Рішення № 35221909, 30.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1251/13 30.10.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А."доДержавної організації медичного автотранспорту м. Києва "Київмедавтотранс"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. Державне казначейство України 2 . Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київського міської ради (Київської міської державної адміністрації) 3.Головне фінансове управлінняпро стягнення 654 700,84 грн.

Головуючий суддя Трофименко Т.Ю.

Судді Гавриловська І.О.

Домнічева І.О.

Представники:

від позивача - Конюшенко Л.І. - по дов. №844 від 13.10.2013р.

Кравченко О.П. - по дов. №154 від 27.01.2013р.

від відповідача - ГавриловА.В. - по дов. №452 від 26.05.2013р.

від третьої особи 1 - не з»явився

від третьої особи 2 - не з»явився

від третьої особи 3 - не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." (надалі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державної організації медичного автотранспорту м. Києва "Київмедавтотранс" (надалі - відповідач) про стягнення 654 700,84 грн. за договором про закупівлю від 05.06.2012 р. № 138к, з яких: 636 647,89 грн. основного боргу, 13 832,51 грн. пені, 2 766, 50 грн. 3 % річних, 1 453, 94 грн. інфляційних нарахувань. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати відповідно до умов вказаного договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2013 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 18.02.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати певні документи.

У процесі провадження у справі позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача 19 400,07 грн. пені, 3 880,01 грн. 3 % річних, 2 727,24 грн. інфляційних втрат. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

28.03.2013 р. від третьої особи 2 надійшло клопотання, у якому зазначається про зміну найменування третьої особи 2 з Головного управління охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Цього ж дня від третьої особи 2 надійшло клопотання про розгляд даної справи за відсутності Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

28.03.2012 р. від третьої особи 3 надійшли письмові пояснення, у яких вона зазначає, що головний розпорядник бюджетних коштів самостійно здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, а тому вважає, що рішення у даній справі не може вплинути на її права та обов'язки.

28.03.2012 р. від відповідача через канцелярію господарського суду міста Києва надійшов відзив на позов, у якому він проти його задоволення заперечує, посилаючись на те, що Головним управлінням охорони здоров'я у період з 25.10.2012 р. по 05.11.2012 р. виділялися грошові кошти у розмірі 1 300 000, 00 грн. на придбання паливно-мастильних матеріалів, більшість з яких було сплачено позивачу, решту - за іншими договорами пропорційно заборгованості. Також відповідач стверджує про відсутність прострочення виконання ним своїх зобов'язань за договором у зв'язку з ненадходженням до нього фінансування. Крім того, відповідач зазначив, що право позивача на отримання коштів у сумі 636 647, 89 грн. згідно з договором не порушено та не оспорюється відповідачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2013 р., на підставі ст.ст. 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, продовжено процесуальний строк розгляду справи №910/1251, розгляд справи відкладено на 16.04.2013 р.

02.04.2013 р. від Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло клопотання про розгляд даної справи без його участі.

19.04.2013 р. від третьої особи 1 через канцелярію господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення, у яких вона зазначила, що несе відповідальність за своїми зобов'язаннями та ніяких порушень прав та законних інтересів позивача не допускало. При цьому третя особа 1 зазначила, що вона не є головним розпорядником бюджетних коштів, не несе відповідальності за дії органів державної влади, а є юридичною особою, яка самостійно несе відповідальність за своїми зобов'язаннями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 р. було призначено колегіальний розгляд справи № 910/1251/13.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 16.04.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи у складі суддів Жагорнікової Т.О. (головуюча), Цюкало Ю.В., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №910/1251/13 від 16.04.2013 р., на підставі ст. 4-5, 4-7, 77,86 справу прийнято до провадження у складі колегії суддів: Жагорнікова Т.О. (головуюча), судді Цюкало Ю.В., Ломака В.С. та призначено розгляд справи на 16.05.2013 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 16.05.2013 р. змінено склад колегії у складі суддів Жагорнікової Т.О. (головуючий), Босий В.П., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва 16.05.2013 р. розгляд справи було відкладено на 30.05.2013 р..

До початку судового засідання 21.05.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

У зв`язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. у відрядженні, розпорядженням заступника голови господарського суду Києва від 30.05.2013 р. справу було передано на розгляд колегії суддів у складі: Ващенко Т.М. (головуюча), Босий В.П., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2013 р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження колегією суддів у складі: Ващенко Т.М. (головуюча), Босий В.П., Ломака В.С. та призначено розгляд справи на 02.07.2013 р.

У зв'язку із поверненням з відрядження судді Жагорнікової Т.О., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. справу було передано колегії суддів у складі: Жагорнікова Т.О. (головуюча), Босий В.П., Ломака В.С. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №910/1251/13 від 20.06.2013 р., на підставі ст. 4-5, 4-7, 77,86 справу прийнято до провадження у складі колегії суддів: Жагорнікова Т.О. (головуюча), судді Босий В.П., Ломака В.С. та призначено розгляд справи на 02.07.2013 р.

У зв`язку із перебуванням суддів Жагорнікової Т.О. у відпустці, розпорядженням заступника голови господарського суду Києва від 02.07.2013 р. справу було передано на розгляд колегії суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Босий В.П., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2013 р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження колегією суддів у складі: Цюкало Ю.В. (головуючий), Босий В.П., Ломака В.С. та призначено розгляд справи на 29.08.2013 р.

До початку судового засідання 22.07.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 27.08.2013р., у зв'язку з перебуванням суддів Цюкало Ю.В., Босого В.П., Ломаки В.С у відпустці, справу № 910/1251/13, передано на розгляд колегії суддів Жагорнікова Т.О. (головуюча), Бойко Р.В., Спичак О.М.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 р. справу № 910/1251/13 передано уповноваженій особі для здійснення повторного автоматичного розподілу, у зв'язку з тривалою непрацездатністю судді Т.О. Жагорнікової.

Автоматизованою системою документообігу справу розподілено судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою господарського суду від 28.08.2013р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Бойко Р.В., Спичак О.М. прийнято справу № 910/1251/13 до свого провадження та призначено розгляд справи на 11.09.2013р.

03.09.2013р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів та пояснень до матеріалів справи.

09.09.2013р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника третьої особи-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважних представників відповідача та третіх осіб та неналежне виконання ними вимог суду перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне задовольнити клопотання третьої особи-2 про відкладення розгляду справи та розгляд справи відкласти на 02.10.2013р.

02.10.2013 р. судді Бойко Р.В. та Спичак О.М. звернулись до Заступника голови господарського суду міста Києва із заявою щодо зміни складу колегії суддів для розгляду справи № 910/1251/13.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 р. доручено розгляд справи № 910/1251/13 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Гавриловська І.О., Стасюк С.В.

Ухвалою господарського суду від 02.10.2013р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Гавриловська І.О., Стасюк С.В. прийнято справу № 910/1251/13 до свого провадження.

В судовому засіданні 02.10.2013р. оголошувалась перерва до 30.10.2013р.. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. доручено розгляд справи № 910/1251/13 колегіально у складі: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Гавриловська І.О., Домнічева І.О., у зявзку з відпусткою судуді Стасюк С.В у відпустці.

Ухвалою господарського суду від 30.10.2013р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів: Трофименко Т.Ю. (головуюча), Гавриловська І.О., Домнічева І.О. прийнято справу № 910/1251/13 до свого провадження.

В судовому засіданні 30.10.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача 19 400,07 грн. пені, 3 880,01 грн. 3 % річних, 2 727,24 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував із підстав викладених в судовому засіданні.

Представники третіх осіб в судове засідання не з»явилися. Про час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 30.10.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.06.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." та Державною організацією медичного автотранспорту м. Києва "Київмедавтотранс" був укладений договір про закупівлю № 138к (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача продукти нафтоперероблення рідкі (автопаливо бензовозними нормами) належної якості, що відповідає державним стандартам, а відповідач - приймати товар та оплачувати його на умовах цього договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю та вартість товару визначається у специфікації (додаток № 1 до договору).

Специфікацією, що є додатком № 1 до договору сторони визначили найменування, кількість, асортимент, ціну за одиницю та вартість товару, а саме: бензин А-76 у кількості 119 600 літрів вартістю 1 160 120,00 грн. (з ПДВ), бензин А-92 у кількості 326 600 літрів вартістю 3 396 640,00 грн. (з ПДВ), бензин А-95 у кількості 92 460 літрів вартістю 975 453,00 грн. (з ПДВ), паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С виду ІІ у кількості 250 240 літрів вартістю 2 394 796,80 грн. Згідно із специфікацією вартість усього товару визначена у розмірі 7 926 009, 80 грн.

Пунктами 3.1, 3.2. договору встановлено, що ціни на товар встановлюються в національній валюті. Загальна сума договору становить 7 926 009, 80 грн., в тому числі ПДВ 1 321 001, 63 грн. та дорівнює загальній сумі вартостей усіх партій нафтопродуктів, які поставлено позивачем відповідачеві за цим договором.

Пунктом 6.1.2. договору відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати позивачу вартість товару.

Порядок здійснення оплати визначений розділом 4 договору, відповідно до якого розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом прямого переводу грошей на розрахунковий рахунок позивача з відстрочкою платежу до 60 календарних днів з моменту отримання товару та видаткових документів, а у випадку затримки бюджетного фінансування - протягом 3 робочих днів з моменту отримання коштів відповідно до п. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України.

Пунктами 5.1. - 5.4. договору передбачено, що поставка здійснюється позивачем в робочі дні відповідно до графіків поставки товару (заявки), в яких відповідач зазначає дату отримання відповідних партій товару. Заявки відповідача передаються позивачу засобами поштового, факсимільного або електронного зв'язку згідно з погодженою сторонами формою (додаток № 2 до договору). Поставка товару здійснюється на умовах DDP (м. Київ, вул. Куренівська, 16-в, вул. Дегтярівська, 25) - Інкотермс 2010 (надалі - пункт поставки) протягом червня - вересня 2012 року. Право власності на товару переходить від позивача до відповідача з моменту підписання накладної. Ризик випадкової загибелі товару переходить з момент одержання товару. Приймання-передача товару по кількості і якості провадиться відповідачем відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Мінпаливенерго України, Мінекономіки України, Мінтранспорту та зв'язку України, ДКУ з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155, яка діє з 13.09.2008 р. та Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Мінпаливенерго України та ДКУ з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 р. № 271/12.

Приймання-передача товару по кількості проводиться відповідно до товарно-транспортних документів, по якості - відповідно до документів, які підтверджують його якість. Нафтопродукти вважаються поставленими: по кількості - відповідно до товарно-транспортної накладної, видаткової накладної (акт приймання-передачі нафтопродуктів); по якості - відповідно до паспорту якості та сертифікату відповідності заводу-виробника, що його супроводжують.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 103 535,39 грн., що підтверджується видатковими накладним: від 28.09.2012 р. № Рн120928/001 на суму 422 334,02 грн., від 28.09.2012 р. № Рн120928/003 на суму 507 596,88 грн., від 21.09.2012 р. № Рн120921/003 на суму 173 604,49 грн. та довіреностями від 28.09.2012 р. № 883515, від 28.09.2012 р. № 883516, від 21.09.2012 р. № 883499.

Листом від 12.11.2012 р. № 710 позивач повідомив Головне фінансове управління Київської міської державної адміністрації про наявність у відповідача заборгованості за договором № 138к від 05.06.2012 р. та просив вказати суми та дати виділення бюджетних асигнувань з метою оплати за отримане паливо у період з 10.10.2012 р. по 12.11.2012 р. та у найкоротший термін здійснити перерахування коштів у розмірі 1 336 647, 89 грн. на рахунок позивача та/або вказати інші строки їх отримання.

У відповідь на вказаний лист, Головне управління охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 20.11.2012 р. № 039-13705/05.01 повідомило, що за період з 10.10.2012 р. по 12.11.2012 р. відповідачу було виділено бюджетних коштів у сумі 1 300,0 тис. грн. на придбання паливно-мастильних матеріалів для автомобілів медичного автотранспорту, а саме: 25.10.2012 р. - 100,0 тис. грн., 29.10.2012 р. - 200,0 тис. грн., 31.10.2012 р. - 100,0 тис. грн., 05.11.2012 р. - 1000,0 тис. грн.

З наявного у матеріалах справи акту звірки № 138к/17 взаємних розрахунків, підписаного та скріпленими печатками обох сторін станом на 04.12.2012 р. вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складала 736 647, 89 грн.

Відповідач розрахувався за товар, поставлений за вищевказаними накладними, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач виконав свої зобов'язання щодо оплати поставлено товару з порушенням встановленого договором 60-денного строку.

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, відповідач порушив свої зобов'язання щодо сплати за поставлений за видатковими накладними від 21.09.2012 р. № Рн120921/003 на суму 173 604,49 грн., від 28.09.2012 р. № Рн120928/001 на суму 422 334,02 грн. та від 28.09.2012 р. № Рн120928/003 на суму 507 596,88 грн. товар, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість з пені у розмірі 19 400,07 грн. за період з 21.11.2012 р. по 04.02.2013 р., 3 % річних у сумі 3 880,01 грн. 3 % річних 21.11.2012 р. по 04.02.2013 р. та інфляційних втрат у розмірі 2 727,24 грн. інфляційних втрат за період з 01.12.2012 р. по 01.02.2013 р.

Оцінюючи подані сторонами та третіми особами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 7.4. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату відповідача виплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня.

Як зазначалось вище, відповідач виконав свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару, проте з порушенням встановленого договором 60-денного строку.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що Головним управлінням охорони здоров'я у період з 25.10.2012 р. по 05.11.2012 р. виділялися грошові кошти у розмірі 1 300 000, 00 грн. на придбання паливно-мастильних матеріалів на підставі ст. 49 бюджетного кодексу України, більшість з яких було сплачено позивачу, а решту - за іншими договорами пропорційно заборгованості. Також відповідач стверджує про відсутність прострочення виконання ним своїх зобов'язань за договором у зв'язку з ненадходженням до нього фінансування. Крім того, відповідач зазначив, що право позивача на отримання коштів у сумі 636 647, 89 грн. згідно з договором не порушено та не оспорюється відповідачем.

При цьому будь-яких доказів, які б підтверджували викладені у відзиві на позов обставини (наявність інших договорів, предметом яких є поставка паливно-мастильних матеріалів, доказів перерахування таких коштів на виконання інших договорів тощо) відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Як вбачається з листа Головного управління охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.11.2012 р. № 039-13705/05.01 та не заперечується сторонами, за період з 10.10.2012 р. по 12.11.2012 р. відповідачу було виділено бюджетні кошти у сумі 1 300,0 тис. грн. на придбання паливно-мастильних матеріалів для автомобілів медичного автотранспорту.

З огляду на наведене та враховуючи, що бюджетні кошти у сумі 1 300,0 тис. грн. на придбання паливно-мастильних матеріалів для автомобілів медичного автотранспорту було виділено відповідачу до настання передбаченого договором строку оплати товару, поставленого за видатковими накладними від 21.09.2012 р., від 28.09.2012 р. та зважаючи на те, що відповідачем не доведено використання вказаних коштів на придбання вказаних матеріалів за іншими договорами, суд визнає доводи відповідача про відсутність порушення ним грошових зобов'язань внаслідок відсутності своєчасного бюджетного фінансування необґрунтованими.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати товару за договором, вимоги позивача про стягнення пені визнаються судом правомірними в сумі 19 400,07 грн.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, в сумі 19 400,07 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 880,01 грн. 3 % річних та 2 727,24 грн. інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 08.11.2010 р. у справі № 4/719 та від 15.11.2010 р. у справі № 4/720.

При перевірці правильності обчислення позивачем інфляційних нарахувань та 3 % річних, судом встановлено, що позивачем вірно проведено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Відтак, позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних підлягають задоволенню в розмірі заявленому позивачем.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 7000 грн. витрат на послуги адвоката, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2013. між Адвокатом Кравчекно Ольгою Петрівною (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.С.А.» (Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги (далі - Договір), предметом якої є прийняття Адвокатом на себе доручення Клієнта про надання останньому юридичної допомоги, обумовленого ним виду в інтересах Клієнта на умовах, передбачених Договором, а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар за дії Адвоката по наданню правової допомоги, визначеної даним Договором.

Згідно п. 3.1 Угоди, погоджено, що розмір гонорару Адвоката за даним Договором становить 7 000, 00грн.

У відповідності до матеріалів справи, позивачем на виконання умов Договору було сплачено 7 000, 00 грн. гонорару, що підтверджується видатковим касовим ордером від 18.02.2013., копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 18.02.2013р. до Договору про надання правової допомоги від 15.01.2013р. зазначено, що Клієнт сплатив, а Адвокат отримав 18.02.2013р. оплату повну суму гонорару в розмірі 7 000 грн., згідно видаткового касового ордера від 18.02.2013р. за послуги Адвоката по наданню правової допомоги.

Враховуючи обставини справи, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката є обгрунтованими, а тому з урахуванням всіх обставин справи на думку господарського суду підлягають стягненню в сумі 7 000,00 грн. з відповідача.

В судовому засіданні представником позивача подана заява про відмову від заяви про забезпечення позову та повернення з державного бюджету України судового збору в розмірі 1720, 50 грн., який сплачений платіжним дорученням №34 від 22.01.2013р.

Розглянувши дану заяву, суд приходить до висновку про її обгрунтованість.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної організації медичного автотранспорту м. Києва "Київмедавтотранс" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25, ідентифікаційний код 01993807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." (03680, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4, корпус 21, ідентифікаційний код 25392923) 19 400 грн. 07 коп. пені, 3 880 грн. 01 коп. 3 % річних, 2 727 грн. 24 коп. інфляційних втрат, 1 720 грн. 50 коп. судового збору та 7000 грн. послуги адвоката.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." (03680, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4, корпус 21, ідентифікаційний код 25392923) із Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 720 грн. 50 коп., що сплачений платіжним дорученням №34 від 22.01.2013р. Платіжне доручення №34 від 22.01.2013р. залишити в матеріалах справи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.11.2013 р.

Колегія суддів Трофименко Т.Ю. (головуюча)

Гавриловська І.О.

Домнічева І.О.