Рішення № 35235112, 14.11.2013, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 156/1294/13-ц

Номер провадження: 2/156/326/13

рядок статзвіту 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 року смт. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Дильного Г. М.,

за участю секретаря Кирилюк Л. М.,

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іваничі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українська мікрофінансова мережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором фінансового кредиту, -

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Українська мікрофінансова мережа» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свій позов мотивує тим, що 20.06.2013 року між ТзОВ «Українська макрофінансова мережа» та ОСОБА_2 було укладено договір № ЛУ01-00097 про надання фінансового кредиту. Згідно даного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 1300 грн.

Відповідач прийняв на себе зобов'язання сплатити проценти за користування кредитом та повернути суму кредиту відповідно до умов договору, кінцевий строк погашення кредиту 04.07.2013 року.

Проте, відповідач не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, не сплатив проценти за користування кредитом та не повернув суму кредиту відповідно до договору, внаслідок чого прострочена заборгованість відповідача перед позивачем станом на 08.10.2013 року склала 8153 грн. 76 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та звернувся до суду з заявою про зменшення розміру неустойки у звязку з його скрутним матеріальним становищем.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріалами справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 20.06.2013 року між ТзОВ «Українська мікрофінансова мережа» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ЛУ01-00097 (а.с. 5-6). Згідно даного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 1300 грн. (а.с. 12).

Відповідач прийняв на себе зобов'язання сплатити проценти за користування кредитом та повернути суму кредиту відповідно до умов договору, кінцевий строк погашення кредиту 04.07.2013 року (а.с. 7).

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Однак, у порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, щомісячних погашень кредиту не здійснював, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом.

Станом на 08.10.2013 року загальна сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № ЛУ01-00097 згідно довідки-рахунка становить 8153 грн. 76 коп., де: 1300 грн. заборгованість за кредитом; 364 грн. заборгованість по строкових процентах за користування кредитом; 100 штрафна санкція; а також 6389 грн. 76 коп. пеня за несвоєчасне погашення.

Згідно з ст. 525, 546, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Кредитор крім того має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, тобто грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Вищевикладені норми цивільного законодавства, а також умови договору між сторонами, дають суду законні підстави для задоволення позову про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Виходячи із змісту ст. 551 ч. 3 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Враховуючи, майновий стан відповідача, який погіршився у звязку з тим, що на даний час відповідач не працевлаштований, інших доходів немає. Крім того, відповідно до наданого позивачем розрахунку сума пені значно перевищує основну суму боргу.

А тому, суд приходить до висновку, що для захисту інтересів позивача достатньо з відповідача на користь ТзОВ «Українська мікрофінансова мережа» стягнути заборгованість за кредитним договором № ЛУ01-00097 в сумі 2164 грн., де: де: 1300 грн. заборгованість за кредитом; 364 грн. заборгованість по строкових процентах за користування кредитом; 100 штрафна санкція; а також 400 грн. пені за несвоєчасне погашення.

Крім того з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 229,40 грн. понесених позивачем.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 551, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українська мікрофінансова мережа» (код платника податку 38162180) заборгованість в сумі 2164 (дві тисячі сто шістдесят чотири) грн., а також судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Іваничівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяГ. М. Дильний