Постанова № 35215491, 12.11.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Справа № 3/46/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Чоловський О.М. (довіреність №б/н від 14.10.2013 року)

третьої особи - не з'явився

від органу ДВС - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АкВаВіка» на ухвалу господарського суду Вінницької області від 17 вересня 2013 року у справі №3/46/2011/5003 (скарга на дії відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції)

за позовом Приватного підприємства «Агропромислова фірма «Іззія»

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АкВаВіка»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_3

про стягнення 2 734 795,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17 вересня 2013 року у справі №3/46/2011/5003, за позовом приватного підприємства «Агропромислова фірма «Іззія» (24312, Вінницька область, Тростянецький район, с.Буди, вул.50-річчя Жовтня, код ЄДРПОУ 32743603) (надалі - стягувач) до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АкВаВіка» (24330, Вінницька область, Тростянецький район, с.Ілляшівка, вул.Жовтнева, 1, код ЄДРПОУ 34004920) (надалі - боржник) за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) про стягнення 2 734 795,83 грн., у задоволені скарги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка" на дії відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції відмовлено повністю /а.с. 77-80/.

Вказана ухвала обґрунтована наступним: скаржником на день прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження та під час розгляду судом самої скарги на дії ДВС не надано належних доказів, що майно боржника, а саме сільськогосподарська техніка, не знаходилось на території Вінницького району Вінницької області

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, відповідач - СГ ТОВ "АкВаВіка" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нову ухвалу, якою: визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №39387047 від 14.08.2013 року щодо стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка" на користь приватного підприємства "Агропромислова фірма "ІЗЗІЯ" 2520502,15 грн. відшкодування збитків, 23501,87 грн. витрат по сплаті державного мита та 217,51 грн. на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу; визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП №39387047) від 14.08.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження щодо заборони відчуження усього майна сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка" /а.с. 97-99/.

Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, та зазначає, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом не враховано тієї обставини, що при зверненні до державного виконавця стягувач не надав доказів того, що майно перебуває на території Вінницького району.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2013 року у справі №3/46/2011/5003 апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до слухання на 12 листопада 2013 року /а.с. 95/.

Розпорядженням Голови Рівненського апеляційного господарського суду від 11 листопада 2013 року внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Дужич С.П., суддя Саврій В.А. /а.с. 108/.

Позивач, третя особа та орган ДВС своїм правом, передбаченим статтею 96 ГПК України, не скористалися, відзиву та пояснень стосовно апеляційної скаргу не надали.

Представники третьої особи та органу ДВС в судове засідання не з'явилися, причин неявки в суд не повідомили. Про дату і час судового засідання сторони повідомлені у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленнями та реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції /а.с. 109-111/.

11 листопада 2013 року представником позивача, через канцелярію суду, було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки повноважного представника /а.с. 112/.

Розглянувши клопотання ПП "Агропромислова фірма "ІЗЗІЯ" про відкладення розгляду справи, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Частина третя статті 22 ГПК України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Проте, надані представником позивача довіреність №105 від 15.10.2013 року на представництво ПП "Торгова фірма "В" та ухвала Вищого господарського суду від 29 жовтня 2013 року у справі №7/137-07, не можуть вважатися достатнім доказом того, що представник приватного підприємства "Агропромислова фірма "ІЗЗІЯ" не може взяти участь у судовому засіданні.

Слід звернути увагу на ту обставину, що приватне підприємство "ІЗЗІЯ" є самостійною юридичною особою, та у відповідності із діючим законодавством не було позбавлено на час слухання справи забезпечити явку у судове засідання іншого представника.

Відповідно до пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників позивача, третьої особи та органу ДВС за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду - скасуванню.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.08.2013 року до відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції надійшла заява приватного підприємства "Агропромислова фірма "Іззія" про відкриття виконавчого провадження на виконання наказу господарського суду Вінницької області від 19.04.2013 року у справі №3/46/2011/5003. Подання до відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції судового наказу на виконання, стягувач мотивував тим, що сільськогосподарська техніка боржника знаходиться на території Вінницького району, зокрема в с.Хиженці на обробці полів ФГ "Сатурн-К" на підставі угод про обробіток земель. До заяви стягувачем додано судовий наказ від 19.04.2013 року у справі № 3/46/2011/5003, перелік рахунків та перелік господарської техніки боржника, які належать СТОВ "АкВаВіка".

14.08.2013 року головним державним виконавцем відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції Собчуком В.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 39387047, в якій боржнику встановлено строк для самостійного виконання вимог виконавчого документа до 21.08.2013 року, та постанову про арешт всього майна боржника з забороною його відчуження. При цьому, у Постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції зазначено місцезнаходження боржника СГ ТОВ «АкВаВіка» Тростянецький район, с.Ілляшівка, вул.Жовтнева, 1. Крім того, вказана постанова не містить зазначення місцезнаходження майна боржника.

15.08.2013 року директором ПП "Агропромислова фірма "Іззія" Нечипоруком С.П. подано до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області заяву, в якій останній просив розглянути питання про передання виконавчого провадження на виконання судового наказу від 19.04.2013 року у справі №3/46/2011/5003 підрозділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області, враховуючи те, що по даному виконавчому провадженню наявні обставини, що ускладнюють виконання рішення: резонансність справи, наявність заставного майна, знаходження майна у кількох районах Вінницької області.

16.08.2013 року начальником відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області Сусковим А.О., на підставі заяви директора ПП "Агропромислова фірма "Іззія" Нечипорука С.П. від 15.08.2013 року, винесена постанова №331/2.1-35/8 про передачу матеріалів виконавчого провадження № 39387047 з виконання наказу господарського суду Вінницької області № 3/46/2011/5003 від 19.04.2013 року.

19.08.2013 року, відповідно до акту приймання-передавання виконавчого провадження, головним державним виконавцем відділу ДВС ВРУЮ Собчуком В.В. на підставі постанови начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області Сускова А.О. від 16.08.2013 року, матеріали виконавчого провадження № 39387047 з виконання наказу № 3/46/2011/5003 передано заступнику начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області Калинчуку С.І.

19.08.2013 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області Калинчуком С.І. винесена постанова про прийняття до виконання зазначеного виконавчого провадження, копія якої направлена сторонам виконавчого провадження 19.08.2013 року.

В якості нормативного обґрунтування поданої скарги до місцевого господарського суду відповідач (скаржник) посилався на приписи ч.1 ст.25, п.4 ч.1 ст.26, ч.1 ст.20 Закону України "Про виконавче провадження".

Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали зазначив, що дії органу ДВС є правомірними, оскільки скаржником в спростування того, що майно боржника, а саме сільськогосподарська техніка не знаходилася на території Вінницького району Вінницької області на день прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження не надано, як не надано вказаних доказів і під час розгляду судом самої скарги на дії ДВС.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не може погодитися з такими висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів визначені положеннями Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" Державіни виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Пунктом 4 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи до заяви про відкриття виконавчого провадження стягувачем було долучено відомості про реєстрацію техніки боржника, у яких місцем реєстрації та адресою місця стоянки зазначено адресу: Вінницька область, Тростянецький район, Ілляшівка, Жовтнева, 1. Крім того, СГ ТОВ «АкВаВіка» згідно з Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №165118 зареєстроване за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с.Ілляшівка, вул. Жовтнева, 1.

З огляду на вищевказане на момент відкриття виконавчого провадження державному виконавцю з матеріалів наданих стягувачем ПП «Аропромислова фірма «ІЗЗІЯ» було відомо, що боржник СГ ТОВ «АкВаВіка» та його майно, а саме: сільськогосподарська техніка, зареєстровані за адресою: Вінницька область, Тростянецький район, с.Ілляшівка, вул.Жовтнева, 1.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що дії державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції щодо прийняття постанов від 14.08.2013 року про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника з забороною на його відчуження є неправомірними, а вказані постанови підлягають скасуванню, оскільки винесені з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно о п.9.13 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання виконання ухвал, рішень, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України покладаються на відділ державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АкВаВіка» задоволити, ухвалу господарського суду Вінницької області від 17 вересня 2013 року у справі №3/46/2011/5003 скасувати.

Визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №39387047 від 14.08.2013 року щодо стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка" на користь приватного підприємства "Агропромислова фірма "ІЗЗІЯ" 2520502,15 грн. в відшкодування збитків, 23501,87 грн. в поверненні витрат по сплаті державного мита та 217,51 грн. на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №39387047 від 14.08.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження щодо заборони відчуження усього майна сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка".

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №39387047) від 14.08.2013 року щодо стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АкВаВіка» на користь приватного підприємства "Агропромислова фірма "ІЗЗІЯ" 2520502,15 грн. в відшкодування збитків, 23501,87 грн. в поверненні витрат по сплаті державного мита та 217,51 грн. на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.08.2013 року щодо заборони відчуження усього майна сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АкВаВіка».

Стягнути з відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції (21009, м.Вінниця, вул.Вінниченка, 29, код ЄДРПОУ 35003932) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АкВаВіка» (24330, Вінницька область, Тростянецький район, с.Ілляшівка, вул.Жовтнева, 1, код ЄДРПОУ 34004920) 573,5 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Вінницької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 3/46/2011/5003 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.