Постанова № 35216530, 14.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 р. Справа № 804/10852/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

13.08.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.07.2013 року № 0006931702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на 7545,46 грн. за основним платежем та 1886,37 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (всього на суму 9431,83 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач дійшов до безпідставного висновку про безтоварність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферріт-Д», оскільки факт реальності господарської операції підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними. Окрім того, позивач наголосив на тому, що весь товар отриманий від ТОВ «Ферріт-Д» реалізовано на користь третіх осіб. Таким чином, позивач вважає, що надав всі докази які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарської діяльності та факт реальності господарських операцій з ТОВ «Ферріт-Д».

Позивач також зазначає, що порушення податкової дисципліни вчинене ТОВ «Ферріт-Д» не є підставою для висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та вказаною вище юридичною особою.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та надав суду копії первинних документів, які підтверджують факт реалізації товару отриманого позивачем від ТОВ «Ферріт-Д» на користь третіх осіб.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У матеріалах справи знаходяться письмові заперечення відповідача на позовну заяву, у яких останній заперечує проти задоволення позовних вимог, у зв'язку з нереальністю правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Ферріт-Д» з наступних причин:

- ТОВ «Ферріт-Д» порушує податкову дисципліну;

- правочини укладені ТОВ «Ферріт-Д» визнані податковим органом нікчемними;

- позивачем не надано доказів транспортування товару від ТОВ «Ферріт-Д» до позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З 25.06.2013 року по 02.07.2013 року відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині визначення правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Ферріт-Д» з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року, з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року та подальшої реалізації отриманої продукції (послуг) в поточному та наступних податкових періодах.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 1871/172.НОМЕР_1 від 09.07.2013 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочинів, які укладено позивачем з ТОВ «Ферріт-Д» на настання реальних наслідків.

Висновок відповідача щодо нереальності правочинів обгрунтовується тим, що правочини здійснені без мети настання реальних наслідків, у зв'язку з наступним:

- ТОВ «Ферріт-Д» порушує податкову дисципліну;

- правочини укладені ТОВ «Ферріт-Д» визнані податковим органом нікчемними;

- позивачем не надано доказів транспортування товару від ТОВ «Ферріт-Д» до позивача.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято на направлено позивачу податкові повідомлення-рішення форми «р» області від 29.07.2013 року № 0006931702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на 7545,46 грн. за основним платежем та 1886,37 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (всього на суму 9431,83 грн.).

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті № 1871/172.НОМЕР_1 від 09.07.2013 року щодо нереальності договорів укладених позивачем з ТОВ «Ферріт-Д» у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ТОВ «Ферріт-Д» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Ферріт-Д» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Ферріт-Д» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Ферріт-Д».

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ТОВ «Ферріт-Д» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678).

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Ферріт-Д».

Судом також встановлено, що між позивачем та ТОВ «Ферріт-Д» укладено договір поставки № 04-05 від 04.05.2012 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Ферріт-Д» зобов'язувалось поставити позивачу товар, а останній зобов'язався його оплатити.

Факт поставки товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Ферріт-Д» позивачу підтверджується копіями видаткових накладних, які знаходяться у матеріалах справи та вказані у Акті перевірки № 1871/172.НОМЕР_1 від 09.07.2013 року.

Вказані документи відповідають ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що позивач оплатив товар отриманий від ТОВ «Ферріт-Д», що також відображено у Акті перевірки № 1871/172.НОМЕР_1 від 09.07.2013 року.

ТОВ «Ферріт-Д» виписали позивачу податкові накладні, які складено у відповідності до статті 201 Податкового кодексу України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Міндоходів і зборів України (www.minrd.gov.ua) свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Ферріт-Д» станом на день розгляду справи не анульовано, тобто на момент здійснення господарської операції з позивачем ТОВ «Ферріт-Д» було платником податку на додану вартість та вправі було видавати податкові накладні.

Судом на підставі відомостей отриманих з сайту Інформаційно-ресурсного центру (www.irc.gov.ua) встановлено, що ТОВ «Ферріт-Д» припинено як юридична особа 01.10.2013 року.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Ферріт-Д» було зареєстрованою юридичною особою.

Факт перевезення товару від ТОВ «Ферріт-Д» позивачу підтверджується копіями вантажних декларацій - товарно-транспортних накладних Приватного підприємства «Нічний експрес» від 03.08.2012 року, від 12.07.2012 року, від 04.05.2012 року, а також копіями товарно-транспортних накладних від 03.09.2012 року, від 10.07.2012 року, які складено авто підприємством ПП Земба А.Ф., які знаходяться у матеріалах справи.

Судом встановлено, що товар придбаний позивачем у ТОВ «Ферріт-Д» використовувався у господарській діяльності позивача, оскільки видами діяльності позивача є роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших угруповань, роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, що також не заперечується і відповідачем та відображено у Акті перевірки № 1871/172.НОМЕР_1 від 09.07.2013 року.

Судом встановлено, що товар отриманий від ТОВ «Ферріт-Д» позивачем реалізовано третім особам, а саме: ТОВ «Автоадреса», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «Реммаш», ТОВ «ВКК Альянсремтрактор», ТОВ «Агрофірма «Вікторія», ПП «Машинно-тракторна станція», ТОВ Агрофірма «Берегиня», ТОВ «Агрофірма «Христофорівське», ПП «Ксенон», КП «ЖЕО Київського району м. Сімферополя», ЧПФ «Агроцентр», ВАТ «Ковельагроспецпостач», що підтверджується копіями видаткових та податкових накладних, які знаходяться у матеріалах справи.

Згідно пункту 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарської операції є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам.

Судом встановлено, що первинні документи, а саме: видаткові накладні та податкові накладні за господарською операцією позивача з ТОВ «Ферріт-Д» складені у відповідності до законодавства України.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

На підставі викладеного, судом встановлено рух товарів між ТОВ «Ферріт-Д» та позивачем.

Враховуючи викладене податкове повідомлення - рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.07.2013 року № 0006931702 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.07.2013 року № 0006931702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на 7545,46 грн. за основним платежем та 1886,37 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (всього на суму 9431,83 грн.)

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 114,70 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 14 листопада 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 14.11.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін