Ухвала суду № 35229968, 22.07.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справи:110/1546/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Шевченко О.В. № провадження:22-ц/190/4620/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І. _______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Чистякової Т.І. суддів:Синельщікової О.В., Курської А.Г. при секретарі:Рижих М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2013 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж м. Красноперекопськ до ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості,

в с т а н о в и л а :

11 квітня 2013 року Комунальне підприємство теплових мереж м.Красноперекопськ (далі - КПТМ м.Красноперекопськ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що КПТМ м.Красноперекопськ є централізованим постачальником теплової енергії в м. Красноперекопськ і надає власнику квартири АДРЕСА_1 послуги з централізованого опалення. Проте, відповідач ці послуги сплачує в неповному обсязі, у зв'язку з чим станом на 01.03.2013 року утворилась заборгованість в сумі 9296,05 грн. Позивач просить стягнути заборгованість та судові витрати.

Відповідач позов не визнала, пояснивши, що її квартира відключена від централізованого опалення, про що складені відповідні акти. Крім того, між нею і КПТМ м.Красноперекопськ не було укладено договір про надання послуг, оскільки вона відмовилась від послуг у зв'язку із їх неякісністю.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2013 року позов задоволено частково. З ОСОБА_6 стягнено на користь Комунального підприємства теплових мереж м.Красноперекопськ заборгованість в сумі 8400,91 грн. і 229,40 грн. на відшкодування судових витрат, а всього 8630,31 грн.

В апеляційній скарзі відповідачка просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову. Доводи апелянта зводяться до того, що суд безпідставно не прийняв до уваги те, що позивачем не зазначено період, за який нарахована заборгованість, а також те, що між сторонами не існує договору про надання послуг, від яких вона відмовилась у зав'язку із неякісністю їх надання.

В судове засідання Апеляційного суду АР Крим сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином ( а.с. 75,76). Колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності сторін у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги комунального підприємства теплових мереж м. Красноперекопськ, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та відповідачкою ОСОБА_6 виникли правовідносини з приводу надання та споживання теплової енергії у вигляді централізованого опалення квартири у багатоквартирному житловому будинку, і заборгованість за наданні відповідачці послуги, яка виникла станом на 01.03. 2013 року за період з 01.03.2010 по 01.03.2013року, підлягає стягненню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та законодавству.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідачка на підставі договору купівлі- продажу є власником квартири АДРЕСА_1. ( а.с.37) Також в квартирі зареєстровані та проживають чоловік ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та їх дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою (а.с. 5).

Відповідачка є споживачем комунальних послуг з централізованого опалення, які надаються позивачем на підставі договору від 28.02.2008року. ( а.с.7)

Позивач в установленому законом порядку надавав послуги з централізованого опалення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, забезпечуючи відповідачці можливість користування цими послугами.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, до яких цим Законом віднесені також послуги з централізованого опалення.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідачки по оплаті за користування тепловою енергією станом на 01 березня 2013 року, з урахуванням заборгованості на 01.03.2010року та сплачених коштів, складає 8400, 91 грн ( 9296,05- 895,14) грн. ( а.с.6)

Таким чином, встановивши при вирішенні справи на підставі доказів, яким було дано належну оцінку, що відповідачка не виконує своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг з теплопостачання, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 8400, 91 грн.

Колегія суддів вважає, що посилання відповідачки на відключення у квітні місяці 2010 року її квартири від мережі централізованого опалення не можна вважати достатньою підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки таке відключення проведено з порушенням встановленого законом порядку.

Так, пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, передбачено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води; відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Згідно з пунктом 26 Правил (у редакції з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 1268 від 31 жовтня 2007 року) відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22 листопада 2005 року і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 169 від 06 листопада 2007 року), передбачено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідачкою не дотримано порядку відключення квартири від мережі центрального опалення, та відключення було проведено без отримання рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, та технічних умов на відключення квартири від мереж централізованого опалення, і, крім того, на час самовільного відключення відповідачкою належної їй на праві власності квартири від центральних мереж опалення, було заборонено відключення окремих квартир у будинку від мережі централізованого опалення, тому підстави для зняття відповідачки з обліку, як споживача послуг теплопостачання, відсутні.

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» і наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22 листопада 2005 року «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» передбачено, що дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення з ініціативи споживачів може бути наданий на будинок у цілому, а не на окремі квартири.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дав належну оцінку доводам позивача та дійшов правильного висновку, що сам по собі факт самовільного відключення без наявності відповідного рішення постійно діючої міжвідомчої комісії та видачі позивачем технічних умов на відключення квартири відповідачки від мережі централізованого опалення, не може свідчити про те, що нею додержано порядок відключення від мережі централізованого опалення.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що договір від 28.02.2008року про надання послуг з централізованого теплопостачання розірваний, що є підставою для звільнення від оплати даних послуг, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими у зв'язку з наступним.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання житлово-комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно з законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачений також пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08 жовтня 1992 року «Про приватизацію державного житлового фонду».

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що сам по собі факт направлення відповідачкою заяв позивачу про припинення дії договору ( а.с.32, 33), не звільняє відповідачку від виконання зобов'язань по оплаті наданих позивачем послуг з централізованого теплопостачання.

Посилання відповідачки на неякісне надання послуг не підтверджуються належними доказами, оскільки акти - претензії, на які, як на доказ посилається відповідачка, стосується не спірного періоду , а періоду 2005-2006 років.( а.с. 41-44)

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому не приймаються до уваги апеляційним судом.

Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Доводи скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді:

Чистякова Т.І. Синельщікова О.В. Курська А.Г.