Постанова № 35234383, 15.11.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.11.2013 р. справа №908/2314/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Дучал Н.М.

Суддів: Склярук О.І., Ушенко Л.В.

при секретарі Сабада Г.О.

За участю представників сторін:

від позивача - Бондаренко Д.Ю., за довіреністю

від відповідача - не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськна рішення господарського судуЗапорізької областівід23.09.2013 року (підписане 27.09.2013р.)у справі№ 908/2314/13 (суддя Корсун В.Л.)за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськдо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1простягнення 26 195,99 грн.

Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 09.08.2006р. в розмірі 26 195,99 грн. (7176,11 грн. - заборгованість за кредитом; 9 871,89 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 9147,99 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на Договір банківського рахунку №ОВ0067/НН від 19.07.2006р. з Додатком №7 від 09.08.2006р.; надання відповідачу кредитного ліміту; порушення відповідачем зобов'язань за Договором стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом; право позивача на нарахування штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.09.2013р. у справі №908/2314/13 позов задоволений частково; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ 7 176,11грн. заборгованості за кредитом та 9 871,89 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ 1 119,68грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване доведеністю факту невиконання відповідачем зобов'язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, необґрунтованістю та непідтвердженістю розрахунку пені.

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 23.09.2013р. по справі №908/2314/13 в частині відмови у стягненні пені та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог по стягненню пені в повному обсязі, тобто в сумі 9147,99грн., в іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування скарги зазначає, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки представленим позивачем доказам - детальному розрахунку заборгованості, виписці по рахунку, письмовим поясненням з детальним описом нарахування пені, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення. В судовому засіданні представник позивача висловився на підтримку апеляційних вимог.

Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42,, 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

19.07.2006р. між ПриватБанком та приватним підприємцем ОСОБА_3 був укладений договір №Z010GT банківського рахунку, відповідно до п. 1.1. якого банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього Договору.

Пунктом 2.1.25. договору передбачено, що у разі потреби, за вимогою клієнта, банк зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта, що передбачає проведення його платіжних доручень та платежів, здійснених довіреними особами клієнта з використанням КПК, понад залишок коштів на поточному (поточних) та картковому (карткових) рахунку (рахунках) клієнта, відкритому в банку (далі - "поточному рахунку"), за рахунок кредитних коштів. Порядок та умови надання Клієнту овердрафту обумовлюються у Додатковій угоді до Договору банківського рахунка або окремому договорі про надання овердрафтового кредиту на поточний або картковий рахунок, що укладений між Клієнтом та Банком.

09.08.2006 р. сторонами був підписаний Додаток № 7 до Договору банківського рахунку №Z010GT від 19.07.2006 р. «Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок» (договір ОВ0067/НН від 09.08.2006р.), відповідно до п.1.1. якого банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта на підставі Анкети-заяви на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок, що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами клієнта з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на картковому рахунку клієнта НОМЕР_1, відкритому в банку (далі - картрахунок), за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3 цього додатка, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Пунктом 1.3. Додатку сторони погодили, що на момент підписання цього додатку до Договору ліміт складає 2 500,00 грн. Проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим додатком до Договору, здійснюється Банком у термін до 08.08.2007 р.

Овердрафтове кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту і терміну, установлених згідно з п. 1.3 цього додатку до Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів. Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку клієнта під час закриття банківського дня. Зменшення чи зростання заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на картковому рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо (п.1.4. Додатку).

Клієнт сплачує відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до Договору (п.1.5. Додатку).

За користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку клієнта після закриття банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений в Розділі 4 цього додатку до договору (п.3.1. Додатку).

Пунктом 4.1.1. Додатку визначено, що процента ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом: протягом 1-3 днів - 14%, 4-7 днів - 15%, 8-15 днів - 19%, 16-30 днів - 20%.

За умовами п. 3.10. Додатку нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на картковому рахунку дебетового сальдо на момент закриття банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. Нарахування відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал розрахунку відсотків не включається.

Сторони пунктом 3.2. Додатку погодили, що відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту, передбачених цим додатком до Договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відсотки, не сплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (п.3.3. Додатку).

За умовами п. 1.2. Додатку, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, дебіторської заборгованості, сплати відсотків та винагороди в обговорені цим додатком до Договору терміни.

Клієнт здійснює погашення кредиту, отриманого в межах установленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, установленого п.1.4. цього додатку до Договору (п.1.6. Додатку).

Відповідно до п. 1.9. Додатку клієнт здійснює повне погашення кредиту, простроченої дебіторської заборгованості, а також нарахованих і прострочених нарахованих відсотків не пізніше терміну, згідно з п.1.3.

За рахунок коштів, що надійшли на картковий рахунок клієнта, погашення відбувається в такому порядку: 1)погашення заборгованості за іншими витратами, пов'язаними з цільовим використанням корпоративних платіжних карток; 2) заборгованості за простроченими відсотками; 3)простроченої заборгованості за кредитом; 4) суми відсотків за використання кредиту, що розрахована згідно з п.п. 3.1, 3.2., цього додатка до Договору; 5)суми винагород; 6)штрафу, пені, неустойки; 7)суми кредиту. Кошти, що надходять на картковий рахунок клієнта, автоматично зменшують дебетове сальдо за картковим рахунком. У випадку відсутності надходжень коштів на картковий рахунок клієнта погашення відсотків, розрахованих згідно з п.п. 3.1., 3.2. цього додатка до Договору здійснюється за рахунок невикористаного залишку ліміту (п.2.3. Додатку).

У разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.5., 1.9., 1.12.1., 3.1., 3.2., 3.3. цього додатка до Договору; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п. 1.3., 1.4., 1.6., 1.7., 1.8., 1.9., 1.12.2., 1.12.4. цього додатка до Договору, винагороди, передбаченої п.п. 1.10., 3.4., 3.5., 3.6. цього додатка до Договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня (п.5.1. Додатку).

Пунктом 5.3. Додатку сторони погодили, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 5.1., 5.2., здійснюється протягом 3 років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом.

Термін давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за цим додатком до Договору установлюються сторонами тривалістю 5 років (п. 5.4. Додатку).

Додатковою угодою №1 від 18.10.2007р. до Договору банківського рахунку №Z010GT від 19.07.2006р. сторонами викладений в новій редакції п. 1.3. Додатку №7 до договору банківського рахунку №Z010GT від 19.07.2006р., зокрема, збільшено ліміт до 10000,00 грн. та визначено, що проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим додатком до даного Договору, здійснюється Банком у термін по 07 серпня 2008 р.

З матеріалів справи вбачається виконання банком прийнятих на себе зобов'язань за Договором банківського рахунку №Z010GT від 19.07.2006р. та Додатком №7 від 09.08.2006р. до Договору банківського рахунку №Z010GT від 19.07.2006р. в частині відкриття, на підставі заяви відповідача про відкриття поточного рахунку від 19.07.2006р., карткового рахунку НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту. Факт кредитування ПАТ КБ «Приватбанк» рахунку відповідача підтверджується Виписками по рахунку відповідача та копіями платіжних доручень.

Відповідачем не надано доказів на спростування факту неналежності виконання ним прийнятих на себе зобов'язань за Договором в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості, сплати процентів за користування кредитом.

Претензією вих.№60809ZPNVO307 від 12.03.2013р. Банком повідомлено ФОП ОСОБА_3 про наявність станом на 12.03.2013р. простроченої заборгованості, що складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту - 7176,11 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 9871,89 грн., заборгованості з пені - 9157,89 грн., всього заборгованість становить 26 205,89 грн. Посилаючись на умови договору, ст. 526 Цивільного кодексу України, Банк вимагав негайного погашення простроченої заборгованість в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами кредитного договору.

Вимогу залишено відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового скасування рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.1069 ЦК України).

За своєю правовою природою Договір банківського рахунку №Z010GT від 19.07.2006 р. в частині Додатку № 7 від 09.08.2006 р. (договір ОВ0067/НН від 09.08.2006р.) є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності заборгованості відповідача станом на 26.03.2013р. в сумі 7176,11грн. за кредитом, 9871,89грн. по процентам за користування кредитом, підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача та стягнення заборгованості в сумі 7176,11грн. - за кредитом, в сумі 9 871,89грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст.ст.610-611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

Обов'язок клієнта у разі порушення будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.5., 1.9., 1.12.1., 3.1., 3.2., 3.3. додатку №7 до Договору, термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п. 1.3., 1.4., 1.6., 1.7., 1.8., 1.9., 1.12.2., 1.12.4. додатку №7 до Договору, винагороди, передбаченої п.п. 1.10., 3.4., 3.5., 3.6. додатку №7 до Договору, сплатити банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня, обумовлений сторонами в п. 5.1. Додатку №7 від 09.08.2006р. до Договору банківського рахунку №Z010GT від 19.07.2006 р.

У зв'язку з невиконанням ФОП ОСОБА_3 у строк обов'язків з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позивачем, на підставі п. п. 5.1., 5.3. Додатку №7 від 09.08.2006р. до Договору нарахована пеня за період з 30.04.2008р. по 26.03.2013р. у сумі 9147,99 грн.

Відповідно до приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п. 5.3. Додатку №7 від 09.08.2006р. до Договору банківського рахунку №Z010GT від 19.07.2006 р. передбачено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. п. 5.1., 5.2., здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення простроченої заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом, у суду першої інстанції не було підстав відмовляти в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, мотивуючи це тим, що з наданого позивачем розрахунку неможливо встановити період нарахування пені по кожному простроченому платежу окремо, перевірити правильність нарахування позивачем суми пені за основною сумою кредиту та відсотках за користування кредитом.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, позивачем до матеріалів справи надано Виписки по пені за договором №ОВ0067/НН за періоди з 30.04.2008р. по 30.04.2013р., Розрахунок заборгованості за договором №ОВ0067/НН від 09.08.2006р., укладеним між ПриватБанком та клієнтом ФОП ОСОБА_3 станом на 26.03.2013р., з яких вбачається, зокрема, на яке порушене зобов'язання нараховано пеню, термін нарахування, сума, на яку здійснено нарахування та ставка пені. Контррозрахунок відповідача в матеріалах справи відсутній.

Перевіривши розрахунок нарахованої позивачем пені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в сумі 7 367,95 грн.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1780,04 грн. є необґрунтованими у зв'язку з перевищенням терміну нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту, встановленого п.5.3. Додатку №7 від 09.08.2006р. до Договору банківського рахунку №Z010GT від 19.07.2006 р.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 23.09.2013р. (підписане 27.09.2013р.) у справі №908/2314/13 в частині відмови Публічному акціонерному товариству Комерційному Банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ у задоволенні позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 пені у сумі 7 367,95 грн. з прийняттям нового рішення про задоволення означених вимог.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 23.09.2013р. (підписане 27.09.2013р.) у справі №908/2314/13 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Результати апеляційного провадження у справі №908/2314/13 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 23.09.2013р. (підписане 27.09.2013р.) у справі №908/2314/13 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 23.09.2013р. (підписане 27.09.2013р.) у справі №908/2314/13 скасувати в частині відмови Публічному акціонерному товариству Комерційному Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ у задоволенні позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 пені у сумі 7 367,95 грн.

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 пені у сумі 7 367,95 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ пеню у сумі 7 367,95 грн.; 483,83 грн. судового збору за розгляд позовних вимог в частині, що задоволена судом апеляційної інстанції; 692,85 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 23.09.2013р. (підписане 27.09.2013р.) у справі №908/2314/13 залишити без змін.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.М.Дучал

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО