Ухвала суду № 35232679, 24.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 р.Справа № 816/2178/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІССА ЛТД" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2013р. по справі № 816/2178/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІССА ЛТД"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІССА ЛТД" ( далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2013 року у задоволенні адміністративному позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІССА ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права. Таким чином, скаржником зазначено, що суд першої інстанції при вирішення справи невірно застосував норми закону в зв'язку з чим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

16.09.2013року, представником Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції в Полтавської області Державної податкової служби заявлено клопотання в якому просив замінити Кременчуцьку об"єднану державну податкову інспекцію в Полтавської області Державної податкової служби на Кременчуцьку об"єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області у зв"язку з тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.13 №229 утворено територіальні органи Міністерства доходів і зборів в тому числі і Кременчуцьку об"єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області. Реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів органи Державної податкової служби, в тому числі і Кременчуцьку об"єднану державну податкову інспекцію Державної податкової служби. Кременчуцьку об"єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області визначено правонаступником Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції в Полтавської області Державної податкової служби .

Клопотання було задоволено та змінено Кременчуцьку об"єднану державну податкову інспекцію в Полтавської області Державної податкової служби на Кременчуцьку об"єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Ісса ЛТД" не мало права включати до складу податкового кредиту суми ПДВ, визначені податковою накладною, не зареєстрованою у ЄРПН, а тому, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ № 0004691502/1506 від 03 вересня 2012 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІССА ЛТД" зареєстровано 15.12.2003 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області та перебуває на обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

15.08.2012 року, Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2012 року ТОВ "ІССА ЛДТ", оформлену Актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ № 55/15-222. За результатами вказаної перевірки відповідачем встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підпункту 4.1 пункту 4 Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25 січня 2011 року № 41, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом.

На підставі акту перевірки № 55/15-222 від 15 серпня 2012 року податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0004691502/1506 від 03 вересня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 19 039 грн., в тому числі 15 231 грн. 42 коп. за основним платежем та 3 807 грн. 86 коп. - штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом (п.20.1.4).

Права на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 10 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012 № 1342) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за N 1490/20228) до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в додаткових поясненнях зазначив, що Кременчуцька ОДПІ не мала права в межах камеральної перевірки зменшувати податковий кредит з ПДВ за результатами розбіжностей з даними Єдиного реєстру податкових накладних, оскільки такі розбіжності є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг згідно пункту 201.10 Податкового кодексу України. Також, позивач зазначив, що пунктом 201.6 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. /а. с. 58-59/

Колегія суддів не погоджується з такими висновками позивача та зазначає, що згідно з п.86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Також, як вбачається з матеріалі вправи, позивачем зазначено, що акт камеральної перевірки № 55/15-222 від 15 серпня 2012 року ним не отримувався, тому позивачем 17 вересня 2012 року було направлено на адресу податкового органу листа вих. № 15 про надання вказаного акту /а. с. 11/. Листом від 03 жовтня 2012 року № 30120/10/10 Кременчуцька ОДПІ повідомила позивача про те, що зазначений акт направлено на податкову адресу ТОВ "Ісса ЛТД" рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що в свою чергу відповідає вимогам статті 42 Податкового кодексу України.

Однак, в матеріалах справи наявна копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 28/, відповідно до якого позивачем отримано акт перевірки 20 серпня 2012 року.

Щодо посилання позивача, що до податкового повідомлення - рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів зазначає, що направлення податковим органом на адресу ТОВ "ІССА ЛТД" оскаржуваного податкового повідомлення - рішення без відповідного розрахунку штрафних (фінансових ) санкцій не може бути підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТОВ "Бізнес КіТ" було видано позивачу податкову накладну № 249 від 30 травня 2012 року (товар бікроеласт ЕКП 4,0 сл. сір) на загальну суму 142 218 грн. 48 коп., в тому числі ПДВ у розмірі 23 703 грн. 08 коп., зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних 31 травня 2012 року /а. с. 43, 48, 69-71/.

Позивачем податковий кредит та червень 2012 року було сформовано, в тому числі, на підставі податкової накладної № 249 від 30 травня 2012 року на загальну суму 91 388 грн. 52 коп., в тому числі ПДВ 15 231 грн. 42 коп.

Позивач наполягав на тому, що податкова накладна, на підставі якої ним сформовано податковий кредит, є податковою накладною ТОВ "Бізнес КіТ" № 249 від 30 травня 2012 року на загальну суму 142 218 грн. 48 коп., в тому числі ПДВ у розмірі 23 703 грн. 08 коп. Не повне включення суми ПДВ до податкового кредиту позивач пояснював тим, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Тому, за твердженням позивача, ним було задекларовано у червні 2012 року суму ПДВ у розмірі 15 231 грн. 42 коп. за податковою накладною № 249 від 30 травня 2012 року.

Як встановлено судом першої інстанції, податковий орган в своїх запереченнях зазначив, що в декларації з ПДВ за червень 2012 року платником було задекларовано суму податкового кредиту в розмірі 26 198 грн. згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних від 24 липня 2012 року № 33943 в рядку 14 реєстру відображена накладна № 249 від 31 травня 2012 року на суму ПДВ 15 231 грн. 42 грн., виписана ТОВ "Бізнес КіТ" та не зареєстрована в ЄРПН, у зв'язку з чим ним було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна ТОВ "Бізнес КіТ" № 249 від 30 травня 2012 року на загальну суму 91 388 грн. 52 коп., в тому числі ПДВ у розмірі 15 231 грн. 42 коп. у Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрована.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Ісса ЛТД" не мало права включати до складу податкового кредиту суми ПДВ, визначені податковою накладною, не зареєстрованою у ЄРПН, а тому, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ № 0004691502/1506 від 03 вересня 2012 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІССА ЛТД"є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІССА ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2013р. по справі № 816/2178/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.