Рішення № 35229974, 05.08.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

Справа №:123/1980/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Тонкоголосюк О.В.№ провадження:22-ц/190/4636/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І. ___________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Чистякової Т.І. суддів:Синельщікової О.В. Курської А.Г. при секретарі:Щегловій Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 07 червня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», треті особи - Міністерство юстиції України, Державна виконавча служба України, про визнання публічних торгів недійсними,

в с т а н о в и л а :

19.02.2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», треті особи - Міністерство юстиції України, Державна виконавча служба України, про визнання публічних торгів недійсними. Позов мотивований тим, що 24.12.2012 року він, маючи намір придбати з публічних торгів нерухоме майно, а саме квартири № 168, 181, 182, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (лоти № 869232, № 869233, № 869234) звернувся до ПП «СП Юстиція». На підставі п.3.16 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації описаного та арештованого майна, затвердженого Міністерством юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5, - покупцям до реєстрації надається право ознайомитися з майном, яке підлягає реалізації, за його місцезнаходженням. Однак, в порушення зазначеного положення, йому, позивачу, було відмовлено в наданні права ознайомитися з майном, у зв'язку з чим він не мав можливості брати участь у публічних торгах, призначених на 26.12.2012 року. Тобто, фактично його не допустили до участі у публічних торгах. Даний факт підтверджується його неодноразовими зверненнями зі скаргами на незаконні дії ПП «СП Юстиція» на урядову «Гарячу лінію» 24 і 25 грудня 2012 року, про що свідчать відповіді Міністерства юстиції України. З урахуванням наведеного позивач просить визнати публічні торги недійсними.

Представник відповідача у письмових запереченнях проти задоволення вимог заперечує, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, наполягаючи на тому, що прилюдні торги були проведені у повній відповідності до вимог закону.

Представник Міністерства юстиції України також надав письмові заперечення, у яких посилається на те, що з боку Міністерства не було порушено прав, свобод чи інтересів позивача, вирішення питань, порушених у зверненнях ОСОБА_6 від 24 і 25 грудня 2012 року не належить до повноважень Міністерства юстиції України, тому ці звернення були надіслані за належністю до Державної виконавчої служби України.

Представник Державної виконавчої служби України також надав суду свої заперечення на позов, у яких представник посилається на те, що прилюдні торги були проведені у відповідності до положень діючого законодавства, порушень прав, свобод чи інтересів позивача допущено не було.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 07 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Доводи апелянта зводяться до того, що суд необґрунтовано не прийняв до уваги те, що правовідносини, що склались між ним та відповідачем, регулюються ЗУ «Про захист прав позивачів», тобто відповідач, не надавши право ознайомитись із майном, яке підлягає реалізації, порушив вимоги цього закону та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації описаного та арештованого майна, що є підставою для визнання публічних торгів недійсними.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» просить рішення залишити без змін, як законне і обґрунтоване, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представників третіх осіб, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі і в запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову по суті спору, суд виходив із його небгрунтованості та недоведеності. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони зроблені з урахуванням обставин справи та норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

В постановах від 24.10.2012 року по справі №6-116цс12; від 13.02.2013 року по справі № 6-174цс12 Верховним Судом України висловлені наступні правові позиції: виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст.ст. 203, 215 ЦК України).

У зв'язку з тим, що за змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. № 68/5.

При вирішенні позову про визнання прилюдних торгів недійсними суду необхідно встановити такі факти: чи мало місце порушення вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку'' реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження'', з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 43 Закону України ''Про іпотеку" організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Аналогічні вимоги містяться у п. 3.5 та п. 3.1 1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна,

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заявки № 536/5-10 від 02.11.2012 року між Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство Юстиція» та Державною виконавчою службою України було укладено Договір № 098/12 від 02.11.2012 року про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), в тому числі: квартир №168, загальною пл. 88.0 кв.м.; №181, загальною площею 86,3 кв.м.; квартири №182, загальною площею 86,5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і перебували у власності боржника іпотекодавця ТОВ «Будіндустрія XXI століття» (м. Київ. вул. Ялтинська, 5-Б, код ЄДРПОУ - 33147828). Стягувачем в даному випадку виступало ТОВ КБ «Українська фінансова група» (ас.39-45).

Перші прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, які було призначено ДВС України на 05.12.2012 року не відбулися у зв'язку із відсутністю зареєстрованих учасників, тому 07.12.2012 року було проведено уцінку нерухомого майна, про що складено відповідний Акт уцінки (а.с. 46-47,66).

Наступні прилюдні торги з реалізації зазначеного вище нерухомого майна було призначено на 26.12.2012 року про що у відповідності до п. 3.11 Тимчасового положення згідно листа № 9261 від 07.12.2012 року направлено сторонам виконавчого провадження повідомлення про день, час і місце проведення прилюдних торгів та початкову ціну продажу майна ( а.с. 61-62).

Також повідомлення про прилюдні торги було розміщено: в газеті «Аviso PLUS» №97 від 10.12.2012 року; в газеті «Експрес об'ява» №239 від 08-14.12.2012 року; на спеціалізованому сайті Міністерства юстиції України - ДП МЮУ «Інформаційний центр» (повідомлення № 470646) (а. с.59-60).

Для участі в прилюдних торгах у встановленому порядку зареєструвався в якості учасника ОСОБА_7, що підтверджується заявою останнього від 24.12.2012 року, який 19.12.2012 року сплатив гарантійний внесок (що відповідає вимогам ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про іпотеку») ( а.с. 54-55).

За результатами торгів складено в тому числі: протоколи проведення прилюдних торгів № 5-098/12 від 26.12.2012 року; № 6-098/12 від 26.12.2012 року; № 7-098/12 від 26.12.2012 року, у відповідності до яких спірне майно було придбане ОСОБА_7 ( а.с. 48-53).

Апеляційним судом встановлено, що позивач просить визнати недійсними прилюдні торги, стверджуючи, що він мав намір стати учасником цих прилюдних торгів, але його фактично не було допущено до участі в торгах, оскільки відповідач ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» не надало йому можливості ознайомитися з майном, яке підлягає реалізації, за його місцезнаходженням, з приводу чого він неодноразово звертався зі скаргами на незаконні дії ПП «СП Юстиція» на урядову «Гарячу лінію» 24 і 25 грудня 2012 року. Підставою позовних вимог позивач визначив порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів».

Із матеріалів справи вбачається, що звернення ОСОБА_6 від 24 і 25 грудня 2012 року, прийняті на Урядовій «гарячій лінії» щодо реалізації арештованого майна, Міністерством юстиції України були надіслані за належністю для розгляду до Державної виконавчої служби України, про що було повідомлено позивачу листом від 02.01.2013року№С-23487/6.1.№С-23488/6.1.(а.с.6,7)

Державною виконавчою службою України, було розглянуло звернення ОСОБА_6 від 24 і 25 грудня 2012 року, що надійшли з Міністерства юстиції України, прийняті на Урядовій «гарячій лінії», щодо реалізації арештованого майна та в межах компетенції було повідомлено, листом від 09.01.2013 року, що процедура проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна визначена Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5 (далі - Положенням) та Законом України «Про іпотеку». Відповідно до пункту 3.16 Положення покупцям до реєстрації надається право ознайомитися з майном, що підлягає реалізації, за його місцезнаходженням. Відповідно до пункту 7.4. Положення передбачено вичерпний порядок вирішення спорів, які виникають при реалізації нерухомого майна, зокрема у судовому порядку. Крім того, було наголошено на тому, що позивач у своїх зверненнях взагалі невірно зазначив місце знаходження майна, яке він мав намір придбати з прилюдних торгів ( ас. 5).

Колегія судді апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсними прилюдних торгів виходячи з наступного.

Згідно з п.3.12 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна для участі в прилюдних торгах покупець подає спеціалізованій організації: заяву про участь у прилюдних торгах (додаток 2), документи, що підтверджують сплату гарантійного внеску. Організатор прилюдних торгів зобов'язаний забезпечити безперешкодне прийняття всіх заяв на участь у прилюдних торгах, а також забезпечити вільний доступ покупців до місця проведення прилюдних торгів.

Відповідно до пункту 3.16 Тимчасового положення покупцям до реєстрації надається право ознайомитися з майном, що підлягає реалізації, за його місцезнаходженням. Тобто, право на ознайомлення з арештованим нерухомим майном набувають особи, які мають дійсний намір купити це майно, для чого бажають брати участь у публічних торгах.

При розгляді справи судом встановлено, що позивач не подавав спеціалізованій організації заяви про участь в прилюдних торгах.

З матеріалів справи також вбачається, що майно знаходиться у м. Севастополь. Як пояснив позивач в судовому засіданні Апеляційного суду АР Крим у м. Севастополь він не приїжджав, з будь - якими письмовими заявами чи з заявами в електронній формі про намір особисто ознайомитись з майном, що виставлено на реалізацію, до відповідача не звертався, з відповідачем спілкувався в телефонному режимі. Отже, позивачем не доведено, що йому відповідачем чинились перешкоди у реалізації його права на ознайомлення з майном, яке підлягає реалізації, за його місцезнаходженням, оскільки його ствердження не підтверджені будь-якими доказами.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги стосовно наявності, на думку апелянта, при проведенні торгів інших порушень Тимчасового положення, оскільки ці доводи апеляційної скарги виходять за межі позовної заяви.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI. 1950 року), кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Статтею 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності. Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК). Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у конкретній справі.

Статтею 107 ЦПК встановлено, що всі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами першої інстанції, якими є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

Правила підсудності справ у цивільному судочинстві визначаються лише процесуальним законом.

Стаття 114 ЦПК України визначає виключну підсудність справ. Частиною першою зазначеної статті передбачено, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною третьою пункту 18 Постанови №3 Пленуму Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що спір про визнання недійсним аукціону (прилюдних торгів) або визнання його таким, що не відбувся, проведеного спеціалізованою організацією щодо реалізації майна, на яке було накладено арешт за виконавчим документом, вирішується судом у порядку цивільного судочинства, якщо однією з його сторін є фізична особа, з додержанням правил виключної підсудності (стаття 114 ЦПК).

Виходячи із сенсу п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: розгляд і вирішення справи неповноважним судом, зокрема внаслідок порушення правил визначення підвідомчості та підсудності, що є окремим випадком порушення норм процесуального права

Відповідно до ч.3 ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Оскільки судом першої інстанції справу розглянуто з порушенням правил виключної підсудності, тобто, неповноважним судом, то рішення суду підлягає скасуванню апеляційним судом з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки при проведенні оспорених ОСОБА_6 публічних торгів його прав як покупця на не порушено.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 07 червня 2013 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_6 до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція», треті особи - Міністерство юстиції України, Державна виконавча служба України, про визнання публічних торгів недійсними.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді

Чистякова Т.І. Синельщікова О.В. Курська А.Г.