Постанова № 35216598, 30.10.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2344/13-a

30 жовтня 2013 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Подлісна І.М.

при секретарі судового засідання Субтельній Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -відповідач) скасування податкових повідомлень-рішень від 04 грудня 2008 року № 764220005711704/0 та № 764210005701704/0, посилаючись на їх незаконність.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, податкові повідомленнґ-рішення від 04 грудня 2008 року № 764220005711704/0 та № 764210005701704/0 скасувати.

Представник відповідача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління мін доходів у Тернопільській області позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечив.

Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що вказаний позов слід задовольнити, виходячи із наступних підстав.

Тернопільською ОДПІ проведена планова документальна виїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01 жовтня 2005 року по ЗО вересня 2008 рок, за результатами якої складений акт № 14544/17-426/НОМЕР_1 від 28 листопада 2008 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги: підпункту «б» пункту 2.1 статті 2, підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, пункту 4.7 статті 4, підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6, пунктів 9.3, 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 249 825,00 грн., в тому числі по періодах: січень 2007 року - 27 925,00 грн., лютий 2007 року - 26 814,00 грн., березень 2007 року - 24 912,00 грн., квітень 2007 року - 19 828,00 грн., травень 2007 року -34 791,00 грн., червень 2007 року - 18 764,00 грн., липень 2007 року - 8 489,00 грн., серпень 2007 року - 14 986,00 грн., вересень 2007 року - 29 596,00 грн., жовтень 2007 року - 21 979,00 грн., листопад 2007 року - 17 681,00 грн., грудень 2007 року - 4 060,00 грн.; пункту 7.1 статті 7, підпункту «а» пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2007 рік у сумі 14 036,00 грн.

З змісту акту перевірки вбачається, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 у 2006 році отримав обсяг виручки 640 957,00 грн. та, відповідно, перевищив обсяг продажу 500 000,00 грн. (перевищення відбулося в листопаді 2006 року - 52 7625,00 грн.), з огляду на що відповідно до положень статті 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», починаючи з 1 кварталу 2007 року зобов'язаний був перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності та оподатковувати отримані в 2007 році доходи за загальною системою оподаткування, обліку та звітності. Також в акті перевірки було вказано, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 в січні 2007 року був зобов'язаний зареєструватися як платник податку на додану вартість, оскільки загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищила 300 000,00 грн. (без урахування податку на додану вартість).

04 грудня 2008 Тернопільською ОДПІ на підставі вказаного акту прийняла податкове повідомлення-рішення № 764220005711704/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 14 036,00 грн. - за основним платежем.

04 грудня 2008 Тернопільською ОДПІ на підставі вказаного акту прийняла податкове повідомлення-рішення № 764210005701704/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 щ-нкту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 374 738,00 грн., у тому числі: 249 825,00 грн. - за основним платежем, 124 913,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

При цьому приймаючи вказані рішення податковий орган, виходив з того, що позивач у 2006 році, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, згідно первинних документів ПП «Тернопільм'ясо» отримав від вказаного контрагента грошові кошти у сумі 640 957,00 грн. (451 957,00 грн. -готівкою, 189 000,00 грн. - шляхом перерахування коштів на рахунок позивача у банку) за надані послуги по заготівлі м'яса живої ваги та за транспортні послуги, з огляду на що з наступного податкового періоду повинен був перейти на загальну систему оподаткування, обліку" та звітності та оподатковувати отримані в 2007 році доходи за загальною системою оподаткування, обліку та звітності, а також зареєструватися платником податку на додану вартість, з урахуванням того, шо повернення коштів за недовиходи м'яса після первинної переробки позивачем ПП «Тернопільм'ясо» не здійснювалось.

Однак такий висновок податкового органу є помилковим, з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні у період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року позивач ОСОБА_2 застосовував спрощену систему оподаткування обліку та звітності шляхом сплати єдиного податку.

03 січня 2006 року та 02січня 2007 року між ПП «Тернопільм'ясо» (довіритель) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (повірений) були укладені договори доручення на заготівлю м'яса живою вагою, відповідно до умов яких довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов'язання на свій ризик здійснити від імені та за рахунок довірителя в період дії даного договору наступні дії: здійснювати заготівлю м'яса живою вагою у сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності, включаючи власників приватних підсобних господарств (населення), проводити з ними розрахунки та виплачувати їх належні суми дотацій за здане м'ясо живою вагою, а також виконувати функції податкового агента по утриманню із здавачів худоби - фізичних осіб податку з доходів громадян (пункти 1.1 статей 1 договорів); повірений зобов'язаний виконати дане йому доручення у відповідності до вказівок довірителя (пункти 1.2 статей 1 договорів); повірений зобов'язуються, зокрема, здійснювати закупівлю м'яса живою вагою по цінах, затверджених довірителем, згідно протоколу погодження цін (пункти 2.1 статей 2 договорів); довіритель зобов'язується, зокрема, надавати повіреному в строки, передбачені даним договором, грошові кошти для здійснення ним своїх обов'язків; за виконання даного доручення виплачувати повіреному винагороду у розмірі, передбаченому пунктом 3.1 даного договору (пункти 2.2 статей 2 договорів); за виконання даного доручення довіритель виплачує повіреному винагороду в розмірі 7% від повної вартості заготовленого повіреним м'яса великої рогатої худоби в живій вазі 3% від повної вартості заготовленого повіреним м'яса свиней в живій вазі (пункти 3.1 статей 3 договорів); довіритель відшкодовує повіреному транспортні затрати на доставку худоби із розрахунку 0,15 грн. за 1 кг. живої ваги, а також затрати, понесені довірителем, за отримання ветеринарних посвідчень з розрахунку фактично понесених витрат, що підтверджуються документально (пункти 3.2 статей 3 договорів); довіритель зобов'язується виплатити повіреному належну йому винагороду та відшкодувати затрати, зазначені в пункті 3.2 договору, по мірі виконання повіреним даного доручення та представлення всіх необхідних документів (пункти 3.3 статей 3 договорів); у випадку недовиходів мяса, які рахуються згідно з встановленими правилами, після переробки живою вагою, всі збитки відносяться на рахунок повіреного, при цьому повірений доручає довірителю самостійно направляти належну повіреному суму винагороди, передбачену пунктом 3.1 договору, на погашення суми збитків, спричинених довірителю до повного їх погашення (пункти 3.5 статей 3 договорів).

Відповідно до частини 1 статті 1000 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно з частиною 1 статті 1002 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 1007 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.

За приписами абзацу 5 статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Помилковим є посилання податкового органу на те, що в акті перевірки, та інформації, наданій ПП «Тернопільм'ясо» та відповідно до даних органу державної податкової служби (зокрема, картки рахунку 63.1.4 по контрагенту - ОСОБА_2 за 2006 рік ПП «Тернопільм'ясо», платіжного доручення ПП «Тернопільм'ясо», акту Тернопільської ОДПІ від 07 серпня 2008 року № 9258/23-04/33622226 «Про результати виїзної планової документальної перевірки вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Тернопільм'ясо» за період з 01 січня 2007 року по 31 березня 2008 року» доведено правомірність оспорюваних рішень.

Зокрема, у платіжних дорученнях ПП «Тернопільм'ясо» у графах «Призначення платежу» вказано: «на заготівлю великої рогатої худоби згідно договору доручення без податку на додану вартість». Вказані обставини знайшли своє підтвердження і у графах «Назва платежу» банківської виписки з рахунку підприємця ОСОБА_2, з урахуванням положень пунктів 1.1 статей 1, пакунків 2.2 статей 2, пунктів 3.2 статей 3 договорів доручення щодо: виконання повіреним доручення довірителя за рахунок довірителя; зобов'язання довірителя надати повіреному грошові кошти для здійснення повіреним своїх обов'язків; відшкодування довірителем повіреному транспортних затрат, а також зважаючи на положення наведених вище правових норм, що свідчить про правомірність доводів позивача.

Під час судового розгляду встановлено, що кошти, які передавались позивачу ПП «Тернопільм'ясо», необхідні йому для виконання своїх обов'язків за договорами доручення, а не були коштами, отриманими позивачем у вигляді винагороди за здійснення своїх обов'язків за договорами дорученнями.

З огляду на це, у позивача не було підстав для включення отриманих від ПП «Тернопільм'ясо» коштів до складу виручки, тому висновки Тернопільської ОДПІ щодо обов'язку позивача перейти з 1 кварталу 2007 року на загальну систему оподаткування та зареєструватися платником податку на додану вартість є незаконними.

Крім того, позивач податкових декларацій з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість в податкові органи не здавав, а тому у відповідача не було правових підстав для донарахування податкових зобов'язань на підставі п. «б» п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином висновки податкового органу, що позивач у 2006 році, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, згідно первинних документів ПП «Тернопільм'ясо» отримав від вказаного контрагента грошові кошти у сумі 640 957,00 грн. (451 957,00 грн. -готівкою, 189 000,00 грн. - шляхом перерахування коштів на рахунок позивача у банку) за надані послуги по заготівлі м'яса живої ваги та за транспортні послуги, з огляду на що з наступного податкового періоду повинен був перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності та оподатковувати отримані в 2007 році доходи за загальною системою оподаткування, облікута звітності, а також зареєструватися платником податку на додану вартість є необґрунтованими.

Судом встановлено, що з вказаних коштів лише 289 414,70 грн. є фактичною винагородою, решту коштів використовувались ним для закупівлі худоби, на виконання уколених договорів, тобто отримані позивачем грошові кошти у сумі 640 957,00 грн. не є виручкою.

Таким чином прийняте 04 грудня 2008 Тернопільською ОДПІ податкове повідомлення-рішення № 764220005711704/0, яким фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 14 036,00 грн. - за основним платежем та податкове повідомлення-рішення № 764210005701704/0від 04 грудня 2008, яким визначено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 374 738,00 грн., у тому числі: 249 825,00 грн. - за основним платежем, 124 913,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями є необґрунтованими та такими, що прийняті без дотримання вимог чинного податкового законодавства, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 50, 71, 86, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Податкові повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 04 грудня 2008 року №764220005711704/0 та №764210005701704/0 - скасувати.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Подлісна І.М.