Ухвала суду № 35233640, 12.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.11.2013 р. Справа№ 5015/6311/11

За заявою Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ про зміну порядку виконання рішення від 27.02.2012р. у справі №5015/6311/11

За позовом: Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Західенерго", м. Львів

про: стягнення 36375353,68 грн.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача(заявника): Тимошенко О.І. - представник (Довіреність №24-12/48-Д від 04.12.2012р.)

відповідач: Чорній О.Б. - представник на підставі довіреності.

Обставини розгляду справи. Ухвалою від 04.11.2013р. господарський суд прийняв до розгляду заяву Державного підприємства "Вугілля України" про зміну порядку виконання рішення від 27.02.2012р. у справі № 5015/6311/11.

У судовому засіданні 12.11.2013р. представник позивача підтримав вказану заяву.

Представником відповідача (боржника) подано заперечення на заяву про зміну порядку виконання рішення господарського суду № 82-1755 від 07.11.2013 року (вх. № 47308/13 від 08.11.2013р.). Крім того, представником відповідача подано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Судом встановлено. Рішенням господарського суду Львівської області від 27.02.2012р. у справі №5015/6311/11 господарський суд частково задоволив позовні вимоги Державного підприємства "Вугілля України" з розстрочкою виконання рішення суду рівними частинами щомісячно строком на 20 років.

Постановою Львівського апеляційного гсподарського суду від 14.06.2012р. рішення господарського суду Львівської області від 27.02.2012р. по справі № 5015/6311/11 залишено без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західенерго" - без задоволення.

30.10.2013р. стягувач звернувся до господарського суду Львівської області із заявою про зміну порядку виконання рішення господарського суду Львівської області від 27.02.2012р. шляхом розстрочення його виконання на два роки рівними частинами щомісячно по 1355915,29грн. 82 коп. з жовтня 2013 року по жовтень 2015 року.

Підставою такої заяви є те, що Указом Президента України від 12.03.2013р. № 128/2013 затверджено план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" підпунктом 138.1.3 пункту 138 якого передбачено затвердження плану ліквідації Державного підприємства "Вугілля України" не пізніше 2015 року.

На виконання зазначеного документа Міністерством енергетики та вугільної промисловості України було прийнято наказ від 02.08.2013 року № 554 "Про затвердження Плану ліквідації Державного підприємства "Вугілля України", який передбачає ліквідацію позивача до кінця 2015 року.

Тобто на позивача найближчим часом та у стислі терміни покладається зобов'язання підготувати належну базу для здійснення зазначених заходів.

Відтак, розстрочка виконання на 20 років, в даному випадку, є недоцільною.

У своєму запереченні боржник посилається на те, що він сумлінно виконує рішення суду із врахуванням 20-річної розстрочки. Станом на 01.09.2013 року у нього існує заборгованість перед позивачем у розмірі 88851662,26грн., про що сторони підписали акт звірки розрахунків між Державним підприємством "Енергоринок" та боржником, а Указ президента України від 12.03.2013 року № 128/2013 яким затверджено план ліквідації Державного підприємства "Вугілля України" не пізніше 2015 року не є ліквідацією підприємства в розумінні Господарського кодексу України.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає заяву про зміну способу та порядку виконання рішення такою, що підлягає не задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України визначає, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначено у п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Згідно із ч. 5 п. 7.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд не має права самостійно скасувати надану ним відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення, в тому числі й з тих мотивів, що такі умови не виконуються відповідачем. Але оскільки відстрочка і розстрочка є складовими способу та порядку виконання судового рішення, то умови їх надання може бути переглянуто у процесі розгляду господарським судом заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Згідно з п. 7.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Як зазначено у пункті 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із врахуванням викладеного, суд виходить із матеріальних інтересів обох сторін та їх фінансового стану а також інших подій, що впливають на виконання рішення суду, зокрема, відмовляючи в задоволенні даної заяви суд виходить з того, що ПАТ "ДТЕК Західенерго" сумлінно виконує рішення суду про стягнення з нього 35 655 054,80 грн. з розстрочкою на 20 років рівними частинами по 148562,72грн. перші 239 місяців та 148564,72грн. останній місяць.

На даний час боржник вже перерахував на користь ДП "Вугілля України" грошові кошти у розмірі 3261650,41грн. Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" є одним з найбільш енергогенеруючих підприємств в Україні. Єдиним джерелом отримання доходів підприємства є реалізація виробленої електроенергії, прибутковість якої залежить насамперед від встановлення державними органами на ринку електричної енергії відповідних умов. Згідно Постанови КМУ від 05.05.2000р. № 755 "Про утворення державного підприємства "Енергоринок", єдиним покупцем електричної енергії у її виробників є ДП "Енергоринок", який також розраховується невчасно та не в повному обсязі. Відтак, боржник не має можливості сплати суми боргу із дворічною розстрочкою, що призведене до неможливості виконання рішення вцілому.

Крім цього, заявником не подано доказів здійснення ним заходів, які передують його ліквідації і вимагають необхідності термінового стягнення коштів від кредиторів. В обґрунтування своєї заяви стягувачем долучено лише копію Наказу № 554 від 02.08.2013р. "Про затвердження плану ліквідації Державного підприємства "Вугілля України" та затверджений цим же Наказом План ліквідації.

Згідно з п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене, суд не має достатніх підстав для вчинення процесуальних дій, про які просить заявник.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Вугілля України" про зміну порядку виконання рішення господарського суду від 27.02.2012р. у справі № 5015/6311/11 шляхом його розстрочення його виконання на два роки рівними частинами щомісячно відмовити.

Ухвала про відмову в зміні способу виконання може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Деркач Ю.Б.