Рішення № 35219602, 11.11.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2013 р.Справа № 921/942/13-г/15

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Галамай О.З. при секретарі Вербовській М.І.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід агробізнес", м. Рівне

до відповідача: Приватного підприємства "Агро Торговий дім", смт. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області

про стягнення 35 000,00 грн. основного боргу та 1 502,35 грн. - 3% річних

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача в судовому засіданні 14.10.2013 р. роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст.81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід агробізнес" подано позов до Приватного підприємства "Агро Торговий дім" про стягнення 35 000,00 грн. основного боргу та 1 505,35 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 17.09.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 02.10.2013 р.

Ухвалою суду від 02.10.2013 р. розгляд справи відкладено на 14.10.2013 р. з підстав, викладених в ухвалі суду.

В судовому засіданні 14.10.2013 р. суд перейшов до розгляду справи по суті та оглянув оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні 14.10.2013 р. заявлені позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, наведених в позовній заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 17.09.2013 р. не виконав.

В зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 28.10.2013 р.

Представники сторін 28.10.2013 р. в судове засідання не з'явились, однак представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду від 17.09.2013 р., 14.10.2013 р. не виконав.

В зв'язку з повторною неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 11.11.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 11.11.2013 р. вкотре не з'явився, причин неявки не повідомив, вимог ухвал суду від 17.09.2013 р., 14.10.2013 р., 28.10.2013 р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

На звороті, в лівому нижньому куті першого примірника даних ухвал поставлено штамп суду із відміткою про відправку, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвал, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Вищенаведене підтверджує, що дані відмітки оформлені відповідно до інструкції з діловодства в господарських судах України та є підтвердженням належного надсилання копій процесуальних документів сторонам.

Відтак слід вважати, що господарським судом вчинені всі передбачені чинним законодавством дії щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене та правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у постанові № 18 від 26.12.2011 р., відповідно до якої якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 11.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" в особі директора Пасічника А.В. (надалі - Позикодавець) та Приватним підприємством "Агро Торговий дім" в особі директора Дуднія О.С. (надалі - Позичальник) було укладено договір безпроцентної позики № 04/01 (надалі - договір) від 06.04.2011 р., за яким Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти, а Позичальник зобов'язується повернути їх Позикодавцю.

Пунктом 2 даного договору визначено, що сума позики становить 35 000,00 грн. і є безпроцентною.

Згідно п.п. 4, 5 договору Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю суму позики до 31.03.2012 р. шляхом її перерахування на поточний рахунок останнього. Днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок Позикодавця.

На виконання умов договору 06.04.2011 р. позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 35 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 06.04.2011 р.

Однак відповідач, в порушення умов договору, дану грошову суму не повернув.

Таким чином, станом на день розгляду справи борг відповідача перед позивачем складає 35 000,00 грн.

Позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховані 3% річних в розмірі 1 502,35 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати в сумі 1 720,50 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 4 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до ст. 827 Цивільного кодексу України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (надалі - Позикодавець) та Приватним підприємством "Агро Торговий дім" (надалі - Позичальник) було укладено договір безпроцентної позики № 04/01 (надалі - договір) від 06.04.2011 р., за яким Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти, а Позичальник зобов'язується повернути їх Позикодавцю.

06.04.2011 р. на виконання умов договору позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 35 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 06.04.2011 р., долученою до матеріалів справи.

Згідно умов договору відповідач зобов'язувався повернути дані кошти в останній день строку, встановленого даним договором, а саме до 31.03.2012 р., шляхом їх перерахування на поточний рахунок позивача (п.п. 4.1, 5.1, 5.2 договору).

Якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків (ст. 836 ЦК України).

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу 35 000,00 грн.

Відповідач доказів оплати боргу суду не представив.

Відтак, станом на момент розгляду справи, основний борг відповідача перед позивачем за договором позики становить 35 000,00 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховані три відсотки річних в розмірі 1 502,35 грн. Судом здійснено перерахунок, згідно якого 3% річних становить 1 504,52 грн. Однак до стягнення з відповідача підлягає 1 502,35 грн. 3% річних, які заявлені позивачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості та 3 % річних на загальну суму 36 502,35 грн., обґрунтовані та підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Агро Торговий дім" (47740, смт. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області, вул. Дичківська, 1А, код ЄДРПОУ 32272588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Агробізнес" (33013, м.Рівне, вул. Князя Володимира, 75, код ЄДРПОУ 37022936) - 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1 502 (одну тисячу п'ятсот дві) грн. 35 коп - 3% річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14.11.2013 р.

Суддя Галамай О.З.