Рішення № 35236995, 11.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2013 р.Справа № 922/4231/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук`яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прошанський коньячний завод-Україна ", вул. Кутузова, б. 18, офіс 514, м. Київ, 01133 до Товариства з обмеженою відповідальніст "Лікон-Трейд", вул. Малиновського, буд. 3, м. Харків, 61052 про стягнення 88 740 грн. 42 коп. за участю представників сторін:

від позивача - Місенко О.В. ( дов. № 1/10-13 від 15.10.2013 року);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прошанський коньячний завод-Україна" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд" (відповідач) про стягнення суми основного боргу 88 740 грн. 42 коп. та витрат по сплаті судового збору у сумі 1 774 грн. 81 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 110/12 від 05.09.2012 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар. Відповідно до договору про переведення боргу № 429/13 від 15.05.13р. укладеного між Іноземним підприємством "Калісто" (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд" (новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прошанський коньячний завод-Україна" (кредитор) первісний боржник переводить, а новий боржник приймає грошовий борг у розмірі 88 740 грн. 42 коп., що виник на підставі договору поставки № 110/12 від 05.09.2012 року укладеним між первісним боржником та кредитором.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.10.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 20.10.2013 року на 11.11.2013 року.

11.11.2013 року представник позивача через канцелярію суду надав заяву, пояснення та клопотання про долучення матеріалів до справи.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань поштовими повідомленнями ( а.с. 56, 64).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 747799 юридичне місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд" вул. Малиновського, буд. 3, м. Харків, 61052 - куди і направлялись ухвали суду.

Пунктом 3.9.1. Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення у засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови № 18 ПВГСУ від 26 грудня 2011 року).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.11.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Господарський суд, розглянувши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

05.09.2012 року між Іноземним підприємством "Калісто" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прошанський коньячний завод-Україна" (далі - позивач, постачальник) було укладено договір поставки № 110/12 (а.с. 11). Відповідно до пункту 1.1. договору поставки, постачальник забов'язується в порядку та строки, встановлені договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець забов'язується прийняти і оплатити його на умовах, визначених договором.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 05.09.2013 року (пункт 10.1. договору).

Поставка здійснюється на підставі замовлення покупця (пункт 2.1. договору). Згідно пояснень позивача, замовлення на поставку товару приймаються підприємством електронною поштою (а.с. 66).

Пунктом 2.4.1. передбачено, що доставка товару здійснюється за адресою м. Харків, вул. Морозова, буд.13.

Постачальник забов'язаний при здійсненні поставки кожної конкретної партії у видатковій накладній вказувати номер і дату договору, за яким здійснюється поставка товару (пункт 2.10. договору).

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару на склад покупця за адресою вул. Морозова, буд.13 м. Харків, що підтверджується видатковими накладними (а.с.17 - 22), а саме:

№ 2618 від 09.10.12 року на суму 15 120 грн. 58 коп.;

№ 2810 від 30.10.12 року на суму 7 164 грн. 14 коп.;

№ 3059 від 23.11.12 року на суму 10 823 грн. 47 коп.;

№ 2371 від 12.12.12 року на суму 24 539 грн. 04 коп.;

№ 3382 від 19.12.12 року на суму 25 618 грн. 46 коп.;

№ 25 від 04.01.13 року на суму 20 595 грн. 31коп.

Та довіреностями на отримання товару ( а.с. 77-81 ):

№ 19/1515 від 09.10.12 року;

№ 19/1591 від 31.10.12 року;

№ 19/1662 від 23.11.12 року;

№ 19/11720 від 12.12.12 року;

№ 19/3 від 04.01.13 року.

Оплату за товар Іноземне підприємство "Калісто" здійснило частково, що підтверджується банківською випискою по рахунку від 09.01.13 року на суму 15 120 грн. 58 коп. (а.с. 23).

Іноземним підприємством "Калісто" не було повністю оплачено вартість отриманого товару, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 88 740 грн. 00 коп.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків Іноземного підприємства "Калісто" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Прошанський коньячний завод-Україна" кінцеве сальдо на користь позивача становить 88 740 грн. 00 коп. (а.с. 25).

15.03.13 року між Іноземним підприємством "Калісто" (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд" (новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прошанський коньячний завод-Україна"(кредитор) укладено договір про переведення боргу № 429/13(а.с. 26).

Пунктом 1 договору про переведення боргу № 429/13 встановлено, що первісний боржник переводить, а новий боржник приймає грошовий борг у розмірі 88 740 грн. 00 коп., що виник на підставі договору поставки № 110/12 від 05.09.12 року. Кредитор не заперечує проти переведення боргу, визначеного у пункті 1 договору і, підписуючи зі своєї сторони договір, дає свою згоду на переведення зазначеного боргу в порядку та умовах, визначених договором. Новий боржник у забов'язанні, переведеному по даному договору, має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником за основним договором (пункти 2, 4 договору про переведення боргу № 429/13).

Пунктом 10 договору про переведення боргу встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до умов договору про переведення боргу відповідач прийняв грошовий борг у розмірі 88 740 грн. 00 коп.

У договорі про переведення боргу № 429/13 зазначено належну особу кредитора, первісного боржника та нового боржника у зобов'язанні, а договором врегульовано заміну особи боржника у дійсному зобов'язанні, що відповідає положенням статей 510, 520 Цивільного кодексу України.

Згідно із статтею 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Тобто, переведення боргу це багатосторонній правочин, в силу якого первісний боржник по зобов'язанню за згодою кредитора переводить свій обов'язок на нового боржника.

Відповідно до частини 1, 2 статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор і такий статус сторін у правовідносинах існує до моменту виконання зобов'язання, яке згідно статті 599 Цивільного кодексу України припиняються, зокрема, виконанням.

Згідно довідки про надходження коштів від 03.09.2013 року, кошти на рахунок позивача від Іноземного підприємства "Калісто" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд" не надходили за період : з 15.03.2013 року по 03.09.2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач суму заборгованості не оплатив, що є причиною виникнення спору.

В силу статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи несплату відповідачем боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Сума основної заборгованості, що підлягає задоволенню становить 88 740 грн. 42 коп.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 774 грн. 81 коп.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд" (р/р 26008000133067 в ХФ ПАТ "Укрсімбанк" м. Харкова, ЄДРПОУ 37874381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прошанський коньячний завод-Україна" (р/р 26000318154 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" в м. Києва, МФО 380805, ЄДРПОУ 37402655) - суму основного боргу 88 740 ( вісімдесят вісім тисяч сімсот сорок) грн.42 коп.,1774 ( одна тисяча сімот сімдесят чотири) грн. 81 коп. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 15.11.2013 р.

Суддя Ємельянова О.О.