Рішення № 35215058, 11.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2013 р.Справа № 922/3891/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Бабиніним Д.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Укртранспневматика", м. Лебедин до ТОВ "Востокпневматика", м. Харків про стягнення коштів за участю :

Представника позивача: Кривенко О.О., дов.№2 від 01.10.2013р

Представника відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «Укртранспневматика», звернувся з позовом до ТОВ «Востокпевматика» про стягнення заборгованості в розмірі 65481,00 грн., пені в розмірі 5277,78 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 103 13 УКР від 01.03.2013 р. щодо оплати вартості отриманого товару.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях від 16.10.2013 р. та 24.10.2013 р. проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, стверджував, що надана позивачем видаткова накладна (як доказ поставки товару) підписана не директором відповідача (Бука А.А.), а іншою особою, що директор товар не отримував, у зв»язку з чим просив суд призначити почеркознавчу експертизу.

В судові засідання від 09.10.2013 р., 04.11.2013 р. та 11.11.2013 р. представник відповідача не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та про наступне судове засідання (арк.спр. 21, 67, 74, 81 та 91).

Директор відповідача викликався в судові засідання ухвалами від 16.10.2013 р. та 24.10.2013 р., втім в судові засідання не з"явився.

Відповідач витребувані ухвалами суду від 24.10.2013 р. та 04.11.2013 р. податкові декларації з податку на додану вартість (разом з розшифровкою податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за період з березня 2013 р. по вересень 2013 р. включно, реєстри виданих та отриманих податкових накладних за березень-вересень 2013 р. включно та докази подачі їх в податкову інспекцію не надав.

Систематична неявка у судові засідання директора відповідача Бука А.А. зумовила об"єктивну неможливість призначення почеркознавчої експертизи, клопотання про призначення якої було подано представником відповідача (арк.спр.68-69), оскільки, відповідно до п. 1.3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.98 N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 N 1950/5) для проведення експертизи необхідне відібрання експерементальних зразків підписів у судовому засіданні.

З огляду на наведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи.

У зв"язку з неявкою у судові засідання повноважного представника відповідача, директора відповідача, який викликався у судові засідання для надання пояснень, невиконанням відповідачем вимог ухвал суду щодо надання податкових декларацій з податку на додану вартість (разом з розшифровкою податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за період з березня 2013 р. по вересень 2013 р. включно, реєстри виданих та отриманих податкових накладних за березень-вересень 2013 р. включно та докази подачі їх в податкову інспекцію, суд не вбачає підстав і для задоволення клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи на 15 днів, як такого, що є необгрунтованим та призведе до порушення прав позивача, зумовленого затягуванням судового процесу і недобросовісною поведінкою відповідача.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

01 березня 2013 року між позивачем (як постачальником) та відповідачем (як покупцем) було укладено договір № 103 13 УКР (далі - «договір»).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов»язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, ціна, кількість та креслений номер якого оговорюються в специфікаціях (додатках), які є невід»ємною частиною даного договору.

Специфікацією № 1 від 01.03.2013 р. до договору сторони погодили, що товар (циліндр) в кількості 50 штук на загальну суму з урахуванням ПДВ 130962,00 грн. буде поставлений позивачем відповідачу протягом 5 календарних днів з моменту 50% передплати. Другий платіж в розмірі 50 % має бути оплачений покупцем протягом 10 календарних днів з моменту поставки.

Позивач стверджує, що він поставив, а відповідач прийняв обумовлений договором товар, втім останній належним чином за нього не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 65481,00 грн.

Згідно п. 10.1 договору у випадку прострочення строків оплати покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 5277,78 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, на підставі договору.

На виконання умов договору 01.03.2013 р. позивач поставив відповідачу товар (циліндр 188 Б у кількості 50 штук) на загальну суму 130962,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною, довіреністю та податковою накладною (арк.спр. 13-16).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно положень ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором (а саме в специфікації № 1 від 01.03.2013 р.) сторони погодили, що оплата товару здійснюється в декілька етапів: перший платіж становить 50 % від ціни товару та оплачується як передплата (65481,00 грн.), другий платіж також становить 50 % від вартості товару (65481,00 грн.) та оплачується протягом 10 календарних днів з моменту поставки.

Таким чином, відповідач за отриманий товар остаточно мав розрахуватися до 11.03.2013 р.

Позивач стверджує, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар, сплативши лише передплату за нього в розмірі 65481,00 грн., що підтверджує наявною в матеріалах справи випискою з банку за період з 01.03.2013 р. по 01.03.2013 р. (арк. спр. 16).

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази повної або часткової оплати другого платежу в розмірі 50 % від вартості товару (65481,00 грн.).

Окрім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків станом на 1 квартал 2013 року, підписаний обома сторонами (арк.спр. 41), який по суті свідчить про існування заборгованості, яка є предметом розгляду даної справи.

Враховуючи відсутність доказів сплати другого платежу в розмірі 65481,00 грн., наявність підписаного відповідачем акту звіряння, видаткової та податкової накладних, довіреності, з огляду на ухилення відповідача від надання витребуваних судом декларацій з податку на додану вартість (разом з розшифровкою податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за період з березня 2013 р. по вересень 2013 р. включно, реєстри виданих та отриманих податкових накладних за березень-вересень 2013 р. включно та докази подачі їх в податкову інспекцію, які мали довести або спростувати підстави заперечень відповідача, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає доведеним факт поставки товару та факт неоплати в повному обсязі відповідачем поставленого йому товару.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач прострочив виконання грошового зобов»язання за договором щодо оплати другого платежу в розмірі 50 % від вартості поставленого йому позивачем товару, а від так і про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 65481,00 грн.

Посилання представника відповідача на те, що видаткова накладна № ТП000042 від 01.03.2013 р. (арк. спр. 13) не є доказом поставки позивачем товару, позбавлені правового підґрунтя та суперечать дійсним обставинам справи.

Відповідачем, всупереч принципам змагальності процесу та допустимості доказів, не спростовано здійснення ним 01.03.2013 р. господарської операції по видатковій накладній № ТП000042 від 01.03.2013 р. з отримання від позивача товару, обумовленого договором.

Пояснення директора відповідача (які містяться в матеріалах справи арк. 71-72) свідчать лише про те, що директор відповідача Бука А.А. не отримував товар та не підписував видаткову накладну.

Втім, вказані пояснення, враховуючи неявку у судові засідання Бука А.А., що зумовило неможливість призначення почеркознавчої експертизи, його ухилення від дачі поянсень суду особисто, не спростовують факт отримання товару ТОВ «Востокпевматика».

Надана позивачем видаткова накладна, з огляду на положення ст.ст. 1, 9 України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є документом, що підтверджує здійснення господарської операції - отримання відповідачем товару за договором.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що видаткова накладна № ТП000042 від 01.03.2013 р. (арк. спр. 13) є належним та допустимим доказом, який підтверджує дату поставки позивачем відповідачу товару , а всі докази в сукупності (видаткова накладна, довіреність, податкова накладна та акт звірки) свідчать про отримання відповідачем від позивача товару за договором.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Договором (п. 10.1) визначено, що у випадку прострочення строків оплати покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Позивач, витребуваний ухвалою суду розрахунок штрафних санкцій не надав, але з позовної заяви вбачається, що нарахування штрафних санкцій здійснювалось ним в два етапи: до 09.06.2013 р. на 90 календарних днів та з 10.06.2013 р. по 06.09.2013 р. на 89 календарних днів.

Таким чином, позивач здійснив свій розрахунок пені за період з 12.03.2013 р. по 06.09.2013 р.

Суд, враховуючи вищевикладене та прострочення відповідачем оплати вартості товару, перевіривши розмір пені на предмет відповідності вимогам договору, чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 253, 254, ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 статті 232 ГК України, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в цілому є законними та обґрунтованими. Втім позивачем завищено розмір пені, який підлягає стягненню.

Так, за період з 12.03.2013 - 09.06.2013 (90 календарних днів прострочення) розмір подвійної облікової ставки НБУ становив 0,041 % в день, а сума пені за відповідний період прострочення - 2421,90 грн.

За період з 10.06.2013 р. по 06.09.2013 р. (89 календарних днів прострочення) розмір подвійної облікової ставки НБУ становив (до 12.08.2013 р. 0.038 % в день; з 13.08.2013 до 06.09.2013 - 0.036 % в день). Так, за період з 10.06.2013 р. по 12.08.2013 р. пеня підлягає стягненню в розмірі 1607,42 грн., з 13.08.2013 по 06.09.2013 - в розмірі 583,05 грн.

Таким чином, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за порушення строків оплати вартості отриманого товару, визначених договором № 103 13 УКР від 01.03.2013 р. становить 4612,37 грн. (за період визначений позивачем з 12.03.2013 р. по 06.09.2013 р.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України. Відповідно до даної норми судові витрати при частковому задоволенні позовних вимог покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1704,32 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 175, 231, 232 ГК України, ст.ст. 253, 254, 509, 526, 530, 549, 610, 611 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокпневматика» (61129, м. Харків, вул. Уборевича, 44 В, кв. 8, код ЄДРПОУ 30962980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранспневматика» (42200, м. Лебедин, Сумська область, вул. Сумська, 92, код ЄДРПОУ 33486527) заборгованість за договором № 103 13 УКР в розмірі 65481,00 грн., пеню в розмірі 4612,37 грн., судовий збір в розмірі 1704,32 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 11.11.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.