасі: Y6P2107007005031, який належить йому на праві власності. В порушення умов договору, відповідач зобовязання за Договором застави не виконує, предмет застави в заклад банку не передав. З огляду на те, що законом та умовами договору передбачений обовязок Відповідача передати предмет застави в заклад Пат «КБ «ПриватБанк», вваж є вимоги стосовно зобовязання відповідача виконати зобовязання в натурі законними та обґрунтованими.

Представник позивача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності у судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі та в разі неявки відповідача у судове засідання просить ухвалити рішення у заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не зявився по невідомим суду причинам, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином відповідно до вимог ч. 9 ст. 74 ЦПК України, заяв про відкладення розгляду справу або про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

06 квітня 2007 року між Приватбанк в особі Регіонального директора ТОВ «Автоккредит Плюс» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений договір № SAMDN40000012955376 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної карти «Авторассрочка» та додаткову угоду №2 до вказаного договору, згідно умов яких ОСОБА_2 відкриває відповідачу картковий рахунок та видає платіжну карту з кредитним лімітом в сумі 27044,50 гривень на строк до 05 квітня 2014 року включно у вигляді непоновлюючої кредитної лінії зі сплатою процентів у розмірі 0,75% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом із розрахунку 360 днів у рік, а також щомісячно у розмірі 0,5% від суми виданого кредитного ліміту, комісії за резервування засобів та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно умов договору.

Судом встановлено, що банк виконав свої зобовязання за кредитним договором та надав кредитні кошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно п. 1.2. вищевказаної додаткової угоди, погашення заборгованості здійснюється наступному порядку: щомісячно в період сплати, за який приймається період з 01 по 20 число кожного місяця Клієнт повинен вносити на Картрахунок грошові кошти в сумі 581,46 гривень для погашення заборгованості за даною угодою, яка складається із заборгованості за кредитним лімітом, процентам, винагороди, комісії..

Згідно п.6 угоди, в забезпечення виконання Клієктом зобоовязань за угодою, Клієнт надав заставу в вигляді автомобіля ВАЗ 2107 (легковий седан В) 2006 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_3, №кузова/шасі Y6P2107007005031, який належить ОСОБА_6 на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, при цьому вказаний предмет застави передається в заставу разом з усіма його належними речами згідно технічної документації.

Судом встановлено, що Відповідачем був порушений порядок та строки сплати заборгованості за кредитом та погашення відсотків.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність у відповідача підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобовязання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

П.32 додаткової угоди встановлено, що при порушенні Клієнтом будт-якого із зобовязань, передбачених п.п. 17.2, 17.3 угоди, ОСОБА_2 має право нарахувати, а Клієнт зобовязується сплатити Банку пеню у розмірі 0,1% від суми поточної заборгованості по кредитному ліміту, але не менше 30 гривень за кожний факт виникнення прострочення.

Таким чином, згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, сума заборгованості відповідача перед Банком за кредитним договором № SAMDN40000012955376 від 06.04.2007 року станом на 22 травня 2013 року складає 117056,32 гривень, з яких 26516,25 - заборгованість за кредитом, в тому числі поточна заборгованість 5828,28 гривень та прострочена заборгованість 20687,97 гривень; 41047,76 гривень - заборгованість за процентами, в тому числі поточна заборгованість 76,63 гривень, прострочена заборгованість 40971,3 гривень; 44414,06 гривень - заборгованість по пені; 5078,25 заборгованість по комісії, в тому числі поточна заборгованість - 0,00 гривень, прострочена заборгованість 5078,25 гривень.

Згідно підпункту а п. 16.3 додаткової угоди №2 при виникнення зазначених у договорі випадків порушення відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором, ОСОБА_2 на свій розсуд має право вимагати дострокового повернення кредитного ліміту, виплати винагороди та процентів за його користування, виконання інших зобовязань по даній угоді у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення.

Судом встановлено, що 29 березня 2013 року на адресу відповідача позивачем було направлено повідомлення про необхідність погашення простроченої заборгованості, що підтверджується випискою з реєстру відправлення заказної кореспонденції.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Згідно п. 16.17 додаткової угоди №2 у випадку порушення Клієнтом зобовязань за угодою, ОСОБА_2 має право вимагати дострокового виконання зобовязань щодо сплати кредитного ліміту,процентів, комісії, винагороди, а у випадку невиконання звернути стягнення на заставу незалежно від настання строків виконання якого-небудь зобовязання за цією угодою у випадках, передбачених п. 16.18 зазначеної угоди.

Згідно ч. 1,2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. у

Статтею 590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до укладеної між сторонами додаткової угоди №2 до договору № SAMDN40000012955376 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної карти «Авторассрочка» від 06 квітня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 передав Банку у заставу автомобіль ВАЗ 2107 (легковий седан В) 2006 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_3, №кузова/шасі Y6P2107007005031, який належить ОСОБА_6 на праві власності.

Звернення стягнення на рухоме майно, що є предметом застави, регулюється нормами Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями цього закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечить Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №40505697 від 23 квітня 2013 року, ПАТ КБ "Приват Банк" зареєстровано звернення стягнення за договором застави автотранспорту 4627085039016213 від 06.04.2007 року.

Як визначено ч.2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володіння боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад). Аналогічна вимога міститься й в договорі застави.

Відповідно до ст.25 вказаного Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем.

Враховуючи, що ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № SAMDN40000012955376 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної карти «Авторассрочка» від 06 квітня 2007 року та додатковою угодою №2 до нього належним чином не виконав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за вказаними договором та угодою у розмірі 117056,32 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 591, 610, 611, 629 ЦК України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SAMDN40000012955376 від 06 квітня 2007 в сумі 117056 гривень 32 копійки звернути стягнення на предмет застави автомобіль ВАЗ 2107 (легковий седан В) 2006 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_3, №кузова/шасі Y6P2107007005031, що належить на праві власності ОСОБА_3 (ідентифікаціний номер НОМЕР_4) шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством ОСОБА_2 «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням Публічному акціонерному товариству ОСОБА_2 "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

Передати в заклад Публічному акціонерному товариству ОСОБА_2 "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570), шляхом вилучення у ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4), належного йому на праві приватної власності заставного майна - автомобіля ВАЗ 2107 (легковий седан В) 2006 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_3, №кузова/шасі Y6P2107007005031, комплекту ключів, свідоцтва про реєстрацію зазначеного транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 банк "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 64993919400001) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1170 (тисяча сто сімдесят) гривень 56(пятдесят шість) копійки.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя