Ухвала суду № 35224136, 29.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 р.Справа № 2а-5855/11/2170

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в м.Одеса, апеляційну скаргу Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року, у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Чаплинський маслосирзавод» до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року, позов Відкритого акціонерного товариства «Чаплинський маслосирзавод» задоволено, а саме визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000263510 від 11.07.11 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, в розмірі 268 626, 25 гривень.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам у справі, так як податковим органом в ході проведення виїзної планової перевірки товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, встановлено порушення п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме несплата авансового внеску з податку на прибуток за 2009 рік, у сумі 214901,0 гривень.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Чаплинський маслосирзавод» зареєстроване Чаплинською районною державною адміністрацією Херсонської області 29.08.1995 року та перебуває на обліку в Чаплинській МДПІ з 04.09.1995 року.

В період з 12.05.2011 року по 17.06.2011 року податковим органом проведено планову виїзну перевірку відкритого акціонерного товариства « Чаплинський маслосирзавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства, за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства, за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, що підтверджується актом № 13/230/00447617 від 24.06.2011 року, в ході якої встановлено порушення п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", з урахуванням ст. 30 ЗУ "Про акціонерні товариства", з змінами та доповненнями внесеними ЗУ "Про Державний бюджет України на 2010 рік", та ЗУ "Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році", а саме неуплату авансового внеску з податку на прибуток за 2009 рік, у сумі 214 901,00 грн.

Порушення ґрунтується на факті розподілу прибутку товариством, за результатами фінансово-господарської діяльності 2009 року, а саме спрямування коштів на розвиток виробництва, а не виплатою дивідентів на користь власника таких корпоративних прав з нарахуванням та внесенням до бюджету авансового внеску з податку на прибуток.

В результаті перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000263510 від 11.07.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 268626,25 грн., в т.ч. за основним платежем 214 901,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 53725,25 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо правомірності розподілу прибутку товариством, за результатами фінансово-господарської діяльності 2009 року, так як розпорядження прибутком є правом товариства.

Так, у відповідності до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010 рік», внесено зміни до статей 15, 41 ЗУ «Про господарські товариства» та до статей 30, 33 ЗУ «Про акціонерні товариства» щодо порядку виплати дивідендів та обов'язкової частки дивідендів, що підлягає виплаті за результатами господарської діяльності товариства (сплата обов'язкової суми дивідендів).

Згідно ст. 15 ЗУ «Про господарські товариства» (в редакції від 27 квітня 2010 року), прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати обов'язкової суми дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Відповідно п. «д» ч.5 ст.41 ЗУ «Про господарські товариства» (в редакції від 27 квітня 2010 року), до компетенції загальних зборів належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.

Також, п. 4 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про акціонерні товариства» передбачено, що до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Вимогами ч.2 ст.30 ЗУ «Про акціонерні товариства» (в редакції від 27 квітня 2010 року), виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків. Розмір виплати дивідендів може бути збільшений за рішенням загальних зборів акціонерного товариства. У разі відсутності або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.

Згідно п.1.9 ст. 1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 7.8.1. п.7.8 ст.7 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.

Пунктом 7.8. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону (крім платників цього податку, які підпадають під дію пункту 7.2, підпункту 7.8.5 пункту 7.8 статті 7 чи підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 цього Закону).

Згідно п. 10.1 ст.10 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Судовою колегією встановлено, що за результатами фінансово-господарської діяльності ВАТ «Чаплинський маслосирзавод» у 2009 року, загальними зборами акціонерів прийнято рішення про розподіл прибутку, а саме дивіденди, у сумі 2865000 гривень, спрямовано на розвиток виробництва.

У відповідності до вищезазначених норм позивачем правомірно розподілено прибуток товариства, без виплати дивідентів на користь власника таких корпоративних прав, оскільки напрямок спрямування прибутку є правом суб'єкта господарювання, яке реалізується шляхом прийняття рішення на загальних зборах акціонерів за наслідком фінансово-господарської діяльності товариства, що в даному випадку і вчинено.

В даному випадку, з урахуванням договору на ведення реєстру № 9 від 20.02.1997 р., довідки про структуру акціонерного капіталу, статуту позивача, ВАТ « Чаплинський маслосирзавод», вбачається, що товариство не є державним підприємством, а тому на останнього норми закону про бюджет на 2010 рік, в частині обов'язкової сплати дивідендів, не поширюються.

Також, судом першої інстанції вірно вказано на використання податковим органом в ході перевірки показників бухгалтерського обліку ВАТ « Чаплинський маслосирзавод», а саме значення рахунку 441 «Нерозподілений прибуток» сальдо по кредиту на якому станом на 1 січня 2010 року складало в сумі 2 865 346,51 грн. та значення рахунків 443 « Прибуток, використаний у звітному періоді», 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» обороти по яким та залишки відсутні, так як рахунки 441, 442, 443 є рахунками аналітичного обліку відносно рахунку 44, що є рахунком синтетичного обліку та визначає загальний показник нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) звітного періоду. При цьому показник нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) дорівнює значенню нерозподіленого прибутку (рахунок 441) зменшеного на суму непокритих збитків (рахунок 442), а показник прибутку, використаного у звітному періоду дорівнює сумі, яка використовується для погашення непокритих збитків за рахунок нерозподіленого прибутку.

Враховуючи вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАСУ, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом 20 днів, після набрання нею законною сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло