Постанова № 35215129, 14.11.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.11.2013 р. справа №905/4190/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Суддів:Малашкевича С. А. Манжур В. В., Радіонової О. О.при секретарі судового засідання Максименко Г. П.за участю представників сторін: від позивача:Шевченко Д. В. - за довір.від відповідача:Криворучко В. Ж. - за довір.розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради, м. Севастопольна рішення господарського суду Донецької областівід 19.09.2013р.у справі№ 905/4190/13 (головуючий суддя: Величко Н.В., судді: Демідова П.В., Фурсова С.М.)за позовомКомунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради, м. Севастопольдо відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Стар», м. Маріуполь Донецької областіпро за зустрічним позовом до простягнення 57 084,80 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Стар», м. Маріуполь Донецької області Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради, м. Севастополь стягнення 549 345,81 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.09.2013 р. у справі 905/4190/13 відмовлено в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради, м. Севастополь до Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Стар», м. Маріуполь про стягнення 57084,80 грн; задоволені зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Стар», м. Маріуполь до Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради, м. Севастополь про стягнення 549345,81 грн. Стягнуто з Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М-Стар» основний борг у розмірі 546650,00 грн., 2695,81 грн. - 3 % річних, 10986,93 грн. - судовий збір.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати/змінити рішення суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні первісного позову КП «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради, а справу по зустрічному позову ТОВ «М-Стар» направити на новий розгляд до суду першої інстанції у новому колегіальному складі, у разі відмови первісного позову, справу за первісним позовом та зустрічним позовом направити на новий розгляд. В обгрунтування підстав для його скасування/зміни позивач посилається на неповне з`ясування судом усіх обставин та документів, що мають значення для справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 538 ЦК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33,36, 43, п. 1,3 ст. 77 ГПК України.

В доповненнях до апеляційної скарги від 03.10.13 р. № 4979, позивач навів додаткові обґрунтування доводів, які ним були викладені в апеляційній скарзі, просить задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі. До апеляційної скарги додав додаткові документи, які, на його думку, необхідні для повної об`єктивної оцінки судом всіх фактів, які судом першої інстанції були залишені поза увагою.

Відповідач доводи апеляційної скарги заперечив з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу від 05.11.13 р.

Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.13 р. склад колегії суддів, який призначав справу до розгляду був змінений, у зв'язку із зайнятістю одного із членів колегії в іншому судовому процесі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив скаргу задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача, який вважає, що апелянт не навів нових доводів, а тільки вказав ті які обговорювалися в суді першої інстанції, тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі з підстав її необґрунтованості, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Щодо додатково доданих позивачем документів до доповнень до апеляційної скарги, відповідач просить виключити копії актів від 13.03.13 р. та від 21.03.13 р. про невідповідність якості товару, посилаючись на те, що дані акти не надавалися та не досліджувалися судом першої інстанції та вважає, що позивач не обґрунтував необхідність їх залучення до матеріалів справи.

Позивач в свою чергу вказав, що один з цих актів надавався суду першої інстанції.

Колегія суддів розглянувши клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових документів, відмовила у його задоволенні, з підстав того, що акт від 13.03.13 р., який просить залучити позивач, вже є в матеріалах справи (а.с. 188), а щодо залучення інших документів, а саме: копії листів від 02.07.13 р. , від 25.07.13 р., від 05.08.13 р., копії пояснювальної записки товароведа від 21.08.13 р. та копії акту від 21.03.13 р. про невідповідність якості товару, то колегія суддів вважає, що позивач не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, доповнення до неї, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, судова колегія встановила наступне.

07.02.2013р. між КП «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради (покупцем) та ТОВ «М-Стар» (постачальник) був укладений договір поставки вугілля кам'яного № 52/13 (надалі - Договір), згідно умов якого постачальник зобов'язався у 2013 році поставити покупцеві за його письмовими заявками партіями вугілля кам'яне антрацит АМ дрібний (ДК 016-2010 код 05.10.1) у кількості 4200т., а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Пунктом 2.2 договору сторони встановили, що товар повинен відповідати наступним характеристикам: розмір шматка - 13-25мм; розмір шматків від 6 до 13 мм - не більш 5%; штиб розміром 0-6мм - не більше 5%; зольність - не більше 12-15%; волога - не більше 5-6%; сірка - згідно норм ДСТУ по кам'яному вугіллю; низка теплота згорання - не менш 6000 ккал/кг; вугілля повинне бути митим від пилу, відповідати першій категорії.

Відповідно до п. 2.2.1, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6 Договору, прийняття вугілля на відповідність геометричним розмірам вугільних фракцій (шматочків) виробляється ситовим методом визначення гранулометричного складу відповідно ДСТУ 9815-75 шляхом просіювання через сито з відповідними вічками проб вугілля, узятих відповідно до ДСТУ 4096-2002 з подальшим зважуванням і визначенням % вмісту кожної фракції у пробі. Постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає вимогам діючого законодавства України до цієї категорії товарів, ДСТУ 3472-96 та кожна партія товару підтверджується шляхом надання постачальнику завіреної копії посвідчення або сертифікату якості, або висновків аналізу об'єднаної проби вугілля, (відібраної відповідно до ДСТУ 4096-2002). Аналіз об'єднаної проби проводиться незалежною лабораторією, акредитованої в системі УКРСЕПРО з урахуванням загальних положень ДСТУ 4096-2002. Прийняття товару за кількістю та якістю оформляється Актами, які повинні бути складені у день приймання товару та підписуються сторонами. У випадку, коли буде встановлено порушення якості товару (відповідно до її сертифікатів, посвідчень, тощо) або нестача будь-якої її кількості, представник покупця, спільно з представником постачальника, відображає це у акті прийому товару та складає окремий акт і, залежно від причин недоліків, пред'являє претензію стороні, що порушила законні інтереси покупця з урахуванням п. 2.6 та п. 6.2.3 договору. Приймання товару за кількістю та якістю у всіх випадках, неурегульованих цим договором, здійснюється згідно з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.1965р.) та народного вжитку за якістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.1966р.) з доповненнями та змінами, які внесено до них або іншими нормативними актами України, які будуть прийняті з цього питання замість вищезгаданих. Претензії по товару можуть бути заявлені покупцем постачальникові відносно якості товару протягом 7 днів після приймання товару або протягом 7 днів після отримання покупцем результатів незалежної експертизи товару на свій вибір.

Згідно п. 3.1 договору ціна договору становить 5460000,00 грн. з ПДВ або 1300,00 грн. за тону з ПДВ.

Розрахунки проводяться шляхом переказу покупцеві грошових коштів на рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу до 60 календарних днів з моменту поставки товару на підставі рахунку-фактури та документів, що підтверджують факт отримання товару покупцем. Покупець має право здійснити оплату раніше, ніж визначено у п.4.2 цього договору (п.4.2, п.4.4, п.4.5 договору).

Пунктами 5.1., 5.2 договру сторони обумовили умови поставки, а саме здійснення поставки товару на умовах DDP в редакції Інкотермс 2000 транспортом постачальника до місця постачання (м. Севастополь, вул. Хрусталева, 35, центральний паливний склад) з розкредитуванням вантажу на товарних станціях м. Севастополя постачальником.

У пункті 5.4 та 5.5 договору сторони обумовили перелік товаросупровідних документів.

За умовами п.6.2.2, п. 6.2.3, п. 6.2.5 договору, у разі невідповідності якості товару або неналежного оформлення документів, покупець має право, у тому числі й відмовитися від товару та повернути його постачальнику; вимагати від постачальника безоплатної заміни поставленого товару; у разі сумніву у якості товару (на вигляд не відповідає сертифікату якості постачальника та геометричним розмірам фракцій) покупець має право провести незалежну експертизу товару за свій рахунок.

У розділі 7 договору сторони визначили відповідальність сторін за порушення зобов'язань, у тому числі по показникам якості. Так, за постачання товару з відсотком зольності від 16% до 28% постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 2,5% за кожен відсоток підвищення зольності від вартості кожної тони поставленого товару; при зольності понад 28% - постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 40% від вартості кожної тони поставленого неякісного товару (п.7.2 договору). За порушення умов зобов'язання за якістю окрім показників зольності, з постачальника стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісного товару (п.7.3 договору).

Строк дії договору сторонами встановлено з 01.01.2013р. до 31.12.2013р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1 договору).

На підставі заявки КП «Севтеплоенерго» від 08.02.2013р. № 782, адресованої ТОВ «М-Стар», на поставку у період 10-20 лютого 2013 року двох вагонів вугілля марки АМ 13-25 кількістю 140т, ТОВ «М-Стар» у лютому 2013 року поставило, а КП «Севтеплоенерго» отримало вугільну продукцію кількістю 107,24 тон антрациту марки АМ 13-25мм за ціною 1.300,00грн. за тону з ПДВ на загальну суму 139.412,00 грн., що підтверджується: актом прийому-передачі вугільної продукції № 3 від 19.02.2013р. (а.с.12), актом приймання твердого палива по кількості від 19.02.2013р. (а.с.14), актом приймання твердого палива за якістю від 19.02.2013р. (а.с.15).

Зазначений товар супроводжувався посвідченнями якості № 14 від 11.02.2013р. (а.с.16) та № 15 від 14.02.2013р. (а.с.17), виданими Вуглехімічною лабораторією ТОВ ГОФ «Алмазна», видатковою накладною № ВН-0000011 від 19.02.2013р. (а.с.111), накладною № 1 від 19.02.2013р. (а.с.190), податковою накладною № 9 від 19.02.2013р. (а.с.91). Як встановлено судом першої інстанції поставка вугілля відбувалась автомобільним транспортом постачальника, а не залізничним транспортом.

Згідно відомостей посвідчення якості № 14 від 11.02.2013р., вугілля мало наступні характеристики: марка А, сорт - АМ, клас 13-25, зольність - 12,8%; волога - 5,5%; сірка - 1,2%, летючі - 3,6%, теплота згорання - 6000 ккал/кг.

Згідно відомостей посвідчення якості № 15 від 14.02.2013р., вугілля мало наступні характеристики: марка А, сорт - АМ, клас 13-25, зольність - 12,9%; волога - 6,8%; сірка - 1,1%, летючі - 3,7%, теплота згорання - 6000 ккал/кг.

Як вбачається з акта приймання твердого палива за якістю від 19.02.2013р. (а.с.15), підписаного обома сторонами, КП «Севтеплоенерго» прийняло вугільну продукцію за наступними характеристиками: вугілля марки АМ (А), сорт АМ, розмір шматків - 13-25мм/13,9-25мм, зольність -12,8%/12,9%, волога - 5,5%/6,8%, теплота згорання - 6000 ккал/кг.

На підставі рахунку-фактури № РФ-0000013 від 19.02.2013р. на суму 139412,00 грн. (а.с.138) КП «Севтеплоенерго» перерахувало ТОВ «М-Стар» вартість отриманої вугільної продукції відповідно до платіжних доручень № 973 від 27.02.2013р. на суму 100000,00 грн., № 717 від 28.02.2013р. на суму 39412,00 грн. (а.с.19,20), тобто в повному обсязі.

Позивач стверджує, що зазначена партія товару не відповідала якісним характеристикам, обумовленим договором та зазначеним у сертифікатах якості №№ 14 від 11.02.2013р. та 15 від 14.02.2013р., по показникам вологи, зольності, теплоти згорання та сірці, посилаючись на акт відбору загальної проби палива в лабораторію № 1 від 19.02.2013р. (а.с.28), протоколу випробувань № 091/13 від 29.02.2013р. Севастопольської лабораторії № 1 ТОВ «Еко-Стандарт-Сервіс» (а.с.23).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу ТОВ «М-Стар» надсилалася претензія № 1 від 05.03.13 р. № 1336 з вимогами компенсації додаткових витрат, пов'язаних з поставкою неякісного товару з урахуванням штрафних санкцій згідно договору. Проте, відповідач, згідно його відповідді на претензію № 31 від 14.03.13 р. не виконав вимоги та відмовив у задоволені претензії.

Зазначене обумовило звернення позивача з даним позовом про стягнення з ТОВ «М-Стар» штрафної санкції за договором у сумі 55764,80 грн., а також витрат на проведення експертизи в сумі 1320,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову з підстав недоведеності позивачем позовних вимог та задоволенні зустрічного позову ТОВ «М-Стар» про стягнення з КП «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради суми боргу у розмірі 546650,00 грн. та 3% річних в сумі 2 695,81 грн. за договором поставки вугілля № 52/13 від 07.02.13 р.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на виконання умов договору поставки вугілля № 52/13 від 07.02.13 р., поставив позивачу вугільну продукцію кількістю 107,24 тон антрациту марки АМ 13-25мм за ціною 1.300,00 грн. за тону з ПДВ на загальну суму 139412,00 грн., що підтверджується наявними у справі документами: актом прийому-передачі вугільної продукції № 3 від 19.02.2013р. (а.с.12), актом приймання твердого палива по кількості від 19.02.2013р. (а.с.14), актом приймання твердого палива за якістю від 19.02.2013р. (а.с.15). Факт поставки не заперечується й сторонами.

В підтвердження факту поставки відповідачем неякісної вугільної продукції, позивач посилається на акт відбору загальної проби палива в лабораторію № 1 від 19.02.13р., протокол випробувань № 091/13 від 29.02.13 р. Севастопольської лабораторії № 1 ТОВ «Еко-Стандарт-Сервіс».

За приписами статей 673, 675, 678 Цивільного кодексу України, ст.268 Господарського кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми; вимагати від продавця за своїм вибором усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника, а також пропорційного зменшення ціни.

Відповідно до п. 2.4, 2.5 Договору прийняття товару за кількістю та якістю оформляється Актами, які повинні бути складені у день приймання товару та підписуються сторонами. У випадку, коли буде встановлено порушення якості товару (відповідно до її сертифікатів, посвідчень, тощо) або нестача будь-якої її кількості, представник покупця, спільно з представником постачальника, відображає це у акті прийому товару та складає окремий акт і, залежно від причин недоліків, пред'являє претензію стороні, що порушила законні інтереси покупця з урахуванням п. 2.6 та п. 6.2.3 договору. Приймання товару за кількістю та якістю у всіх випадках, неурегульованих цим договором, здійснюється згідно з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.1965р.) та народного вжитку за якістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.1966р.) з доповненнями та змінами, які внесено до них або іншими нормативними актами України, які будуть прийняті з цього питання замість вищезгаданих.

Суд першої інстанції вірно врахував при прийняті оскаржуваного рішення положення п. 14, п. 16, п. 26, п. 27 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбитража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. N П-7, яке регулює питання щодо приймання продукції за якістю, а також ГОСТ 1137-64 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила прийомки по качеству», ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам`яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови»; ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам`яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань», якими врегульовано порядок відбору проб.

Довід позивача про невідповідність зазначеної партії товару якісним характеристикам, обумовленим договором, а саме п. 7.2, 7.3 за показниками вологи, зольності, теплоти згорання та сірці до уваги судовою колегією не приймається. Як встановлено судом першої інстанції, так і підтверджено матеріалами справи, позивачем не доведено факт поставки неякісного товару, оскільки в акті прийому-передачі вугільної продукції № 3 від 19.02.2013р. та акті приймання твердого палива за якістю від 19.02.2013р. відсутні відмітки про характер виявлених при прийманні недоліків та відсутні відомості про складання акту про відбір проб вугілля; відсутні також відомості щодо забезпечення КП «Севтеплоенерго» зберігання продукції в умовах, які унеможливлюють погіршення її якості і змішування з іншою однорідною продукцією, як це вимагає п. 16 Інструкції № П-7 оскільки як вбачається з претензії позивача № 1 від 01.03.13 р., сумніви щодо якості товару у нього виникли вже в результаті використання поставленого товару, що не дає підстави стверджувати, що позивач зберігав товар весь цей час у належних умовах, які унеможливлюють як погіршення якості товару так і його змішування з іншою однорідною продукцією.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт відбору загальної проби палива № 1 від 19.02.2013р., на який посилається позивач, (а.с.28) не містить таких відомостей як висота шару, що випробовується (як це передбачено додатком В ДСТУ 4096-2002), не містить відомостей про сертифікати якості, які супроводжували партію вугілля, способи відбору проби та про опломбування зразка відібраної проби, а тому дані обставини не дають підстав вважати, що відбір проби було здійснено з дотриманням установленого чинним законодавством порядку, і як наслідок того, що вугілля, поставлене відповідачем 19.02.2013р., мало інші показники якості, ніж обумовлені договором та зазначені у сертифікатах якості № 14 від 11.02.2013р. та № 15 від 14.02.2013р.

Також, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання позивача на факт визнання відповідачем поставки неякісного вугілля, у листі від 01.03.13 р. № 21, оскільки в цьому листі відсутні посилання на договір, за яким була здійснена неякісна поставка, дату та партію поставки вугільної продукції або претензію на яку дається ця відповідь. Крім того, цей лист датований датою, яка передувала складенню позивачем претензії № 1 від 05.03.13 р.Таким чином, в даному випадку не можна стверджувати, що в цьому листі мова йде про визнання відповідачем поставки неякісної продукції, отриманої позивачем 19.02.13 р. та взагалі за спірним договором, а тому такий лист не може бути належним доказом, що підтверджує вказані позивачем обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповіддю від 14.03.13 р. вих. № 31 на претензію позивача № 1 від 05.03.13 р., відхилив претензію позивача та запропонував або прийняти вугілля поставлене 19.02.13 р. за сертифікатом якості ТОВ «Тандем» або запросити незалежну компанію ТОВ «Інспекторат Україна» для відбору проб та проведення лабораторного аналізу, за рахунок постачальника. Умовами договору, а саме п. 2.3 передбачено таке право сторін на проведення відповідного аналізу вугільної продукції незалежною лабораторією, однак доказів проведення такої експертизи суду не надано.

Наданий позивачем протокол випробувань № 091/13 від 28.02.13 р. АМ Севастопольської лабораторії № 1 ТОВ «Еко-Стандарт-Сервіс» суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги як належний доказ, оскільки протокол не містить відомостей про дату, номер партії, номер і дату паспорту якості продукції, про номер та дату опломбування зразка, що надійшов на аналіз, тому цей документ не може вважатися належним доказом поставки відповідачем неякісного вугілля.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого та правомірного висновку щодо недоведеності позивачем підстав для стягнення з відповідача штрафу у сумі 55 764,80 грн. за невиконання п. 7.2., п. 7.3 договору № 52/13 від 07.02.13р. та відповідно стягнення з відповідача витрат на проведення випробувань зразку вугілля кам`яного марки АМ Севастопольською лабораторією № 1 ТОВ «Еко-Стандарт-Сервіс», у зв`язку з чим правомірно відмовив у задоволенні первісного позову.

Щодо зустрічного позову, поданого ТОВ «М-Стар», колегія суддів зазначає наступне.

Предметом зустрічного позову є стягнення з КП «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради на користь ТОВ «М-Стар» суми боргу у розмірі 546 650,00 грн. за вказаним вище договором за поставку вугільної продукції у березні 2013 р. та 3% річних в сумі 2 695,81 грн. за несвоєчасну сплату боргу.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що на виконання договору № 52/13 від 07.02.2013р. у березні 2013 року ТОВ «М-Стар» поставило, а КП «Севтеплоенерго» отримало вугільну продукцію загальною кількістю 420,500 т вартістю 546.650,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом прийому-передачі вугільної продукції № 8 від 21.03.2013р. (а.с.106), який підписаний обома сторонами без зауважень щодо кількості або якості поставленого товару.

Згідно п. 4.1 договору покупець здійснює оплату за фактом постачання на підставі рахунку-фактури та документів, що підтверджують факт отримання товару.

За умовами п.4.2, п.4.4, п.4.5 договору розрахунки проводяться шляхом переказу покупцеві грошових коштів на рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу до 60 календарних днів з моменту поставки товару на підставі рахунку-фактури та документів, що підтверджують факт отримання товару покупцем. Покупець має право здійснити оплату раніше, ніж визначено у п.4.2 цього договору.

На виконання умов договору постачальник надав покупцю видаткову накладну № ВН-0000026 від 21.03.2013р., рахунок-фактуру № РФ-0000034 від 21.03.2013р. на суму 546.650,00грн. та податкову накладну № 6 від 21.03.2013р.

Таким чином, термін сплати за видатковою накладною № ВН-0000026 від 21.03.13р. на суму 546650,00 грн. сплинув 20 травня 2013 р., проте доказів оплати товару матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач допустив прострочення розрахунків з ТОВ «М-Стар», у зв'язку з чим, на вимогу останнього, на підставі ст. 625 ЦК України зобов'язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок ТОВ «М-Стар», колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги ТОВ «М-Стар», стягнувши на його користь борг за договором поставки вугілля № 52/13 від 07.02.2013р. у розмірі 546650,00 грн. та 3% річних за період з 21.05.13 р. по 19.07.13 р. в сумі 2 695,81 грн.

Безпідставні посилання позивача на те, що поставка вугільної продукції у березні 2013 р. за вказаною вище видатковою накладною за якісними характеристиками була нижче ніж обумовлені умовами договору, з підстав недоведеності останнім належними доказами таких обставин. Так, акт відбору загальної проби палива від 22.03.2013р. (а.с.112), на який посилається позивач, не містить відомостей щодо номеру і дати паспорту якості продукції, висоти шару, що випробовується (як це передбачено додатком В ДСТУ 4096-2002), не містить відомостей про способи відбору проби та про опломбування і забезпечення зразка відібраної проби етикетками, підписаними особами, які приймають участь у відборі; протокол випробувань № 160/13 від 18.04.2013р., складений Севастопольською лабораторією № 1 ТОВ «Еко-Стандарт-Сервіс» (а.с.156) та сертифікат якості ТОВ «Тандем 2006» від 25.03.2013р. (а.с.117) мають посилання на різні номери проб, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з зазначених документів неможливо достеменно встановити, який саме зразок вугілля був підданий аналізу і чи стосується він спірної партії товару.

До того ж, у разі невідповідності якості товару або неналежного оформлення документів, покупець мав право, у тому числі й відмовитися від товару та повернути його постачальнику; вимагати від постачальника безоплатної заміни поставленого товару (п.6.2.2, п. 6.2.3 договору, ч.2 ст.678 ЦК України), але позивач своїм правом не скористався і доказів в спростування цього не надав.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно задовольнив зустрічний позов відповідача про стягнення з КП «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради 549345,81 грн.: 546650,00 грн. - основного боргу за договором поставки вугілля № 52/13 від 07.02.2013р. та 2 695,81 грн.- 3% річних.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого господарського суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи згідно приписів ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого господарського суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради, м. Севастополь на рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2013 у справі № 905/4190/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2013 у справі № 905/4190/13 - залиши без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 11.11.2013 р.

Головуючий С. А. Малашкевич

Судді В. В. Манжур

О. О. Радіонова