Постанова № 35229930, 13.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 910/2318/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.10.2013у справіГосподарського суду міста Києваза позовом ТОВ "Таланлегпром"до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"простягнення заборгованостів судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Гумен С.В. (дов. від 02.01.13), Кириленко Н.В. (дов. від 02.01.13),

відповідача: Ковтунов І.А. (дов. від 09.01.13 № 2-228),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 21.03.2013 р. господарського суду міста Києва по позов задоволено частково, з ПАТ "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Таланлегпром" стягнуто 142560, 01 грн. заборгованості, 1160, 01 грн. річних та 2874, 39 грн. судового збору. В частині вимог про стягнення пені та штрафу в задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 09.10.2013 р. Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ПАТ "Укртрансгаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, провадження у справі припинити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору купівлі-продажу від 18.08.2012 р. № 1208000821, укладеного між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (правонаступником якого є ПАТ "Укртрансгаз") в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" та ТОВ "Таланлегпром", останнє взяло на себе зобов'язання поставити і передати у власність відповідача товар, найменування (номенклатура, сортамент, асортимент), кількість і ціна якого обумовлюються в специфікації (оформляється як додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього договору, а покупець - прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено перелік документів на товар, які постачальник зобов'язаний передати покупцю: технічний паспорт, накладна, видаткова накладна.

Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель"(п.1.4 договору).

Згідно п. 2.1 договору якість товару, що постачається повинна відповідати вимогам ст.15, ч.1-2 ст.268 ГК України, підтвердженням якості зі сторони постачальника є сертифікат відповідності.

Відповідно до п.п.5.1, 5.2., 5.3 договору товар повинен бути повністю поставленим покупцю протягом 30 днів після підписання договору на умовах СРТ центрального складу с. Угерсько Стрийського р-ну, Львівської обл., згідно вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "ІНКОТЕРМС". Датою поставки вважається дата підписання сторонами накладних. Перехід права власності на товар відбувається в момент підписання накладних.

Пунктами 6.2, 6.3 договору передбачено, що загальна ціна цього договору - 142 560, 00 грн. Ціни по цьому договору вказані з урахуванням ПДВ, що складає 23 760, 00 грн., включають в себе вартість товару та інші витрати, зобов'язання по яких згідно цього договору та додатків до нього, покладені на постачальника.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що покупець проводить розрахунки з постачальником на умовах проплати на протязі 30 днів після отримання продукції.

Строк дії договору - з моменту його підписання сторонами і до повного виконання умов договору. п. 9.1.

Пунктом 10.1 договору передбачено зобов'язання винної сторони у разі порушення умов договору відшкодувати спричинені збитки, в тому числі неодержані прибутки, а постраждала сторона застосовує штрафні (в розмірі, визначеному ст. 231 ГК України) та оперативно-господарські (в переліку ст. 236 ГК України за вибором постраждалої сторони) санкції в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

На підставі накладної №Т-RОМ01953 від 21.09.2012р., підписаної уповноваженими представниками сторін та скріпленої печаткою позивача і довіреності відповідача №361 від 20.09.2012р. на отримання від ТОВ "Таланлегпром" матеріальних цінностей "чоботи робочі 1 500 пар" позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 142 560, 00 грн.

Однак, всупереч умовам п.7.1 договору купівлі-продажу № 1208000821 від 18.08.2012р. у встановлений строк, а саме, протягом 30 днів з моменту отримання товару, відповідачем оплату отриманого товару здійснено не було, що і стало підставою для звернення з позовом у даній справі.

Судами враховано, що вказану вище накладну оформлено відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку" затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995р. № 88, а відповідно до п. 2. Інструкції "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996р. № 99, сировина, матеріали, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів.

Тобто, факт поставки товару та прийняття його відповідачем підтверджено належними та допустимими доказами.

В той же час, у наведеній вище накладній внаслідок технічної помилки, невірно вказано номер та дату договору, на підставі якого було здійснено спірну поставку, проте, як вірно зауважено судами, це не спростовує факту поставки позивачем товару, зазначеного в специфікації до цього договору та у довіреності відповідача №361 від 20.09.2012р. та отримання його відповідачем.

Крім цього, судами встановлено, що на адресу відповідача за іншими договорами та накладними взуття позивачем не відвантажувалося.

Також небезпідставно, судами попередніх інстанцій у цьому зв'язку взято до уваги і те, що на претензію позивача №10/1/12 від 10.12.2012р. про сплату боргу за отриману продукцію по договору № 1208000821 від 18.08.2012р., відповідач, маючи інформацію про дату, номер договору, реквізити первинних бухгалтерських документів, ніяким чином не заперечував про отримання продукції саме за договором № 1208000821 від 18.08.2012р. згідно видаткової накладної Т-RОМ01953 від 21.09.2012р. та доказів відсутності боргу не надавав.

З врахуванням зазначеного вище, відсутності належних та допустимих доказів оплати відповідачем отриманого від позивача товару, приписів ст.193 ГК України, 525, 526, 610, 625 ЦК України, вмотивованим є висновок судів про стягнення з відповідача основної заборгованості з урахуванням інфляційних та річних.

В частині вимог про стягнення з відповідача передбачених п. 10.1 санкцій в порядку ст. 231 ГК України колегія суддів Вищого господарського суду України зважає на те, що застосування вказаної норми можливе лише за сукупності таких умов: якщо розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки; якщо допущено прострочення негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконання робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 06.12.2010 р. № 42/563 та від 20.12.2010 р. № 06/113-38).

З врахуванням того, що невиконане відповідачем договірне зобов'язання має саме грошовий характер, правомірним є висновок судів про відмову в позові в цій частині.

З огляду на вказане, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 09.10.2013 р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/2318/13 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.