Постанова № 35237037, 07.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р. Справа № 914/2536/13

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Давид Л.Л.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ "БС Транс-Сервіс" від 06.09.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 27.08.2013 року

у справі № 914/2536/13

за позовом: ТзОВ "БС Транс-Сервіс", м. Одеса

до відповідача: Приватного підприємства "Гал Юрбуд", м. Городок Львівської області

про стягнення шкоди у сумі 163 916, 00 грн.

за участю представників:

від позивача: Козирєв С.В. - представник

від відповідача: Кук І.В. - представник

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року змінено склад колегії, замість судді Кравчук Н.М., в склад колегії введено суддю Гриців В.М..

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.08.2013 року у справі № 914/2536/13 (суддя Яворський Б.І.) у позові ТзОВ "БС Транс-Сервіс" до Приватного підприємства "Гал Юрбуд" про стягнення шкоди у сумі 163 916, 00 грн. - відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що обов'язковою умовою відшкодування шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки є наявність вини особи, яка її заподіяла, однак, у даному випадку вина особи відсутня, оскільки постановою Залізничного районного суду м. Львова від 23.05.2011р. адміністративну справу №3-1340/2011р. про притягнення Семочко Миколи Андрійовича до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ТзОВ "БС Транс-Сервіс" подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю. Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що водія, який керував автомобілем, належного відповідачу - Семочко М. А. та водія, який керував автомобілем, належного позивачу - Гололобова Г. П. до адміністративної відповідальності притягнуто не було, а отже, винного в дорожньо-транспортній пригоді, що сталась 25.03.2011 року не встановлено. Відповідно місцевий господарський суд повинен був на підставі постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 2, що затвердила Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках, при розгляді даної справи розглянути всі аспекти та обставини справи. Однак, місцевий господарський суд при розгляді справи фактично визнав встановленим факт того, що вина водія Семочко М. А. відсутня, але зробив це лише на підставі документів, не встановивши реальні обставини дорожньо-транспортної пригоди, що відповідно до п. 2 ст. 104 ГПК України, є підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та представник в судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, відповідач зазначив, що відповідно до положень ч. 1 ст. 1188 ЦК України, обов'язковою умовою вирішення питання про відшкодування шкоди, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, є наявність вини особи, яка її заподіяла. Однак, як вбачається з матеріалів справи, при розгляді справи про адміністративне правопорушення Залізничним районним судом м. Львова було встановлено, що у даній дорожній ситуації дії водія Семочко М.А. не суперечили вимогам Правил дорожнього руху, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення і відповідно до постанови Залізничного районного суду м. Львова від 23 травня 2011 року адміністративна справа із наведених підстав була закрита, а отже діях Семочко М.А. відсутня вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Окрім цього, відповідач вважає, що посилання апелянта на те, що судом при постановленні оскаржуваного рішення не були враховані всі обставини справи, не перевірено всіх доказів, за якими Залізничний районний суд постановив постанову про закриття адміністративного провадження стосовно Семочка М.А. за відсутністю в його діях порушень Правил дорожнього руху взагалі позбавлені будь яких підстав, оскільки саме в адміністративній справі з'ясовуються обставини скоєння ДТП та вина сторін, внаслідок чого встановлюється наявність чи відсутність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а тому, розглядаючи справу у цивільному порядку, господарський суд не має права перевіряти обставини ДТП та робити висновки про відповідальність осіб, причетних до цієї ДТП.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши в судовому засіданні доводи та заперечення представника позивача та відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2011 року на 203 км. автодороги Дніпропетровськ-Миколаїв сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Мерседес-бенс" 1843, державний номерний знак ВС 9611 ВЕ, напівпричіп марки "Шмідц", державний номерний знак ВС 0171 ХТ, що належить відповідачу та яким керував Семочко Микола Андрійович, та автомобіля марки Вольво-FH 12, державний номерний знак ВН 5943 АМ, що належить позивачу та яким керував Гололобов Григорій Петрович.

За результатами дорожньо-транспортної пригоди працівниками ДАІ було складено протокол серії ВЕІ №099605 (а.с. 24) про порушення правил дорожнього руху у якому зазначено, що Семочко М.А., керуючи транспортним засобом марки "Мерседес-бенс" 1843, державний номерний знак ВС 9611 ВЕ, напівпричіп марки "Шмідц", державний номерний знак ВС 0171 ХТ, під час вимушеної зупинки в темну пору доби, не увімкнув габаритні або стоянкові фонарі та аварійну сигналізацію, не виставив знак аварійної зупинки на безпечній від транспортного засобу дистанції, чим порушив правила користування зовнішніми освітлювальними приладами, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, Семочко М.А. порушив п.9.10, п.9.14 Правил дорожнього руху України.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 23.05.2011р. у справі №3-1340/2011р. (а.с. 25) адміністративну справу про притягнення Семочко Миколи Андрійовича до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень. При цьому в постанові суду зазначено, що з огляду на наведене та представлені матеріали, Залізничний районний суд м. Львова дійшов висновку що адміністративна справа підлягає закриттю з мотивів відсутності події і складу адміністративних правопорушень. Зазначена постанова суду в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили.

16.06.2012 року СПД судовим експертом автотоварознавцем Витвицьким І.І. на замовлення ТзОВ "БС Транс-Сервіс" здійснено експертне, авто товарознавче дослідження автомобіля марки Вольво-FH 12, державний номерний знак ВН 5943 АМ, що належить позивачу, про що складено висновок № 23 (а.с. 26). Відповідно до висновку, здійснено судовим експертом, вартість матеріального збитку завданого позивачу внаслідок пошкодження автомобіля марки Вольво-FH 12, державний номерний знак ВН 5943 АМ, становить 162 916,00 грн.

З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 162 916,00 грн. в якості відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Таким чином, предметом заявленого позивачем позову є стягнення з відповідача 162 916,00 грн. шкоди.

Підставою заявленого позивачем позову, останній вказує те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25.03.2011 року за участю транспортних засобів, що належать сторонам, позивачу завдано збитків на суму 162 916,00 грн. Однак, оскільки Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 23.05.2011р. у справі №3-1340/2011р. у діях водія Семочко Миколи Андрійовича, який здійснював керування транспортним засобом, що належить відповідачу, не встановлено вини, відповідно позивач вважає, що виходячи з положень постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 2, що затвердила Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках, матеріальну шкоду, завдану позивачу має бути стягнено з відповідача.

Відповідно до статті 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогнебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

Згідно з ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, стаття 1188 ЦК України конкретизує загальні правила про відшкодування шкоди стосовно випадків завдання шкоди в результаті взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки. У відносинах між володільцями джерел підвищеної небезпеки застосовується принцип вини (коментар до ст. 1188 ЦК України під ред. проф.. Ротань В.Г.).

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось вище, 25.03.2011 року на 203 км. автодороги Дніпропетровськ-Миколаїв сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів, що належать сторонам, про що складено протокол серії ВЕІ №099605 (а.с. 24) про порушення правил дорожнього руху у якому зазначено, що Семочко М.А. порушив п. 9.10, п. 9.14 Правил дорожнього руху України. Однак, Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 23.05.2011р. адміністративну справу №3-1340/2011р. про притягнення Семочко Миколи Андрійовича до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.

Окрім того, колегія суддів вважає, що розгляд справи про порушення Правил дорожнього руху та встановлення вини водія не підпадає під юрисдикцію господарських суддів.

Отже, з огляду на наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вина особи, яка заподіяла шкоду та, яка є обов'язковою для відшкодування шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, у даному випадку відсутня, а тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заподіяної матеріальної шкоди.

Щодо покликання позивача в апеляційній скарзі на положення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012р. №2, якою затверджено Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд України в ухвалі від 09 червня 2010 року по справі № 6-11887св10 зазначив, що повторна перевірка всіх обставин справи, дослідження доказів у справі та пояснень свідків, можливе тоді, коли має місце закриття провадження у адміністративній справі у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, а не у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 27.08.2013 року у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ "БС Транс-Сервіс" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.