Рішення № 35237015, 12.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р.Справа № 922/4129/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Бояр В.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м. Харків про стягнення 80724,91 грн. за участю представників:

позивача - Бойко Р.О., довіреність № 1156 від 20.12.2012 року

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 80724,91 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором № 228-19 оренди нерухомого майна від 10 травня 2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 71586,12 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат на електропостачання в розмірі 7874,50 грн., пеню в розмірі 1014,70 грн., 3 % річних в розмірі 223,61 грн. та індекс інфляції в розмірі 25,98 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 вересня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4129/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 22 жовтня 2013 року об 10:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 38916) задоволено та розгляд справи відкладено на 12 листопада 2013 року о 10:00, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Позивач в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи до матеріалів справи не надав, про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення з датою (28.10.2013 року) та відміткою про вручення відповідачу ухвали суду від 22.10.2013 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

10 травня 2011 року між позивачем - ПАТ "Укртелеком" (Орендодавцем) та відповідачем - ТОВ "Велтон.Телеком" (Орендарем) було укладено договір оренди нерухомого майна товариства № 228-19 (далі-Договір), відповідно до умов якого Орендодавець (позивач) передав, а Орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування технологічні приміщення (Майно), що розташовані у м. Харкові на третьому поверсі чотирьохповерхової будівлі № 83 по пров. Косіора, загальною площею 34,04кв. м. для розміщення обладнання.

Відповідно до п. 12.1. зазначений Договір набирає чинності з моменту підписання по 30.04.2012 року. Сторони домовились, що умови цього Договору поширюються на відносини між ними, які виникли з 01.05.2011 року. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним.

Факт передачі орендованого майна підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання - передачі, який підписано сторонами 10 травня 2011 року (арк. справи 14).

За домовленістю сторін, Додатковою угодою №1 від 24.04.2012р. до спірного Договору оренди, строк дії Договору продовжено до 30.04.2013 року (арк. справи 17).

Пунктом 3.1. вищенаведеного Договору оренди сторони передбачили, що орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю Сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 584,17 грн., крім того ПДВ (20%) 116,83 грн., всього 701,00 грн. за 1 м. кв. технологічного приміщення. Орендна плата за перший місяць оренди за 34,04 м. кв. всієї орендованої площі становить 19885,03 грн., ПДВ 20% - 3977,01 грн., разом до сплати 23862,04 грн. та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди (додаток 3).

Відповідно до п. 3.3 спірного Договору оренди від 10.05.2011р., сторони погодили, що витрати на утримання майна, плату за комунальні послуги та інші платежі включено до розміру фіксованої орендної плати.

У відповідності до п.3.4 Договору оренди від 10.05.2011р., орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку визначеному Правилами користування електричною енергією та на підставі окремого рахунку орендодавця в термін, зазначений в п. 3.6. Договору, згідно показань лічильника та діючих тарифів на електроенергію.

Пунктами 3.6., 3.7., 3.8. Договору сторони передбачили, що орендна плата перераховується Орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються Орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною. Щомісячна сума, яка підлягає оплаті, визначається у розмірі 100% орендної плати за попередній місяць та збільшується (зменшується) на суму заборгованості (переплати) за фактично надані послуги попереднього місяця, яка утворилась на 1 число розрахункового місяця. Орендна плата за перший місяць обчислюється згідно з п. 3.1. з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до Акта приймання - передачі орендованого майна. Оплата за перший місяць оренди здійснюється Орендарем на підставі рахунку, який складається Орендодавцем на дату підписання Акта приймання - передачі орендованого майна та підлягає оплаті протягом двох робочих днів. Рахунок за перший місяць оренди надається Орендарю одночасно з Актом приймання - передачі майна.

Відповідно до п. 8.2. Договору оренди від 10.05.2011р., сторони погодили, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, Орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Пунктом 6.1.3 Договору, орендар (відповідач) прийняв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Проте відповідач (орендар), в порушення умов спірного договору оренди нерухомого майна товариства № 228-19 від 10.05.2011 року, розрахунки з позивачем (орендодавцем) проводив несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого, у останнього утворилась заборгованість за період з травня по липень 2013 року: з орендної плати в розмірі 71586,12 грн. та по відшкодуванню витрат на електропостачання в розмірі 7874,50 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем, з метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача пред'являлась претензія за вих. №26-17/109 від 09.09.2013 року на суму 80724,91 грн. з вимогою виконати зобов'язання за договором оренди № 228-19 від 10.05.2011р. (арк. справи 21). Проте відповідач відповіді на претензію не надав та суму боргу не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до ч.2 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та враховуючи приписи ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами Договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 71586,12 грн. заборгованості з орендної плати та 7874,50 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, позивачем пред'явлено до стягнення пеню в розмірі 1014,70 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 8.2 спірного Договору оренди від 10.05.11р., сторони передбачили, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, Орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлена договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання повинно бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем суми пені та встановлено, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з дотримання вимог ст. 232 ГПК України та не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ. Тому суд приходить до висновку, що пеня нарахована позивачем в розмірі 1014,70 грн. підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 223,61грн. за весь час прострочення виконання зобов`язання та інфляційні витрати в сумі 25,98 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем нарахування 3 % річних в розмірі 223,61 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 25,98 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Наведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір в розмірі 1720,50 грн. за вимоги майнового характеру спору в даному разі, покладається на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19,124,129 Конституції України, статтями 526, 530, 610, 611, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 11, 12, 22, 32, 33, 38, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ", 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 50, (п/р 26004001314403 в АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 35074228, ІПН 350742220310) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", 61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, (п/р 26008898, в ХОД ПАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 25614660) - 71586,12 грн. заборгованості з орендної плати, 7874,50 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання, 1014,70 грн. пені, 223,61 грн. 3 % річних, 25,98 грн. індексу інфляції, 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.11.2013 р.

Суддя Жиляєв Є.М.