Рішення № 35234256, 06.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3792/13 06.11.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Швець Сергій Олександрович

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 49 300,00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Васютін А.Г. - дов. № 7 від 02.01.2013 р.

Від відповідача: Кашканова Н.Г. - дов. № 2-289 від 04.02.2013 р.

Від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Нова" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 49 300,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем згідно з полісом ОСЦПВВНТЗ № АА/5952456 було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача. В подальшому, позивач як страховик виплатив у порядку регресу страхове відшкодування в сумі 49 300,00 грн. Враховуючи, що ані відповідач, як страхувальник за вказаним полісом, ані безпосередньо винна у вчиненні ДТП особа, не повідомили позивача про дорожньо-транспортну пригоду в порядку, встановленому статтею 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", до позивача перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача в розмірі 49 300,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.13 р. порушено провадження у справі № 910/3792/13 та призначено її розгляду на 18.03.13 р. за участю представників сторін.

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.04.13 р. позовні вимоги ПрАТ "СК "Нова" задоволено повністю: стягнено з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" страхове відшкодування в сумі 49 300,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720,50 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.13 р. у справі № 910/3792/13 апеляційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" на рішення господарського суду м. Києва № 910/3792/13 від 09.04.13 р. залишено без задоволення; рішення господарського суду м. Києва № 910/3792/13 від 09.04.13 р. - залишено без змін; матеріали справи № 910/3792/13 - повернуто до господарського суду м. Києва.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом м. Києва видано наказ від 10.07.13 р. у справі № 910/3792/13.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.08.13 р. у справі № 910/3792/13 касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" задоволено частково; рішення господарського суду м. Києва № 910/3792/13 від 09.04.13 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.13 р. у даній справі - скасовано; справу № 910/3792/13 - передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Розпорядження керівника апарату господарського суду м. Києва від 29.08.13 р. № 04-1/586, відповідно д п. 2.10. рішення зборів господарського суду м. Києва від 03.02.11 р. (оформленого протоколом № 1 від 03.02.11 р.) та п. 3.1.13. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/3792/13.

В результаті зазначеного автоматичного розподілу справу № 910/3792/13 передано на новий розгляд судді Гавриловській І.О.

Ухвалою суду від 02.09.2013 р. дану справу прийнято до свого провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу на 30.09.2013 р., зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення з урахуванням вказівок, наведених у постанові Вищого господарського суду України від 19.08.2013 р. № 910/3792/13.

Через відділ діловодства суду 30.09.2013 р. від відповідача надійшли пояснення на виконання вимог ухвали суду, які залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.09.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив.

У судовому засіданні 30.09.2013 р. оголошено перерву до 14.10.2013 р. для дослідження доказів у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 14.10.2013 р. повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Швеця Сергія Олександровича, оскільки останній є винуватцем у ДТП, яка сталася 09.12.2011 р.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Таким чином, рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки Швеця Сергія Олександровича.

Ухвалою суду від 14.10.2013 р. відкладено розгляд справи до 28.10.2013 р., у зв'язку із залученням до участі у справі третьої особи та для витребування у сторін додаткових доказів у справі.

Через відділ діловодства суду 15.10.2013 р. від позивача надійшли докази направлення на адресу третьої особи копії позовної заяви та доданих до неї документів, 24.10.2013 р. від відповідача надійшло клопотання про долучення документів на виконання вимог ухвали суду.

Представники сторін у судове засідання 28.10.2013 р. з'явилися.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, про причини неявки не повідомив.

Враховуючи наведене, у зв'язку з неявкою представника третьої особи у призначене судове засідання, не виконанням ним вимог ухвали суду та для повторного витребування у позивача додаткових доказів у справі, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, то суд відклав розгляд даної справи до 06.11.2013 р.

У судовому засіданні 06.11.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у ньому відмовити повністю.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила.

У судовому засіданні 06.11.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2011 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "НОВА" (страховик, далі - позивач) та Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (страхувальник, правонаступником якої є відповідач, далі - відповідач) був укладений договір № 2450/110601882, згідно з умовами якого позивач зобов'язався протягом липня 2011 року - червня 2012 року надати послуги зі страхування, а саме: обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У відповідності до умов зазначеного договору, між позивачем та відповідачем 01.07.2011 було укладено Поліс № АА/5952456 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальником за яким є відповідач, забезпечений транспортний засіб - "Тойота Камрі", державний номер 801-41 КА.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

29.11.2011 на перехресті бул. І. Лепсе - вул. Г. Севастополя у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу "Шевроле", державний номер АА 4424 ЕВ, який належить на праві власності Скрипці Сергію Олександровичу та перебував на законних підставах під керуванням Парубочої Катерини Анатоліївни, транспортного засобу "Пежо", державний номер АА 0133 ІТ, та транспортного засобу марки "Тойота", державний номер 80141 КА, який перебував під керуванням працівника відповідача Швеця Сергія Олександровича.

Відповідач визнав факт, що Швець С.О. на час скоєння ДТП був його працівником.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 09.12.2011 у справі № 3-11543/11 Швеця Сергія Олександровича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено автомобіль марки "Шевроле", державний номер АА 4424 ЕВ.

Відповідно до звіту № 1139 від 21.12.2011 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Шевроле", державний номер АА 4424 ЕВ, в результаті пошкодження внаслідок ДТП, склала 67 471,88 грн.

Власник пошкодженого транспортного засобу "Шевроле", державний номер АА 4424 ЕВ, - Скрипка Сергій Олександрович звернувся до позивача з письмовою заявою (копія якої міститься в матеріалах справи) про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент настання страхового випадку - ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

На підставі полісу № АА/5952456, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 49 300,00 грн. на рахунок власника пошкодженого транспортного засобу за шкоду, заподіяну водієм забезпеченого транспортного засобу "Тойота Камрі", державний номер 801-41 КА, страхувальником за яким є відповідач, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 0002651 від 09.04.2012 на суму 16 433,34 грн., № 0002971 від 20.04.2012 на суму 16 433,33 грн. та № 2865 від 17.04.2012 на суму 16 433,33 грн.

Враховуючи наведене, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 49 300,00 грн., яке позивачем було виплачено як страховиком за збитки, завдані пошкодженням автомобіля "Шевроле", державний номер АА 4424 ЕВ, який належить Скрипці Сергію Олександровичу, внаслідок ДТП, що сталося з вини Швеця Сергія Олександровича - водія автомобіля марки "Тойота" державний номер 801-41 КА та працівника відповідача. Позов обґрунтований невиконанням відповідачем обов'язку щодо письмового повідомлення позивача про ДТП, що встановлено нормами пп. 33.1.4 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Обґрунтовуючи розмір позовних вимог, позивач посилався те, що ним було відшкодовано потерпілій особі 49 300, 00 грн., виходячи з вартості матеріального збитку, встановленого звітом ТОВ «Незалежна Експертно-Асистуюча Компанія» № 1139 від 21.12.2011 р. та зважаючи на ліміт відповідальності, встановлений Полісом № АА/5952456 у розмірі 50 000, 00 грн. та франшизу у розмірі 700,00 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент настання страхового випадку - ДТП) встановлено виключний перелік підстав, за наявності яких страховик має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого ним транспортного засобу.

Так, відповідно до ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що відповідачем, тобто, страхувальником застрахованого ним транспортного засобу марки "Тойота", державний номер 801-41 КА, в порушення вимог п.п. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", не було письмово повідомлено страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди, що стало підставою для звернення останнього до суду з регресним позовом в порядку ст. 38 вказаного Закону.

Проте, господарський суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки ним не доведено обов'язку повідомляти страховику про страховий випадок, по-перше, лише страхувальником (тобто, відповідачем), а по-друге, не доведено обов'язку повідомляти лише у письмовій формі, виходячи з наступного.

Договір, згідно з ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, яка полягає у тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як зазначалось вище, 25.06.2011 р. між ПрАТ «СК «НОВА» (страховик) та ДК «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якої є ПАТ «УКРТРАНАГАЗ» (страхувальник) був укладений договір №2450/110601882 (надалі - Договір) про закупівлю послуг за державні кошти (з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

На виконання умов зазначеного договору між сторонами 01.07.2011 р. було укладено Поліс №АА/5952456 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким страхувальником є відповідач, забезпеченим транспортним засобом - автомобіль марки «Тойота Камрі», державний реєстраційний номер 801-41 КА.

Умовами укладеного між сторонами договору №2450/110601882 передбачено обов'язок страхувальника вжити заходів щодо невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП.

Аналогічна норма була закріплена в пп.33.1.2 п.33.1 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який був чинним на час укладання між сторонами договору від 25.06.11 та Полісу №АА/5952922 від 01.07.2011.

У постанові Вищого господарського суду України від 19.08.2013 р. у даній справі суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що ні зазначеною нормою законодавства, ні умовами укладеного між сторонами договору №2450/110601882 від 25.06.2011 не було передбачено обов'язку страхувальника повідомляти страховика про настання ДТП саме у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Вищий господарський суд України в постанові від 19.08.2013 у справі № 910/3792/13 зазначив про те, що всупереч вимогам ст. 43 ГПК України судами попередніх інстанцій не враховане положення пункту 6.3.5 укладеного між сторонами договору, яким на страховика покладено обов'язок письмового попередити страхувальника про наявність обставин, що не залежать від страховика та впливають на строк надання послуг, якість послуг чи ведуть до відхилення від вимог, зазначених в цьому договорі, протягом п'яти робочих днів з моменту виявлення таких обставин.

Таким чином, господарський суд міста Києва при новому розгляді даної справи оцінив усі докази, наявні в матеріалах справи, у їх сукупності, та дійшов висновку, що позивач зобов'язаний був повідомити відповідача про наявність затвердженої письмової форми повідомлення про настання ДТП, враховуючи внесення відповідних змін з цього приводу до пп. 33.1.4 п.36.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (щодо повідомлення страховика про настання страхового випадку саме у письмовій формі) та надати форму повідомлення в письмовому вигляді відповідачу для подальшого використання у випадку настання страхового випадку.

Також позивач не повідомив письмово відповідачу про наявність обставин, які ведуть до відхилення від вимог протягом п'яти робочих днів з моменту виявлення таких обставин.

Варто зауважити, що у постанові ВГСУ від 19.08.2013 р. у даній справі зазначено про те, що господарськими судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки доводам відповідача щодо повідомлення позивача про настання ДТП за допомогою телефонного зв'язку, а також доказам, наданими в їх підтвердження.

Зокрема, страховика було повідомлено про настання страхового випадку (29.11.2011, негайно після ДТП) за допомогою телефонного зв'язку за номером, вказаним в п.1 страхового полісу №АА/5952456: т.496-80-70 (копія роздруківки телефонних дзвінків з мобільного телефонного номера оператора «МТС» міститься в матеріалах справи) та факсимільним зв'язком (30.11.2011 факсом направлено довідку ДАІ від 29.11.2011).

Відповідно до ст. 33, ст. 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, надані господарському суду докази та викладені обставини свідчать про належне виконання відповідачем умов договору щодо повідомлення страховика про настання страхового випадку, що мав місце 29.11.2011 р., тому позивач безпідставно звернувся до господарського суду з даним позовом до страхувальника.

Враховуючи наведене, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ «СК «Нова» до ПАТ «Укртрансгаз», у зв'язку з чим у позові відмовляє повністю.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 11.11.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.