Рішення № 35221903, 04.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15941/13 04.11.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»провідшкодування шкоди в порядку регресу Суддя Дупляк О.М.

Представники сторін:

від позивача: Макєєв В.М. - за довіреністю,від відповідача: від третьої особи: Дзюба І.М. - за довіреністю, не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 40.438,08 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2013 (суддя Ониськів О.М.) порушено провадження у справі № 910/15941/13 та призначено до розгляду на 30.09.2013.

У судовому засіданні 30.09.2013 було оголошено перерву до 07.10.2013.

Ухвалою суду від 07.10.2013 було залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та відкладено розгляд справи на 29.10.2013.

Також, ухвалою суду від 07.10.2013 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів за клопотанням відповідача.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідно до наказу Голови Господарського суду міста Києва № 367-К від 01.11.2013 прізвище судді Ониськів О.М. змінено на Дупляк.

У судовому засіданні 04.11.2013 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила.

У судовому засіданні 04.11.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Атолл Холдінг» (далі - страхувальник) 03.04.2012 було укладено договір № 28-0107-12-00539 добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - Договір), за яким було застраховано транспортний засіб марки «Skoda Fabia Classic», державний номер АА 9521 CМ.

У м. Києві 02.08.2012 на пр. Перемоги, 32 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Skoda Fabia Classic», державний номер АА 9521 CМ, який належить на праві власності Приватному акціонерному товариством «Атолл Холдінг» та перебував під керуванням Вішта С.О, транспортного засобу «Mitsubishi», державний номер 288-75 КТ, що перебував під керуванням Мажуги Є.В., транспортного засобу «Audi», державний номер АА 9448 ВК, який перебував під керуванням Рогожкіна С.В. та транспортного засобу «Kia», державний номер АА 4720 ТС під керуванням Євтушок Ю.Г.

Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки «Skoda Fabia Classic», державний номер АА 9521 CМ.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 15.10.2012 у справі № 2610/19529/2012 Мажугу Євгенія Васильовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Відповідно до Звіту № 3433 від 28.11.2012 автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку в результаті пошкодження транспортного засобу марки «Daewoo», державний номер АІ 1012 ЕА, вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу склала 8.011,27 грн.

Відповідно до Звіту № 5808 від 13.08.2012 автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку в результаті пошкодження транспортного засобу марки «Skoda Fabia Classic», державний номер АА 9521 CМ, вартість відновлювального ремонту склала 41.055,95 грн.

ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № ДККА-19135 від 18.10.2012, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 40.438,08 грн.

Дану суму страхового відшкодування позивач виплатив страхувальнику за Договором страхування, що підтверджується платіжними дорученням № 13240 від 18.10.2012 на суму 40.438,08 грн.

Судом установлено, що «Mitsubishi», державний номер 288-75 КТ застраховано у відповідача згідно полісу № АВ/7172157 від 15.05.2012, страхувальником за яким є Мажуго Є.В., що підтверджується доданою відповідачем до відзиву на позову копією вказаного полісу.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик, в межах, передбачених полісом, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

В той же час, судом установлено, що ДТП сталася з вини трьох водіїв, а саме: Мажуго Є.В., Вішти С.О. та Завади О.М., що встановлено наявними в матеріалах справи постановами Шевченківського районного суду м. Києва від 15.10.2012 у справі № 2610/19529/2012, від 07.09.2012 у справі № 2610/19531/2012 та від 24.09.2012 у справі № 2610/19532/2012. Доказів встановлення вини інших учасників ДТП, що сталася 02.08.202012 на пр. Перемоги, 32 сторонами до суду не надано. В наданих суду поясненнях сторони повідомили, що Шевченківським районним судом м. Києва визнано вину лише трьох учасників ДТП, у зв'язку з чим було винесено відповідні постанови.

Отже, Шевченківським районним судом м. Києва в постановах від 15.10.2012 у справі № 2610/19529/2012, від 07.09.2012 у справі № 2610/19531/2012 та від 24.09.2012 у справі № 2610/19532/2012 судом встановлено факт порушення Правил дорожнього руху при ДТП, що сталась 02.08.2012, як застрахованим відповідачем водієм - Мажуго Є.В., так і водіями Віштою С.О. та Завадою О.М., тобто винними в ДТП визнані три водії.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

З огляду на вищенаведене, і водії Вішта С.О. та Завада О.М., і застрахований відповідачем воді є особами, відповідальними за збитки, що спричинені за наслідками ДТП.

Враховуючи наявність вини трьох водіїв у вчиненні ДТП 02.08.2012, суд дійшов висновку, що право регресної вимоги позивача обмежується сумою шкоди в розмірі 13.479,36 грн. (40.438,08:3).

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 12.07.2011 у справі № 28/337.

Згідно з полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50.000,00 грн., розмір франшизи становить 0,00 грн.

З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в порядку регресу підлягають задоволенню частково, в розмірі 13.479,36 грн.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки не спростовують встановленого вище судом висновку. Доводи відповідача стосовно того, що позивачем при розрахунку страхового відшкодування не враховано фізичного зносу визнаються судом необґрунтованими, з огляду на те, що згідно з п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-а, код ЄДРПОУ 30859524) страхове відшкодування в сумі 13.479 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 36 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.11.2013

Суддя Дупляк О.М.