Ухвала суду № 35234025, 06.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 р.Справа № 1506/3556/2012

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Горяєв І.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 26 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Холоднобалківської сільської ради, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_1, відділ Держкомзему у Біляївському районі про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернулось з адміністративним позовом, в якому просила ухвалити рішення, яким визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень - Холоднобалківської сільської ради та скасувати рішення

Холоднобалківської сільської ради від 16 березня 2004 року №420/2004-ХХІУ про виділення ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,075 га за адресою: АДРЕСА_1, також скасувати рішення Холоднобалківської сільської ради від 25 травня 2004 року №441 /2004-ХХІV про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,658 га за адресою: АДРЕСА_2, крім того, визнати недійсним державний акт серії ЯА №260813, виданий 12.01.2005 року на право власності на земельну ділянку, реєстровий номер 01.05.516.00011, виданий на ім'я ОСОБА_3 та державний акт серії ЯА №263708, виданий 25 березня 2005 року ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку, реєстровий номер ділянки 01.05.516.00081.

В обгрунтування позовних вимог зазначалось, що позивачка та ОСОБА_3, ОСОБА_1 є співвласниками житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1.

Рішенням Холоднобалківської сільської ради від 16 березня 2004 року №420/2004-ХХІУ ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка площею 0,075 га за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Холоднобалківської сільської ради від 25 травня 2004 року №441/2004-ХХІV про ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка, площею 0,658 га за адресою: АДРЕСА_2. На вказані земельні ділянки третіми особами були отримані державні акти: державний акт серії ЯА №260813, виданий 12.01.2005 року на право власності на земельну ділянку, реєстровий номер 01.05.516.00011, виданий на ім'я ОСОБА_3 та державний акт серії ЯА №263708, виданий 25 березня 2005 року ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку, реєстровий номер ділянки 01.05.516.00081.

Позивачка вважала свої права порушеними, оскільки вона є одним із співвласників житлового будинку, який розташований на земельній ділянці, яка була помилково розподілена лише між двома його співвласниками, а їй помилкового не було виділено земельну ділянку для обслуговування тієї його частини, яка знаходиться у її власності. На підставі викладеного позивачка змушена була звернутись до суду із вказаним позовом.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 26 вересня 2012 року адміністративний позов було задоволено.

Поновлено ОСОБА_2 строк на звернення до суду з адміністративним позовом.

Визнано протиправним та скасовано рішення Холоднобалківської сільської ради від 16 березня 2004 року № 420/2004-ХХІУ про виділення ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 0,075 га за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано протиправним та скасовано рішення Холоднобалківської сільської ради від 25 травня 2004 № 441/2004-ХХІУ про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,658 га за адресою: АДРЕСА_2.

Визнано недійсним державний акт серії ЯА №260813, виданий 12.01.2005 року на право власності на земельну ділянку, реєстровий номер 01.05.516.00011, виданий на ім'я ОСОБА_3.

Визнано недійсним державний акт серії ЯА №263708 виданий 25.03.2005 року на право власності на земельну ділянку, реєстровий номер 01.05.516.00081, виданий на ім'я ОСОБА_1.

Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є власниками житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Холоднобалківської сільської ради від 16 березня 2004 року №420/2004-ХХІУ ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка площею 0,075 га за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Холоднобалківської сільської ради від 25 травня 2004 року №441/2004-ХХГУ про ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка, площею 0,658 га за адресою: АДРЕСА_2.

На вказані земельні ділянки третіми особами були отримані державні акти: державний акт серії ЯА №260813, виданий 12.01.2005 року на право власності на земельну ділянку, реєстровий номер 01.05.516.00011, виданий на ім'я ОСОБА_3 та державний акт серії ЯА №263708, виданий 25 березня 2005 року ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку, реєстровий номер ділянки 01.05.516.00081.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Холоднобалківської сільської ради є протиправним та не грунтується на вимогах діючого законодавства.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Цивільного Кодексу України, Земельного Кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача)

На підставі ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частина 2 ст. 120 ЗК України визначає наступне - якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем дійсно порушенні право позивачки на користування житловим будинком та при будинковою земельною ділянкою (присадибна ділянка), крім того відповідач підтвердив факт допущеної ним помилки, у зв'язку з чим повністю визнав позовні вимоги позивачки.

При цьому суд першої інстанції обгрунтовано не взяв до уваги надану позивачкою копії гіодезічного дослідження земельної ділянки, оскільки повноваження особи, яка її проводила ніяким чином не підтвердженні, а також не надано висновку Держкомзему, що виключає прийняття вказаної копії гіодезічного дослідження земельної ділянки як належний та допустимий доказу по справі.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав доказів на підтвердження своїх заперечень.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Біляївського районного суду Одеської області від 26 вересня 2012 року у справі № 1506/3556/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 11 листопада 2013 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян