Рішення № 35223418, 28.10.2013, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1285/13-ц

Провадження № 2/177/533/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 жовтня 2013 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Приміч Г. І.

за участі: секретаря Гофмеклер М. Д.,

представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1

представника відповідача за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК, третя особа ОСОБА_4, про визнання договору поруки припиненим, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» за довіреністю ОСОБА_1, уточнюючи позовні вимоги 27.09.2013 року (а.с.191-192), в ході судового засідання, просила суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № KRKRGK00151051 від 14.02.2008 року станом на 17.09.2013 року в розмірі: 10689,71 доларів США заборгованість за кредитом; 4480,90 грн. доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом; 173,79 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом; 10113,95 доларів США заборгованості по пені; 31,29 доларів США штрафу (фіксованої частини); 1272,92 доларів США штрафу (процентної складової), а всього 26762,56 доларів США, що за курсом 1 долара США, складає 213832,85 грн.

Також просила суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 1627,76 грн. в рахунок відшкодування витрат на сплату судового збору, та на користь держави різницю судового збору, викликану збільшенням ціни позову, в розмірі 510,56 грн.

В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що ОСОБА_3 виступив поручителем за кредитним договором № KRKRGK00151051 від 14.02.2008 року, укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 Відповідно до умов договору поруки від 14.02.2008 року, укладеного між банком та ОСОБА_3, останній зобовязався відповідати перед банком за виконання боржником ОСОБА_4 зобовязань за кредитним договором. Оскільки боржник належним чином зобовязання за кредитним договором не виконав, у звязку з чим у нього сформувалася заборгованість в розмірі 26762,56 доларів США станом на 17.09.2013 року, то ПАТ КБ «Приватбанк» вважає за необхідне стягнути вказану заборгованість з поручителя ОСОБА_3

Представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2, в ході судового засідання, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» не визнала і просила відмовити в їх задоволенні. Натомість повністю підтримала зустрічний позов, просила суд визнати договір поруки від 14.02.2008 року припиненим з 19.10.2008 року. В обґрунтування своїх заперечень проти первісного позову та в обґрунтування зустрічного позову, вказувала, що зміна розміру процентної ставки по кредитному договору № KRKRGK00151051 від 14.02.2008 року, укладеному між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4, без згоди поручителя, призвела до збільшення обсягу його відповідальності, а тому договір поруки, відповідно до ст. 559 ЦК України, є припиненим з моменту збільшення відсоткової ставки, тобто з 19.10.2008 року. З цих підстав вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення суми боргу з поручителя є безпідставними.

Також ОСОБА_2 просила суд, у разі задоволення зустрічного позову, стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору в розмірі 2060,61 грн. та витрати на правову допомогу - оплату послуг адвоката в розмірі 10620,18 грн.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк», в заперечення зустрічного позову вказував, що незалежно від зміни розміру відсоткової ставки за кредитним договором, розмір відповідальності поручителя ОСОБА_3 не збільшився, оскільки банк предявив йому уточнені вимоги виходячи з первісної відсоткової ставки 12%. Витрати на оплату послуг адвоката вважала необґрунтованими.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися. Інтереси ОСОБА_3 в ході судового засідання були представлені його представником - адвокатом ОСОБА_2, а ОСОБА_4 є належно повідомленим про місце та час розгляду справи (а.с. 177-178, 184-185, 202, а.с. 210), у звязку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Суд, вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, давши оцінку доказам, наданим сторонами, вважає, що первісний позов не підлягає задоволенню, а зустрічний позов підлягає повному задоволенню з наступних законних підстав.

Судом встановлено, що 14.02.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 27-33) та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № KRKRGK00151051, згідно п. 8.1 якого банк зобовязався передати ОСОБА_4 кредитні кошти на строк з 14.02.2008 року по 13.02.2018 року, а останній, згідно п. 1.2 договору, зобовязався повернути кредит, сплатити відсотки, винагороду у строки визначені договором (а.с. 13-15). Пунктом 8.1 вказаного кредитного договору, передбачено обовязок сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 1% на місяць, тобто 12 % річних, що також вбачається з додатку № 1 до кредитного договору (а.с. 17) та розрахунку заборгованості за договором (а.с. 7-10, а.с. 194-196).

Факт передачі кредитних коштів ОСОБА_4 підтверджується заявою на видачу готівки, підписаної ним та ордером розпорядженням № 1 від 14.02.2008 року (а.с. 19).

Відповідно до повідомлення ПАТ КБ «Приватбанк» від 10.08.2012 року (а.с. 66), за кредитним договором № KRKRGK00151051 від 14.02.2008 року, укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4, внаслідок видання наказів керівництва банку, було проведено зміну відсоткової ставки з 12% на 15,12% (а.с. 66).

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У звязку з невиконанням ОСОБА_4 взятих на себе зобовязань, утворилася заборгованість за вище вказаним кредитним договором в розмірі 20397,97 доларів США станом на 02.02.2012 року, що підтверджується розрахунком (а.с. 7-10). Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 12.06.2012 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за даним кредитним договором, яка станом на 02.02.2012 року складала 20397,97 доларів США, було звернено стягнення на предмет іпотеки (а.с. 62-63).

14.02.2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, згідно п. 1 якого ОСОБА_3 поручився перед банком за виконання позичальником ОСОБА_4 зобовязань за кредитним договором № KRKRGK00151051 від 14.02.2008 року. Пунктом 16 договору поруки передбачено розмір відсотків за вище вказаним кредитним договором 1 % на місяць, тобто 12% річних. Згідно п. 3 договору поруки ОСОБА_3 з умовами кредитного договору ознайомлений, тобто йому фактично була відома умова п. 2.3.1. кредитного договору про можливість збільшення банком розміру відсотків за кредитним договором в односторонньому порядку у випадку зміни конюнктури ринку грошових ресурсів України, за умови дотримання процедури щодо письмового повідомлення позичальника протягом 7 днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки (а.с. 13,20).

Згідно з пунктом 13 договору поруки від 14.02.2008 року, зміни і доповнення до договору поруки можливі лише за згодою сторін і оформлюються додатковою угодою (а.с. 20).

Згідно зі ст.ст. 546, 553 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися порукою. Порука це договір за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

З вказаної норми закону вбачається, що порукою забезпечуються не будь-які, а лише конкретне зобовязання боржника. Тобто поручившись за зобовязання ОСОБА_5 з умовою сплати 12 % річних за користування кредитними коштами, ОСОБА_3 автоматично не поручався за змінене зобовязання, в якому розмір його відповідальності, через збільшення відсотків за користування кредитом, збільшився.

Згідно ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності. Тобто припинення поруки у разі зміни основного зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, презюмується. У разі не визнання кредитором права на припинення договору поруки, поручитель має право заявити до суду вимогу про припинення договору поруки, що відповідає п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України.

Згідно з п. 22 Постанови Пленуму ВСС від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Тобто, з усього вище вказаного вбачається, що підписуючи договір поруки ОСОБА_3 забезпечував кредитне зобовязання ОСОБА_4, яке передбачало сплату 12 % річних, і при цьому, не надавав згоду на внесення будь-яких змін до кредитного договору № KRKRGK00151051 від 14.02.2008 року, в тому числі змін щодо відсотків ставки, а поручився лише за зобовязання прямо передбачені кредитним договором в редакції 14.02.2008 року. Положення п. 2.3.1 кредитного договору передбачають можливість зміни банком відсоткової ставки в односторонньому порядку, але не вказують на те, що позичальник та поручитель погоджуються з ними беззаперечно. Договір поруки від 14.02.2008 року не містить положень про те, що ОСОБА_3 погоджується на зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати без його додаткового повідомлення та укладення окремої угоди, тому суд приходить до висновку, що у випадку зміни відсоткової ставки в односторонньому порядку, що в часі мало місце вже після підписання договору поруки, банк мав повідомити поручителя про зміну умов зобовязання з підписанням, за його згодою, додаткової угоди, як того вимагає п. 13 договору поруки (а.с. 20).

Банком не надано доказів повідомлення ОСОБА_3 про збільшення відсоткової ставки та отримання від нього відповідної згоди. Відсутність такого повідомлення та отримання згоди поручителя не заперечував представник банку. В підтвердження вказаних обставин свідчить і те, що в претензії направленій ОСОБА_3 банк вказав відсоткову ставку 12 %, провівши при цьому нарахування за зміненою ставкою (а.с. 22).

Посилання представника банку про те, що банк висуває вимоги до ОСОБА_3, станом на 17.09.2013 року, виходячи із ставки 12 % суперечить матеріалам справи, а саме змісту претензії, розрахункам наданим банком, зміною відсоткової ставки за основним зобовязанням (а.с. 7-10, 22). Розрахунок заборгованості на а.с. 194-196, суд розцінює критично оскільки він спростовується вищезазначеними доказами.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 251, ч.2 ст. 252 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого повязується дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати, і може бути встановлений судом.

Приймаючи до уваги те, що з моментом одностороннього збільшення банком, без згоди поручителя, відсоткової ставки за кредитом з 12 % до 15,12%, що мало місце 19.10.2008 року (а.с. 7), що автоматично призвело до збільшення обсягу його відповідальності, закон повязує момент припинення поруки, то суд вважає за необхідне визначити, що договір поруки від 14.02.2008 року є припиненим з 19.10.2008 року.

Посилання представника позивача за зустрічним позовом - адвоката ОСОБА_2 про необхідність застосування строку позовної давності на розмір заборгованості за кредитом, яка сформувалася станом на 19.10.2008 року, суд не приймає до уваги, оскільки як вказувала в судовому засіданні представник банку, порушення умов договору почалися з 20.01.2009 року, тобто представник банку визнала, що на момент виникнення обставин, які спричинили припинення поруки заборгованість за кредитом була відсутня.

У звязку з вище викладеним, суд приходить до висновку про безпідставність вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та про необхідність задоволення вимог ОСОБА_3

Враховуючи, що зустрічний позов задовольняється в повному обсязі, а в задоволені первісного позову відмовлено, суд з врахування ст. 88 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_3 понесені ним та документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору 2060,61 грн. (107,30 грн (а.с. 74) + 813,88 грн. (а.с.100)+1139,43 грн. (а.с. 137)) та витрат на правову допомогу - оплату послуг адвоката:

(192,85 грн. (консультування 30 хвилин, виходячи з мінімальної заробітної плати на той час 1102 грн.)

+ 771,40 грн. (ознайомлення з матеріалами справи 2 години, виходячи з мінімальної заробітної плати на той час 1102 грн)

+ 1542,80 грн. (підготовка зустрічного позову 4 години, виходячи з мінімальної заробітної плати на той час 1102 грн.)

+ 195,65 грн. (ознайомлення з матеріалами справи 30 хвилин, виходячи з мінімальної заробітної плати на той час 1118 грн. )

+ 1369,55 грн. (підготовка апеляційної скарги 3 години 30 хвилин, виходячи з мінімальної заробітної плати на той час 1118 грн.)

+ 2739,10 грн. (підготовка касаційної скарги 7 годин, виходячи з мінімальної заробітної плати на той час 1118 грн.)

+ 195,65 грн. (клопотання до ВССУ 30 хвилин, виходячи з мінімальної заробітної плати на той час 1118 грн. )

+ 200,73 грн. (уточнення позовних вимог 30 хвилин, виходячи з мінімальної заробітної плати на той час 1147 грн.)

+ 2047,40 грн. (оплата часу проведеного в судових засіданнях, яка рівна 5 годинам 6 хвилинам, виходячи з мінімальної заробітної плати 1147 грн.) (а.с. 54-56, 83, 94-95, 130 а, 171, 173, 186-188, 206, 207). Отже, розмір судових витрат на правову допомогу складає 9 255, 13 грн., а не 10 620,18 грн., які зазначено в акті розрахунку на правову допомогу (а.с.190).

Оплата часу участі адвоката у судовому засіданні розрахована відповідно до ст.. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», виходячи з розміру компенсації витрат вказаних представником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_2 (а.с. 190) 35 % мінімальної заробітної плати, який не суперечить ст. 1 вказаного закону, якою граничний розмір компенсації витрат вказано 40% мінімальної заробітної плати.

Заперечення представника банку в частині завищення розрахунку граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу, суд не приймає до уваги, оскільки позиція представника банку суперечить вимогам ст. 1 Закону «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», яка встановлює, що граничний розмір витрат на правову допомогу не може перевищувати 40 % мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі адвоката у судовому засіданні.

Заперечення представника банку щодо необхідності компенсації інших послуг адвоката крім участі у судовому засіданні, нічим не обґрунтована, оскільки, як вбачається з Закону України «Про безоплатну правову допомогу» правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; а правові послуги включають в себе надання правової інформації,

консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв,

скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

здійснення представництва інтересів особи в судах, тощо.

Тривалість часу, затраченого адвокатом на надання правової допомоги представником банку не заперечувалася.

В компенсації решти витрат на правову допомогу, заявлених адвокатом ОСОБА_2 відмовити, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 16, 251, 252, 524, 526, 546, 553, 559, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88 ч.1, 208 ч.1 п. 2, 213, 215ЦПК України, Постановою Пленуму ВСС від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК, третя особа ОСОБА_4, про визнання договору поруки припиненим, задовольнити.

Визнати договір поруки, укладений 14.02.2008 року між ПублічнИМ акціонернИм товариствОМ комерційний банк ПРИВАТБАНК та ОСОБА_3 припиненим з 19.10.2008 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК, ідентифікаційний код, 14360570 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, 2060 (дві тисячі шістдесят) гривень 61 копійок, в рахунок відшкодування сплаченого судового збору, 9 255 (девять тисяч двісті пятдесят пять) гривень 13 копійок, в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, а всього стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК, ідентифікаційний код, 14360570 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, 11 315 (одинадцять тисяч триста п'ятнадцять) гривень 74 копійки, в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: