Рішення № 35235614, 08.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/132/13-ц Головуючий у І інстанції Коцюрба М.П.Провадження № 22-ц/780/4678/13 Доповідач у 2 інстанції ЯворськийКатегорія 26 08.11.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

05 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,

при секретарі: Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 01 липня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» про визнання договору іпотеки недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року ПАТ «Інпромбанк» звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 та просив у відповідності до норм ст.ст. 610, 611, 1050, 10561 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості по кредитному договору у розмірі 1315197,47 грн., в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 20.11.2007 р., а саме: земельну ділянку, надану для ведення садівництва загальною площею 0,1200 га., та об'єкт незавершеного будівництва - садовий будинок в СТ «Красне», які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та судові витрати в розмірі 3219 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 20 листопада 2007 року між ПАТ «Інпромбанк» (на той час ВАТ "Інпромбанк") та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №173-2007 про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на споживчі потреби з наданням окремими частинами (траншами) з лімітом кредитування 130000 доларів США та строком з 20 листопада 2007 року по 19 листопада 2010 року (включно) та зі сплатою 15% процентів річних. Згідно до умов вказаного кредиту позивач взяв на себе зобов'язання видати вказані кошти , а відповідач повернути вказаний кредит до 19 листопада 2010 року , сплатити комісію за обслуговування кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом до 05 числа кожного місяця, сплатити неустойку в разі порушення зобов'язань та відшкодовувати збитки спричиненні невиконанням чи несвоєчасним виконанням зобов'язань . 16 листопада 2010 року сторонами до вказаного кредитного договору були внесені зміни в частині дати повернення кредиту і такою датою погоджено сторонами 19 травня 2011року .

Одночасно з укладанням Кредитного договору між ними був укладений Договір іпотеки з метою забезпечення виконання зобов'язання, що витікають із кредитного договору №173-2007 від 20.11.2007 р., відповідно до якого у забезпечення виконання основного зобов'язання, іпотекодавець ОСОБА_2, на умовах, передбачених цим договором, передав в іпотеку земельну ділянку площею 0.12 га. та незакінчений будівництвом садовий будинок, які знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.

Свої зобов'язання за кредитним договором позивачем виконано у повному обсязі, відповадач же свої зобов"язання за кредитним договром належним чином не виконую та станом на 08.08.2012 р. має заборгованість за кредитним договором по тілу кредиту 142476,18 дол. США, 3% річних від простроченої суми складають 3668,76 дол. США, пеня від суми простроченої заборгованості за кредитом - 17138,14 дол. США, пеня від суми простроченої заборгованості за процентами - 1260,58 дол. США в загальній сумі 164543,66 дол. США. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань та не реагування на письмову вимогу від 23 квітня 2012 року, позивач просив у судовому порядку вказані кошти стягнути з відповідача та звернути стягнення на майно, що передано в іпотеку.

Під час розгляду справи відповідачем у справі ОСОБА_2 подано зустрічний позов до ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» в якому відповідач просив суд у відповідності до вимог ст. 203 ч.1 ЦК України визнати недійсним договір іпотеки, що укладений між ним та позивачем у вказаній справі ПАТ «Інкомбанк». Свої вимоги відповідач мотивував тим, що дійсно між ним та позивачем у справі був укладений кредитний договір №173-2007 за умовами якого позивач надав його кредит в розмірі 130' 000 доларів США. Не заперечував він і той факт, що між ним та ПАТ був укладений договір іпотеки за умовами якого ним передано в іпотеку Банку нерухоме майно :земельна ділянка, що надана для ведення садівництва в садівницькому товаристві « Красне», загальною площею 0.12 га. яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 кадастровий номер 3222485200:04:021:0104 та об'єкт незавершеного будівництва - садовий будинок, готовністю 62%, що знаходиться на вказаній вищевказаній земельній ділянці. Відповідач також зазначав, що рішенням виконкому Михайлівсько-Рубежівської сільської ради №16 від 28 лютого 2011 року садовий будинок прийнятий в експлуатацію та присвоєно йому поштову адресу АДРЕСА_1 , що є відмінною від даних зазначений в договорі іпотеки, тому вважав, що вказані предмети є різними, а тому звернення стягнення на закінчений будівництвом садовий будинок немає підстав, тому договір іпотеки з цих підстав повинен бути визнаний недійсним.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 липня 2013 року позов ПАТ ««Інноваційно-промисловий банк» задоволено.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ПАТ «Інпромбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1315197,47 грн.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки на земельну ділянку площею 0,12 га. наданої для ведення садівництва та незавершений будівництвом садовий будинок, що знаходяться за адресою по АДРЕСА_1 Київської області.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ПАТ «Інпромбанк» судовий збір у розмірі 3219 грн.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ПАТ «Інпромбанк» відмовити у повному обсязі, а зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити, при цьому останній обґрунтовує свої доводи тим, що суд при ухваленні оскаржуваного рішення вийшов за межі позовних вимог і здійснив одночасне звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором, а ОСОБА_3 посилається на те, що її чоловік, відповідач по справі, на забезпечення своїх зобов'язань перед позивачем передав у іпотеку їх спільне майно без її відома та згоди, тому вона має право на звернення до суду із позовом про визнання договору недійсним, на що їй було незаконно відмовлено, що призвело до порушення норм процесуального законодавства.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції при розгляді вказаної справи встановлено, що 20 листопада 2007 року між ПАТ «Інпромбанк» ( на той час ВАТ"Інпромбанк") та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №173-2007 про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на споживчі потреби з наданням окремими частинами (траншами) з лімітом кредитування 130' 000 доларів США та строком з 20 листопада 2007 року по 19 листопада 2010 року (включно) та зі сплатою 15% процентів річних (п.1.1Договору). Згідно до умов вказаного кредиту ПАТ «Інпромбанк» взяв на себе зобов'язання видати вказані кошти, а відповідач повернути вказаний кредит до 19 листопада 2010 року, сплатити комісію за обслуговування кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом до 05 числа кожного місяця сплатити неустойку в разі порушення зобов'язань та відшкодовувати збитки спричиненні невиконанням зобов'язань збитки (п.4.1-4.3Договору). (а.с. 15-23)

16 листопада 2010 року сторонами до п.1.1, 1.2, 4.1 вказаного кредитного договору були внесені зміни в частині дати повернення кредиту і такою датою погоджено сторонами 19 травня 2011року та відсотків за користування кредитом з 20.11.2010 в розмірі 16%. (а.с. 24-25)

Одночасно з укладанням Кредитного договору між сторонами був укладений Договір іпотеки з метою забезпечення виконання зобов'язання, що витікають із кредитного договору №173-2007 від 20.11.2007 р., відповідно до якого у забезпечення виконання Основного зобов'язання, іпотекодавець, на умовах, передбачених цим договором, передав в іпотеку вищезазначені земельну ділянку, яка надана для ведення садівництва в садівницькому товаристві « Красне», загальною площею 0.12 га., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 кадастровий номер 3222485200:04:021:0104 та об'єкт незавершеного будівництва - садовий будинок, готовністю 62%, що знаходиться на вказаній вищевказаній земельній ділянці. (а.с. 11-14)

Свої зобов'язання за кредитним договором позивачем виконано у повному обсязі, що підтверджується відповідною випискою по особовому рахунку (а.с. 31,32), та не оспорюється відповідачем ОСОБА_2

Разом з тим судом першої інстанції встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання по поверненню сум кредиту, процентів за користування грошовими коштами та неустойки в добровільному порядку не сплачує та станом на 08 серпня 2012 року має заборгованість перед позивачем у загальній сумі в загальній сумі 164543,66 дол. США, із яких заборгованість за отриманою сумою кредиту ( тілом кредиту та нарахованих відсотках за користування кредитом) в сумі 142' 476,18 дол. США, 3% річних від простроченої суми в розмірі 3668,76 дол. США, пеня від суми простроченої заборгованості за кредитом - 17138,14 дол. США, пеня від суми простроченої заборгованості за процентами - 1260,58 дол. США.

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги ПАТ суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх зобов'язань за укладеним кредитним договором та договором іпотеки, а тому вважав вимоги позивача законними та обґрунтованими. Доводи відповідача щодо недійсності укладеного договору іпотеки суд визнав не доведеними та прийшов до висновку про безпідставність зустрічного позову.

Апеляційна скарга ОСОБА_2, та ОСОБА_3 підлягає чатсковому задоволенню виходячи з наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.п.41-42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Оскільки судом першої інстанції встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_2 є одночасно і позичальником і іпотекодавцем при цьому не виконує взяті на себе зобов'язання за укладеним 20 листопада 2007 року між ПАТ «Інпромбанк» та ОСОБА_2 кредитним договором №173-2007 і сума заборгованості станом на 08 серпня 2012 року перед позивачем становить 1315197,47 грн. , або 164543,66 дол. США, тому позивач у відповідності до вимог ст.ст. 572, 574, 589, 590 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про іпотеку» набуває права звернення стягнення на предмет застави.

Як вбачається із матеріалів справи 20 листопада 2007 року між ВАТ «Інноваційно-промисловим банком» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки за умовами якого останнім передано в іпотеку Банку нерухоме майно: земельна ділянка, надана для ведення садівництва в садівницькому товаристві « Красне», загальною площею 0.12 га. яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 кадастровий номер 3222485200:04:021:0104 та об'єкт незавершеного будівництва - садовий будинок, готовністю 62%, що знаходиться на вказаній вищевказаній земельній ділянці. (а.с. 11-145 т.1) Даний договір укладений у відповідності до вимог ст.ст.208-210 ЦК України укладені в письмовій формі нотаріально посвідченні та внесенні до реєстру правочинів.

На підтвердження належності саме йому вказаного нерухомого майна відповідачем ОСОБА_2 було подано ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» та нотаріусу правовстановлюючі документи на предмет іпотеки : Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0.1200 га. ( кадастровий номер 3222485200:04:021:0104) серії ЯГ №201339 виданий Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 18 січня 2007 року на підставі рішення ІІ сесії V скликання цієї ж сільської ради від 22 травня 2006 року , зареєстрований в Книзі в записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010732900020 та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (об'єкт незавершеного будівництва - садовий будинок готовністю 62%), виданий комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації Києв-Святошинського районної ради Київської області" 04 вересня 2007 року за №15797540, реєстраційний номер 20148115 номер запису 399 в книзі 25 .( а.с. 23-25 т.2) Вказане нерухоме майно роз- ташовано за адресою : АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином Цивільним кодексом України встановлений перелік вимог, недодержання яких у момент вчинення правочину, є підставою для визнання його недійсним.

Оскільки з наданих сторонами та досліджених в судовому засіданні доказів достовірно встановлено, що кредитний договір № 173-2007 від 20.11.2007 р. та договір іпотеки від 20 листопада 2007 року не суперечать цивільному законодавству та іншим правовим актам, а також моральним засадам суспільства, особи, які їх вчинили мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, вказані правочини вчинені у формі, встановленій законом, і спрямовані на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, умови укладених договорів сторонами визнавались та виконувались певний час відповідно до порядку встановленого такими договорами, жодних вимог щодо зміни окремих положень даних договорів сторонами не вимагалось, що підтверджує вільне волевиявлення сторін при укладанні таких договорів, повне розуміння сторонами змісту таких договорів та наслідків їх укладання, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк»"про визнання недійсним договору іпотеки .

Доводи апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проте, що вказаний договір іпотеки укладений без згоди іншого із подружжя ( ОСОБА_3) спростовується наданими приватним нотаріальним доказами, зокрема із заяви ОСОБА_3 від 20 листопада 2007 року вбачається, що остання надавала свою згоду на передачу її чоловіком ОСОБА_2 в іпотеку незавершений будівництвом садовий будинок та земельну ділянку площею 0.12 га. що знаходяться в АДРЕСА_1 в садовому товаристві «Красне». ( а.с. 29 т.2).

Стаття 33 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно п.3.2.1 розділу 3 договору іпотеки, що регламентує права та обов'язки іпотекодержателя, іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим або кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки.

З врахуванням зазначених вимог закону, умов договору кредиту, договору іпотеки та встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача про звернення стягнення заборгованості по кредитному договору на предмет іпотеки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки суд першої інстанції, вирішуючи вказаний спір одночасно звернув стягнення на предмет іпотеки та стягнув суму заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_2, допустивши таким чином подвійне стягнення тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення за яким необхідно в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством "Іноваційно-промисловий банк" за кредитним договором № 173-2007 від 20 листопада 2007 року в розмірі 1315197,47 грн., із яких заборгованість по тілу кредиту становить 142476,18 дол. США, 3% річних від простроченої суми складають 3668,76 дол. США, пеня від суми простроченої заборгованості за кредитом - 17138,14 дол. США, пеня від суми простроченої заборгованості за процентами - 1260,58 дол. США в загальній сумі 164543,66 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на час подачі заяви 18 вересня 2012 року становить 1315197,47 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме : земельну ділянку площею 0,12 га, надану для ведення садівництва в садівницькому товаристві "Красне", за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222485200:04:021:0104, що належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №201339 виданий Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 18 січня 2007 року та на об'єкт незавершеного будівництва - садовий будинок, що знаходяться по АДРЕСА_1 Київської області, зазначені в договорі іпотеки від 20 листопада 2007 року, що належали на час укладення договору іпотеки ОСОБА_2 згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №15797573, який виданий комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" реєстраційний номер 20148115, номер запису 399 в книзі 25.

Предмет іпотеки у вигляді незавершеного будівництвом садовий будинок та земельна ділянка площею 0,12 га. надана для ведення садівництва в садівницькому товаристві "Красне", що перебувають у власності іпотекодавця ОСОБА_2 підлягають реалізації шляхом проведення прилюдних торгів в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача у справі на користь позивача необхідно також стягнути і понесенні судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3129 грн.

В решті частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" необхідно відмовити.

В іншій частині рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 01 липня 2013 року, а саме щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог повинно бути залишено без змін як таке що постанводлено з дотриманням норм маетріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 530, 610, 611, 612, 1050, 10561 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України "Про іпотеку" ст.ст. 88, 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 01 липня 2013 року в частині задоволення позову ПАТ "Інпромбанк" скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства "Інноваційно - промисловий банк" задовольнити частково.

В рахунок погашення боргу ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк" за кредитним договором № 173-2007 від 20 листопада 2007 року в розмірі 1315197,47 грн., із яких заборгованість по тілу кредиту становить 142476,18 дол. США, 3% річних від простроченої суми складають 3668,76 дол. США, пеня від суми простроченої заборгованості за кредитом - 17138,14 дол. США, пеня від суми простроченої заборгованості за процентами - 1260,58 дол. США в загальній сумі 164543,66 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на час подачі заяви 18 вересня 2012 року становить 1315197,47 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме : земельну ділянку площею 0,12 га, наданої для ведення садівництва в садівницькому товаристві "Красне", за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222485200:04:021:0104, що належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №201339 виданий Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 18 січня 2007 року та на об'єкт незавершеного будівництва - садовий будинок, що знаходяться по АДРЕСА_1 Київської області, зазначені в договорі іпотеки від 20 листопада 2007 року, що належали на час укладення договору іпотеки ОСОБА_2 згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №15797573, який виданий комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області"реєстраційний номер 20148115, номер запису 399 в книзі 25.

Предмет іпотеки у вигляді незавершеного будівництвом садовий будинок та земельної ділянки площею 0,12 га. наданої для ведення садівництва в садівницькому товаристві "Красне", що перебувають у власності іпотекодавця ОСОБА_2 підлягає реалізації шляхом проведення прилюдних торгів в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Іноваційно - промисловий банк" судові витрати в сумі 3219 грн.

В решті частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Іноваційно - промисловий банк" відмовити.

В іншій частині рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 01 липня 2013 року залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий судя: М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагєєв