Ухвала суду № 35224415, 29.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 р.Справа № 816/4591/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2013р. по справі № 816/4591/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 р. позов ФОП ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 05.04.2013 р. № 0000461702/344, від 19.06.2013 р. № 0003381702/9900.

Кременчуцька ОДПІ ГУ Міністерства доходів у Полтавській області (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неповне врахування судом першої інстанції обставин та доказів по справі, доводів податкового органу про безтоварність господарських операцій, акту податкової перевірки по контрагенту позивача, що призвело до невірного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 р., за результатами якої складено акт від 25.03.2013 р. № 2742/17.3-08/НОМЕР_1 (т.1, а.с. 21-31).

За висновками акту перевірки позивачем порушено, зокрема, п. 177.4 ст. 177 ПК України, за 2011 рік позивачем занижено податок з доходів фізичних осіб у розмірі 53 937,50 грн.

05.04.2013 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000461702/344, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 53 937,50 грн., застосовано штрафні санкції у розмірі 13 484,38 грн. (т.1, а.с. 19).

За результатами процедури адміністративного оскарження скарга ФОП ОСОБА_1 залишена без задоволення, винесено податкове повідомлення-рішення від 19.06.2013 р. № 0003381702/9900, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 6 362,25 грн. та збільшено штрафні санкції на суму 1 590,56 грн.

Підставою донарахування позивачу податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб (штрафних санкцій) є висновки податкового органу про відсутність реальних господарських операцій за угодами позивача з ТОВ "Регада-Груп", господарська діяльність якого , на думку податкового органу, носить ряд ознак фіктивності, внаслідок чого позивачем безпідставно сформовано витрати за рахунок вказаного підприємства.

В якості доказу відповідач посилається на акт № 648/234/37302957 від 07.09.2011 р. про результати зустрічної звірки щодо відносин ТОВ "Регада-Груп" з ТОВ «Дніпроторгсервіс Плюс», в якому зазначено про відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, необхідних для здійснення транспортних послугу безпосереднього контрагента позивача (т.2, а.с. 220-228).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства є необґрунтованими, реальність здійснення господарських операцій підтверджена належними доказами, а тому податкові повідомлення рішення, підлягають скасуванню.

Колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є, в тому числі інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Так, 13.04.2011 р. позивачем (Експедитор-2) з ТОВ "АМА Логістік" (Експедитор-1) укладено договір № 141 Л про надання транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні .(т. 1, а.с. 32-35).

На виконання цього договору ФОП ОСОБА_1 (Експедитор-1) 03.05.2011 р. укладено договір № 37/7 з ТОВ "Регада-Груп" (Експедитор-2) за умовами якого позивач отримала транспортно-експедиційних послуги щодо перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні .

На підтвердження фактичного виконання договору позивачем надано податкові накладні, рахунки-фактури, заявки на перевезення вантажу, акти здачі-прийняття робіт, товарно-транспорті накладні , платіжні доручення. (т.1, а.с. 39-250, т.2, а.с. 1-190, а.с. 233-247т.2, а.с. 233-247; т.3, а.с. 2-245; т. 4, а.с. 1-48).

На момент укладення та здійснення угод, позивача мав у власності транспортні засоби відповідно до наявних у матеріалах справи копій свідоцтв про реєстрацію Т/З (т.2, а.с. 191-196).

Основними видами діяльності позивача згідно витягу з ЄДРЮФО є вантажний автомобільний транспорт (КВЕД-2010 49.41) та інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД-2010 52.29) (т.2, а.с. 198).

Економічна доцільність залучення до участі в перевезеннях ТОВ "Регада-Груп" підтверджується довідкою про доходи отримані позивачем при здійсненні транспортно-експедиційної діяльності з ТОВ "Регада-Груп" (т.4, а.с. 54-57).

На момент укладення договорів, оформлення первинних документів та складення податкових накладних по позивач та ТОВ "Регада-Груп" мали повний обсяг правосуб'єктності господарюючих осіб. (т.2, а.с. 229-238).

Відповідно до вимог пп. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 177.1-177.4 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток (податок з доходів фізичних осіб на суму вартості товарів (послуг) є факт реального здійснення господарської операції, з якої визначається відповідний об'єкт оподаткування (податкове зобов'язання).

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що витрати ФОП ОСОБА_1, понесені позивачем в зв'язку із оплатою вартості послуг ТОВ "Регада-Груп", належать до витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, тому правомірно враховані позивачем при визначенні об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток (податком на доходи фізичних осіб) на відповідну суму вартості послуг.

Надані позивачем первинні документи як до перевірки, так і до суду, зокрема податків накладні, не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» або виключають можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні та (або) підтвердженні показників податкової звітності згідно ст. 44 Податкового кодексу України, будь-яких зауважень до наданих документів в акті перевірки не міститься.

Судом встановлено, що податковим органом не враховано вище вказаних документів при проведенні перевірки, висновки акту перевірки позивача, не ґрунтується на оцінці первинних документів наданих позивачем.

Судом встановлено, що єдиною підставою для донарахування податкових зобов'язань позивачу, слугували висновки податкового органу про відсутність реального характеру господарських операцій за угодою позивача з ТОВ "Регада-Груп", які ґрунтувалися на акті Кременчуцької ОДПІ № 648/234/37302957 від 07.09.2011 р. «Про результати зустрічної звірки щодо відносин ТОВ "Регада-Груп" з ТОВ «Дніпроторгсервіс Плюс».

В акті перевірки зазначено про відсутність у ТОВ "Регада-Груп" трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, необхідних для здійснення транспортних послуг, господарська діяльність якого носить ряд ознак фіктивності, внаслідок чого позивачем безпідставно сформовано витрати за рахунок вказаного підприємства, нікчемність укладених угод, ознаки фіктивності підприємства, сумнівність господарських операцій по ланцюгу (т.2, а.с. 220-228).

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування акту № 648/234/37302957 від 07.09.2011 р. в якості належного доказу порушення позивачем вимог податкового законодавства, колегія суддів вважає необгрунтованими.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зазначає, що акт про результати зустрічної звірки контрагента позивача не є належним доказом безтоварності (нереальності) спірної господарської операції, укладеної між ТОВ " Регада Груп" та позивачем, оскільки не стосується безпосередніх відносин позивача та його контрагента за угодою 03.05.2011 р. № 37/7.

Твердження податкового органу про відсутність у контрагента позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки, не свідчать про відсутність таких ресурсів у контрагента позивача на момент здійснення господарської операції.

Крім того, господарська діяльність контрагента позивача щодо надання послуг транспортування, не вимагає безумовної наявності виробничих активів, матеріалів, обладнання, транспорту.

В межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення контрагентом позивача матеріально-технічних, майнових, трудових, транспортних та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі.

Доводи податкового органу щодо сумнівності відносин контрагента позивача з третіми особами по ланцюгу, як на підставу для не підтвердження позивачу об'єкта оподаткування (нарахування податкових зобов'язань) є недопустимим, оскільки оцінку податковим органом має бути надано лише відносинам безпосередніх сторін угоди, в якій позивач , як платник податків є учасником.

Відповідачем не надано належних доказів відсутності у позивача умов (власних або залучених) для виконання робіт за угодою, дослідженою в межах податкової перевірки позивача.

Підстав, з якими закон пов'язує недійсність (нікчемність) договірних відносин між позивачем та його контрагентом, контролюючим органом в акті перевірки позивача не зазначено, як і не надано судового рішення, що набули законної сили, яким договір, що укладалися між позивачем та його контрагентом, визнано недійсним.

Податковий орган не вправі самостійно, у позасудовий спосіб , надавати оцінку господарського правочину на відповідність вимогам ЦК, ГК України (фіктивність, удаваність, нікчемність) та пов'язувати з такою оцінкою податкову (фінансову) відповідальність платника податків, оскільки вказане належить до виключеної компетенції суду відповідної юрисдикції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що достатніх і належних доказів правомірності висновків податкової перевірки позивача податковим органом не наведено.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Фактичні обставини справи засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а тому донарахування позивачу податкових зобов'язань, штрафних санкцій є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2013р. по справі № 816/4591/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.