Рішення № 35223934, 07.11.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 р. Справа № 923/1233/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАРГОГРУП", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 60 750,56 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Чабан Ю.Ю., уповн. представник, довіреність від 05.11.2013р.;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАРГОГРУП" (позивач) з вимогами про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 60 750,56 грн. заборгованості, з якої 55785,63 грн. - заборгованість з оплати товару, 55,79 грн. - сума інфляційного збільшення основного боргу, 839,08 грн. - річні (3%) та 4070,06 грн. - пеня. Позовні вимоги обґрунтовано твердженнями про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати товару за договором поставки від 30.01.2013р. № 30/01/13-15.

Відповідач у судове засідання не прибув та явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини вказаного суду не повідомив. Ухвали суду від 11.09.2013р. про порушення справи, а також, від 01.10.2013р. та від 24.10.2013р. про відкладення розгляду справи відповідачу надіслано поштою, відповідно до ст. 64 ГПК України, за зареєстрованим на час розгляду даної справи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцем проживання відповідача, згідно витягу з цього реєстру на відповідача (а.с.60-61). Першу з цих ухвал надіслано рекомендованим листом з повідомленням, а дві інші - рекомендованими листами. До суду повернулося та залучено судом до матеріалів справи поштове повідомлення (а.с.53) про вручення за місцем проживання відповідача рекомендованого листа з ухвалою суду від 11.09.2013р. про порушення справи. Рекомендовані листи з ухвалами суду від 01.10.2013р. та від 24.10.2013р. про відкладення розгляду справи не поверталися до суду, без вручення відповідачу (за його відсутності або ж з інших причин). Таким чином, відповідно до п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи.

Від відповідача не надходило заяв та клопотань щодо судових засідань 01.10.2013р., 24.10.2013р. та 07.11.2013р.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Суд не визнавав обов'язковою явку представників сторін у судове засідання 07.11.2013р. Неявка відповідача та його представника не унеможливлює розгляд справи № 923/1233/13. Розгляд справи за відсутності відповідача, який належно повідомлений про місце та час розгляду справи, або його представника не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 07.11.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаня вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, зокрема, з правочинів -тобто, дій осіб, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договори є багатосторонніми, зазвичай, двосторонніми, правочинами.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір. Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договору. Згідно з ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Згідно з ч. 3 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди, з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї ж статті Господарського кодексу України і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладено у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється чи розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч.1 ст. 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання здійснюється суб'єктами господарювання на підставі договорів поставки або купівлі-продажу. Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму. За загальним правилом, ч. 5 ст. 265 Господарського кодексу України, поставка товарів без укладення договору поставки не допускається. Винятки (випадки і порядок) можуть бути передбачені законом.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У видаткових накладних на поставку товару (а.с.10,14), копії яких додано Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРКАРГОГРУП" (надалі - позивач) до позовної заяви, підставою для поставки позивачем товару Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (надалі - відповідач), вказано договір № 30/01/13-5 від 30.01.2013р.

Також, до позовної заяви додано копії двох документів від 04.02.2013р. під назвами "Додаток № 1 до Договору № 30/01/13-15 від 30 січня 2013р." та "Додаток № 2 до Договору № 30/01/13-15 від 30 січня 2013р." Обидва вказані документи підписано позивачем та відповідачем, а також, скріплено їхніми печатками. При цьому, зазначено реквізити сторін: скорочені назви, юридичні адреси, банківські реквізити, ідентифікаційні кода та номера свідоцтв.

За текстом першого з цих документів (а.с.8) вказано: "м. Київ, 04 лютого 2013 року. Покупець: ФО-П ОСОБА_1, яка діє на підставі Свідоцтва, та Постачальник: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРКАРГОГРУП", платник податку на прибуок на загальих підставах, в особі директора Компаніченко Анатолія Володимировича, що діє на підставі Статуту, далі разом іменовані як Сторони, а окремо, як Сторона, уклали цей Додаток до Договору № 30/01/13-15 від 30 січня 2013р. про нижченаведене:

Специфікація № 1

Найменування товаруОдиниці виміруКіл-тьЦіна за одиницю, грн. без ПДВ Вартість, без ПДВ, грн.Папір для гофрування Б-3т163 916,6762 666,67Папір для гофрування Б-0т114 416,6748 583,33Картон для плоских шарів К-1т12,74 666,6759 266,67 Всього грн. 170 516,67 ПДВ34 103,33 Разом з ПДВ 204 620,00

Сума прописом : Двісті чотири тисячі шістсот двадцять гривень 00 коп.

1. Умови поставки: поставка за рахунок Постачальника до місця поставки.

2. Місце поставки: 45400, м. Херсон, вул.Нефтяників,15.

3. Умови оплати: згідно договору № 30/01/13-15 від 30 січня 2013 року.

4. Строки поставки: 14 календарних днів з моменту підписання додатку (заявка продукції до специфікації № 1 до контракту.

5. Реквізити сторін …

Підписи та печатки сторін".

За текстом іншого з цих документів (а.с.9) вказано: "м. Київ, 04 лютого 2013 року. Покупець: ФО-П ОСОБА_1, яка діє на підставі Свідоцтва, та Постачальник: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРКАРГОГРУП", платник податку на прибуок на загальих підставах, в особі директора Компаніченко Анатолія Володимировича, що діє на підставі Статуту, далі разом іменовані як Сторони, а окремо, як Сторона, уклали цей Додаток до Договору № 30/01/13-15 від 30 січня 2013р. про нижченаведене:

Заявка продукції № 1 до специфікації № 1

Найменування товаруОдиниці виміруКіл-тьЦіна за одиницю, грн. без ПДВ Вартість, без ПДВ, грн.Папір для гофрування Б-3, 100/850т0,83 916,67 3 133,33Папір для гофрування Б-3, 100/1050т7,43 916,6728 983,33Папір для гофрування Б-3, 125/1050т6,83 916,6726 633,33Папір для гофрування Б-0, 100/1050т3,14 416,6713 691,67Папір для гофрування Б-0, 125/1050т1,64 416,677 066,67 Всього грн. 79 508,33 ПДВ15 901,67 Разом з ПДВ 95 410,00

Сума прописом : Дев'яносто п'ять тисяч чотириста десять 00 коп.

1. Умови поставки: поставка за рахунок Постачальника до місця поставки.

2. Місце поставки: 45400, м. Херсон, вул.Нефтяників,15.

3. Умови оплати: згідно договору № 30/01/13-15 від 30 січня 2013 року.

4. Строки поставки: 14 календарних днів з моменту підписання додатку (заявка продукції до специфікації № 1 до контракту.

5. Реквізити сторін …

Підписи та печатки сторін".

Проте, з наявної у матеріалах справи копії договору поставки від 30.01.2013р. №30/01/13-15 (а.с.69-74) слідує, що його не було підписано відповідачем та скріплено печаткою відповідача. У матеріалах листування позивача з відповідачем, а також, у первинних документах відповідача, довіреності (а.с.12), гарантійному листі (а.с.25), акті на списання матеріальних цінностей (а.с.67-68), платіжних дорученнях (а.с.62-65), відповідачем жодного разу не підтверджений факт (не вказано про) укладання договору поставки від 30.01.2013р. №30/01/13-15. З цього ж листування слідує, що позивач 20.03.2013р. та 03.04.2013р., після поставки товару, звертався до відповідача з вимогами повернути позивачеві належним чином підписаний та оформлений примірник договору від 30.01.2013р. № 30/01/13-15 (а.с.16-21). Таким чином, позивачем під час розгляду даної справи не надано суду оригіналу або копії договору поставки від 30.01.2013р. № 30/01/13-15, текст якого було б підписано позивачем та відповідачем, а також, скріплено печатками позивача та відповідача.

На підставі вказаних встановлених судом фактичних обставин та наведених правових норм, суд дійшов висновку про те, що договір поставки від 30.01.2013р. № 30/01/13-15 фактично, є неукладеним між позивачем та відповідачем. У зв'язку із цим суд відхиляє наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог твердження позивача про наявність укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки № 30/01/13-15 від 30.01.2013р., про здійснення позивачем поставки товару відповідачеві, саме, на умовах даного договору, про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати товару за цим договором та про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем, саме, за даним договором.

Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що відповідач отримав від позивача 06.02.2013р. товар загальною вартістю 202 752,15 грн. на підставі видаткових накладних від 04.02.2013р. № 130009 на суму 94 598,47 грн. (з ПДВ) та від 04.02.2013р. № 130010 на суму 108 153,68 грн. (з ПДВ) (а.с.10,14), товарно-транспортних накладних (а.с.11,15), а також, згідно з довіреністю відповідача від 01.02.2013р. № 1/02 (а.с.12). Ці видаткові накладні підписані відповідачем та скріплені його печаткою без будь-яких зауважень та заперечень. Доказів іншого під час розгляду даної справи відповідачем не надано.

З матеріалів справи, також, слідує, що відповідач здійснив часткову, у сумі 130 000,00 грн., оплату цього товару згідно з платіжними дорученнями № 21 від 30.01.2013р. на суму 60 000,00 грн., № 31 від 18.02.2013р. на суму 50 000,00 грн., № 43 від 20.02.2013р. на суму 10 000,00 грн. та № 57 від 14.03.2013р. на суму 10 000,00 грн. (а.с.62-65).

20.03.2013р. та 03.04.2013р. позивач надсилав відповідачеві поштою, відповідно, листа-вимогу та претензію про здійснення оплати 72 752,15 грн. залишку вартості вказаного отриманого відповідачем від позивача 06.02.2013р. товару, відповідно, в строк до 25.03.2013р. та протягом семи днів після отримання претензії.

Після чого відповідач надіслав позивачу гарантійного листа, згідно з яким відповідачем визнано факти отримання від позивача товару загальною вартістю 202 752,16 грн., порушення відповідачем строку оплати цього товару (але, за текстом гарантійного листа не вказано належний строк оплати товару - примітка суду), наявність 72 752,15 грн. заборгованості відповідача перед позивачем з оплати залишку вартості вказаного товару. Крім цього, згідно з цим гарантійним листом відповідач зобов'язався сплатити 55 785,63 грн. в рахунок оплати вказаного товару до 30.07.2013р., а також, звернувся до позивача з клопотанням зменшити загальну суму заборгованості на 16 966,52 грн., у зв'язку з списанням відповідачем товару позивача вартістю 16 966,52 грн., через неналежну якість цього товару (а.с.25).

За погодженням з позивачем, відповідачем було списано за актом від 27.03.2013р. (а.с.67-68), частину з вказаного товару вартістю 16 966,52 грн., у зв'язку із його неналежною якістю. Наявність погодження позивача на списання відповідачем вказаного товару слідує, з заявленого до стягнення згідно з позовною заявою розміру заборгованості з оплати товару, а також, з тексту супровідного листа позивача (а.с.59) до суду.

На підставі цих правових норм та сукупності таких первинних документів, як, два документи від 04.02.2013р. під назвами "Додаток № 1 до Договору № 30/01/13-15 від 30 січня 2013р." та "Додаток № 2 до Договору № 30/01/13-15 від 30 січня 2013р.", видаткові накладні від 04.02.2013р. № 130009 та № 130010, дві товарно-транспортні накладні від 04.02.2013р., довіреність відповідача від 01.02.2013р. № 1/02, платіжні доручення № 21 від 30.01.2013р., № 31 від 18.02.2013р., № 43 від 20.02.2013р., № 57 від 14.03.2013р., лист-вимоги від 20.03.2013р. № ПП-1/2-331 та письмова претензія від 03.04.2013р. № ПП-1/2-345 позивача до відповідача, а також, гарантійного листа від 13.06.2013р. № 7 відповідача, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та позивачем в спрощеній формі було укладено договір купівлі-продажу товару (гофрокартону), відповідно до якого позивач зобов'язався передати відповідачу, за його заявкою, цей товар, а відповідача, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити цей товар.

При цьому, остаточною датою для проведення відповідачем повної оплати отриманого відповідачем від позивача вказаного товару, за домовленістю позивача та відповідача, було визначено 29.07.2013р. Такого висновку суд дійшов, оскільки відповідач згідно з гарантійним листом від 13.06.2013р. № 7 запропонував позивачу нові строки погашення заборгованості з оплату товару, а саме, до 30.07.2013р., а позивач надав мовчазну згоду на таку зміну строків розрахунків за вказаний товар, оскільки не заперечував щодо цього. Доказів іншого позивач суду не надав. При цьому, за висновком суду домовленість сторін у такий спосіб не суперечить положенням ст.ст. 639 та 654 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 179 та ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України.

З 30.07.2013р. зобов'язання з оплати товару, який відповідач отримав від позивача на підставі видаткових накладних від 04.02.2013р. № 130009 та № 130010, є простроченим відповідачем.

Станом на час подання позивачем до суду позовної заяви, за якою розпочато провадження у даній справі, розмір заборгованості відповідача перед позивачем з оплати вказаного товару становив 55 785,63 грн.

55 785,63 грн. = 202 752,15 грн. (вартість отриманого відповідачем товару) - 130000,00 грн. (сума часткової оплати товару) - 16 966,52 грн. (вартість списаного товару) товару)

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач під час розгляду даної справи не надав будь-яких заперечень щодо вказаного визначеного позивачем розміру заборгованості відповідача з оплати товару, а саме 55 785,63 грн., а також, не надав доказів повного або часткового погашення цієї заборгованості. За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 55 785,63 грн. заборгованості з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині у повному обсязі, а саме, у розмірі 55785,63 грн., суд також, додатково враховує, що саме в такому розмірі відповідачем визнано власну заборгованість перед позивачем за текстом гарантійного листа відповідача від 13.06.2013р. № 7.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми.

Зобов'язання відповідача з оплати товару, який відповідач отримав від позивача на підставі видаткових накладних від 04.02.2013р. № 130009 та № 130010, є простроченим відповідачем з 30.07.2013р. У зв'язку із цим позовні вимоги про стягнення 839,08 грн. річних (3%), які позивач нарахував відповідачу за період з 01.03.2013р. по 30.08.2013р., включно, тривалістю 183 дні, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем вказаного зобов'язання підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 146,72 грн. за період з 30.07.2013р. по 30.08.2013р., включно, тривалістю 32 дні

Річні за період з 30.07.2013р. по 30.08.2013р., включно, (або за 32 дні) на суму заборгованості у розмірі 55 785,63 грн. становлять 146,72 грн.

146,72 грн. = (( 55 785,63 грн. х 3 х 32) /100) / 365

З тієї самої підстави, а саме, оскільки відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати 55 785,63 грн. залишку вартості товару позивача з 30.07.2013р., позивач має право на стягнення з відповідача суми інфляційного збільшення основного боргу у розмірі 55 785,63 грн., саме, за період, з 30.07.2013р. по 30.08.2013р. Розрахунок втрат від інфляції за вказаний період, у відповідності до положень листа Верховного суду України від 03.04.1997р № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", має бути виконаний виходячи з (на підставі) значення індексу інфляції за серпень 2013 року. Індекс інфляції за серпень 2013р. дорівнює 99,30 %. Тобто, інфляція у серпні 2013р. відсутня.

З цих підстав позовні вимоги про стягнення з відповідача 55,79 грн. суми інфляційного збільшення основного боргу не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, не підлягають задоволенню у повному обсязі заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 070,06 грн. пені. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно з ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Той факт, що поставка позивачем товару відповідачу здійснювалася на виконання укладеного між ними у спрощений спосіб договору купівлі - продажу підтверджений матеріалами справи. Будь-яких доказів встановлення сторонами відповідальності у вигляді пені за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати товару позивача та узгодження сторонами розміру такої пені позивачем не надано.

Безпосередньо ж нормами законів, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, інших законів України, розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з оплати товару не встановлений. Як виняток, у разі порушень господарських зобов'язання, в якому хоча б одна сторона, є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або ж виконання зобов'язання фінансуються за рахунок Державного бюджету, розмір штрафу та пені передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України. За відсутності встановлення відповідальності у вигляді пені та встановлення розміру пені на підставі договору між сторонами або ж за законом, застосування пені згідно норм ст. 1, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" є неправомірним.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір у розмірі 1720,50 грн. розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 92,07 %.

92,07 % = (55 932,35 грн. (розмір, в якому судом задоволено позовні вимоги)/ /60750,56 грн. (розмір позовних вимог згідно з позовною заявою)) х 100,00 %.

Відповідно, 92,07 % судового збору, або 1 584,06 грн., покладаються на відповідача, решта - на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1, ідент. номер - НОМЕР_1; р/рНОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАРГОГРУП" (місцезнаходження - 03058, м. Київ, вул. Ніжинська, буд. 5, ідент. код ЄДР - 37416212) 55 785 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 63 коп. заборгованості з оплати товару, 146 (сто сорок шість) грн. 72 коп. в якості річних та 1 584 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 06 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.11.2013р.

Суддя К.В. Соловйов