Рішення № 35236870, 31.10.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21811/13-ц

Провадження №2/761/7490/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Мальцева Д.О.,

при секретарі Жигня І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» про стягнення суми заборгованості при звільненні та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка», в якому просила стягнути з останнього 15 551 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 90 коп. суму заборгованості по виплаті грошової компенсації за невикористану відпустку, 10 000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 17 квітня 2012 року її було звільнено з посади головного бухгалтера Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво 2Техніка», на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, наказ № 11-к від 17.04.2012 року. В порушення вимог ст. 116 КЗпП України Державне підприємство «Дежавне спеціалізоване видавництво «Техніка» не виплатило ОСОБА_1 всіх сум, що належать їй в день звільнення. За наведених обставин, Позивач вважає, що відповідачем порушено її права, та просить задовольнити позов в заявлений нею спосіб.

В судовому засіданні позивач позов з викладених у ньому підстав підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав частково, а саме визнав в частині виплати 15 551 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 90 коп. суму заборгованості по виплаті грошової компенсації за невикористану відпустку, щодо вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. заперечував.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з реорганізацією видавництва ОСОБА_1 була переведена на посаду заступника головного бухгалтера, відповідно до Наказу № 9 від 01.03.1996 року; згідно до Наказу № 6 від 01.02.2008 року ОСОБА_1 переведена на посаду виконуючої обов'язки головного бухгалтера; Листом Держкомтелерадіо України № 5515/31/2 від 06.10.2008 року ОСОБА_1 затверджено на посаду головного бухгалтера видавництва; 17.04.2012 року відповідно до Наказу №11-к від 11.04.2012 року ОСОБА_1 звільнена з посади головного бухгалтера за згодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП України».

Як встановлено в судовому засіданні в день звільнення ОСОБА_1, Державне підприємство «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» не здійснило з нею розрахунків по виплаті компенсації за невикористану відпустку за період з 2006 року по 2012 рік, а саме: з 10.11.2006р. по 09.11.2007р. - 16 календарних днів, з 10.11.2007 р. по 09.11.2008 р. - 30 календарних днів, з 10.11.2008 р. по 09.11.2009 р. - 30 календарних днів, з 10.11.2009р. по 09.11.2010 р. - 30 календарних днів, з 10.11.2010р. по 09.11.2011р. - 30 календарних днів, з 10.11.2011р. по 17.04.2012 р. - 13 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 намагалась вирішити спірне питання щодо виплати компенсації за невикористану відпустку їй при звільненні у досудовому порядку. Однак, відповідачем заборгованість по виплаті компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_1 так виплачена і не була.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь - яким строком.

З п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» вбачається, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 ЗУ «Про оплату праці», зокрема, до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, належать: виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі / календарні /дні на число відпрацьованих робочих днів / годин/, а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення суми компенсації за невикористану відпустку при звільнені в розмірі 15 551 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 90 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Вимога Позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, у зв'язку з відмовою відповідачем у виплаті грошової компенсації, яка призвела до поганого самопочуття Позивача, душевних страждань, розладів здоров'я та грошові труднощі у сім'ї, не підлягає задоволенню, оскільки такі твердження не підтверджуються відповідними доказами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Як вбачається зі змісту ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження відсутності вини у діях Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» щодо не проведення останнім своєчасного розрахунку із Позивачем, відповідачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» про стягнення суми заборгованості при звільненні та моральної шкоди, є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 116, 117, 233 КЗпП України, 10, 11, 57-60, 64, 74, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» про стягнення суми заборгованості при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» (адреса: м. Київ, вул. Обсерваторна,25, ідентифікаційний код 02473145) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість з виплати компенсації за невикористану відпустку у розмірі 15 551 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 90 коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Техніка» (адреса: м. Київ, вул. Обсерваторна,25, ідентифікаційний код 02473145) на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене через Шевченківський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя