Постанова № 35223810, 29.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року 11:20Справа № 808/7877/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07 жовтня 2013 року Мелітопольська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач або МОДПІ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач або ФОП ОСОБА_1) в якій просить суд стягнути з відповідача податкову заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 1515,00 грн.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 29 жовтня 2013 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак в позовній заяві зазначив, що просить справу розглянути за відсутності представника ДПІ.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Судова кореспонденція, направлена на його адресу повернулась до суду з відміткою вузла зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».

Адреса відповідача, як суб'єкта підприємницької діяльності, підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №17148219.

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, фізичним особам - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч. 11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що судова кореспонденція вручена відповідачу належним чином.

Згідно з ч. 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В зв'язку з неявкою представників сторін фіксування судового засідання не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідач перебуває на податковому обліку в МОДПІ.

Статтею 67 Конституції України та підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до наданих позивачем відомостей, за ФОП ОСОБА_1 числиться заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1515,00 грн.

Вказана заборгованість виникла в зв'язку з не виконанням відповідачем самостійно взятих зобов'язань по сплаті єдиного податку.

Відповідно до п.291.3 ст. 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктами 1 та 2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб.

Згідно з п.п.298.1.1 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Відповідно до вимог п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України, суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Пунктом 293.1 ст.293 Податкового кодексу України встановлено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. (пункт 293.2 ст.293 Податкового кодексу України).

Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідач обрав ставку в розмірі 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати та 2 групу.

Згідно з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, ФОП ОСОБА_1 здійснювала діяльність за спрощеною системою оподаткування. Види діяльності безпосередньо зазначені в заяві.

Відповідно до ст. 295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, платники єдиного податку першої і другої груп сплачуть єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

В зв'язку з несплатою самостійно узгоджених зобов'язань, у відповідача виникла податкова заборгованість (зобов'язання) по строку сплати:

- 20.02.2013 на суму 229,40 грн., які не були сплачені та набули статусу податкового боргу;

- 20.03.2013 на суму 229,40 грн., які не були сплачені та набули статусу податкового боргу;

- 20.04.2013 на суму 229,40 грн., які не були сплачені та набули статусу податкового боргу;

- 20.05.2013 на суму 229,40 грн., які не були сплачені та набули статусу податкового боргу;

- 20.06.2013 на суму 229,40 грн., які не були сплачені та набули статусу податкового боргу;

- 20.07.2013 на суму 229,40 грн., які не були сплачені та набули статусу податкового боргу;

- 20.08.2013 на суму 229,40 грн., які не були сплачені та набули статусу податкового боргу;

В зв'язку з існуванням у відповідача переплати в розмірі 90,80 грн. сума податкової заборгованості склала 1515,00 грн.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За визначенням наведеним у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога від 05.07.2013 №349-19 надіслана поштою до ФОП ОСОБА_1, однак повернулась до МОДПІ з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Згідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно п.п.20.1.28 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу в розмірі 1515,00 грн., а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За правилами частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) гривень 00 (нуль) копійок, які перерахувати на р/р 31518970700013, отримувач платежу - місцевий бюджет м.Мелітополя ГУДКСУ в Запорізькій області, код платежу 18050400, код 37968956, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко