Постанова № 35225795, 12.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 р. Справа № 804/9041/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення- рішення від 20.06.2013р. за № 0001392202, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» звернулося до суду із адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (з урахуванням процесуальної заміни відповідача, здійсненої у порядку правонаступництва), у якому просить визнати нечинним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013р. за № 0001392202, винесене Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про збільшення комунальному виробничому підприємству Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, Послуг) на загальну суму 528928,00 грн., у тому числі за основним платежем - 423142 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 105786 гривень.

У обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі висновків акту перевірки від 14.06.2013р. за № 3528/194/22.2-07/33855098. За викладеними у акті висновками встановлено порушення п.198.6 ст. 198 ПК України - безпідставно завищено податковий кредит за серпень 2012р. на суму 423142,13 грн., чим занижено податок на додану вартість за серпень 2012р. на суму 423142,13 гривень. У обґрунтування протиправності зазначеного висновку позивач вказує на те, що у зв'язку з тим, що підприємство застосовує касовий метод, тому підприємство мало право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів із банківського рахунку платника податку. Підприємство не мало права на податковий кредит за серпень 2012р. у розмірі 423142,13 грн. згідно податкової накладної за № 583 та поданого уточнюючого розрахунку від 12.06.2012 року. На підставі вищевикладених обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог КАС України, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог КАС України, що підтверджується матеріалами справи. Від відповідача до суду 09.09.2013р. надійшли заперечення проти позову, у яких в обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення відповідач посилався на те, що в уточнюючому розрахунку підприємством було змінено податковий період та податкові накладні, що впливає на формування податкового кредиту за серпень 2012р., виходячи із положень п.198.6 ст. 198 ПК України.

За таких обставин суд, керуючись положеннями ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» (код ЄДРПОУ 33855098) перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до п.п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно із п.п. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини - платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом.

Відповідно до п. 78.8 ст. 78 ПК України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно із п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Підпунктом 86.3 ст. 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Згідно із п. 86.10 ст. 86 ПК України у акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

На підставі п. 50 ст. 50, п.п.78.1.3 п.78. ст. 78 ПК України, направлень Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.06.2013р. за № 403 та за № 404, уповноваженою особою Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» з питань правильності відображення коригування податку на додану вартість за серпень 2012р. згідно уточнюючого розрахунку від 12.06.2013р. за № 9034357376.

За результатами перевірки складено акт від 14.06.2013р. за № 3528/194/22.2-07/33855098.

У ході перевірки відповідачем встановлено порушення порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України у частині безпідставності завищення податкового кредиту за серпень 2012р. на суму 423142,13 грн., чим занижено податок на додану вартість за серпень 2012р. на суму 423142,13 гривень.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

За результатами перевірки та із врахуванням поданих позивачем заперечень на акт перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013р. за № 0001392202, яким за порушення позивачем п.198.6 ст.198 ПК України збільшено зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 423142,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 105786,00 гривень.

У акті перевірки від 14.06.2013р. за № 3528/194/22.2-07/33855098, в обґрунтування порушень, відповідач посилається на таке.

Комунальним виробничим підприємством Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2012р. від 12.06.2013р. за № 9034357376 по постачальнику КП ДОР «Аульський водопровід» (код ЄДРПОУ 346214904198).

Згідно реєстру виданих отриманих податкових накладних поданих до уточнюючого розрахунку підприємство змінило податкову накладну №517 (дата отримання 31.08.2012р., дата складання, 26.10.2010р.) на податкову накладну №583 (дата отримання - 31.08.2012р., дата складання - 29.11.2010р.).

Після поданої декларації від 18.09.2012р. за №9056642896 КП ДМР «Міськводоканал» за серпень 2012 року по результатам системи автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів виникла розбіжність, а саме - завищення податкового кредиту по контрагенту КП ДОР «Аульський водовід» на суму 383,8 тис. гривень.

КП ДМР «Міськводоканал» було вручено лист від 11.06.2013 року за №18536/10/15.2-28 про надання інформації щодо взаємовідносин з КП ДОР «Аульський водовід».

Підприємством КП ДМР «Міськводоканал» податно уточнений розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2012 року від 12.06.2013р. №9034357376, у якому змінено податкову накладну №517 (дата отримання 31.08.2012р., дата складання, 26.10.2010р.) на податкову накладну №583 (дата отримання - 31.08.2012р., дата складання - 29.11.2010р.).

У зв'язку з тим що, підприємство застосовує касовий метод, тому мало право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку. Сплата по контрагенту КП ДОР «Аульський водовід» згідно договору №517/Е/13 про організацію взаєморозрахунків до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 року за №517 (субвенція по різниці в тарифах по воді, в розмірі 7367215,56 млн.грн., за рахунок якої було погашено заборгованість за воду в розмірі 2,1 млн.грн.) проведено 09.08.2012р. згідно платіжного доручення №2.

Відповідно підприємство КП ДМР «Міськводоканал» не мало право на податковий кредит за серпень 2012 року в розмірі 423142,13 грн. згідно податкової накладної №583 (дата погашення грошових коштів 31.08.2012р., дата складання 29.11.2010р.) та поданого уточнюючого розрахунку від 12.06.2012 року за № 9034357376.

Досліджуючи правомірність викладених у акті перевірки обставин та висновків, суд встановив таке.

Відповідно до пункту 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України виправлення самостійно виявлених помилок, допущених при заповненні Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ) проводиться шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ до якого додається Розшифровка податкових зобов'язань.

Виправлення помилок у записах контрагентів у Розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів проводиться способом коригування.

Відповідно до пункту 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПКУ строк давності для визначення суми грошового зобов'язання визначений не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.

Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ було подано позивачем відповідачу за серпень 2012р. від 12.06.2013р. за № 9034357376.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПК України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

З урахуванням того, що позивач застосовував касовий метод, то у даному випадку датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку.

Сплата по контрагенту КП ДОР «Аульський водовід» згідно договору №517/Е/13 про організацію взаєморозрахунків до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 року за №517 (субвенція по різниці в тарифах по воді, в розмірі 7367215,56 млн.грн., за рахунок якої було погашено заборгованість за воду в розмірі 2,1 млн.грн.) проведено 09.08.2012р. згідно платіжного доручення №2.

Таким чином, враховуючи те, що підприємство мало право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку (протягом 60 календарних днів з дати списання коштів - з 09.08.2012р.), а в уточнюючому розрахунку до декларації за серпень 2012 року від 12.06.2013р. №9034357376, у якому змінено податкову накладну №517 (дата отримання 31.08.2012р., дата складання, 26.10.2010р.) на податкову накладну №583 (дата отримання - 31.08.2012р., дата складання - 29.11.2010р.), КП ДМР «Міськводоканал» не мало право на податковий кредит за серпень 2012 року в розмірі 423142,13 грн. згідно податкової накладної №583 (дата погашення грошових коштів 31.08.2012р., дата складання 29.11.2010р.) та поданого уточнюючого розрахунку від 12.06.2012 року за № 9034357376.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами і нормативними актами.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми законодавства, суд вважає, що висновок податкового органу про порушення позивачем п.198.6 ст.198 ПК України відповідає встановленим по справі обставинам.

З огляду на відсутність порушень підлягають застосуванню до відповідача і штрафні санкції за вказане порушення.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013р. за № 0001392202 прийняте обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Зважаючи на сукупність викладених обставин та висновків, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2013р. за № 0001392202 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили на 12.09.2013р. СуддяВ.В Ільков В.В. Ільков