Рішення № 35218311, 31.10.2013, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10536/13-ц

Категорія 26

2/295/2865/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2013 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Комісарчук О.В.

з участю секретаря Севрука Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору іпотеки, звернення стягнення на майно та виселення, -

встановив:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк», який є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк», 15.07.2013 року звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати дійсним договір іпотеки та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на нерухоме майно. При цьому посилається на те, що 14.07.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №ZHH0GA0000064, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 16105,00 грн. за умови погашення відсотків. З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 14.07.2006 р. між сторонами укладено договір іпотеки №ZHH0GA0000064, згідно з умовами якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру № 61, яка розташована в м. Житомирі по вул. Московській, 28.

Відповідач не бажаючи нести додаткові витрати відмовляється від нотаріального посвідчення договору іпотеки. За таких обставин позивач просить визнати іпотечний договір дійсним.

Крім того, умови кредитного договору відповідач не виконував належним чином, щомісячно кредит не погашав, у звязку з чим станом на 07.05.2013 року утворилась заборгованість в сумі 21408,78 грн., з яких 5242,79 грн. заборгованість по основному кредиту, 8357,27 грн. заборгованість за відсотками; 101,44 грн. заборгованість по комісії; 7707,28 грн. заборгованість по пені. Враховуючи викладене, позивач просить звернути стягнення на іпотечне майно шляхом продажу вказаного предмету іпотеки, виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані за вказаною адресою, та стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не зявився, направив заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про поважність причин неявки в судове засідання суд не повідомила.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про права та обов'язки сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін відповідно до ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що даний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.07.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №ZHH0GA0000064, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 16105,00 грн. за умови погашення відсотків, з кінцевим терміном повернення 13.07.2010 року.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №ZHH0GA0000064 від 14.07.2006 р. в цей же день, сторонами підписано договір іпотеки, згідно з умовами якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру № 21, яка розташована в м. Житомирі по вул. Московській, 28.

Згідно зі ст. ст. 203, 215, 217 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які повязані з його недійсністю.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Статтею 18 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину, нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Враховуючи викладене вище, іпотечний договір між сторонами повинен був бути укладений в письмовій формі та нотаріально посвідчений, проте вимога щодо дотримання нотаріального посвідчення сторонами не дотримана.

В силу ст. 10, ч.3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем не надано суду належних та переконливих доказів про те, що відбулося повне або часткове виконання договору іпотеки від 14.07.2006 року (перевірка наявності стану і умов зберігання та цільового використання предмета іпотеки, сплата страхових платежів тощо), а також, що відповідач ухилялась від його нотаріального посвідчення та така можливість втрачена (докази щодо звернення позивача з вимогою про нотаріальне посвідчення підписаного договору).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що підписаний сторонами 14.07.2006 р. договір іпотеки є нікчемним, підстави для визнання його дійсним відсутні, а тому позовні вимоги про визнання дійсним вказаного договору іпотеки задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд також відмовляє в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на майно боржника в рахунок погашення заборгованості та виселення, оскільки ці вимоги є похідними від первинних.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 208, 212-215, 224 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору іпотеки №ZHH0GA0000064 від 14.07.2006 року, звернення стягнення на майно та виселення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя