Ухвала суду № 35234254, 12.11.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12 листопада 2013 року Справа № 913/3059/13

Провадження №17в/913/3059/13

Суддя Фонова О.С., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання», м. Свердловськ Луганської області

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ

про визнання права власності

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про визнання права власності на нерухоме майно – нежитлове приміщення, огорожу, замощення, що знаходяться за адресою: Луганська область, м. Свердловськ, вул. Інтернаціональна, 96-з, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання».

Згідно з п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В порушення вимог вищевказаної норми, до позовної заяви, яка надійшла до господарського суду Луганської області 12.11.2013, позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Позивачем у позовній заяві заявлена вимога майнового характеру про визнання права власності на майно, яка є заявою майнового характеру, оскільки така вимога підлягає вартісній оцінці.

Відповідно до 2.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв’язку з вимогами, заснованими на приписах частини п’ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов’язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду).

Однак, заявником взагалі не надано довідки про вартість майна, на яке слід визнати право власності.

Пунктом 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Водночас, позивачем в якості доказу сплати судового збору, до позовної заяви додане платіжне доручення №898 від 22.10.2013 у сумі 1147,00 грн., що не є належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України неподання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви заявнику без розгляду.

За таких обставин, дану позовну заяву слід повернути заявнику без розгляду.

Крім того, суд звертає увагу, що у разі наступного звернення заявника з даною позовною заявою до суду, слід визначати процесуальний статус сторін з урахуванням приписів діючого господарського процесуального законодавства. Господарський процесуальний кодекс України не містить такої процесуальної одиниці, як «Третя сторона». Позов подається до юридичної особи, яка є відповідачем у справі.

З огляду на зазначене, заявнику слід коректно та процесуально грамотно визначати процесуальний статус осіб у справі.

При подачі позову позивачем через Відділення №1 Луганського ГРВ м. Свердловська АТ «Брокбізнесбанк» за платіжним дорученням №898 від 22.10.2013 сплачено судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 1147,00 грн.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

За таких обставин, судовий збір у сумі 1147,00 грн., слід повернути позивачу на підставі п. 2 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011.

На підставі викладеного, керуючись п.4 ч.1 ст.63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

у х в а л и в:

1. Повернути позовну заяву заявнику без розгляду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

2. Повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання», м. Свердловськ, Луганської області, вул. Інтернаціональна, буд. 96, ідентифікаційний код 19074691, судовий збір в сумі 1147,00 грн., сплачений за платіжним дорученням №898 від 22.10.2013.

Підставою для повернення судового збору є дана ухвала, засвідчена печаткою господарського суду Луганської області.

Додаток (тільки заявнику): на 40 аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення на сплату судового збору № 898 від 22.10.2013 у сумі 1147,00 грн.

Суддя О.С. Фонова