Постанова № 35234416, 22.10.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 року Справа № 811/2964/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Серпантин Транс"

до відповідача - Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними дій та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Серпантин Транс" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірним та таким, що суперечить вимогам Податкового кодексу України проведення камеральної перевірки та складання на її підставі акту № 441/1520/13752730 від 27 травня 2013 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №141/1520/0 від 04 червня 2013 року, яким ПП „Серпантин Транс" нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 7140 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що камеральна перевірка проведена відповідачем з порушенням строків її проведення, визначених пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України. Крім того, заперечуючи факт вчинення ним порушення, передбаченого пунтом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, позивач наголошує, що реєстр отриманих та виданих податкових накладних не є ані податковою декларацією, ані додатком до податкової декларації з ПДВ, відповідальність за неподання яких передбачена зазначеним положенням Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав у повному обсязі з мотивів, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав повністю, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, свої мотиви виклав у письмових запереченнях проти позову. Зокрема, представник відповідача зазначив, що контролюючим органом правомірно встановлено порушення вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте в межах наданих податковому органу повноважень.

За клопотанням представників сторін подальший розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (а.с.98-99).

Розглянувши у письмовому провадженні подані представником позивача і відповідача документи і матеріали, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Серпантин Транс" зареєстроване як юридична особа 23 вересня 1992 року (а.с.10) та з 07 липня 2006 року перебуває на обліку у Кіровоградській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податку на додану вартість (а.с.66).

27 травня 2013 року посадовою особою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість ПП "Серпантин Транс" за січень, лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 27 травня 2013 року №441/1520/13752730, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової звітності з податку на додану вартість (реєстра отриманих та виданих податкових накладних) (а.с.7-8).

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №141/1520/0 від 04 червня 2013 року, яким до ПП"Серпантин Транс" застосовано штрафну санкцію у сумі 7140,00 грн. (а.с.6)

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У відповідності до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

За змістом пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Зокрема, відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

При цьому пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація визначається як документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

За змістом пункту 48.1 статті 48, пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до пунктів 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України платники податку на додану вартість зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України.

Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.

Наказом Державної податкової адміністрації України №1002 від 24 грудня 2010 року (який підлягає застосуванню до спірних правовідносин та діяв до 01 березня 2013 року), затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних , а також Порядок його ведення.

Відповідно до пунктів 3, 7 цього Порядку реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді. Платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Реєстри можуть подаватися: за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби; на електронних носіях.

Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Виходячи з аналізу вказаних норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що реєстр виданих та отриманих податкових накладних є частиною податкової звітності з податку на додану вартість та має подаватися платником податку у складі відповідної податкової декларації та одночасно з нею у строки, встановлені законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Серпантин Транс" декларації з податку на додану вартість за січень -лютий 2012 року та за травень 2012 року вересень 2012 року у строк, встановлений законом, подавало без копій записів у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (а.с.31-65).

Натомість відповідні копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за січень-лютий, травень-вересень 2012 року позивачем було в електронному вигляді направлено до податкового органу лише 29 січня 2013 року (а.с.69,72, 75, 78, 81, 84, 87).

Вказаний факт не заперечувався представником позивача у судовому засіданні. При цьому, як вбачається з позовної заяви, неподання реєстру позивач мотивує тим, що у вищезазначені періоди ним не провадилися оподатковувані операції, а отже - були відсутні відомості, які підлягають включенню до реєстру.

Суд наголошує, що чинне законодавство не увільняє платника податку на додану вартість від обов'язку подавати копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді до податкового органу у складі податкової декларації з огляду на відсутність податкових зобов'язань та податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Таким чином, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт неподання позивачем податкової звітності, а саме: копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року, які повинні подаватися платником податків у складі декларацій з податку на додану вартість за відповідний звітний період.

Згідно з пунктом 47.1 статті 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть зокрема юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності встановлена статтею 120 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 120.1 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 04 червня 2013 року до ПП "Серпантин Транс" було застосовано штрафні санкції за неподання податкової звітності на суму 7140,00 грн.

При цьому, відповідно до розрахунку штрафних санкцій, доданого до податкового повідомлення-рішення №141/1520/0, позивачеві нараховано штрафні санкції за кожен звітний період окремо по 1020,00 грн (а.с.92). Тобто податковим органом застосовано штрафні санкції за ознакою повторності вчиненого ПП „Серпантин Транс" порушення після притягнення його до відповідальності за аналогічне порушення.

Представник відповідача повідомив, що на підставі акту перевірки №440/1520/13752730 від 27 травня 2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №140/1520/0 від 04 червня 2013 року, яким позивачеві згідно пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн (а.с.91).

Як встановлено судом, позивача вперше притягнуто до відповідальності за неподання податкових декларацій 04 червня 2013 року (податкове повідомлення-рішення №140/1520/0), у той час як неподання копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за січень-лютий, травень-вересень 2012 року здійснено ПП "Серпантин Транс" до 04 червня 2013 року. Тобто зазначені порушення були вчинені позивачем до того, як його вперше притягнуто до відповідальності на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

При цьому податковим органом не доведено, що протягом року, а саме до 04 червня 2013 року, до позивача застосовувалися штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Відтак, відсутня обов'язкова підстава, необхідна для притягнення платника податку до відповідальності за частиною другою пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Кіровоградською ОДПІ необґрунтовано застосовано відносно ПП "Серпантин Транс" штрафні фінансові санкції за неподання копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року в загальному розмірі 7140,00 грн. (по 1020,00 грн. за кожне порушення). Натомість сума штрафних санкцій має становити 1190,00 грн. (по 170,00 грн. за кожне порушення).

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №141/1520/0 від 04 червня 2013 року підлягає задоволенню в частині застосування до ПП „Серпантин Транс" штрафних санкцій на суму 5950,00 грн. (7140,00 грн. - 1190,00 грн.).

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки та складання на її підставі акту, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пунку 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно зі статтею 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Вищевикладене є підставою для висновку про наявність у відповідача права на проведення камеральної перевірки податкової звітності платника податку з ПДВ.

Пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України визначено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Так, відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на приписи пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, складення акта камеральної перевірки, в даному випадку, є обов'язком відповідача, а не його правом.

Стосовно доводів позивача про порушення контролюючим органом граничних строків проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Строк проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, визначено пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, відповідно до якого таку перевірку може бути проведено протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Суд звертає увагу на те, що складення акта про результати камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ є одним з етапів реалізації контролюючим органом права на проведення такої перевірки (підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України) та обов'язку щодо документування її результатів (пункт 86.2 статті 86 Податкового кодексу України).

При цьому, ймовірні порушення контролюючим органом термінів проведення одного з етапів камеральної перевірки (початку її проведення, документування результатів тощо) не можуть слугувати безумовною підставою для визнання неправомірними дій такого органу щодо проведення даного виду перевірки загалом (сукупно), оскільки дана обставина не впливає на факт виявлення порушення законодавства з боку позивача та жодним чином не обмежує прав останнього.

Разом з тим, зважаючи на приписи статей 161, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, постанову про задоволення позовних вимог та визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень адміністративний суд приймає лише в разі наявності фактів порушення такими діями безпосередніх прав, свобод чи інтересів особи-позивача.

З огляду на викладене суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову у цій частині позивачеві слід відмовити.

Згідно частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 34,41 грн за вимоги немайнового характеру та 114,70 - за позовні вимоги майнового характеру. Відтак, сума судового збору 101,31 грн пропорційно до задоволених вимог майнового характеру (83,33% від позовних вимог) підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ПП"Серпантин Транс".

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №141/1520/0 від 04 червня 2013 року в частині нарахування ПП "Серпантин Транс" штрафних санкцій на суму 5950,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Присудити Приватному підприємству "Серпантин Транс" судовий збір у розмірі 101,31 грн., зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 101,31 грн (сто одну гривню, тридцять одну копійку) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградської області.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук