Ухвала суду № 35223237, 28.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 р.Справа № 820/4502/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2013р. по справі № 820/4502/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Харківбудкомплект"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Харківбудкомплект" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Державної податкової служби, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000072271 від 11.02.2013 р., № 0000062271 від 11.02.2013 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Харківбудкомплект" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 10.12.2009 року , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 9), перебуває на обліку в Західній МДПІ м.Харкова ДПС з 28.10.2000 року за №1569.

Видами діяльності за КВЕД є: 08.12 добування піску, гравію, глини і каоліну, 20.59 виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у., 23.64 виробництво сухих будівельних сумішей, 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 73.12 посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації.

Фахівцями Західної МДПІ м.Харкова ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "НВП "Харківбудкомплект" (код ЄДРПОУ 30751330) в частині правомірності відображення в податковому обліку, у т.ч. формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ, операцій з придбання товарів у ПП "Інтенція" (код 37156804) за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом № 309/22-708/30751330 від 29.01.2013 р. ( а.с. 51-61)

Згідно висновків вказаного акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності ТОВ "НВП "Харківбудкомплект" встановлено порушення:

- п.138.1, п.138.2, ст..138 , пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України , , а саме- безпідставне завищення валових витрат у розмірі 36508,00 грн. в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 8397,00 грн.

- п.198.1, 198.2,198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України , а саме-безпідставне завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 7302,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 309/22-708/30751330 від 29.01.2013 р. Західною МДПІ м.Харкова ДПС винесені податкові повідомлення - рішення № 0000072271 від 11.02.2013 р. , яким позивачу збільшено суму грошового з податку на прибуток на загальну суму 8397,00 грн. з яких за основним платежем 8397,00 грн. та штрафні санкції 0 грн. та № 0000062271 від 11.02.2013 р.., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7303,0 грн. з яких за основним платежем 7302,0 грн. та штрафні санкції 1,0 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень..

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Фактичною підставою для висновку щодо завищення позивачем валових витрат у розмірі 36508,00 грн. та завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 7302,00 грн., став акт перевірки щодо контрагента позивача, господарські операції з яким мали безпосередній вплив на вищевказані порушення, а саме акт перевірки Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області від 11.11.11 р. № 1807/231/37156804 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Інтенція" (код за ЄДРПОУ 37156804) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 р.

Щодо ПП "Інтенція" відповідач у акті перевірки № 309/22-708/30751330 від 29.01.2013 р. зазначив, що ПП "Інтенція" фактично не здійснювало господарські операції та укладало правочини, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, ТОВ "НВП "Харківбудкомплект" не мало право відносити до валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ суми перераховані ПП "Інтенція", так як згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 складені документи, без фактичного здійснення господарської операції, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Колегія суддів не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки № 309/22-708/30751330 від 29.01.2013 р., у зв'язку з наступним.

11.06.2011р. між ТОВ "НВП "Харківбудкомплект" та ПП "Інтенція" було укладено договір поставки товарів №01106П.(а.с. 22)

За вказаним Договором поставки, ТОВ "НВП "Харківбудкомплект" замовило у ПП "Інтенція" виробничу сировину - прискорювач твердіння УПБ-20 у кількості 1,5 тон та европіддони.

Згідно з п. 5.3. Договору поставки, сума договору складала 43 809,61 грн. у т.ч. ПДВ 7301,60 грн.

На виконання умов зазначеного вище договору поставки, ПП "Інтенція" виписало та передало ТОВ "НВП "Харківбудкомплект" рахунок-фактуру №406 від 11.06.2011р. на загальну суму 43 809,61 грн. у т.ч. ПДВ 7 301,60 грн. (а.с.23).

22.06.2011р. ПП "Інтенція" фактично поставила ТОВ "НВП "Харківбудкомплект" прискорювач твердіння УПБ-20 у кількості 1,5 тон та європіддони.

Факт поставки товару підтверджується підписаною уповноваженими представниками сторін видатковою накладною №406 від 22.06.2011р. (а.с. 24).

Товар фактично був прийнятий начальником виробничої дільниці ТОВ "НВП Харківбудкомплект" Даниловим СІ. на підставі довіреності №125 від 16.06.2011р.

Від ПП "Інтенція" позивачем отримано податкову накладну №406 від 22.06.2011р. (а.с. 27).

Вказана вище податкова накладна була зареєстрована в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних ТОВ "НВП "Харківбудкомплект" за червень 2011 року. (а.с. 28).

За придбаний товар позивачем була здійснена оплата ПП "Інтенція" у безготівковій формі на поточний рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах даної адміністративної справи (а.с. 40-42).

Товарно-транспортні накладні на доставку Прискорювача та Піддонів, ПП "Інтенція" не надавались, а ТОВ "НВП "Харківбудкомплект" не вимагало їх надання, оскільки не відносило транспортні витрати на доставку Прискорювача та Піддонів до своїх валових витрат.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що отриманий від ПП "Інтенція" Прискорювач було обліковано у бухгалтерському обліку ТОВ "НВП "Харківбудкомплект" по рахунку 2010 (сировина І. матеріали), а Піддони - по рахунку 284 (тара під товарами).

Надалі, отриманий від ПП "Інтенція" Прискорювач був використаний у власному виробництві сухих будівельних сумішей ТОВ "НВП "Харківбудкомплект", що підтверджується наявними у матеріалах справи актами про списання сировини у виробництво та карткою складського обліку матеріалів №С-11/0227 за 2011 рік.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно з п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статтей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Угода, укладена між позивачем та ПП "Інтенція" є чинною та не визнаною в установленому порядку недійсною. Придбання позивачем за договором поставки , укладеним з контрагентом ПП "Інтенція" товару - безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності ТОВ "НВП "Харківбудкомплект", що направлена на отримання доходу.

Виконання угоди між позивачем та контрагентом ПП "Інтенція" підтверджується платіжними дорученнями, видатковою накладною, податковою накладною які містяться в матеріалах справи.

Також позивачем надані всі належні документи, що підтверджують реальність та факт подальшого оприбуткування продукції у власному виробництві ТОВ "НВП "Харківбудкомплект".

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права відображення валових витрат по операціях з ПП "Інтенція" . Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Згідно з ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

В даному випадку виконання угод між позивачем та його контрагентом, підтверджується видатковою накладною, податковою накладною, платіжними дорученнями які містяться в матеріалах справи.

Згідно з ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, виходячи із приписів вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, колегія суддів зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що ТОВ "НВП "Харківбудкомплект" виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару контрагента, який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства, видавши ТОВ "НВП "Харківбудкомплект" належним чином оформлену податкову накладну на сплачені суми податку.

Отже, досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладеної між ТОВ "НВП "Харківбудкомплект" та ПП "Інтенція" угоди, та, як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їх виконання. Виконання договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто договір між позивачем і контрагентом мав реальний характер.

Колегією суддів не встановлено факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Під час укладання спірних договорів та у момент їх виконання, сторони за спірними договорами є зареєстрованими, у встановленому законом порядку, платниками податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами даної адміністративної справи.

Отримані позивачем від контрагента зазначені податкова, видаткова накладна не мають недоліків, відповідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88), що спричиняють втрату ними статусу первинного документа.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкова накладна, видаткова накладна та інші первинні документи, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, підписи уповноважених осіб ПП "Інтенція", а також те, що видана позивачу податкова накладна належно оформлена контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрований платником податку на додану вартість, судом встановлено, що спірні правовідносини були здійснені позивачем з дотриманням вимог чинного податкового законодавства та не потягли за собою заниження зобов'язань платника податків за червень 2011 року.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ "НВП "Харківбудкомплект" та ПП "Інтенція" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковій накладній, яка виписана на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав доказів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2013р. по справі № 820/4502/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 02.09.2013 р.